Рішення

від 13.09.2022 по справі 620/4865/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2022 року Чернігів Справа № 620/4865/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіЖитняк Л.О.,

за участі секретаряСтасюк Т.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Чернігівської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання неправомірною та скасування постанови про накладання штрафу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), в якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця від24.06.2022 про накладення на Чернігівську міську раду штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн в межах виконавчого провадження №68711769.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з дати закінчення договору оренди (30.11.2021) і на даний час земельна ділянка кадастровий номер 7410100000:01:011:0311 у користуванні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 або іншого користувача не перебуває (договір оренди відсутній), відповідно, ДП «ЧПК-Трейд-01» ВАТ «Чернігівський плодоовочевий комбінат» не обмежене у можливості оформити орендні відносини на земельну ділянку у порядку та спосіб визначений нормами чинного законодавства України. Чернігівською міською радою здійснено усіх передбачених Законом дій для виконання рішення суду (земельна ділянка не була передана в оренду). За таких обставин, відповідачем було неправомірно винесено постанову від24.06.2022 про накладення на Чернігівську міську раду штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн. в межах виконавчого провадження №68711769.

Суд ухвалою від07.09.2022 відкрив провадження у справі та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та встановив відповідачу 2денний термін, з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позов.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Розгляд справи просив првоести без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Розгляд справи просив провести без його участі. Через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наявність підстав для застосування до боржника санкцій за невиконання рішення суду, у вигляді прийняття постанови про накладення штрафу.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження №68711769 з виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від26.03.2020 №927/844/19 про: «зобов`язати Чернігівську міську раду вирішити земельний спір щодо використання частини земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 7410100000:01:011:0311, по вул.Інструментальна, 7а, у м.Чернігові, на якій розміщене нерухоме майно Дочірнього підприємства «ЧПК-Трейд-01» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат», з дотриманням вимог законодавства України.

Дане виконавче провадження відкрито постановою державного виконавця від18.02.2022. Відповідно до вимог ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність боржнику виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Копії постанов про відкриття виконавчого провадження направлені сторонам виконавчого провадження, як це передбачено ст.28 Закону України «Про виконавче провадження».

12.05.2022 на адресу відповідача Управлінням земельних ресурсів Чернігівської міської ради надіслано лист №458/2022 в якому наголошується, що Дочірнє підприємство «ЧПК- Трейд-01» ВАТ «Чернігівський плодоовочевий комбінат» у встановленому законодавством порядку не зверталося до Чернігівської міської ради із заявою та наданням графічних матеріалів щодо бажаної для отримання у користування земельної ділянки за адресою по вул. Інструментальна, 7а, м.Чернігів.

Також зазначено, що земельна ділянка кадастровий номер 7410100000:01:011:0311, яка розміщена за вище вказаною адресою, у власності або користуванні юридичних або фізичних осіб не перебуває, договір оренди з попереднім користувачем закінчився 30.11.2021 (тобто до дати відкриття виконавчого провадження), новий договір оренди не було укладено та зареєстровано.

Вищевказані обставини, на думку боржника, виключають наявність земельного спору між Чернігівською міською радою та Дочірнім підприємством «ЧПК-Трейд» ВАТ «Чернігівський плодоовочевий комбінат» щодо використання частини земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:01:011:0311. Крім того, до органів місцевого самоврядування заяви щодо поділу даної земельної ділянки (з визначенням окремих територій для користування різними власниками нерухомого майна розміщеного на ній) не надходили.

16.05.2022 державним виконавцем було проведено перевірку виконання рішення суду боржником. В ході перевірки було встановлено, що рішення суду боржником не виконано, про що було складено акт державного виконавця.

Відповідачем 24.06.2022 винесено постанову про накладення на Чернігівську міську раду штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн в межах виконавчого провадження №68711769 за невиконання рішення суду.

Позивач, отримавши зазначену вище постанову та вважаючи її протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Згідно п.1, 16 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Наведені положення законодавства в контексті цієї справи свідчать про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Також обов`язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб`єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від17.07.1997. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.

Відповідно до чіткої й усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (див. рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», п.40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (див. рішення у справі «Immobiliare Saffi» проти Італії», заява №22774/93, п.66, ECHR 1999-V).

Проблема невиконання остаточних рішень розглядалась у пілотному рішенні ЄСПЛ проти України у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», а також у ряді інших справ проти України, які також розглядались на основі усталеної практики Суду з цього питання.

У п. 53 цього рішення ЄСПЛ зауважив, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному і вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (див. рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від26.04.2005, і у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від19 02.2009).

Основною функцією судового рішення є відновлення порушених прав позивача (стягувача). Заради цього відновлення Держава визначає пріоритет інтересів постраждалої сторони - стягувача, порушені права якої було визнано та поновлено судом і видано відповідний виконавчий документ.

Виходячи з викладеного, ураховуючи процес поновлення порушених прав позивача (стягувача) шляхом видачі відповідного виконавчого документу, законодавством у сфері примусового виконання рішень встановлений найвищий пріоритет прав стягувача у виконавчому провадженні у порівнянні з колом прав боржника.

Принцип «res judicata» (принцип обов`язковості судового рішення) покладає на боржника обов`язок виконання судового рішення, яке набрало законної сили, не очікуючи відповідних дій державного виконавця.

В силу зазначеного правового принципу саме боржник повинен проявити достатню розумність і обачність для того, щоб уникнути негативних наслідків, пов`язаних із невиконанням судового рішення.

В той же час, своїм листом від12.05.2022 позивач обов`язок щодо виконання рішення суду ставить в залежність від дій особи, на користь якої дане рішення ухвалено, зазначаючи, що Дочірнє підприємство «ЧПК-Трейд-01» ВАТ «Чернігівський плодоовочевий комбінат» у встановленому законодавством порядку не зверталося до Чернігівської міської ради із заявою та наданням графічних матеріалів щодо бажаної для отримання у користування земельної ділянки за адресою по вул. Інструментальна, 7а, м.Чернігів та в суперече встановленим рішенням Господарського суду Чернігівської області від27.02.2020 у справі №927/844/19 обставинам та зобов`язанням щодо вирішення земельного спору, формує суб`єктивну думку щодо його відсутності.

Зазначені дії позивача, на думку суду, не можуть вважатися поважними причинами невиконання рішення суду, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Чернігівської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання неправомірною та скасування постанови про накладання штрафу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складено 14.09.2022.

Позивач - Чернігівська міська рада (вул. Магістратська, 7, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34339125);

Відповідач Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43316700).

Суддя Л.О. Житняк