Рішення

від 13.09.2022 по справі 910/4994/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.09.2022Справа №910/4994/22

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця Ханенка Павла Вікторовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Т"

про стягнення 122 500,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року Фізична особа-підприємець Ханенко Павло Вікторович звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Т" про стягнення 122 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Фізична особа-підприємець Ханенко Павло Вікторович вказує, що ним на виконання своїх зобов`язань за договором №11032021 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку та консультування з питань оподаткування від 12.03.2021 у період з березня 2021 року по лютий 2022 року було надано відповідачу послуги загальною вартістю 247 080,00 грн., в той час як Товариством з обмеженою відповідальністю "М.І.Т" було оплачено такі послуги частково - у розмірі 124 580,00 грн., у зв`язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 122 500,00 грн.

У змісті позовної заяви Фізична особа-підприємець Ханенко Павло Вікторович виклав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 2 481,00 грн. та очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 12 250,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 відкрито провадження у справі №910/4994/22; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки на подання заяв по суті спору.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 27.06.2022 була надіслана відповідачу 28.06.2022 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03065, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 18.

Однак, поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 08.07.2022 у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 06.07.2022 на відповідному конверті.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвалу суду від 27.06.2022 було вручено відповідачу 06.07.2022 (день проставлення в довідці відділення поштового зв`язку відмітки про причини повернення поштового відправлення).

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі №910/4994/22 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "М.І.Т" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "М.І.Т" повинне було подати відзив на позов до 21.07.2022 включно, однак відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи), в той час з квітня 2022 року в м. Києві та Київській області (за місцезнаходженням відповідача та суду) не ведуться активні бойові дії.

При цьому, від відповідача впродовж всього строку розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/4994/22 не надходило будь-яких повідомлень щодо обставин неможливості подати відзив на позов та/або взяти участь у розгляді справи.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву у визначений судом у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України строк, в той час як згідно приписів Закону України "Про правовий режим воєнного стану" підстави для відкладення розгляду справи №910/4994/22 чи зупинення провадження у даній справі відсутні.

06.09.2022 через відділ діловодства суду від Фізичної особи-підприємця Ханенка Павла Вікторовича надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог з доказами її направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "М.І.Т", в якій позивач, окрім суми боргу у розмірі 122 500,00 грн., просить також стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 22 477,77 грн. та пеню у розмірі 25 722,92 грн.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/2470/21.

Подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог за своєю суттю є заявою про зміну предмету позову, оскільки фактично Фізичною особою-підприємцем Ханенко Павлом Вікторовичем було доповнено свою вимогу про стягнення суми основного боргу вимогами про стягнення неустойки (пені) та інфляційних втрат.

Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Згідно ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Провадження у справі №910/4994/22 було відкрите 27.06.2022 - дата ухвали про відкриття провадження у справі, в той час як дану справу вирішено розглядати без проведення судового засідання, а відтак на підставі приписів ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі був реалізувати своє право на зміну предмету позову до 28.07.2022 (з урахуванням ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України).

Заява Фізичної особи-підприємця Ханенка Павла Вікторовича про збільшення розміру позовних вимог було подана до суду 06.09.2022, тобто позивачем подано заяву з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 40 календарних днів. При цьому, позивачем не заявлялось клопотання про поновлення пропущеного строку та не наводилось будь-яких причин пропуску цього строку.

За приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на вчинення такої процесуальної дії як збільшення розміру позовних вимог, а також не заявлено клопотання про поновлення такого строку, заява Фізичної особи-підприємця Ханенка Павла Вікторовича про збільшення розміру позовних вимог підлягає залишенню судом без розгляду.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

21.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "М.І.Т" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Ханенко Павлом Вікторовичем (виконавець) укладено договір №11032021 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку та консультування з питань оподаткування (надалі - Договір). Договір підписаний за допомогою сертифікатів ЕЦП у сервісі ВЧАСНО.

У відповідності до п. 1.1 якого замовник доручає виконавцеві, а виконавець бере на себе зобов`язання з надання послуг бухгалтерського обліку, консультування з питань оподаткування в порядку, обсягах та на умовах, визначених цим договором.

