Рішення

від 13.09.2022 по справі 307/2631/22

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2631/22

Провадження № 2/307/541/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 вересня 2022 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Ніточко В.В., з участю секретаря судового засідання Голубки Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солотвинського споживчого товариства, третя особа: Солотвинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області, про визнання права власності на нерухоме майноза набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Солотвинського споживчого товариства, третя особа: Солотвинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27 грудня 2005 року він купив у Солотвинського споживчого товариства нерухоме майно будівлю колишнього магазину "Продтовари" № 2, що розташована в АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки виконкому Солотвинської селищної ради від 17 листопада 2020 року №1325 ОСОБА_1 користується будівлею колишнього магазину промтовари по АДРЕСА_1 з 2005 року, а відповідно до довідки виконкому Солотвинської селищної ради від 23 жовтня 2020 року №1243 будівлі магазину, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Згідно технічного паспорта на будівлю магазину від 11 серпня 2020 року до складу будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , входить: будівля магазину та мансарда площею 112,00 кв.м. Зазначену будівлю він використовує з моменту придбання, тобто з 27 грудня 2005 року, постійно, безперервно і відкрито. Зазначає, що будь-які претензії щодо користування позивачем будівлі з боку Солотвинського споживчого товариства, чи органу місцевого самоврядування, на території якого розташоване нерухоме майно - Солотвинської селищної ради, чи інших третіх осіб відсутні. Тобто, він добросовісно заволодів чужим нерухомим майном - будівлею магазину, розташованою по АДРЕСА_1 , фактично володіє і користується зазначеним нерухомим майном безперервно, відкрито протягом строку, що є більшим за 10 років.

Просить визнати за ним право власності на об`єкт нерухомого майна будівлю магазину, площею 112,0 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник Солотвинського споживчого товариства Бондар А.В. в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.

Представник третьої особи Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської областів судове засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 липня 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до Солотвинського споживчого товариства про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю прийнято до розгляду та відкрито провадження у ній.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 серпня 2022 року до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Солотвинську селищну раду Тячівського району Закарпатської області.

Судом на підставі частини 2 статті 247 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно договору купівлі-продажу основних засобів від 27 грудня 2005 року, укладеного між Солотвинським споживчим товариством та ОСОБА_1 , останній купив у Солотвинського споживчого товариства будівлю колишнього магазину "Продтовари" №2, що розташована по АДРЕСА_1 , за 6 000 грн. 00 коп. (а.с. 5).

Із технічного паспорта на будівлю магазину від 11 серпня 2020 року відомо, що будівля розташована в АДРЕСА_1 , і до її складу входить будівля магазину та мансарда площею 112,00 кв.м. (а.с.6-8).

Згідно довідки Солотвинської селищної ради № 127 від 01 серпня 2022 року, будівлі магазину, що знаходиться в АДРЕСА_1 , присвоєно № 44 (а.с.24).

Із висновку про вартість будівлі магазину відомо, що вартість будівлі магазину, загальною площею 112 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1 , становить 89 600 грн. 00 коп. (а.с.10).

Згідно довідки Солотвинського споживчого товариства № 7 від 02 серпня 2022 року, ОСОБА_1 дійсно купив від Солотвинського споживчого товариства будівлю колишнього магазину "Продтовари" АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу основних засобів від 27 грудня 2005 року. Дана будівля дійсно облікувалася на балансі Солотвинського споживчого товариства до моменту її продажу ОСОБА_1 (а.с.22).

Із рішення виконавчого комітету Солотвинської селищної ради № 134 від 16 грудня 2003 року відомо, що виконавчий комітет вирішив оформити право колективної власності на нерухоме майно бувший магазин промислових товарів, що розташований по АДРЕСА_1 , за Солотвинським споживчим товариством (а.с.23).

Згідно довідки Солотвинської селищної ради від 01 серпня 2022 року №126 ОСОБА_1 користується будівлею колишнього магазину промтовари по АДРЕСА_1 , з 2005 року (а.с.25).

V. Оцінка Суду.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України.

Статтею 3 ЦК України, зокрема, передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст.16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Згідно ч. 3ст. 397 ЦК України, фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду

Набувальна давність є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ - не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні, вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Згідно з п.13 зазначеної Постанови можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16 ЦК, а також частини четвертоїстатті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що ОСОБА_1 з 2005 року правомірно, добросовісно, протягом більше десяти років продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном, а тому необхідно захистити майнові права позивача шляхом задоволення позову.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивача.

На підставі наведеного та ст. ст. 16, 328, 344, 397ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 142, 206, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомого майна будівлю магазину, площею 112,0 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: Солотвинське споживче товариство, юридична адреса: 90575, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Харківська, 6, ідентифікаційний код 05391643.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Солотвинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області, юридична адреса: 90575, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Харківська, 1, ідентифікаційний код 04349691.

Суддя В.В. Ніточко