номер провадження справи 28/31/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2022 Справа № 908/738/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи:
за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛАДОЗЬКА 20А20» (69096, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 20-А; адреса представника: 69118, м. Запоріжжя, вул. Річкова, буд. 39-Б)
про визнання рішення комісії ПАТ «Запоріжжяобленерго» незаконним та його скасування.
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Запорізької області звернулося об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛАДОЗЬКА 20А20» з позовом до публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж про визнання незаконним та скасування рішення комісії ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 25.03.2021, оформленого протоколом №528 про задоволення акту про порушення №10005038 від 19.02.2021 з затвердженням розрахунку вартості необлікованої електричної енергії в сумі 51.712,91 грн.
В обґрунтування підстави звернення з позовом до суду позивач зазначив, що засідання комісії відбулося без присутності скаржника (позивача у справі) та його належного повідомлення. Акт про порушення №10005038 від 19.02.2021 не містить чітких тлумачень параметрів електроустановки (електроустановок), що були незаконно підключені, не вказано який провід (кабель) використано. При проведенні розрахунків ПАТ «Запоріжжяобленерго» застосувало формулу розрахунку виходячи з максимальної потужності проводки, а не максимальної потужності струмоприймача (струмоприймачів), які були підключені начебто самовільно позивачем. Тобто, на думку позивача, при проведенні розрахунку повинна була бути використана схема розрахунку зазначена у п. 8.4.13 ПРРЕЕ. Крім того в самому розрахунку не зрозуміло, яке значення сили струму застосовано.
В тексті позову позивач просив суд розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки спір є малозначним.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.
Ухвалою суду від 26.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/738/22, присвоєно справі номер провадження 28/31/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, але не пізніше 27.06.2022.
21.06.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач спростовує доводи позивача та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї правової позиції посилався на те, що положення ч. 2 ст. 382, ст. 385 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» регламентують, що ОСББ є юридичною особою, яка створена власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Акт про порушення ПРРЕЕ від 19.02.2021 №10005038 складений у присутності представника споживача (Осадчої Тетяни Валеріївни), яка, підписавши акт, підтвердила свою присутність при його складанні. Зазначене також свідчить про повідомлення споживача про дату та місце проведення засідання комісії з розгляду даного акту. При складанні Акту представниками відповідача було виявлено точки самовільного підключення, як т. 9, т. 10, про що зазначено у п. 4 Акту, а у додатку №1 до Акту відображені всі дані, що характеризують електроустановку споживача та схему самовільного підключення. Також було вилучено, упаковано та опломбовано пломбою №33628561 зразки проводів, точки вилучення яких позначені на схемі, як т. 9, т. 10, про що зазначено у п. 4 Акту про порушення. Звертав увагу суду, що за сукупністю всіх доказів, які надає відповідач до матеріалів справи, виявлене оператором системи порушення на об`єкті позивача відповідає кваліфікації приписам п. 7 п. 8.4.2 ПРРЕЕ. Крім того, доводам позивача вже надано правову оцінку при розгляді справ №908/2067/21 та №908/3616/21. Відповідач зауважив, що наданий лист №8540/20/7-20 від 13.08.2020 не стосується предмета розгляду даної справи, оскільки НКРЕКП надало роз`яснення з іншого питання, яке не стосується ані процедури складання Акту про порушення, ані протоколу засідання комісії, як і самого розрахунку від 19.02.2021. До того ж листи-відповіді НКРЕКП носять інформаційний та/або роз`яснювальний характер, в них міститься позиція НКРЕКП щодо конкретних або загальних питань, що містяться у зверненнях фізичних та юридичних осіб.
10.08.2022 до суду відповідачем надані додаткові письмові пояснення щодо правової позиції.