Послуги за цим договором надаються протягом такого терміну: 1 рік (12 місяців з дати підписання договору) (п. 1.2 Договору).

У пунктах 3.1 та 3.2 Договору сторонами погоджено, що вартість послуг виконавця складає 8 000,00 грн. без урахування ПДВ.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що оплата послуг виконавця здійснюється щомісяця авансовим платежем, але не пізніше 5-го числа місяця, в якому надаються послуги.

До 5-го числа наступним за звітним місяцем виконавець надає замовнику акт наданих послуг, виконаних робіт, у якому наводиться опис наданих виконавцем послуг за звітний місяць та їх вартість згідно з цим договором (п. 4.1 Договору).

У пункті 4.3 Договору вказано, що замовник зобов`язаний підписати акт наданих послуг протягом 5 робочих днів з моменту отримання чи в той же строк направити виконавцю вмотивовану відмову у випадку, якщо зазначені в акті послуги не відповідають фактично наданим виконавцем згідно з умовами цього договору установленими чинним в Україні законодавством.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 11.03.2022 (п. 5.1 Договору).

10.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "М.І.Т" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Ханенко Павлом Вікторовичем (виконавець) укладено Додаткову угоду №1 до Договору (надалі - Додаткова угода №1), в якій сторонами погоджено надання виконавцем додаткових послуг. Додаткова угода №1 підписана за допомогою сертифікатів ЕЦП у сервісі ВЧАСНО.

У пункті 1 розділу "Винагорода виконавця та порядок розрахунків" Додаткової угоди №1 сторони погодили, що вартість послуг згідно даної додаткової угоди до договору за додаткові послуги становить 68 500,00 грн.

Замовник зобов`язується сплатити за послуги після їх виконання, але не пізніше 31.12.2021 (п. 2 розділу "Винагорода виконавця та порядок розрахунків" Додаткової угоди №1).

Пунктом 3 розділу "Винагорода виконавця та порядок розрахунків" Додаткової угоди №1 передбачено, що після надання послуг згідно з цією додатковою угодою виконавець зобов`язаний надати акт наданих послуг (виконаних робіт), а замовник зобов`язаний підписати його протягом 3-х календарних днів з дня отримання та оплатити виконавцю за послуги згідно із цією додатковою угодою, але не пізніше дати зазначеної в п. 2 (Винагорода виконавця та порядок розрахунків).

Позивач стверджує, що ним на виконання своїх зобов`язань за Договором було надано у період з березня 2021 року по лютий 2022 року, а Товариством з обмеженою відповідальністю "М.І.Т" прийнято послуги загальною вартістю 247 080,00 грн., в той час як Товариством з обмеженою відповідальністю "М.І.Т" було оплачено такі послуги частково - у розмірі 124 580,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями Фізичної особи-підприємця Ханенка Павла Вікторовича про наявність у Товариством з обмеженою відповідальністю "М.І.Т" боргу з оплати наданих позивачем згідно Договору послуг у розмірі 122 500,00 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175, 306, 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 901, 908, 909 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за Договором позивачем долучено до позовної заяви підписані сторонами шляхом накладення кваліфікаційних електронних підписів в сервісі ВЧАСНО акти надання послуг №51 від 31.03.2021 на суму 8 000,00 грн., №108 від 30.04.2021 на суму 8 000,00 грн., №143 від 31.05.2021 на суму 8 000,00 грн., №170 від 30.06.2021 на суму 8 000,00 грн., №201 від 31.07.2021 на суму 8 000,00 грн. №233 від 31.08.2021 на суму 8 000,00 грн., №263 від 30.09.2021 на суму 8 000,00 грн., №294 від 31.10.2021 на суму 8 000,00 грн., №326 від 30.11.2021 на суму 8 000,00 грн., №338 від 31.12.2021 на суму 8 000,00 грн., №22 від 31.01.2022 на суму 8 000,00 грн., №53 від 14.03.2021 на суму 23 480,00 грн., №54 від 17.03.2021 на суму 27 000,00 грн., №55 від 20.03.2021 на суму 30 000,00 грн., №115 від 26.05.2021 на суму 68 500,00 грн., №41 від 28.02.2022 на суму 2 100,00 грн., №63 від 28.02.2022 на суму 8 000,00 грн.

У вказаних актах зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Акти надання послуг підписані сторонами шляхом накладення електронних підписів, а також електронної печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Т" у сервісі ВЧАСНО, що відповідає погодженому сторонами у Договорі способу підписання документів, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що Фізичною особою-підприємцем Ханенком Павлом Вікторовичем було належним чином виконано свої зобов`язання за Договором.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання Фізичною особою-підприємцем Ханенком Павлом Вікторовичем, та прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю "М.І.Т" згідно Договору послуг та згідно Додаткової угоди №1 додаткових послуг загальною вартістю 247 080,00 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що оплата послуг виконавця здійснюється щомісяця авансовим платежем але не пізніше 5-го числа місяця, в якому надаються послуги.

Замовник зобов`язується сплатити за послуги після їх виконання але не пізніше 31.12.2021 (п. 2 розділу "Винагорода виконавця та порядок розрахунків" Додаткової угоди №1).

Тобто, надані згідно Договору послуги відповідач повинен був оплатити не пізніше 5-го числа місяця, в якому надаються послуги, а надані згідно Додаткової угоди №1 додаткові послуги - до 31.12.2021.

Товариством з обмеженою відповідальністю "М.І.Т" на виконання своїх зобов`язань за Договором було сплачено Фізичній особі-підприємцю Ханенку Павлу Вікторовичу кошти у розмірі 23 480,00 грн. згідно платіжного доручення №4738 від 15.03.2021, кошти у розмірі 27 000,00 грн. згідно платіжного доручення №4748 від 18.03.2021, кошти у розмірі 8 000,00 грн. згідно платіжного доручення №4736 від 12.03.2021, кошти у розмірі 8 000,00 грн. згідно платіжного доручення №4753 від 31.03.2021, кошти у розмірі 8 000,00 грн. згідно платіжного доручення №4801 від 14.05.2021, кошти у розмірі 8 000,00 грн. згідно платіжного доручення №4832 від 30.07.2021, кошти у розмірі 8 000,00 грн. згідно платіжного доручення №4832 від 03.08.2021, кошти у розмірі 8 000,00 грн. згідно платіжного доручення №4861 від 08.10.2021, кошти у розмірі 8 000,00 грн. згідно платіжного доручення №4898 від 17.01.2022, кошти у розмірі 8 000,00 грн. згідно платіжного доручення №4939 від 17.01.2022, кошти у розмірі 8 000,00 грн. згідно платіжного доручення №4954 від 17.01.2022, кошти у розмірі 2 100,00 грн. згідно платіжного доручення №5035 від 11.02.2022.

Таким чином, наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями підтверджується часткове та з простроченням виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "М.І.Т" своїх грошових зобов`язань за Договором та Додатковою угодою №1, а саме оплата наданих Фізичною особою-підприємцем Ханенком Павлом Вікторовичем послуг в частині 124 580,00 грн.

Матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано доказів сплати на користь позивача суми коштів у розмірі 122 500,00 грн. в якості повної оплати наданих згідно Договору та Додаткової угоди №1 послуг.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на погоджені у п. 3.3 Договору та п. 2 розділу "Винагорода виконавця та порядок розрахунків" Додаткової угоди №1 терміни оплати наданих послуг, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "М.І.Т" є таким, що прострочило виконання своїх грошових зобов`язань за Договором в частині оплата наданих Фізичною особою-підприємцем Ханенком Павлом Вікторовичем послуг вартістю 122 500,00 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів сплати відповідачем коштів у розмірі 122 500,00 грн. ні у передбачений Договором та Додатковою угодою №1 термін, ні після звернення позивача до суду із даним позовом, матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Т" у розмірі 122 500,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Ханенка Павла Вікторовича про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову повністю.

Керуючись статтями 13, 74, 79, 86, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Ханенка Павла Вікторовича задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Т" (03065, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 18; ідентифікаційний код 42738846) на користь Фізичної особи-підприємця Ханенка Павла Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суму боргу у розмірі 122 500 (сто двадцять дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 14.09.2022.

Суддя Р.В. Бойко