Постанова

від 24.08.2022 по справі 2-1993/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/2627/2022

справа №2-1993/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2021 року, постановлену під головуванням судді Василишина В.О.,

у справі за скаргою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), стягувач - ОСОБА_1 про оскарження дій та постанови,-

встановив:

17 серпня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою, в якій просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Загорського Ю.О. у виконавчому провадженні №66259260 про арешт коштів боржника ОСОБА_2 від 09 серпня 2021 року.

Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2011 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки у розмірі 2/3 часток заробітку ( доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 квітня 2011 року. Судом апеляційної інстанції вказане рішення змінено та зменшено розмір стягуваних аліментів з 2/3 до 1/3 частини, в решті суду залишено без змін.

26 липня 2021 року постановою старшого державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Менчиць Н.Є. відкрито виконавче провадження.

Постановою державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Загорського Ю.Ю. від 09 серпня 2021 року накладено арешт на кошти боржника.

Зазначену постанову ОСОБА_2 уважає незаконною, оскільки перед її винесенням державний виконавець не перевірив наявність заборгованості за виконавчим провадженням №66259260. Уважає, що лише за наявності заборгованості зі сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. ОСОБА_2 стверджує, що добровільно, своєчасно та постійно сплачує аліменти на утримання неповнолітньої доньки незалежно від існування відкритого виконавчого провадження у відповідності до рішення суду і заборгованості зі сплати аліментів у боржника немає.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2021 року скаргу ОСОБА_2 задоволено частково:

- визнано неправомірною постанову про арешт коштів боржника державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Загорського Юрія Юрійовича від 09 серпня 2021 року у виконавчому провадженні № 66259260.

- зобов`язано Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) скасувати постанову про арешт коштів боржника від 09 серпня 2021 року у виконавчому провадженні № 66259260.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу. Скаргу обґрунтовує тим, що предметом поданої заяви є уникнення покарання за несплату аліментів ОСОБА_2 на доньку ОСОБА_3 та порушення законодавства України як самим ОСОБА_2 , так і Броварським міськрайонним судом Київської області шляхом особистої заінтересованості судді Василишина О.В. у вирішенні справи на користь ОСОБА_4 .

Указує, що ОСОБА_2 постійно притягується до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів. Зазначає, що ОСОБА_2 не сплачує аліменти з жовтня 2016 року. Роботодавець боржника ТОВ "АСТЕЛІТ ГРУП" також не відраховує аліменти від доходу ОСОБА_2 , не виконуючи постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Зазначає, що державний виконавець не має змоги зафіксувати всю суму несплачених аліментів за 7 років через те, що боржник не надає довідки про всі доходи.

Указує, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв відповідно до вимог Закону, а відтак підстав для задоволення поданої ОСОБА_2 заяви не було.

Звертає увагу, що суд не залучив ОСОБА_1 , як стягувача, до участі у даній справі та не повідомив про її розгляд.

Зазначає, що докази, що містяться у справі взагалі не досліджувалися, аркуші у справі не читабельні (підроблені).

Уважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, крім цього є такою, що порушує право дитини на достатній рівень життя, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 - адвокат Пшеничний Ю.В. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника ОСОБА_2 - адвоката Пшеничного Ю.В., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи вимоги скарги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не доведено наявність у боржника ОСОБА_2 заборгованості зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 . Також у процесі розгляду скарги державним виконавцем не надано доказів наявності заборгованості. Суд указав, що державний виконавець не перевірив добровільність виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2011 року та відсутність у нього заборгованості зі сплати аліментів, у зв`язку з чим 09 серпня 2021 року неправомірно виніс постанову про арешт грошових коштів боржника. Наявність заборгованості у розмірі 133 015 гривень 00 копійок державним виконавцем не доведена.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, апеляційний суд зазначає про таке.

Матеріали цивільної справи містять зворотнє повідомлення №0740028990115 з якого убачається що ОСОБА_1 особисто 10 вересня 2021 року отримала судову повістку про виклик до суду на судове засідання у справі на 04 жовтня 2021 року (том 1 а.с.64).

01 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 04 жовтня 2021 року ( том 1 а.с.69).

Судове засідання 04 жовтня 2021 року було відкладене на 15 листопада 2021 року об 11 годині 00 хвилин у зв`язку із клопотанням заінтересованої особи та неявкою державного виконавця ( том 1 а.с.73).

З даних розписки убачається, що ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 повідомлені про час та місце наступного судового засідання (том 1 а.с.74).

Броварський МРВ ДВС ЦМУ МЮ (Київ) 25 жовтня 2021 року отримав судову повістку про виклик до суду у судове засідання на 15 листопада 2021 року (том 1 а.с.77).

Разом з тим, судова повістка на судове засідання, призначене на 15 листопада 2021 року, отримана ОСОБА_1 17 листопада 2021 року. Указана обставина підтверджується зворотнім повідомленням з трек-номером 0740029145575 (том 1 а.с.78).

Тобто судову повістку ОСОБА_1 отримала через два дні після проведення судового засідання, відтак відповідно до частини 5 статті 128 ЦПК України не уважається належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

Пунктом 3 частини 3 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Вирішуючи справу по суті, апеляційний суд виходить з наступного.