26.08.2022 судом отримано відповідь на відзив, відповідно до змісту якого позивач у зв`язку з введенням в Україні військового стану, просив суд продовжити процесуальні строки та надати додатковий строк для надання відповіді на відзив. У відповіді на відзив позивач зазначив, що Акт технічної перевірки є самостійним документом відповідно до вимог ПРРЕЕ, який складається працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» і не може слугувати додатком до акту про порушення, оскільки технічна перевірка проводиться планово, позапланово, тощо. Звертав увагу суду, що працівники відповідача не мали будь-яких правових підстав для проведення позапланової технічної перевірки, оскільки не мали ані розпорядження, ані наряду допуску. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Суд відмовляє у задоволені клопотання позивача про поновлення строку для надання відповіді на відзив у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану внаслідок недоведеності та відсутності доказів поважності причини пропуску встановленого судом та приписами діючого законодавства строку виходячи з наступного.
Частиною 4 ст. 166 ГПК України встановлено, що відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Як свідчать матеріали справи відповідач 20.06.2022 направив на адресу позивача відзив на позовну заяву №105/82 з додатками (поштова накладна 6903530723072). Відзив з додатками отримано позивачем 22.06.2022, що підтверджується трекінгом відправлень Укрпошти.
В пункті 6 ухвали суду від 26.05.2022 судом встановлений позивачу строк для надання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.
З урахуванням наявних доказів отримання відповідачем відзиву на позов 22.06.2022, строк для надання суду та відповідачу відповіді на відзив спливає 27 червня 2022.
Статтею 113 ПІК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, -встановлюються судом.
За правилами частин першої та другої статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків. залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно із частиною четвертою статті 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Отже законодавець зазначає про можливість учасника справи звернути до суду з відповідним клопотанням про поновлення встановленого судом строк, але за наявності доказів поважності притичин пропуску такого строку.
Заявник (позивач у справі) причиною пропуску строку зазначив введення в Україні воєнного стану.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
Зважаючи на таку законну гарантію, розгляд судами справ, що не є невідкладними судами наразі відкладається або знімається з розгляду. Як правило, суди відкладають розгляд справи незалежно від надходження від сторін клопотання про відкладення справи, оскільки велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.
Однак якщо судовий розгляд не становить загрози життю і безпеці сторін, і сторони бажають провести судовий розгляд, вони вправі звернутися до суду з письмовим клопотанням про проведення судового розгляду справи.
За відсутності клопотань від сторін про розгляд справи під час дії воєнного стану, очікується, що розгляд знятих з розгляду справ буде поновлено після закінчення дії воєнного стану на території України.
Щодо процесуальних строків, очікується, що суди будуть виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та будуть по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Окремі суди надають роз`яснення, що процесуальні строки підлягатимуть поновленню після скасування воєнного стану.
Верховний Суд наголосив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (ухвала Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 127/2897/13-ц).
Таким чином, суди поновлюють пропущені процесуальні строки, якщо учасник справи доведе у заяві про поновлення такого строку наявність обставин, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили своєчасне виконання процесуальної дії.
Так, наприклад, Верховний Суд визнавав поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновлював його у випадку обґрунтування заяви фактом перебування на військовій службі (ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2022 року у справі №460/14618/21).
Отже, під час визначення поважності причин пропуску процесуального строку, суди будуть враховувати місцезнаходження суду, поточний хід бойових дій, наявність у конкретної особи фактичної можливості звернутися до суду із дотриманням процесуального строку.
Господарський суд Запорізької області, який розглядає спір, так само, як учасники справи (позивач та відповідач) територіально знаходиться у місті Запоріжжі, де відсутні активні бойові дії. Позивач належних та допустимих доказів на підтвердження факту поважності причини встановленого процесуального строку суду не надав.
За таких обставин, підстав для поновлення строку для надання відповіді на відзив суд не вбачає.
02.09.2022 до суду від ПАТ «Запоріжжяобленерго» надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач звертає увагу на те, що відповідь на відзив надана позивачем з порушенням вимог ст. 166 ГПК України та поза межами встановленого судом строку, що має наслідком залишення цієї відповіді на відзив без розгляду на підставі ст. 118, ст. 119 ГПК України. Також відповідач зазначив, що лише 29.08.2022 юристами ЗМЕМ було прийнято в роботу відповідь на відзив, а 01.09.2022 (в 5-денний строк, який відраховується з 29.08.2022) на адресу позивача були надіслані заперечення на відповідь на відзив. Відповідач підтримав свою позицію, що особиста присутність голови правління ОСББ під час проведення перевірки електроустановки споживача не є обов`язковою. Вказував, що хибним є твердження позивача, що практика Верховного Суду (справа №908/1865/17) не повинна враховуватися з підстав того, що дане рішення стосується ПКЕЕ, що втратили чинність. Це спростовується тим, що у справі №908/1865/17 правовідносини сторін були врегульовані Правилами користування електричної енергії, затв. постановою НКРЕ України від 31.07.1996 №28, які втратили чинність у зв`язку з набранням чинності Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), висновки Великої Палати Верховного Суду узгоджуються з положеннями ПРРЕЕ в контексті надання юридичної оцінки правовідносинам сторін, яка переглядається. Такі висновки зроблені у справі №910/17955/17. Зауважував, що при здійснені технічної перевірки 19.02.2021 представниками оператора системи було дотримано норми чинного законодавства України в сфері електроенергетики, які не потребують будь-яких додаткових пояснень та аргументацій у разі проведення технічної перевірки об`єкту споживача за адресою АДРЕСА_1 , а споживач в свою чергу зобов`язаний забезпечити доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта для проведення технічної перевірки, обстеження вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки тощо. У Акті про порушення ПРРЕЕ №10005038 є графа «додаткові відомості», де вказано «Фотоматеріал», це копія паспорту представника відповідача/споживача, тобто особи ( ОСОБА_1 ), яка допустила до перевірки на об`єкт та надала зазначену копію. З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що ним надано достатньо доказів на підтвердження факту порушення споживачем приписів ПРРЕЕ, а правомірного застосування санкцій у вигляді нарахування вартості необлікованої електричної енергії на підставі Акту про порушення від 19.02.2021 за №10005038.
Суд не приймає до уваги пояснення щодо суті спору викладені у запереченнях на відповідь на відзив, оскільки сама відповідь на відзив не прийнята судом до розгляду.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Беручи до уваги введення в Україні воєнного стану та особливого режиму роботи суду, зважаючи на період перебування судді Федорової О.В. у відпустці, завершальний розгляд справи здійснювався 14.09.2022.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 14.09.2022.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті. Судом до уваги беруться пояснення, викладені в позові та відзиві, та докази, додані до цих заяв з процесуальних питань.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд
ВСТАНОВИВ:
19.02.2021 представниками Запорізьких МЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго» під час перевірки на об`єкті: ОСББ «Ладозька 20А20» житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , було складено Акт про порушення за № 10005014, згідно з яким виявлено порушення споживачем п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: «Самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку. Підключення виконано від розподільчих щитків другого та шостого поверхів другого під`їзду по мережі 0,22 кВ.».
В акті також зазначено, що порушення виявлено під час технічної перевірки та продемонстровано споживачу. Додатками до акту є: № 1 схема електроживлення споживача; № 2 акт технічної перевірки; № 3 опломбований пакет зі зразком проводів.
Згідно з протоколом № 528 від 25.03.2021 засідання комісії з розгляду Акту про порушення №10005038 від 19.02.2021, на яке представник споживача не з`явився, були прийняті рішення: виконати розрахунок вартості необлікованої електричної енергії по акту згідно п. 7 п. 8.4.2, п.п. 8.4.6, 8.4.7, 8.4.12 ПРРЕЕ за період з 25.08.2020 по 19.02.2021, час роботи: 12 годин; кількість необлікованої електроенергії складає 16614 кВт.г. на суму 51.712,91 грн.
Позивач не погоджується з зазначеним рішенням ПАТ «Запоріжжяобленерго», яке оформлене протоколом комісії від 25.03.2021, вважає його незаконним та таким, що порушує його права, що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про відмову у задоволені позову, з огляду на таке.
Між Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Ладозька 20А20» укладено Договір про постачання електричної енергії від 14.06.2017 за № 13771 (надалі договір).
Згідно Розділу 1 Договору «Предмет Договору», Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач своєчасно сплачує вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Розділом 2 Договору про постачання електричної енергії передбачено, що під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України.
Відповідно до положень п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 01.01.2019 вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.
У разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків, зокрема, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
У зв`язку з чим, згідно з п. 2 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 зі споживачами електричної енергії укладались договори до 01.12.2018 шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання.
Згідно з п. 2.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (надалі - ПРРЕЕ) фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу е/енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу е/енергії, зокрема повернений (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання е/енергії.
Згідно з п. 6 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричного енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Судом встановлено, що позивач шляхом підписання заяви-приєднання приєднався до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 13771 від 14.06.2017, згідно п. 1.1 якого цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги Оператора системи та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.
Отже, з 01.01.2019 позивач приєднався до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір про розподіл), який розміщено на офіційному сайті ПАТ «Запоріжжяобленерго» і є у загальному доступі. Приєднання відбулося на умовах чинного договору про постачання електричної енергії від 14.06.2017 р. за № 13771 щодо індивідуальних характеристик об`єкта, потужності, класу надійності, ідентифікаційних кодів, особливостей обліку тощо згідно п. 4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312.
Згідно з умовами Договору про розподіл, споживач зобов`язується, зокрема:
1) Виконувати умови цього Договору.
2) Забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів.
4) Узгоджувати з Оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.
Також зазначені норми містяться і в Договорі про постачання електричної енергії від 14.06.2017 за № 13771.
Заперечень щодо укладання договору про розподіл в цілому або щодо окремих умов споживачем (ОСББ «Ладозька 20А20») у строк до 01.01.2019, який встановлений у заяві-приєднання від 28.12.2018, на адресу Оператора системи (ПАТ «Запоріжжяобленерго») не надходило.
В даному випадку, об`єкт за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 20, який зазначено у Додатках №1, 2, 3, 9 до договору про постачання електричної енергії №13371, до теперішнього часу закріплений за ОСББ «Ладозька 20А20», який і є кінцевим споживачем послуг та несе відповідальність у сфері електроенергетики.
Згідно ч. 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, а також визначення основних засад організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюється чинним законодавством України, зокрема Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом будинків і споруд, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 13 від 02.02.2019.
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку.
Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (ч. 1 ст. 11 даного Закону).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель це особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.
Згідно ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Положеннями ст. 385 ЦК України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено: співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку та спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою споживачем, який споживає електричну енергію для забезпечення колективних комунально-побутових потреб населення, тому є відповідальним за стан внутрішньо будинкових мереж, в тому числі місця загального користування у будинку АДРЕСА_1 .
Аналіз наведених норм права свідчить, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, яка створена власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 18.09.2018 по справі №913/782/17).
Таким чином, доводи позивача про те, що ОСББ не є споживачем електричної енергії в розумінні ПРРЕЕ є хибними та спростовані наведеними вище обставинами.
Як свідчать матеріали справи 19.02.2022 при здійсненні технічної перевірки об`єктів електропостачання ОСББ «ЛАДОЗЬКА 20А20» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 20А, представниками ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» виявлені порушення споживачем вимог п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не є власністю ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» з порушенням схеми обліку. Підключення виконано відкрито від розподільних щитів другого та шостого поверхів другого під`їзду по мережі 0,22 кВ. Порушення виявлено під час технічної перевірки та продемонстровано споживачу.
За фактом виявленого порушення складено акт про порушення № 10005038 від 19.02.2021, який підписано представниками відповідача та представником споживача, який допустив до перевірки об`єкту ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 виданий Заводським РВ УМВС України в Запорізькій області 19.02.2005). Зауважень до складання акту з боку споживача (позивача у справі) не було, про що особисто зазначено ОСОБА_1 в акті.
