Ухвала

від 12.09.2022 по справі 465/5174/22

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/5174/22

2/465/3215/22

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

"13" вересня 2022 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного підприємства "Системи технології охорони і нагляду" СТОН-1 про стягнення розрахункових сум, середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

встановив:

Позивач звернувся в суд із позовом до приватного підприємства "Системи технології охорони і нагляду" СТОН-1 про стягнення розрахункових сум, середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК Украни, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ч.1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч.2 ст.174 ЦПК України визначено, що заявами по суті є, зокрема, позовна заява.

У ході вивчення питань щодо відповідності змісту позовної заяви вимогам процесуального закону та інших питань, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам закону, у зв"язку з чим, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху за наступних підстав.

Ч.1 ст.175 ЦПК України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до змісту ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В позовній заяві позивач просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача в свою користь 14 400 грн. розрахункових сум, 32 400 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

В порушення п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, в позовній заяві відсутній обґрунтований розрахунок суми заборгованості по заробітній платі та середньоденного заробітку за затримку розрахунку при звільненні, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь станом на час подання позову до суду.

Позивач має можливість розрахувати розмір заборгованості по заробітній платі та середньому заробітку за час затримку розрахунку при звільненні з урахуванням Методики нарахування середнього заробітку, що міститься у постанові КМУ "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08 лютого 1995р. №100,та наявних у позивача відомостей (наприклад, відомостей з банківської установи про надходження коштів на картковий рахунок позивача, Пенсійного фонду України щодо застрахованої особи та з Державної фіскальної служби України щодо нарахованого позивачу відповідачем доходу).

В порушення вимог п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачем не зазначено ціни позову.

До позовної заяви не долучено доказів, які свідчать про те, що позивач працював у відповідача.

В позовній заяві позивач вказує, що почав працювати у відповідача з 01.06.2021р., однак з долученої копії трудової книжки не можливо встановити даний факт, оскільки в долученій копії відсутній запис відповідача про прийняття на роботу.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що ним скеровано заяви про виплату заробітної плати, однак такі проігноровані відповідачем.

За вимогами частини 2 ст. 83 ЦПК України, що також відповідає приписам ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Статтею 84 ЦПК України визначено порядок витребування доказів у разі неможливості надати їх самостійно.

Позивачем до позовної заяви не долучено доказів, які свідчать про те, що станом на день подачі заяв про виплату в добровільному порядку заробітної плати, гр. ОСОБА_2 був директором приватного підприємства "Системи технології охорони і нагляду" СТОН-1. А відтак, суд не приймає до уваги як доказ повідомлення про вручення поштового відправлення, адресовано Лебізі, як це в ньому зазначено, як підтвердження обставин, які унеможливлюють надання позивачем доказів самостійно.

Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Ч.2 цієї статті визначено, що правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

З примірника позовної заяви для відповідача вбачається, що позивачем не додано всіх додатків для відповідача, зокрема, копії паспорту та РНОКПП.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач при зверненні до суду з вказаною позовною заявою судовий збір не сплатив, посилаючись на ст.5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

При цьому, однією з вимог позовної заяви є стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

Однак, у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 30.01.2019 (справа № 910/4518/16) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні ст. 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а тому пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ у всіх судових інстанціях.

За таких обставин позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, розмір якого відповідно до п.п. 2, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992.40 грн.) або докази, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України,-

постановив:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного підприємства "Системи технології охорони і нагляду" СТОН-1 про стягнення розрахункових сум, середнього заробітку за час затримки розрахунку - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви вказаних у мотивувальній частині ухвали протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь