Рішення

від 13.09.2022 по справі 910/3937/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2022Справа № 910/3937/22за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплок Україна»

2) ОСОБА_1

про стягнення 206 121,29 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Комерційний Банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплок Україна» та ОСОБА_1 про стягнення 206 121,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОК УКРАЇНА" зобов`язань за кредитним договором б/н від 21.11.2019 в частині повернення суми кредиту, сплати відсотків та комісії у сумі 206 121,29 грн, при цьому з огляду на те, що виконання зобов`язання за вказаним договором забезпечені ОСОБА_1 згідно Договору поруки POR1574245702382 від 20.11.2019, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитними договором у розмірі 206 121,29 грн.

Відповідно до частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 суд ухвалив: звернутися до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016; зобов`язати Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

04.07.2022 через відділ діловодства суду від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла довідка про реєстрацію місця проживання відповідача 2.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

У встановлений судом строк відповідачами не подано до суду відзивів на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із Заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 21.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОК УКРАЇНА"(клієнт, позичальник, відповідач) підписанням цієї заяви, на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України приєднався до розділу « 1.1. Загальні положення» та підрозділу « 3.2.8. Умови та правила надання послуги «КУБ» Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умови), що розміщенні на сайті АТ КБ «Приватбанк» (банк, кредитодавець, позивач) pb.ua на дату укладення Договору. Ця Заява та Умови разом складають кредитний договір між банком та Клієнтом.

Відповідно до п. 1.1. Договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни.

Згідно п. 1.2. та п. 1.3. Договору розмір кредиту становить 500 000,00 грн, строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту.

Строк користування Кредитом становить 12 місяців (п. 3.2.8.3.1.2. Договору).

Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем 1 Договору, суд дійшов висновку що даний договір за своєю правовою природою є договором кредиту.

З виписки за період з 21.11.2019 по 21.12.2021 вбачається, що банком надано позичальнику 500 000,00 грн кредиту.

З виписок за період з 21.11.2019 по 21.12.2021 вбачається, що клієнтом частково виконано зобов`язання за кредитним договором. Станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість за вказаним договором становить 206 121,29 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про неналежне виконання ТОВ "ТЕПЛОК УКРАЇНА" зобов`язань за кредитним договором б/н від 21.11.2019 в частині повернення суми кредиту, сплати відсотків та комісії у загальному розмірі 206 121,29 грн, при цьому з огляду на те, що виконання зобов`язання за вказаним договором забезпечені ОСОБА_1 згідно Договору поруки POR1574245702382 від 20.11.2019, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитними договором у розмірі 206 121,29 грн, з яких заборгованість за кредитом - 166 179,14 грн, 9 942,15 грн - відсотків та 30 000,00 грн заборгованості у вигляді комісії.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.2.8.3.1. Договору повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

За умовам п.п. 3.2.8.5., 3.2.8.5.1., 3.2.8.5.2., 3.2.8.5.3. та 3.2.8.5.5. Договору Клієнт зобов`язується Використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 3.2.8.1. Оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з а. 3.2.8.3.2. Повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені Договором, у терміни і в сумах), як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку. Сплатити Банку проценти згідно з п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2.

За користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах (п. 3.2.8.3.2. Договору).

За умовами п.1.4. Договору проценти за користування кредитом: перші 6 місяців 1,7% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,5% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

Згідно п.1.5. Договору Проценти за користування кредитом у разі виникнення простроченнях зобов`язань за кредитним договором: 4% від суми простроченої заборгованості.

Згідно п. 3.2.8.3.1.4. Договору Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Сторони також узгодили Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом (Додаток № 1 до Заяви про приєднання), копія якого наявна в матеріалах справи.

Відтак суд, враховуючи п.п. 1.3., 3.2.8.3.1.2. Договору дійшов висновку, що строк повернення кредиту настав.

Обов`язок щодо погашення заборгованості за тілом кредиту відповідачем відповідно до положень «Умов та правил надання банківських послуг» не був виконаний, що підтверджується випискою по рахунку, у зв`язку з чим відповідно до розрахунку заборгованості від 21.12.2021 заборгованість за тілом кредиту становить 166 179,14 грн, заборгованість по процентам - 9 942,15 грн та заборгованість за простроченою комісією - 30 000,00 грн.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищезазначене, станом на дату прийняття рішення обов`язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість клієнта по кредиту в розмірі 166 179,14грн, заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 30 000,00 грн та заборгованість по процентам у розмірі 9 942,15 грн перед банком належним чином доведена, документально підтверджена та клієнтом не спростована, а тому вимоги позивача в частині стягнення коштів з відповідача 1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, забезпеченням виконання зобов`язань Клієнтом - юридичною особою за цим Договором є ухвалення Договору поруки (п. 3.2.8.8.2. Договору).

Так, між ОСОБА_1 (поручитель) та банком укладено Договір поруки №POR1574245702382 від 20.11.2019, відповідно до якого предметом договору надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ТОВ «Теплок Україна» зобов`язань за угодами-приєднання до 1.1.1. розділу 3.2.8. «Кредит КУБ» Умов та правил надання банківських послуг, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- За період користування кредитом згідно з п. 3.2,83,2 Угоди 1 - перші 6 місяців 1,7 відсотка (одна ціла вісім десятих) в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,5 відсотка (одна ціла шість десятих) від початкового розміру кредиту;

- За період користування кредитом згідно з п, 3.2.8.3.3 Угоди 1 - 4,0% (чотири) відсотки в місяць від суми простроченої заборгованості;

б) кредиту в розмірі 500000 ( п`ятсот тисяч ) грн.

Якщо під час виконання «Угоди 1» зобов`язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується - обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за «Угодою1» в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

За змістом п.1.2. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за «Угодою 1» в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І та II кн.5 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Дослідивши умови договору поруки №POR1574245702382 від 20.11.2019, судом встановлено що його предмет визначено, як надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ТОВ «Теплок Україна» зобов`язань за угодами-приєднання до 1.1.1. розділу 3.2.8. «Кредит КУБ» Умов та правил надання банківських послуг.

З системного аналізу всіх умов вказаного договору поруки неможливо встановити яке ж саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин який як основне зобов`язання забезпечене порукою, ані поточний рахунок на який надається послуга кредиту. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою.

За таких підстав, суд визнає твердження Позивача що Договір поруки укладено саме в забезпечення виконання умов Кредитного договору № б/н від 21.11.2019 лише припущеннями Позивача, які жодним чином не узгоджені сторонами Договору поруки, а відтак суду невідомо та не вбачається з матеріалів справи які саме первинні зобов`язання забезпечені порукою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 922/2913/18 та у справі №902/447/19 від 07.10.2019.

Більш того, з наданого договору поруки вбачається, що останній датовано 20.11.2019, тоді як Кредитний договір б/н укладено 21.11.2019.

За таких підстав, та у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів, які б свідчили про надання згоди Відповідачем 2 на забезпечення виконання саме зобов`язань за Кредитним договором б/н від 21.11.2019, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача 1 з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОК УКРАЇНА" (04074, місто Київ, вулиця Новозабарська, будинок 2/6, офіс 215, ідентифікаційний код 40922320) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 166 179 (сто шістдесят шість тисяч сто сімдесят дев`ять) грн 14 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 9 942 (дев`ять тисяч дев`ятсот сорок дві) грн 15 коп., заборгованість за простроченою комісією у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 091 (три тисячі дев`яносто одна) грн 82 коп.

3. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева