Ухвала

від 13.09.2022 по справі 716/1032/22

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №716/1032/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2022 року м. Заставна

Суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області Сірик І.С., розглянувши матеріали заяви адвоката Павчука Ігоря Славійовича, в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Заставнівського районного суду Чернівецької області перебуває вище вказана цивільна справа.

14.09.2022 року до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій адвокат Павчук І.С. просить накласти арешт на житловий будинок з належними на нього спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 .

Суд, вивчивши матеріали заяви, приходить до висновку, що вимога про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України, позов може бути забезпечено, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно положень ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як визначив Пленум ВСУ в Постанові від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Разом із тим, із викладених заявником вимог про забезпечення позову не вбачається, що невжиття останніх зможе істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Заявник взагалі не наводить жодної підстави та обґрунтування, для чого необхідно у даному випадку застосування заходів забезпечення позову, їх співмірності заявленим позовним вимогам, оскільки позивач по суті таких вимог у позові взагалі не заявив. Судом не встановлено вагомих підстав вважати, що незастосування заявлених заходів забезпечення позову може в майбутньому призвести до неможливості виконання або до утруднення виконання можливого прийнятого на користь позивача рішення суду. При цьому, жодних доказів того, що відповідне нерухоме майно належить відповідачу, матеріали позовної заяви та матеріали заяви також не містять.

За таких обставин в поданій заяві не зазначено обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Відповідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Викладене вище дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, а тому підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст.149,150,ч.10 ст.153 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву адвоката Павчука Ігоря Славійовича, в інтересах ОСОБА_1 - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбаченихстаттею 353 ЦПК України.

Суддя Сірик І.С.