Колегією суддів установлено наступне.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки у розмірі 2/3 часток його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 квітня 2011 року. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 01 листопада 2011 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2011 року змінено, зменшено розмір стягнутих аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 2/3 частин до 1/3 частини, в решті рішення суду залишено без змін (том 1 а.с.20).

Заявою ОСОБА_1 від 03 серпня 2018 року, адресованою Міністерству юстиції України, остання заявила відвід всьому Броварському міськрайонному відділу державної виконавчої служби з причин бездіяльності та порушення чинного законодавства на користь боржника ОСОБА_2 та просила повернути виконавчий документ з метою подачі його до іншого відділу державної виконавчої служби відповідно до законодавства.

Постановою старшого державного виконавця від 04 вересня 2018 року виконавчий лист № 2-1993, виданий 29 листопада 2011 року повернутий стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» ( том 1 а.с.21).

Із даних листа за вих.№45557 від 05 жовтня 2018 року, наданого Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області та адресованого ОСОБА_2 убачається, що виконавче провадження №30984689 по виконанню виконавчого листа Броварського міськрайонного суду №2-1993 від 29 листопада 2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку завершене на підставі пункту 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача про повернення виконавчого документу. Заборгованість по аліментам за період з 01 серпня 2017 року по 04 жовтня 2018 року відсутня. Утримання із заробітної плати боржника проводилися регулярно, без затримок ( том 1 а.с.52).

Постановою старшого державного виконавця Броварського відділу ДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) ВП №66259260 від 26 липня 2021 року ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки у розмірі 1/3 частки його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 квітня 2011 року і до досягнення дитини повноліття (том 1 а.с.16-17).

Постановою державного виконавця Броварського відділу ДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Загорського Ю.Ю. від 09 серпня 2021 року у рамках виконавчого провадження № 66259260 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунка, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_2 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів (том 1 а.с.18-19).

Окрім цього, матеріали справи містять фіскальні чеки з ПАТ "УКРПОШТТА" за період з 04 червня 2019 року по 06 серпня 2021 року, отримувачем в яких зазначено ОСОБА_1 , призначення - аліменти ( том 1 а.с.22-49).

Окрім того, апеляційним судом витребувано та досліджено матеріали виконавчого провадження №66259260, згідно яких убачається таке.

Згідно даних розрахунку-заборгованості згідно виконавчого листа №2-1993/11 від 29 листопада 2011 року, складеного державним виконавцем Загорським Ю.Ю., заборгованість станом на 01 серпня 2021 року складає 133 015,00 грн (том 2 а.с. 34). В цьому розрахунку відсутні дані про сплачені боржником кошти за період з вересня 2018 року по липень 2021 року).

Згідно даних розрахунку-заборгованості згідно виконавчого листа №2-1993/11 від 29 листопада 2011 року, складеного державним виконавцем Загорським Ю.Ю., заборгованість станом на 01 серпня 2021 року складає 102 658,50 грн (том 2 а.с. 40). В цьому розрахунку враховано дані про сплачені боржником кошти за період з вересня 2018 року по липень 2021 року).

Згідно даних розрахунку-заборгованості згідно виконавчого листа №2-1993/11 від 29 листопада 2011 року, складеного державним виконавцем Загорським Ю.Ю., заборгованість станом на 01 вересня 2021 року складає 105 904,84 грн ( том 2 а.с. 37). Розрахунок також містить дані про сплачені боржником кошти за період з вересня 2018 року по серпень 2021 року).

Згідно даних розрахунку-заборгованості згідно виконавчого листа №2-1993/11 від 29 листопада 2011 року, складеного державним виконавцем Загорським Ю.Ю., за липень 2021 року визначено про відсутність заборгованості станом з моменту пред`явлення виконавчого документу станом на 01 серпня 2021 року (тобто за липень 2021 року) ( том 2 а.с. 41).

Згідно даних розрахунку-заборгованості згідно виконавчого листа №2-1993/11 від 29 листопада 2011 року, складеного державним виконавцем Загорським Ю.Ю., заборгованість станом на 01 грудня 2021 року складає 120711,84 грн ( том 2 а.с. 77). Розрахунок також містить дані про сплачені боржником кошти за період з вересня 2018 року по листопад 2021 року).

Частинами першою та третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці (частина друга статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно із частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 7 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Частина перша статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначає арешт як початкову стадію того ж провадження щодо звернення стягнення на майно боржника.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи обов`язки.

Матеріалами виконавчого провадження підтверджено наявність заборгованості зі сплати аліментів, що утворилась станом на 01 серпня 2021 року і її розмір перевищував розмір, визначений частиною другою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», що дає підстави для висновку про те, що постанова державного виконавця про арешт коштів боржника винесена у відповідності до вимог закону.

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув, вирішив справу без дослідження матеріалів виконавчого провадження, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення.

Відповідно до статті 376 ЦПК України неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні скарги ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), стягувач - ОСОБА_1 про оскарження дій та постанови - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2022 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді А.М. Андрієнко

В.В. Соколова