При складанні Акту представниками оператора системи було виявлено точки самовільного підключення, як т. 9, т.10, про що зазначено у п. 4 Акту про порушення, а також у Додатку №1 «Схема електроживлення споживача» відображені всі дані, що характеризують електроустановку споживача та схему самовільного виконано підключення струмоприймачів (лампочок) до електромережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку, що є грубим порушенням ПРРЕЕ.
В п. 5 Акту визначено перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем, а саме зазначені точки підключення (т. 9, т. 10) електричного освітлення, із визначенням загальної потужності та режиму роботи. Тобто споживачем було виконано підключення струмоприймачів (лампочок) до електромережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку, що є грубим порушенням ПРРЕЕ.
З огляду на викладе є безпідставним твердження позивача, що в Акті про порушення не зазначено конкретні струмоприймачі (підключення виконано самовільно), оскільки позивач надає оцінку лише фабулі Акту про порушення, при цьому не звертає увагу на п. 5 Акту, який містить відповідну інформацію про струмоприймачі.
У п. 8 Акту «Перелік об`єктів або струмоприймачів, відключених від електропостачання» зазначено «без облікове підключення», що підтверджує підключення струмоприймачів поза приладом обліку (лічильника), тобто електрична енергія надходить на об`єкт, але її споживання не фіксується засобами вимірювальної техніки.
Згідно з додатком № 1 до Акту про порушення, складеному при проведенні технічної перевірки об`єкту, самовільне підключення було здійснено в розподільчому щітку, що перебуває на балансі позивача.
На схемі (Додаток №1) зазначена межа балансової належності позивача та відповідача. На однолінійній схемі вказано, що на живлення електричною енергією сходових майданчиків встановлені прилади обліку. На схемі до акту про порушення ПРРЕЕ представниками оператора системи вказано, що т. 9 та т. 10 визначено як точки підключення на другому та шостому поверсі 2 під`їзду житлового будинку АДРЕСА_1 , що здійснено поза приладом обліку.
Суд звертає увагу, що ні ПРРЕЕ, ні інші норми чинного законодавства України крім визначення перерізу та матеріалу проводу/кабелю не передбачають обов`язку оператора системи вказувати тип проводу/кабелю для розрахунку не облікованої електроенергії згідно Правил улаштування електроустановок (надалі ПУЕ):
-у відповідності до табл. 1.3.4 ПУЕ передбачено показник допустимої сили струму для мідного проводу/кабелю типу одного двожильного з перерізом 2,5 мм кв є рівним значенню сила струму = 25А;
-у відповідності до табл. 1.3.5 ПУЕ передбачено показник допустимої сили струму для алюмінієвого проводу/кабелю типу одного двожильного з перерізом 2,5 мм кв є рівним значенню сила струму = 19А.
Наведене вище спростовує твердження позивача щодо нечіткого тлумачення виявленого порушення на об`єкті позивача, та відповідно не мають наслідком визнання його недійсним.
Тобто, в оскаржуваному Акті про порушення зазначені всі параметри, що характеризують електроустановку позивача, переріз та матеріал проводу/кабелю, що задіяний у схемі самовільного підключення, її графічне зображення з точки самовільного підключення та межею балансової належності, що свідчить про виконання відповідачем приписів п. 8.2.5 ПРРЕЕ.
Судом досліджено Акт про порушення № 10005038 від 19.02.2021 та встановлено, що він містить зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти ПРРЕЕ та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.
Пункт 8.2.4 ПРРЕЕ передбачає, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням:
меж балансової належності;
перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;
номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;
фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.
Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
Виходячи з наведеної норми присутність споживача, його представника або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи) та складання акту є обов`язковою.
Отже, приписи діючого законодавства не встановлюють обов`язкової присутності при технічної перевірки саме голови/керівника підприємства (в даному випадку голови ОСББ) тощо, достатньо присутності будь-кого хто має доступ до електроустановок особи, у відношенні якої здійснюється перевірка.
