Рішення

від 13.09.2022 по справі 640/9023/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/198

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2022 року м. Київ № 640/9023/21

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кодима Логістик" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Державної податкової служби України провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити діїСуддя О.В.Головань

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кодима Логістик" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у місті Києві від 23.02.2021 року №2421321/41251268, №2421322/41251268, №2421323/41251268, №2421324/41251268, №2421325/41251268, №2421326/41251268, №2421327/41251268, №2421328/41251268 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 18.12.2020 року №5, від 21.12.2020 року №6, від 23.12.2020 року №7, від 24.12.2020 року №8, від 28.12.2020 року №9, від 29.12.2020 року №10, від 30.12.2020 року №11, від 31.12.2020 року №15.

Ухвалою суду від 08.04.2021 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13.05.2021, 19.05.2021 року надійшли відзиви на позовну заяву.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кодима Логістик" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 5, код ЄДРПОУ 41251268), зареєстроване як юридична особа 31.03.2017 року; перебуває на обліку у Головному управління ДПС у м. Києві (ДПІ у Шевченківському районі м. Києва); 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний).

02.01.2019 року між ТОВ "Кодима Логістик" як перевізником та ТОВ "Кривоозерський олійний завод органік" як замовником укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №6/19.

Відповідно до п. 1.1. Договору Перевізник зобов`язується доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж до пункту призначення в установлений цим договором термін і видати його Вантажоодержувачеві, а Замовник зобов`язується сплатити за перевезення Вантажу передбачену цим договором плату.

Виконання договору перевезення у жовтні та листопаді 2020 р. підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.12.2020 р. №343. Оплата по Договору перевезення №6/19 підтверджується копіями платіжних доручень.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кодима Логістик" під час надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом Товариству з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод органік" було оформлено податкові накладні від 18.12.2020 року №5, від 21.12.2020 року №6, від 23.12.2020 року №7, від 24.12.2020 року №8, від 28.12.2020 року №9, від 29.12.2020 року №10, від 30.12.2020 року №11, від 31.12.2020 року №15 на загальну суму 1 904 304 грн., в т.ч., ПДВ 317 384 грн.

Позивач направив для реєстрації вказані податкові накладні, проте, реєстрація документів була зупинена згідно з квитанціями від 15.01.2021 р. відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, вказаний факт підтверджується квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.01.2021.

З метою реєстрації податкових накладних, по яких прийнято рішення про зупинення їх реєстрації, позивачем здійснено направлення повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрацію яких зупинено від 17.02.2021 №6.

Комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши надані позивачем пояснення та документи прийнято рішення від 23.02.2021 року №2421321/41251268, №2421322/41251268, №2421323/41251268, №2421324/41251268, №2421325/41251268, №2421326/41251268, №2421327/41251268, №2421328/41251268.

Вказаними рішеннями у реєстрації податкових накладних відмовлено з підстав: ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Не погоджуючись з рішеннями комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, позивач звернувся до Державної податкової служби України з скаргами від 23.02.2021 на вказані рішення.

Розглянувши скарги позивача, відповідачем прийнято рішення за результатами розгляду скарги на рішення комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.03.2021 р. №10117/41251268/2, №10118/41251268/2, №10135/41251268/2, №10140/41251268/2, №10142/41251268/2, №10144/41251268/2, №10146/41251268/2, №10169/41251268/2. Вказаними рішеннями скарги позивача залишені без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кодима Логістик" - вважає протиправними рішення щодо відмови реєстрації податкових накладних та просить суд скасувати останні, оскільки позивачем виконано вимоги законодавства щодо оформлення на подання на реєстрацію податкової накладної, а також щодо надання ним пояснень та документів на підтвердження реальності господарської операції, які не були враховані контролюючим органом.

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що позивачем не надано всіх необхідних документів відповідно до чинного законодавства на підтвердження реальності господарської операції.

Зокрема, відповідач зазначає, що позивачем не надано інформацію, а саме - посвідчення на право управління транспортним засобом, подорожній аркуш (маршрутний лист), місце стоянки транспортних засобів, що унеможливлює підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Також не надано доказів оплати за надані послуги.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно підпунктів "а", "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 204) (далі - Порядок № 1246; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пункт. 192.1 статті 192 та пункт. 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок № 1165, Порядок зупинення реєстрації ПН/РК, Порядок розгляду скарги, відповідно).

Згідно п. 5 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п. 7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 10 та п. 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абз.2 п. 25 Порядку № 1165).

Комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (п. 2 Порядку № 1165).

З огляду на положення п. 2, п. 25 Порядку № 1165, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та відмову у реєстрації податкової накладної в даному разі прийнято Комісією регіонального рівня - Головного управління ДПС у м. Києві.

Зі змісту квитанцій про зупинку реєстрації податкової накладної убачається, що контролюючим органом сформовано висновок, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості здійснення операцій викладені у Додатку № 3 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, який містить шість підстав можливості віднесення операції до числа ризикових.

Зокрема, пунктом 1 Критеріїв ризиковості передбачено такий критерій як відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З аналізу зазначеного критерію вбачається, що про ризиковість здійснення операцій свідчить саме одночасна наявність таких факторів як: відсутність товару/послуги, зазначеного в податковій накладній, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається; обсяг постачання товару, зазначений у податковій накладній, яку подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару/послуги та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного в податкових накладних, зареєстрованих з 01.01.2017 у ЄРПН; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

На момент виникнення спірних правовідносин за кодами товарів/послуг УКТЗЕД/ДКПП 49.41, які були предметом господарської операції між позивачем та його контрагентом, не віднесено наказом Державної податкової служби до груп товарів/послуг, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям ризиковості здійснення операції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надавав, а не придбавав послуги під вищезазначеним кодом, відповідно, у нього не було і не могло бути залишків такої послуги у вигляді різниці між обсягом придбання на митній території України такого товару/послуги та обсягом постачання відповідного товару/послуги.

Отже, на момент зупинення реєстрації податкових накладних не існувало одночасне всіх трьох факторів, необхідних для віднесення операції до пункту 1 Критеріїв ризиковості.

З огляду на вказані обставини, зупинення реєстрації вищезазначених податкових накладних з підстав відповідності операції пункту 1 Критеріїв ризиковості операцій, встановлених Додатком 3 Порядку №1165, є протиправним.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За приписами п. 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Позивач скористався своїм правом та подав до контролюючого органу пояснення щодо суті господарської операції та копії документів, які підтверджують правомірність виписки податкових накладних.

Вказані пояснення та документи підтверджують факт укладення договору перевезення автомобільним транспортом від 02.01.2019 р. №6/19 з ТОВ "Кривоозерський олійний завод органік" як замовником, фактичне надання послуг, а також їх оплату замовником.

Зокрема, факт оплати послуг підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень за період з 18.12.2020 р. по 19.01.2021 р. про перерахування ТОВ "Кривоозерський олійний завод органік" на користь позивача коштів на підставі договору від 02.01.2019 р. №6/19 на загальну суму 2 030 000 грн., тому посилання відповідача на відсутність доказів оплати послуг не може бути визнане обґрунтованим.

Вид наданих позивачем послуг відповідає його основному виду діяльності - 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний).

Щодо надання таких документів як посвідчення на право управління транспортним засобом, подорожній аркуш (маршрутний лист), місце стоянки транспортних засобів, відсутніх у оскаржуваних рішень, проте, на які відповідач посилається у відзиві, суд зазначає, що ці документи не є первинними для підтвердження реальності господарських операцій, і їх надання не передбачено законодавством для такого підтвердження.

Вся необхідна інформація щодо господарської операції перевезення вантажів міститься у ТТН, наданих позивачем.

Незважаючи на виконання позивачем вказаних вимог законодавства, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

В оскаржуваних рішеннях контролюючий орган не вказав конкретних документів, яких на його думку не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Отже, недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції, а також неврахування пояснень позивача та наданих ним документів на підтвердження суті господарської операції та підстав для формування податкової накладної ГУ ДПС у м. Києві необґрунтовано прийняло рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Суд звертає увагу, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення відповідача не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Окремо суд зазначає, що відсутність чітко виписаної у законодавстві процедури, що передбачала б зрозумілі підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, не може бути поставлена у провину позивачу, тоді як відповідальність за це має нести держава (в даному випадку в особі відповідача як контролюючого органу).

Згідно п. 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України), заява № 29979/04, Судом проаналізовано поняття "належне урядування", а саме.

Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119) (http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-107088).

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності рішення про відмову реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим, наявні підстави для визнання таких рішень протиправним та скасування.

Також, визнаючи протиправним та скасовуючи оскаржувані рішення, суд вважає вірним обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - шляхом зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її подання.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки спір виник внаслідок протиправних рішень ГУ ДПС у м. Києві, зважаючи, що Державна податкова служба України є відповідачем лише з причин наявності в останньої виключних повноважень реєструвати податкові накладні після оскарження рішень про відмову в реєстрації таких, всі судові витрати, що підлягають розподілу слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України.

Що стосується стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 30 950,00 грн., суд зазначає наступне.

Ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Ч. 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на надання правової допомоги позивачем надано: ордер серії КВ №761379 від 31.03.2021 р. на представництво ТОВ "Кодима Логістик" в Окружному адміністративному суді м. Києва; копію договору про надання правової допомоги №11-1/43-1-2020 від 22.09.2020 р., укладеного між позивачем і адвокатським об`єднанням "КМ Партнери", предметом якого є надання послуг з правових питань; додаткової угоди до нього від 03.08.2022 р., акта про надання послуг від 16.04.2021 р. до договору про надання правової допомоги від 22.09.2020 р. на суму 29950,00 грн.; копію платіжного доручення від 19.04.2021 р. №6289 про сплату позивачем вказаної суми за надання правової допомоги; акта про надання послуг від 27.05.2021 р. до договору про надання правової допомоги від 22.09.2020 р. на суму 1000,00 грн.; копію платіжного доручення від 14.07.2021 р. №7281 про сплату позивачем вказаної суми за надання правової допомоги.

Відповідачем заперечень щодо заявленої суми витрат на правову допомогу не надано.

З огляду на вказану обставину, загальну суму податкових накладних, реєстрація яких зупинена, - 1 904 304 грн. (317 384 грн. ПДВ), суд вважає заявлену суму витрат на правову допомогу співмірною наданим послугам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 139, 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.02.2021 року №2421321/41251268, №2421322/41251268, №2421323/41251268, №2421324/41251268, №2421325/41251268, №2421326/41251268, №2421327/41251268, №2421328/41251268.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8, код 43005393) зареєструвати податкові накладні від 18.12.2020 року №5, від 21.12.2020 року №6, від 23.12.2020 року №7, від 24.12.2020 року №8, від 28.12.2020 року №9, від 29.12.2020 року №10, від 30.12.2020 року №11, від 31.12.2020 року №15 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кодима Логістик" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 5, код ЄДРПОУ 41251268) в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою їх подання.

4. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: Україна, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кодима Логістик" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 5, код ЄДРПОУ 41251268) 18 160,00 грн. судового збору, 30 950 грн. витрат на правову допомогу.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 14.09.2022 р.