Рішення

від 14.08.2022 по справі 908/821/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/48/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2022 Справа № 908/821/22

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/821/22

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРО ОЙЛ ПРОДАКШН", 50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, буд. 2

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ПОСТАВКА", 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158, електронна пошта: p.yuskevych@gmail.com

про стягнення 32 123,15 грн.

СУТЬ СПОРУ:

09.06.22 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРО ОЙЛ ПРОДАКШН" (далі ТОВ "ЕВРО ОЙЛ ПРОДАКШН") за вих. від 02.06.22 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ПОСТАВКА" (надалі ТОВ "БУД ПОСТАВКА") 32 123,15 грн. згідно договору поставки нафтопродуктів від 21.05.20 № 4130-05-20-Р10, а саме: 28 590,89 грн. основного боргу, 2 212,79 грн. інфляційне збільшення, 171,55 грн. 3 % річних та 1 147,92 грн. пені.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/821/22 між суддями, вказану позовну заяву 09.06.22 передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 14.06.22 судом позовну заяву ТОВ "ЕВРО ОЙЛ ПРОДАКШН" за вих. від 02.06.22 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/821/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 15.08.22 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

Наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується те, що позивачем копію ухвали про відкриття провадження у даній справі отримано 20.07.22.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві за вих. від 02.06.22 зазначає, що 21.05.22 між ТОВ «ЕВРО ОЙЛ ПРОДАКШН» (Постачальник/позивач) та ТОВ «БУД ПОСТАВКА» (Покупець/відповідач) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 4130-05-20-РЮ від 21.05.22. За умовами зазначеного Договору (п. 1.1.) Постачальник передає у власність Покупцю нафтопродукти, а Покупець приймає і сплачує їх вартість. Відповідно до п. 1.2. Договору, кількість, асортимент та ціна Товару визначається шляхом виставлення рахунків-фактур Постачальником. Згідно п. 3.5. Договору, право власності на Товар переходить до Покупця з дати поставки (передачі у власність) Товару. З моменту поставки Покупець несе ризики випадкового знищення або пошкодження Товару. Пунктом 3.3. Договору встановлено, що Постачальник вважається таким, що належно виконав свої зобов`язання щодо постачання Товару з моменту передачі Товару Покупцю (уповноваженому представнику Покупця). Факт передачі Товару підтверджується відповідними видатковими накладними та/або актами прийому-передачіТовару та/або залізничними накладними та/або товарно-транспортними накладними. Датою поставки (передачі у власність) Товару вважається дата, вказана у відповідній видатковій накладній та/або Акті прийому - передачі Товару та/або залізничними накладними та/або товарно-транспортними накладними. Пунктом 4.3 Договору встановлено, що Покупець здійснює оплату за поставлений Товар протягом 60 (шістдесят) банківських днів з дати поставки товару. На виконання умов договору з 02.07.20 по 13.12.21 позивачем було поставлено товару на загальну суму 2 694 913,83 грн., а відповідач в свою чергу прийняв Товар, однак розрахувався лише частково на загальну 2 666 322,94 грн., за останні 4 поставки розрахувався не в повному обсязі, а загальна сума заборгованості склала 28 590,89 грн. Таким чином, відповідач не в повному обсязі розрахувався за останні 4 поставки по договору, а саме: здійснена поставка 05.11.21 на загальну суму 23 468,16 грн., що підтверджується рахунком № 1035 від 04.11.21, видатковою накладною № 968 від 05.11.21 та зареєстрованою податковою накладною; здійснена поставка 22.11.21 на загальну суму 1 073,52 грн., що підтверджується рахунком № 1124 від 22.11.21, видатковою накладною № 1048 від 22.11.21, актом № Х-2211 від 22.11.21 та зареєстрованою податковою накладною; здійснена поставка 29.11.21 на загальну суму 3 087,95 грн., що підтверджується рахунком № 1157 від 29.11.21, видатковою накладною № 1085 від 29.11.21, актом №Х-2911 від 29.11.21 та зареєстрованою податковою накладною; здійснена поставка 13.12.21 на загальну суму 6 938,17 грн., що підтверджується рахунком № 1198 від 13.12.21, видатковою накладною № 1128 від 13.12., актом № Х-1312 від 13.12.21 та зареєстрованою податковою накладною. Тому представник позивача просить суд стягнути з відповідача 32 123,15 грн. заборгованості згідно договору поставки нафтопродуктів від 21.05.20 № 4130-05-20-Р10, а саме: 28 590,89 грн. основного боргу, 2 212,79 грн. інфляційне збільшення, 171,55 грн. 3 % річних та 1 147,92 грн. пені.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

Згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, станом на день прийняття позовної заяви до розгляду, місцезнаходженням ТОВ "БУД ПОСТАВКА" є: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158.

З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/821/22 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247, 250, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 14.06.22 про відкриття провадження у справі.

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 15.06.22, ухвала суду від 14.06.22 про відкриття провадження у справі № 908/821/22 (вих. № 006312 від 14.06.22) отримана представником відповідача - 17.06.22.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/821/22.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/821/22 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 15.08.22.

При цьому, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.05.20 між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВРО ОЙЛ ПРОДАКШН" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "БУД ПОСТАВКА" (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 4130-05-20-Р10 (далі Договір) в порядку та на умовах визначених даним Договором (п. 1.1 Договору), Постачальник передає у власність Покупцю нафтопродукти (Товар), а Покупець приймає і сплачує їх вартість. Товар за цим Договором відвантажується (наливається) Постачальником в спеціалізовані транспортні засоби (залізничні, автомобільні цистерни), та/або постачається Покупцю розфасованим до заводської герметичної тари, та/або право власності на Товар передається від постачальника до Покупця в резервуарі нафтобази.

Кількість асортимент та ціна Товару визначається шляхом надання заявок від Покупця та виставлення рахунків-фактур Постачальником. Можливе відхилення фактичної поставки Товару +/ - 10 % від кількості Товару погодженого до поставки (п. 1.2. Договору).

Згідно із п. 3.3. Договору, при поставці Товару за умовами поставки FCF та EXW, Постачальник вважається таким, що належно виконав свої зобов`язання щодо постачання Товару з моменту передачі Товару Покупцю (уповноваженому представнику Покупця). Факт передачі Товару підтверджується відповідними видатковими накладними та/або Актами прийому-передачі Товару та/або залізничними накладними та/або товарно-транспортними накладними. Датою поставки (передачі у власність) Товару вважається дата, вказана в видатковій накладній та/або Актах прийому-передачі Товару та/або залізничній накладній та/або товарно-транспортній накладній. …

У відповідності до п. 3.5. Договору, право власності на Товар переходить до Покупця з дати поставки (передачі у власність) Товару у відповідності до п. 3.6. цього Договору. З моменту поставки Покупець несе всі ризики випадкового знищення або пошкодження Товару.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що ціна Товару зазначається і узгоджується Сторонами у рахунках-фактурах, що підтверджується підписаними Сторонами видатковими накладними та/або актами приймання-передачі Товару.

Відповідно до п. 4.2. Договору, сума даного Договору складається з загальної вартості Товару, що поставляється за даним Договором протягом терміну його дії.

Покупець здійснює оплату за поставлений Товар протягом 60 банківських днів з дати поставки Товару у відповідності до п. 3.6. цього Договору, що підтверджується оформленою первинною документацією (товарно-транспортною накладною й видатковою накладною та/або актом приймання-передачі Товару), згідно рахунка-фактури Постачальника та за реквізитами, вказаними у такому рахунку-фактурі. Рахунки-фактури виставляються Постачальником протягом робочого дня, в якому була отримана оформлена належним чином заявка Покупця (п. 4.3. Договору).

Згідно із п. 4.5. Договору, Покупець здійснює розрахунок за Товар у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

У відповідності до п. 5.1. Договору, Сторони несуть повну матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що всі спори, що виникатимуть з даного Договору будуть вирішуватись Сторонами у відповідності до діючого законодавства України.

Всі спори та розбіжності, що виникають між Сторонами за Договором, підлягають передачі на розгляд господарського суду згідно з чинним законодавством України (п. 6.2. Договору).

Згідно із п. 8.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дня підписання його тексту уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками, та діє до 31.12.20, а в частині невиконаних до зобов`язань та відповідальності - до повного виконання.

Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт здійснення поставки товару підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних на загальну суму 34 567,80 грн., які додані до матеріалів справи, а саме:

- видаткова накладна від 05.11.21 № 968 на загальну суму 23 468,16 грн.;

- видаткова накладна від 22.11.21 № 1048 на загальну суму 1 073,52 грн.;

- видаткова накладна від 29.11.21 № 1085 на загальну суму 3 087,95 грн.;

- видаткова накладна від 13.12.21 № 1128 на загальну суму 6 938,17 грн.

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, за п. 4.3. Договору, Покупець здійснює оплату за поставлений Товар протягом 60 банківських днів з дати поставки Товару у відповідності до п. 3.6. цього Договору, що підтверджується оформленою первинною документацією (товарно-транспортною накладною й видатковою накладною та/або актом приймання-передачі Товару), згідно рахунка-фактури Постачальника та за реквізитами, вказаними у такому рахунку-фактурі. Рахунки-фактури виставляються Постачальником протягом робочого дня, в якому була отримана оформлена належним чином заявка Покупця.

Як свідчать матеріали цієї справи, позивач свої зобов`язання виконав належним чином, а саме поставив відповідачеві Товар за вищевикладеними накладними в загальній сумі 34 567,80 грн. (з урахуванням суми ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не заперечувалось відповідачем (представник відповідача 06.07.22 ознайомлювався з матеріалами справи № 908/821/22).

Разом з тим, відповідач (у строк визначений п. 4.3. договору) свого обов`язку щодо повної сплати позивачу за поставлену продукцію обумовленого у договорі не виконав, сплативши за поставлений Товар за вищевикладеними видатковими накладними лише 5 976,91 грн.

Докази протилежного у матеріалах справи відсутні та суду не надано.

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 28 590,89 грн. підтверджується матеріалами цієї справи та не спростований відповідачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що зі сторони відповідача мало місце порушення прав позивача на своєчасне отримання плати за товар у сумі 28 590,89 грн.

Як наслідок, вимога позивача про стягнення з відповідача 28 590,89 грн. основного боргу за договором поставки нафтопродуктів від 21.05.20 № 4130-05-20-Р10 судом визнається обґрунтованою, заснованою на законі та договорі, у зв`язку із чим задовольняється.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1 147,92 грн. пені, 171,55 грн. 3 % річних та 2 212,79 грн. індексу інфляції.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р. Зокрема, у зазначеному листі Верховний Суд України вказав наступне: «Для определения индекса за любой период необходимо помесячные индексы, составляющие соответствующий период, перемножить между собой».

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем доведено поданими доказами, а відповідачем не спростовано, порушення відповідачем грошового зобов`язання по сплаті 28 590,89 грн. основного боргу, суд здійснивши перевірку розрахунків позивача (за допомогою ІПС "Законодавство") 3 % річних та індексу інфляції за спірний період (за період з 15.03.22 по 24.05.22), дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 166,85 грн. 3 % річних та задоволення вимоги в частині стягнення з відповідача 2 212,79 грн. втрат від інфляції.

В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних судом відмовляється, як необґрунтована та недоведена позивачем сума.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1 147,92 грн. (за період з 15.03.22 по 24.05.22).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

У відповідності з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.2. Договору сторонами передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати та з урахуванням ч. 2 ст. 551 ЦК України Постачальник має право нараховувати, а Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому, за умовами п. 7.1. Договору, будь-яка зі сторін звільняється від відповідальності за невиконання умов даного договору, якщо доведе, що невиконання нею своїх обов`язків стало прямим безпосереднім наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які сторона не могла б і не повинна була передбачити та запобігти. Такими обставинами вважаються стихійні лиха, техногенні аварії, військові дії, страйки, дія актів органів державної влади та третіх осіб, торгове ембарго, кризи та надзвичайні обставини економічного характеру, управління якими є неможливим Стороною договору.

Відповідно до п. 7.5. Договору, наявність та строк дії форс-мажорних обставин підтверджується відповідними документами виданими Торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом та рішенням суду.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … (який триває станом на час прийняття процесуального рішення в цій справі по суті спору).

Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:

- засвідчено форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні";

- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи, що введення на території України з 24.02.22 воєнного стану, який на теперішній час (на дату прийняття рішення у цій справі по суті спору) не припинено (продовжено на підставі відповідних Указів Президента України), є загальновідомим фактом, а також те, що зазначені форс-мажорні обставини підтверджено відповідним рішенням ТПП України, суд вважає можливим застосування в даному випадку положень п. 7.1. договору. Відтак, суд виходить з того, що нарахування пені можливо лише за період до 23.02.22 включно.

Таким чином, судом відмовляється позивачу в частині стягнення пені за період з 15.03.22 по 24.05.22.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 20, 24, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, ст. ст. 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ПОСТАВКА" (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158, код ЄДРПОУ 43333365) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРО ОЙЛ ПРОДАКШН" (50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, буд. 2, код ЄДРПОУ 42794130) - 28 590 (двадцять вісім тисяч п`ятсот дев`яносто) грн. 89 коп. основного боргу, 2 212 (дві тисячі двісті дванадцять) грн. 79 коп. інфляційного збільшення, 166 (сто шістдесят шість) грн. 85 коп. 3 % річних та 2 391 (дві тисячі триста дев`яносто одну) грн. 93 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 14.09.2022.

Суддя В.Л. Корсун