Як свідчать надані документи представник споживача був присутній під час здійснення технічної перевірки електроустановки ОСББ «Ладозька 20А20» та попереджений перед складанням акта про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Втім, Акт про порушення №10005038 від 19.02.2021 підписано уповноваженим представником споживача із позначенням про відсутність зауважень щодо складання цього Акту.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, яка викладена в п. 16 постанови від 20.03.2019 по справі №908/1865/17, представники оператора системи не мають права сумніватися в повноваженнях представника споживача, оскільки дана особа допустила їх до перевірки, чого не може зробити не уповноважена особа.
З огляду на викладене слідує, що Акт про порушення ПРРЕЕ від 19.02.2021 за №10005038 складений у присутності представника споживача, яка підписавши Акт підтвердила свою присутність при його складанні. Особиста присутність голови правління ОСББ під час проведення перевірки не є обов`язковою.
Також зазначене свідчить про повідомлення споживачу (його представнику) про дату та місце проведення засідання комісії з розгляду даного акту, що спростовує твердження позивача про його необізнаність про дату та час проведення засідання комісії по розгляду Акту про порушення.
Згідно з підпунктом 7 п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок. струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи. з порушенням схеми обліку.
Комісією з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ було визначено обсяг недоврахованої електричної енергії по Акту № 10005038 від 19.02.2021, згідно проведеного розрахунку його здійснено у відповідності до пункту 8.4.7 за виявлене порушення, що відповідає підпункту 7 пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ за період з 19.08.2020 по 19.02.2021. у кількості 16614 кВт.год на суму 51 712.91 грн.
Рішення комісії оформлено проколом від № 528 від 25.03.2021, яке разом із розрахунком та рахунком на оплату було направлено на адресу ОСББ «Ладозька 20А20» засобами поштового зв`язку.
Згідно з підпунктом 7 пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Згідно п. 8.4.7. ПРРЕЕ розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з:
- вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт год);
- величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (Wдоб. кВт тод);
- кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).
Таким чином, Правилами визначено спеціальний тариф, який застосовується при розрахунку вартості необлікованої електричної енергії.
Отже, розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії здійснено у відповідності до пункту 8.4.12 за виявлене порушення, що відповідає підпункту 7 пункту 8.4.2 глави 8.4, виходячи з величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії самовільного підключення (Wдоб.с.п.,кВт год), розрахованого за формулою: Wдоб.с.п. = Р с.п. х t вик.с.п., де Р с.п. потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулою у разі підключення до однієї фази: Р с.п. = І х U ном.фаз х сosф.
Де за згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних на об`єкті споживача струмоприймачів на максимальну потужність або з максимальної сили струму навантаження струмоприймачів, підключених до схеми самовільного підключення на момент виявлення порушення, на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.
В пункті 5 Акту про порушення №10005038 хоча й визначено потужність струмоприймачів, однак, таке визначення навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних на об`єкті споживача струмоприймачів на максимальну потужність, може бути застосовано лише за згодою сторін, що ніяким чином не свідчить про досягнення згоди щодо застосування у розрахунку по Акту визначених даних (п. 5 Акту).
Позивач (споживач) не заявив, ані в момент складання Акту про порушення №10005038, ані на засіданні комісії по розгляду актів про порушення про застосування даних вказаних у п. 5 Акту для розрахунку навантаження електроустановки, як передбачено приписами п. 8.4.12 ПРРЕЕ, при ньому оператор системи по даному п. 5 Акту чітко зафіксував, що визначення навантаження на електроустановки не свідчить про досягнення між сторонами такої згоди.
Отже, у оператора системи є законні підстави, закріпленні п. 8.4.12 ПРРЕЕ, застосувати при розрахунку за необліковану електричну енергію споживачу показники для визначення потужності електроустановки, виходячи з показника допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, згідно з главою 1.3 ПУЕ, тому посилання позивача на можливість альтернативного розрахунку навантаження струмоприймачів, підключених до схеми самовільного підключення в односторонньому порядку є необґрунтованим.
При розрахунку застосовувались наступні показники:
За порушення виявлене на другому поверсі у 2-му під`їзді (т. 9), у відповідності до табл. 1.3.5 ПУЕ сила струму складає 19А, так як пунктом 4 Акту про порушення встановлено, що самовільне підключення виконано алюмінієвим проводом перерізом 2 х 2,5 мм.
За порушення виявлене на шостому поверсі у 2-му під`їзді (т. 10), у відповідності до табл. 1.3.5 ПУЕ сила струму складає 19 А, так як пунктом 4 Акту про порушення встановлено, що самовільне підключення виконано алюмінієвим проводом перерізом 2 х 2,5 мм.
Згідно таблиці 1.3.5 ПУЕ допустимий тривалий струм, який може протікати через проводи 2 х 2,5 мм2 становить 19А, що відповідає типу алюмінієвого проводу 2 х 2,5 мм2 як «один двожильний», саме така величина і була врахована при здійсненні розрахунку недорахованої електричної енергії.
У зв`язку з тим, що порушення на об`єкті у споживача було виявлено на другому та шостому поверсі у 2-му під`їзді, було розраховано потужність (Р) за двома точками самовільного підключення, тобто враховано при розрахунку сумарно силу струму (І) як 38А (19А+19А=38А).
Номінальна фазна напруга 0,22 кВ, соsф прийнято рівним 0,9, час використання самовільного підключення протягом доби для не побутових споживачів прийнято рівним 12 год/добу.
Отже, в акті про порушення зазначені всі параметри, що характеризують електроустановку позивача, переріз та матеріал проводу/кабелю, що задіяний у схемі самовільного
Твердження Позивача щодо застосування у розрахунку часу використання самовільного підключення рівному 8 год. є хибним, тому що такий показник застосовується для розрахунку побутового споживача, в нашому випадку ОСББ «Ладозька 20А20» є юридичною особою згідно з п. 47 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», то Відповідачем правомірно здійснено нарахування обсягу недорахованої електричної енергії за п. 8.4.12 ПРРЕЕ для непобутового споживача.
Також не знайшли підтвердження доводи позивача щодо необхідності здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно п. 8.4.13 ПРРЕЕ. Суд дійшов такого висновку виходячи з того, що згідно з пунктом 47 статті 1 Закону України «Про ринок електроенергії» непобутовим споживачем є фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання.
Побутовим споживачем є індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) (пункт 62 статті 1 Закону України «Про ринок електроенергії»; постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1179 від 05.10.2018 «Про затвердження порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії»).
Положеннями статей 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб: зміст права власності становлять права володіння, користування та розпорядження власником належним йому майном, які власник реалізує на власний розсуд: право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За змістом частини 2 статті 382 та статті 385 Цивільного кодексу України вбачається, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим для забезпечення експлуатації такого будинку, користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку можуть створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).
За таких обставин суд вважає, що перевірка та складання Акту про порушення від 19.02.2021 №10005038 відбулися у відповідності до приписів діючого законодавства.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
З огляду на викладені обставини справи, надані документальні докази та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання незаконним та скасування рішення комісії ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 25.03.2021, оформленого протоколом №528 про задоволення акту про порушення №10005038 від 19.02.2021 з затвердженням розрахунку вартості необлікованої електричної енергії в сумі 51.712,91 грн.
Доводи позивача спростовані наведеними вище обставинами.
За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 130, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Відмовити в задоволенні позову об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛАДОЗЬКА 20А20» до публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж про визнання незаконним та скасування рішення комісії ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 25.03.2021, оформленого протоколом №528 про задоволення акту про порушення №10005038 від 19.02.2021 з затвердженням розрахунку вартості необлікованої електричної енергії в сумі 51.712,91 грн.
2.. Судові витрати у розмірі 2.481,00 грн покласти на позивача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 14 вересня 2022 року.
Суддя О.В. Федорова
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2022 |
Оприлюднено | 16.09.2022 |
Номер документу | 106252978 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Федорова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні