Постанова

від 13.09.2022 по справі 640/18332/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/18332/21 Суддя першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна компанія «Новобуд» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна компанія «НОВОБУД» (далі - Позивач, ТОВ «ПБК «Новобуд») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - Відповідач-1, ГУ ДПС у Київській області), Державної податкової служби України (далі - Відповідач 2, ДПС України) про:

- визнання протиправним рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ВП ГУ ДПС у Київській області від 27.05.2021 за №46998 про відповідність ТОВ «ПБК «Новобуд», код ЄДРПОУ 41600317 п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- визнання протиправним рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ВП ГУ ДПС у Київській області від 22.06.2021 за №53666 про відповідність платника податку ТОВ «ПБК «Новобуд», код ЄДРПОУ 41600317 п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язання ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797) виключити платника податку ТОВ «ПБК «Новобуд» (код ЄДРПОУ 41600317) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- визнання протиправним рішення комісії ВП ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 03.06.2021 №2727904/41600317 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної від 14.05.2021 №5 на суму 8 000 000 грн., реєстраційний номер в Єдиному реєстрі податкових накладних 9140126606;

- визнання протиправним рішення комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 11.06.2021 за №27254/41600317/2 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної №5 від 14.05.2021 на суму 8 000 000 грн, реєстраційний номер в єдиному реєстрі податкових накладних 9140126606;

- зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, податкову накладну порядковий № 5 від 14.05.2021 на суму 8 000 000 грн, реєстраційний номер в єдиному реєстрі податкових накладних 9140126606, - датою фактичного надходження для реєстрації - 14.05.2021.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2022 позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.05.2021 №46998 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.06.2021 №53666 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Г ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.06.2021 №2727904/41600317 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати складену ТОВ «ПБК «Новобуд» податкову накладну від 14.05.2021 №5 датою її отримання, - а саме 27.05.2021.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги в частині, суд виходив з того, що Відповідач-1 не подав доказів наявності податкової інформації, як б могла свідчити про наявність ознак здійснення ризикових операцій Позивачем, а тому відсутні і підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 14.05.2021 №5. Крім того, підкреслив, що контролюючим органом не досліджувалися та не аналізувалися документи та пояснення, які були надані ТОВ «ПБК «Новобуд», як і специфіка господарської операції, на оформлення якої такі документи були складені. Додатково зазначив, що зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну датою її подання не є втручанням у дискреційні повноваження Відповідача-2, і є належним способом захисту порушеного права Позивача.

Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд зазначив, що рішення Відповідача-2 від 11.06.2021 за №27254/41600317/2 є актом вирішення спору в досудовому порядку, а визнання його протиправним не призведе до відновлення порушеного права Позивача. Щодо вимоги про зобов`язання ГУ ДПС у Київській області виключити ТОВ «ПБК «Новобуд» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд першої інстанції зазначив, що Відповідачем-1 було самостійно прийнято рішення від 07.07.2021 № 58628 про невідповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку, а тому відсутні підстави для задоволення цієї позовної вимоги.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, у податкового органу відсутня можливість зазначення у тексті оскаржуваного рішення усієї наявної податкової інформації, по-друге, віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення податкового контролю, по-третє, Позивачем не була спростована наявна в АІС «Податковий блок» податкова інформація, по-четверте, зобов`язання Відповідача-1 виключити ТОВ «ПБК «Новобуд» з переліку ризикових платників податків є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу, по-п`яте, Позивачем не було надані первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами, а саме товарно-транспортні накладні та документи навантаження розвантаження будівельних матеріалів, по-шосте, обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на Позивача, по-сьоме, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручанням в її дискреційні повноваження.

Після усунення визначених в ухвалі від 11.07.2022 про залишення апеляційної без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ « «ПБК «Новобуд» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що рішення про віднесення Позивача до ризикових не містить жодних відомостей про те, про який саме ризик йдеться. Наголошує, що платником податків були надані всі документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а саме по собі ненадання певного документа не може мати безумовним наслідком прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Відзиву на апеляційну скаргу від ДПС України не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Київській області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «ПБК «Новобуд» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із основним видом економічної діяльності будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20), а також має ліцензію на здійснення діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середнім та значними наслідками, штатний розпис підприємства включає 85,5 штатних одиниць (а.с. 16-18).

У межах зазначеного виду економічної діяльності 03.02.2020 між ТОВ «ПБК «Новобуд», як генпідрядником, ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційні партнери», як замовником, і АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Бласкет», як замовником-інвестором, був укладений договір генерального підряду №07/03-02-2011 (а.с. 39-43).

15.01.2021 між сторонами укладена додаткова угода №1 до договору генерального підряду №07/03-02-2011 від 03.02.2020, за умовами якої замовник доручає генпідряднику, а генпідрядник зобов`язується на свій ризик за рахунок своїх та/або залучених сил і ресурсів генпідрядника, організувати виконання із залученням третіх осіб комплексу будівельно-монтажних робіт (або їх частин) із будівництва житлового будинку по вул. Миру 10-Б. Забезпечення робіт матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на генпідрядника. Сторони погодилися, що роботи за чинним договором повинні бути виконані у строк до 31.12.2023. Прийняття обсягів виконаних робіт здійснюється після завершення виконання робіт і оформлюється актом приймання виконаних робіт. Оплата робіт за договором здійснюється авансовими платежами в безготівковій формі, шляхом перерахування замовником-інвестором коштів на поточний рахунок генпідрядника. Розмір авансових платежів та порядок їх оплати погоджується сторонами в усному порядку (а.с. 38-46).

13.05.2021 АТ «Бласкет» платіжним дорученням №467 переказало кошти у сумі 8 000 000,00 грн (у тому числі ПДВ - 1 333 333,33 грн) в якості оплати згідно додаткової угоди №1 від 15.01.2021 до договору генерального підряду №07/03-02-2011 від 03.02.2020. Цей платіж був проведений банком 14.05.2021, про що свідчить відповідна відмітка банку на платіжному документі (а.с. 28).

Судом першої інстанції також встановлено, що за результатами вказаної господарської операції Позивачем було виписано податкову накладну №5 від 14.05.2021 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 23-24).

Згідно отриманої 27.05.2021 квитанції податкова накладна була прийнята, однак її реєстрацію зупинено, оскільки: «...Платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, додатково повідомлено, що показник «D»=8747%, «Р»=02771666,65» (а.с. 21-22).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог податкового органу платником податків було направлено Відповідачу-1 пояснення щодо реєстрації податкової накладної №5 від 14.05.2021 та копії підтверджуючих фінансово-господарські операції документів, а саме: договору генерального підряду в відповідній редакції, платіжного доручення №467 від 13.05.2021 та банківської виписки за 14.05.2021; договорів поставок і первинних документів (видаткових накладних, рахунків на оплату, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) по господарських операціях із контрагентами-постачальниками будівельних матеріалів та виконавцями автомобільних послуг; штатного розкладу Товариства; наказу від 15.09.2020 №49-ОЗ про введення в експлуатацію основних засобів та актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, складених у зв`язку із прийняття ТОВ «ПБК «Новобуд» в експлуатацію вантажних автомобілів-самоскидів (а.с. 26-30, 38-116, 163-165).

Однак, рішенням ГУ ДПС у Київській області від 03.06.2021 за №2727904/41600317 відмовлено ТОВ «ПБК «Новобуд» у здійсненні реєстрації податкової накладної від 14.05.2021 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних. У тексті цього рішення Комісією в якості підстави для прийняття такого зазначено наступну: «ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити)» (а.с. 31-32).

Не погоджуючись із таким рішенням комісії регіонального рівня, Позивач подав скаргу на зазначене рішення (а.с. 33-36).

Рішенням Комісії центрального рівня від 11.06.2021 №27254/41600317/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення ГУ ДПС у Київській області про відмову у реєстрації податкових накладних - без змін. В якості підстави для прийняття такого рішення Комісією центрального рівня зазначено наступні: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних» (а.с. 37).

Судом першої інстанції також встановлено, що 27.05.2021 Відповідачем-1 прийнято рішення №46998 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, яким ТОВ «ПБК «Новобуд» було визнане таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстави: «встановлено наявність ризикових операцій» (а.с. 19).

22.06.2021 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при ГУ ДПС у Київській області з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 10.06.2021 №1 було прийнято рішення №53666, яким залишено без змін попередній висновок про відповідність ТОВ «ПБК «Новобуд» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстави: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій» (а.с. 20-21).

У подальшому, 07.07.2021 ця ж Комісія при ГУ ДПС у Київській області з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 10.06.2021 №2 прийняла рішення №58628 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника. Відповідно до цього рішення ТОВ «ПБК «Новобуд» було визнане таким, що не відповідає критеріям ризиковості платника податку (а.с. 167).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз ст. ст. 187, 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок зупинення №1165), а також додатків до нього, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520), суд першої інстанції прийшов до висновку, що відсутні докази наявності податкової інформації, яка б могла свідчити про наявність ознак здійснення ризикових операцій Позивачем та відповідно і підстави для прийняття оскаржуваних рішень та зупинення реєстрації податкової накладної.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 і Порядок №1165, який набрав чинності з 01.02.2020, передбачають кардинально різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до п. 6 Порядку зупинення №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, як вірно наголосив суд першої інстанції, додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.».

Отже, з наведеного убачається, що, на відміну від згаданого вище Порядку №117, положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Відтак, надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідає завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на викладене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що рішення ГУ ДПС у Київській області від 27.05.2021 №46998 та від 22.06.2021 №53666 є індивідуальними актами у відношенні до ТОВ «ПБК «Новобуд»» у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, а тому можуть бути оскаржені у судовому порядку.

Аналогічний висновок також випливає й із змісту постанов Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 16.02.2021 у справі №280/3235/20.

Так, пунктами 5-7 Порядку зупинення №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Таким чином, одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення №1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п. 8 Додатку 1).

У свою чергу, аналіз змісту указаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

У розрізі наведеного судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення від 27.05.2021 №46998 від 22.06.2021 №53666 не відповідають критерію обґрунтованості.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно відповідає критеріям ризиковості платника ПДВ згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Дослідивши подані сторонами до матеріалів справи копії документів, суд першої інстанції правильно встановив, що Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при ГУ ДПС у Київській області прийняла стосовно ТОВ «ПБК «Новобуд» два рішення про відповідність названого платник критеріям ризиковості платника податку, а саме - від 27.05.2021 за №46998 і від 22.06.2021 за №53666. Ці рішення за формою та змістом відповідають загальним вимогам Додатку № 4 до Порядку №1165.

При цьому, як вже було зазначено раніше, у цих рішеннях зазначено про відповідність платника податку (ТОВ «ПБК «Новобуд») п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Судом першої інстанції правильно наголошено, що бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».

В оскаржуваних рішеннях вказане поле заповнено наступним чином: «встановлено наявність ризикових операцій» та «У контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій». При цьому, самі господарські операції платника податків (їх суть, обсяг та періоди вчинення), реквізити, суть і зміст документів, що містять відомості про такі вчинені операції (зокрема, податкових накладних), документи контролюючого органу, які безпосередньо містять податкову інформацію, - у текстах оскаржуваних рішень не ідентифіковані.

У свою чергу, ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції Відповідач-1 не надав жодних документальних доказів наявності у ГУ ДПС у Київській області податкової інформації, яка б могла свідчити про наявність ознак здійснення ризикових операцій Позивача та стала підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішень про відповідність останнього критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, Відповідачем-1 не надано доказів проведення та фіксування результатів засідання комісії регіонального рівня, на яких були прийняті оскаржувані рішення від 27.05.2021 №46998 і від 22.06.2021 №53666.

Таким чином колегія суддів погоджується з позицією Окружного адміністративного суду міста Києва про те, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення Позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

У розрізі наведеного судова колегія вважає за необхідне зауважити, що навіть якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, невиконання Відповідачем-1 обов`язку доказування, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України має своїм наслідком визнання протиправним та скасування індивідуального акту.

Відтак, на переконання судової колегії, ненадання відповідних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення Позивача до ризикових платників податків.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що оскаржувані рішення від 27.05.2021 №46998 від 22.06.2021 №53666 прийняті ГУ ДПС у Київській області без наявних на те правових підстав, колегія суддів приходить до висновку що останні як індивідуальні акти підлягають скасуванню.

Щодо висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Київській області від 03.06.2021 №2727904/41600317 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Дане положення кореспондує п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п. 6 Порядку зупинення №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку зупинення №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, та в якій зазначається, зокрема, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (п. 11 Порядку зупинення №1165).

У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначається Порядком №520.

Відповідно до п. 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, закріплено у пункті 5 Порядку №520, і може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

За правилами п. п. 9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

При цьому, згідно п. 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку зупинення №1165), одним із критеріїв ризиковості платника є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Матеріали справи свідчать, що у направленій Позивачу квитанції контролюючий орган вказав на те, що підставою зупинення реєстрації податкової накладної є відповідність ТОВ «ПБК «Новобуд» пункту 8 Критерії ризиковості платника податку.

Проте колегія суддів наголошує, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містить у собі мотивації підстав та причин віднесення Позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. До того ж, як зазначено вище, рішення про віднесення ТОВ «ПБК «Новобуд» до ризикових платників податків були прийняті поза межами правового поля.

Крім того, як вірно підкреслив суд першої інстанції, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого Позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Аналогічна правова позиція висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 та від 20.01.2022 у справі № 140/4162/21.

При цьому у пп. 3 п. 11 Порядку зупинення №1165 прямо передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог чинного законодавства Позивачем засобами електронного документообігу Відповідачу-1 було направлене повідомлення разом з поясненнями щодо фактичного здійснення господарських операцій.

Однак, всупереч наданих документів, Відповідачем прийнято рішення віж 03.06.2021 №2727904/41600317 (а.с. 31-32) про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, із змісту вказаного рішення вбачається, що останнє не містить конкретної інформації щодо підстав його прийняття.

Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, проте в оскаржуваному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної не зазначено (не підкреслено), яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.

Тобто, Відповідачем-1 не зазначено мотивів та підстав прийняття оскаржуваного рішення.

Судова колегія критично оцінює доводи Апелянта про те, що у податкового органу відсутня можливість зазначення у тексті оскаржуваного рішення усієї наявної податкової інформації, оскільки, як вже було підкреслено вище, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 380/5383/21, від 18.05.2022 у справі № 440/170/20.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, про те, що під час прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.05.2021 №5 з підстав ненадання ТОВ «ПБК «Новобуд» підтверджуючих документів ГУ ДПС у Київській області діяло протиправно, оскільки в оскаржуваному рішенні не підкреслено, яких саме документів для реєстрації податкової накладної не було подано.

Крім того, з огляду на приписи п. 187.1 ст. 187 та п. 201.7 ст. 201 ПК України суд апеляційної інстанції зазначає, що обов`язок подання податкової накладної на реєстрацію у платника податків виникає після кожного отримання коштів як попередньої оплати (авансу) незалежно від наявності інших первинних документів, який Позивачем виконано шляхом подання податкової накладної від 14.05.2021 №5 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за правилом першої події.

Матеріалами справи підтверджено, що Позивачем надавалися до контролюючого органу первинні документи, які підтверджують та розкривають суть та зміст господарської операції, на виконання якої складено податкову накладну від 14.05.2021 №5 за правилом першої події - отримання коштів як попередньої оплати (а.с. 26-30, 38-116, 163-165).

У розрізі наведеного судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому, колегія суддів критично оцінює доводи Апелянта щодо ненадання Позивачем доказів на підтвердження реальності операцій, а саме товарно-транспортних накладних та документів навантаження розвантаження будівельних матеріалів, а також твердження проте, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на Позивача, оскільки, як податковим органом так і судом має оцінюватися наявність чи відсутність підстав для реєстрації саме конкретної податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 18.05.2022 у справі №500/3703/20, від 08.02.2022 у справі №380/8213/21, від 03.11.2021 року у справі № 360/2460/20, від 21.05.2020 року у справі №0940/1240/18).

Крім того, як було встановлено раніше, з огляду на необґрунтованість віднесення ТОВ «ПБК «Новобуд» до реєстру ризикових платників податків на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості, у ГУ ДПС у Київській області не було підстав для зупинення реєстрації податкових накладних з посиланням на відповідність платника податку указаному пункту.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, таке рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягає визнанню протиправними та скасуванню.

Така позиція узгоджується також із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 04.02.2021 у справі 818/1159/17, від 21.05.2020 у справі № 560/391/19.

Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав Позивача шляхом покладення на Відповідача-2 обов`язку з реєстрації податкової накладної датою отримання, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно п. 20 Порядку №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав Позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від № 5 від 14.05.2021 датою її подання на реєстрацію. При цьому твердження Апелянта про те, що такий спосіб захисту є втручанням у дискреційні повноваження ДПС України є безпідставним, позаяк він безпосередньо випливає із змісту згаданого вище п. 20 Порядку №1246, що також узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

М.І. Кобаль

Повний текст постанови складено та підписано 14 вересня 2022 року.