Ухвала

від 14.09.2022 по справі 908/1663/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.09.2022 Справа № 908/1663/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко Михайло Володимирович, розглянувши заяву вих. б/н від 31.08.2022 (вх. №1827/08-07/22 від 06.09.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» (юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 34, поштова адреса: 03680, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4Б, ідентифікаційний код 22945557)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропривод» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 77-А, ідентифікаційний код 24512839) грошової заборгованості

ВСТАНОВИВ:

06.09.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропривод» грошової заборгованості за договором транспортного експедирування №164716/230921 від 23.09.2021 у розмірі 17685,77 грн. та витрат на сплату судового збору в сумі 248,10 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2022 вказану заяву передано для розгляду судді Мірошниченку М.В.

Статтею 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року в розмірі 2481,00 грн.

Заявлена до стягнення з боржника сума заборгованості в розмірі 17685,77 грн. не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підтвердження наявності господарських правовідносин між сторонами заявник надав суду в засвідчених копіях: договір транспортного експедирування №164716/230921 від 23.09.2021, укладений сторонами, розрахунок вартості автоперевезення (USD)/доручення на доставку вантажу авіатранспортом, яке є додатком до цього договору, від 11.10.2021, підписане сторонами, роздрукована з автоматизованої системи митних даних (UNCTAD/asycuda) декларація ІМ4 від 20.10.2021 з перекладом на українську мову, повідомлення про списання грошей AC NCDGF.2021/5780 від 14.12.2021 з перекладом на українську мову, рахунок-фактуру №IEV0005829 від 10.12.2021 на суму 17685,77 грн., виписаний заявником для оплати боржнику на підставі договору за послугу з імпортного митного оформлення вантажу в країні призначення, акт надання послуг 320201 від 10.12.2021 на суму 17685,77 грн., складений заявником на підставі договору за послугу з імпортного митного оформлення вантажу в країні призначення, за підписом та печаткою заявника, повернуте без вручення рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0505058647483 від 26.01.2022, адресованого боржнику, фіскальний чек від 18.02.2022 (за повернення).

Заявник вказує, що враховуючи п. 1.3 договору у експедитора (заявника) виникли додаткові витрати, які відповідно до умов п. 3.1.8 клієнт зобов`язався компенсувати експедитору. 26.01.2022 на адресу місцезнаходження боржника з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трекінговим номером №0505058647483 експедитором було направлено рахунок-фактуру №IEV0005829 від 10.12.2021 на суму 17685,77 грн., акт наданих послуг №20201 від 10.12.2021, роздруковану форму електронної митної декларації ІМ4 від 20.10.2021 та копію повідомлення про списання грошей AC NCDGF.2021/5780 від 14.12.2021 на підтвердження виникнення у експедитора додаткових витрат - «митні збори» в розмірі 360316,00 АОА (Ангольської кванзи), що в еквіваленті станом на дату виставлення рахунку склало 17685,77 грн. 18.02.2022 на поштову адресу експедитора повернувся конверт із поштовим відправленням з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, господарський суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, виходячи з такого.

Згідно з п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

У заяві про видачу судового наказу заявник вказує, що відповідно до п. 3.1.8 договору боржник повинен компенсувати заявнику додаткові витрати, пов`язані з виконанням умов договору. У п. 3.1.8 договору зазначено, що компенсація таких витрат відбувається протягом трьох днів з моменту отримання від експедитора відповідного рахунку та підтверджуючих документів.

В заяві про видачу судового наказу заявник посилається на те, що надсилав документи, на яких ґрунтуються його грошові вимоги, боржнику на електронну адресу та поштою. Втім, заявником не надано доказів надсилання боржнику документів на електронну. На підтвердження надсилання документів поштою надано тільки поштовий конверт з фіскальним чеком, з яких не вбачається, які саме документи були надіслані боржнику. У зв`язку з цим не підтверджується надсилання боржнику саме документів для оплати додаткових витрат відповідно до п. 3.1.8 договору.

Крім того, в заяві не наведено валютного курсу ангольської кванзи, за яким розрахована сума витрат у гривневому еквіваленті в розмірі 17685,77 грн. та не зазначено дати такого розрахунку, у зв`язку з чим не вбачається понесення заявником додаткових витрат у заявленому розмірі.

За таких обставин не вбачається виникнення та порушення права грошової вимоги заявника до боржника на підставі поданих документів, наявності та безспірності грошової заборгованості.

За таких обставин суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропривод» заборгованості в розмірі 17685,77 грн. та витрат на сплату судового збору в сумі 248,10 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

За приписами ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статями 151, 152, 153, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України,

НАКАЗУЮ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропривод» заборгованості в розмірі 17685,77 грн. та витрат на сплату судового збору в сумі 248,10 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали суддею.

Ухвалу підписано суддею 15.09.2022.

Суддя М.В. Мірошниченко