Ухвала

від 30.08.2022 по справі 405/1798/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/1798/22

Номер провадження 1-кп/404/118/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши під час відкритого підготовчого судового засідання у м. Кропивницькому обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62021150030000034 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.369-2, ч.1 ст.263 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді перебуває кримінальне провадження №62021150030000034 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.369-2, ч.1 ст.263 КК України.

Захисником ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 заявлено клопотання про скасування арешту майна та повернення речових доказів, а саме грошових коштів 660 купюр номіналом по 100 доларів США у загальній сумі 66000 доларів США, які належать ОСОБА_3 і зберігаються у сховищі КФ «ПРИВАТБАНК», згідно Акту прийому-передачі майна на зберігання №134 від 28.10.2021 року, обґрунтоване тим, що за ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 11.08.2021 року накладений арешт в рамках кримінального провадження. Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 27.08.2021 року даний арешт був скасований. Згідно з постанови про визнання грошових коштів речовими доказами та здачу на зберігання речових доказів визнані речовими доказами та здані до сховища КФ «ПРИВАТБАНК». Оскільки арешт на майно в рамках кримінального провадження було накладено, коли ОСОБА_3 була пред`явлена підозра за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна, але на даний час досудове розслідування завершено та до суду направлено обвинувальний акт за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.369-2 КК України, санкція якої не передбачає конфіскацію майна, тому просить скасувати арешт майна та повернути речові докази.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.

Прокурор не заперечував проти клопотання захисника.

Заслухавши думки осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно з постанови слідчого в ОВС ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області про визнання грошових коштів речовими доказами та здачу на зберігання речових доказів від 28.10.2021 року визнані речовими доказами та здані до сховища КФ «ПРИВАТБАНК». Згідно з клопотанням арешт скасований ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 27.08.2021 року.

Відповідно дост.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, речовим доказом у справі, зокрема. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Заст.174 КПК Україниінший власник або володілець майна, щодо якого здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна.

Крім того, відповідно ч.4 ст.173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до надмірного обмеження правомірності підприємницької діяльності особи, наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Європейський суд з прав людини також зазначає, що будь-яке втручання органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливість» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту оспорюванного права конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена у структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст.100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166,170-174цього Кодексу. Питання повернення речових доказів вирішується після розгляду кримінального провадження та прийняття відповідного рішення по справі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстав для скасування арешту не має, а питання вирішення повернення речових доказів на даній стадії кримінального провадження є передчасним, тому в клопотанні захисника слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.170, ч.3 ст.173, ст.174, 316, 369-372, 392 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У клопотанні захисника про скасування арешту майна та повернення речових доказів - відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від судового рішення, передбаченого ч.1 ст.392 КПК України, не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1