Рішення
від 05.09.2022 по справі 903/1081/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 вересня 2022 року Справа № 903/1081/21

За позовом Заступника керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області

до відповідача: Державного підприємства «Волинський військовий лісгосп», м.Луцьк

про стягнення 1 246 697, 72 грн.

Суддя Шум М. С.

Секретар судового засідання Харкевич О.О.

від прокуратури: Ящук Р.В., прокурор

від позивача: Мандрик Ю.В.

від відповідача: Таргоній В.О., адвокат

Встановив: на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Заступника керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області до Державного підприємства «Волинський військовий лісгосп» про стягнення 1 246 697,72 грн. шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства та судових витрат по справі.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 04.01.2022 прийнято позовну заяву Заступника керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області до Державного підприємства «Волинський військовий лісгосп» про стягнення 1 246 697,72 грн. до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.02.2022 на 10:00 год.

Ухвалою суду від 06.04.2022 розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 03.05.2022.

Ухвалою суду від 03.05.2022 задоволенні клопотання Державного підприємства «Волинський військовий лісгосп» про зупинення провадження у справі №903/1081/21 у зв`язку з перебуванням в провадженні Любешівського районного суду Волинської області кримінального провадження (справи №164/355/21) відносно обвинуваченого - помічника лісничого Вольського В.В. та стягнення шкоди в розмірі 1 246 697,72 грн. - відмовлено, розгляд справи по суті призначено на 07.06.2022.

Ухвалою суду від 07.06.2022 розгляд справи відкладено на 19.07.2022.

Ухвалою суду від 14.07.2022 розгляд справи призначено на 09.08.2022.

Ухвалою суду від 09.08.2022 розгляд справи відкладено на 06.09.2022.

Присутні в судовому засіданні 06.09.2022 представник прокуратури та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив відповідача.

В судовому засіданні 06.09.2022 представник відповідача у задоволенні позовних вимог просить суд відмовити повністю.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника прокуратури, представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

встановив:

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища, Законом України „Про рослинний світ, Лісового кодексу України, а також іншим законодавчими актами України.

Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 14 Конституції України та ч. 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

На підставі ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення "Про Державну екологічну інспекцію у Волинській області" №133 від 28.04.2020р. , за дорученням Прем`єр-міністра України від 29.01.2020 року №2777/1/1-20 у період з 23.03.2020 по 03.04.2020 була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством "Волинський військовий лісгосп".

З матеріалів справи встановлено, що ДП «Волинський військовий лісгосп» створений відповідно до наказу Міністра оборони України від 15.05.2019 № 233 «Про виділ із складу державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» деяких структурних підрозділів і створення на їх базі державних підприємств», шляхом виділення зі складу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» Волинського військового лісгоспу, як структурного підрозділу.

Засновником юридичної особи є Міністерство оборони України. ДП «Волинський військовий лісгосп» є особою-правонаступником ДП «Львівський військовий лісокомбінат».

Додатково судом встановлено, що за ДП «Волинський військовий лісгосп» закріплені наступні лісництва: Володимир-Волинське, Луцьке, Бережницьке, Черемошнянське, Поворське, Бахівське, які визначені в 2018 році під час базового лісовпорядкування проведеного Київською лісовпорядною експедицію Українського державного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект».

Бережницьке лісництво ДП «Волинський військовий лісгосп» станом на 03.04.2020 - день складання Акту, розташовувалося на території Троянівської сільської ради Маневицького району Волинської області.

Водночас, згідно пункту 2 (Перелік територіальних громад Волинської області) Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області» від 12.06.2020 № 708-р затверджено території територіальних громад Волинської області, зокрема затверджено територію Маневицької територіальної громади з її адміністративним центром у смт. Маневичі Маневицького району та зазначено, що до складу території цієї громади входять території інших територіальних громад (населених пунктів), у тому числі Троянівська (сільська рада).

Однак, в пунктів 1 (Графічна частина (карта Волинської області)) вищевказаного Додатку зазначено відомості про перебування на території Маневицької територіальної громади конкретних населених пунктів Маневицького району Волинської області, у тому числі с. Троянівка, с. Бережниця, с. Черськ.

Так, згідно з підпунктом 3 пункту 1, підпунктом 3 пункту 3 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ у Волинській області було утворено чотири райони та одночасно ліквідовано 16 існуючих районів, у тому числі Маневицький район.

При цьому, нові райони сформовані у складі територій існуючих територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, зокрема територія Маневицької селищної територіальної громади зазначена у складі території Камінь-Каширського району Волинської області.

З наведеного вище встановлено, що Бережницьке лісництво ДП «Волинський військовий лісгосп» розташоване на території Маневицької територіальної громади Камінь - Каширського району Волинської області.

У ході проведення Державною екологічною інспекцією у Волинській області вищезгаданого позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання ДП «Волинський військовий лісгосп» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а саме на території закріпленого за останнім Бережницького лісництва встановлено, що:

1) порядковий номер 40 розділ Бережницьке лісництво Опису виявлених порушень вимог законодавства доданого до Акту - під час рубки на ділянці головного користування 2019 року у кварталі 29 виділі 4(3) Бережницького лісництва ДП «Волинський військовий лісгосп», площа 0,9 га, допущено рубку 100 дерев різних порід за межею лісосіки, що не підлягає вирубуванню, що підтверджується польовою переліковою відомістю №3 від 25.03.2020.

Розмір шкоди заподіяної природньому навколишньому середовищу становить 573 804,94 грн.

2)порядковий номер 42 розділ Бережницьке лісництво опису виявлених порушень вимог законодавства доданого до Акту - під час рубки головного користування 2019 року у кварталі 62 виділі 40 Бережницького лісництва ДП «Волинський військовий лісгосп», площа 0,6 га, здійснено незаконну порубку 106 дерев різних порід за межами контуру відведеної до рубки ділянки визначеної лісорубним квитком серії В О ЛРК №009707 від 21.09.2019, конфігурація фактичного вирубання дерев не відповідає план-схемі лісосіки внаслідок чого зміщені контури лісосіки, що підтверджується польовою переліковою відомістю №1 від 26.03.2020.

Розмір шкоди заподіяної природньому навколишньому середовищу становить 508 873,40 грн

3)порядковий номер 44 розділ Бережницьке лісництво Опису виявлених порушень вимог законодавства доданого до Акту - під час суцільної рубки санітарної 2020 року у кварталі 54 виділі 23(1) Бережницького лісництва ДП «Волинський військовий лісгосп», площа 0,8 га, здійснено незаконну порубку 30 дерев різних порід та 1 дерева пошкодження до ступеню припинення росту за межами контуру відведеної до рубки ділянки визначеної лісорубним квиткомсерії ЛБ ЛРК №010699 від 22.01.2020, конфігурація фактичного вирубання дерев не відповідає план-схемі лісосіки внаслідок чого зміщені контури лісосіки, що підтверджується польовою переліковою відомістю №2 від 24.03.2020.

Розмір шкоди заподіяної природньому навколишньому середовищу становить 164 019,38 грн.

Всього розмір майнового стягнення за шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, внаслідок здійснення порушення природоохоронного законодавства - ДП "Волинський військовий лісгосп", становить 1 246 697,72грн.

Акт позапланової перевірки №228/04.20 від 03.04.2020р. підписано тимчасово виконуючим обов`язки директора ДП "Волинський військовий лісгосп"- Лебичем А.А., третіми особами, які брали участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю), зокрема, лісничим Бахівського лісництва Панасюком С.М. без зауважень та заперечень, останній в судовому порядку не оскаржувався, що підтверджує визнання факту незаконної порубки лісу та несвоєчасне його виявлення постійним лісокористувачем - ДП "Волинський військовий лісгосп".

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної лісовому фонду внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства

Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства (ст. 69 Лісового Кодексу).

Згідно до ч. 1 ст. 16 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. (ч.ч. 1, 2 ст. 17 Лісового кодексу України).

Приписами ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства; забезпечувати безперешкодний доступ до об`єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування.

Відповідно до ст. 63 Лісового кодексу України, ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані: здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ст. 90 Лісового кодексу України, основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

В матеріалах справи відсутні докази та не надані такі в ході розгляду справи, які б свідчили про вжиття відповідачем заходів для забезпечення збереження та охорони лісу і недопущення незаконної рубки дерев.

Окрім того, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу (аналогічної правової позиції дотримано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16).

Статтею 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 107 вказаного Кодексу, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Приписами ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконної рубки дерев, здійснений згідно з додатком 1 «Такса для обчислення розміри шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодження дерев і чагарників до ступеня припинення росту» до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» № 665 від 23.07.2008 та Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, також затвердженого вказаною постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 .

Статтею 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, сплачуються за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Приймаючи до уваги вищевикладене та встановлене, суд зазначає, що відповідач - ДП «Волинський військовий лісгосп» як лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України.

Поряд з цим суд вважає за необхідне зазначити, що вина відповідача полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень .

Отже, ДП «Волинський військовий лісгосп» , як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги Керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області про стягнення з Державного підприємства «Волинський військовий лісгосп» шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 1 246 697,72 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо представництва Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області судом враховано таке.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №912/2385/118 від 26.05.2020.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що спір до суду доведено з вини відповідача, судові витрати в сумі 18 700,47 грн. слід покласти на нього відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Волинський військовий лісгосп" (43000, вул. Героїв УПА, буд. 5, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 43250603) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області (вул. Степана Бандери, 20, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 38009738) 1 246 697,72 грн. шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, шляхом перерахування коштів на рах. №UA848999980333169331000003560, код отримувача 38009371, отримувач коштів ГУК у Волинській/ смт. Маневичі/24062100, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 24062100).

3. Стягнути з Державного підприємства "Волинський військовий лісгосп" (43000, вул. Героїв УПА, буд.5, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 43250603) на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (код ЄДРПОУ 38326057,банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, код Банку 820172, №рах. UA238201720343120001000082783) - 18 700,47 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено

15.09.2022

СуддяМ. С. Шум

Дата ухвалення рішення05.09.2022
Оприлюднено16.09.2022

Судовий реєстр по справі —903/1081/21

Ухвала від 25.10.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Шум Микола Сергійович

Ухвала від 17.10.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Шум Микола Сергійович

Судовий наказ від 12.10.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Шум Микола Сергійович

Судовий наказ від 12.10.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Шум Микола Сергійович

Рішення від 05.09.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Шум Микола Сергійович

Ухвала від 08.08.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Шум Микола Сергійович

Ухвала від 13.07.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Шум Микола Сергійович

Ухвала від 06.06.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Шум Микола Сергійович

Ухвала від 02.05.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Шум Микола Сергійович

Ухвала від 05.04.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Шум Микола Сергійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні