Рішення

від 14.09.2022 по справі 910/4799/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2022Справа № 910/4799/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВНИЧА ФІРМА "САМОХВАЛОВ ТА ПАРТНЕРИ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»

про стягнення 211 685, 45 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмежено відповідальністю "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВНИЧА ФІРМА "САМОХВАЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" про стягнення 211 685, 45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №420094128 на умовах комерційної пропозиції «Стандарт-1».

Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.06.2022 прийняв вказану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/4799/22, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Також, Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.06.2022 задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», залучив до участі у справі Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, витребував у Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» інформацію про фактичний обсяг розподіленої в період з 01.01.2019 по 31.05.2022 електричної енергії ТОВ «ПРАВНИЧА ФІРМА «САМОХВАЛОВ ТА ПАРТНЕРИ».

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

05.07.2022 через відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи копії довідки ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про обсяги спожитої електричної енергії ТОВ ПРАВНИЧА ФІРМА«САМОХВАЛОВ ТА ПАРТНЕРИ».

11.07.2022 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, в яких Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» повідомило щодо фактичного обсягу розподіленої відповідачу електричної енергії та позовні вимоги підтримало повністю.

18.07.2022 через відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу третьої особи.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 24.06.2022, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 24.06.2022 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

При цьому, суд зазначає, що не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» є електропостачальником, що отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 429.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. №312 (надалі - ПРРЕЕ).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що у зв`язку з споживанням електричної енергії між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАВНИЧА ФІРМА «САМОХВАЛОВ ТА ПАРТНЕРИ» (надалі - відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №420094128 від 08.10.2021 (надалі - договір), відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Інформація про об`єкти споживача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах цього договору, та точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, наведена в Додатку №1 до цього договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до Додатку №1 до договору зазначено інформацію про об`єкт споживача, що знаходиться за адресою: с. Білогородка, вул. О. Саєнка, 11, кад. №3222480401:01:003:0004, вид об`єкту: багатоквартирний житловий будинок з будівельними струмоприймачами, ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача: 6227588009986467, 6229225134060890.

У відповідності до п. 2.3. договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.

За змістом пункту 2.4. договору договірні величини (обсяги) постачання електроенергії встановлюються та коригуються відповідно до умов, наведених в Додатку №3 до даного договору

Додатком №3 до договору сторони погодили, що споживач має право надати договірні величини (обсяги) споживання електричної енергії з розбивкою по місяцям на весь термін дії договору разом з заявою на укладання договору про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідачем подано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» заяву, що є невід`ємною частиною договору, про встановлення договірних величин споживання електричної енергії за місяцями 2021 року, а саме: жовтень - 8000 кВт, листопад - 8000 кВт, грудень - 8000 кВт.

Керуючись пунктом 3 статті 631 ЦК України, постачання електричної енергії споживачу на умовах договору починається з « 01» жовтня 2021 року (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 5.4. та п. 5.5. договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №2 до цього договору. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим договором без отримання рахунку постачальника. З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин авансових та/або планових платежів, споживач може ознайомитися на веб-сайті постачальника, не отримання споживачем рахунку постачальника не звільняє споживача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією (п. 5.7. договору).

Відповідно до Додатку № 2 до договору - Комерційна пропозиція «Стандарт-1» встановлена попередня оплата: 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період - повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок: проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення відповідного договірного обсягу споживання електричної енергії на ціну, визначену згідно умов даної комерційної пропозиції, та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку постачальника.

Згідно із Додатком № 2 до договору - Комерційна пропозиція «Стандарт-1» рахунок на попередню оплату надається постачальником споживачу до дати початку відповідного розрахункового періоду. Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Пунктом 13.1. договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яка є Додатком №2 до цього договору. Термін дії даного договору не може бути більшим за термін дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що укладений споживачем з оператором системи розподілу.

Термін постачання: до 31.12.2021. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції (Додаток № 2 до договору - Комерційна пропозиція «Стандарт-1»).

Звертаючись до суду із вказаним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що позивачем формувались та видавались рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до обсягів, які було надано шляхом електронного обміну даними інформацію про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем, на підставі отриманих даних від ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за період з листопада 2021 по січень 2022 року за договором №420094128 відповідачем було спожито електричної енергії на загальну суму 547 049,54 грн.

Згідно п. 3.2 договору споживач має право вільно змінювати постачальника електричної енергії відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ та умовами договору.

Пунктами 10.1., 10.2. договору встановлено, що споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.

Відповідач листом від 22.01.2022 № 02/22.01-22 повідомив позивача, що з 01 лютого 2022 року планує закуповувати електричну енергію у ТОВ «АСКАНІЯ ЕНЕРДЖІ».

Відповідно до п.п.4 п. 6.2. договору, споживач зобов`язується протягом 5 робочих днів до початку постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, визначеної цим договором, розрахуватися з постачальником за спожиту електричну енергію.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з урахуванням переходу до іншого електропостачальника з 00:00 01 лютого 2022 року, відповідачу було виставлено рахунок-фактуру № 6827010346 за січень 2022 року від 31.01.2022 - 30 791 кВт-год на суму 221 804,62 грн.

Відповідачем частково сплачено кошти за спожиту електричну енергію у розмірі 35364,09 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №304 від 10.11.2021, №314 від 03.12.2021, №313 від 02.12.2021, №341 від 07.02.2022, №342 від 10.02.2022, №349 від 18.02.2022, №350 від 18.02.2022, № 356 від 23.02.2022.

Позивач зазначає, що відповідач не здійснив своєчасно оплату за електричну енергію у повному обсязі за грудень 2021 року та січень 2022 року, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 211 685,45 грн, пені у сумі 16 091,29 грн, 3% річних у сумі 2 437,56 грн, інфляційних втрат у сумі 19 533,20 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.18, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

Відповідно до п.1.2.7 Правил, постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №420094128 від 08.10.2021, за умовами якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в підтвердження викладених обставин надав акти прийняття-передавання електричної енергії на підставі договору постачання електричної енергії споживачу №420094128 від 08.10.2021: №А-6577127985 за листопад 2021 року на суму 214 384,23 грн, №А-6627824367 за грудень 2021 року на суму 100 092,82 грн, №А-6777373389 за січень 2022 року на суму 60 886,98 грн, №А-5020929245 за січень 2022 року на суму 171685,45 грн.

Акти прийняття-передавання електричної енергії №А-6577127985 за листопад 2021 року на суму 214 384,23 грн, №А-6627824367 за грудень 2021 року на суму 100 092,82 грн, №А-6777373389 за січень 2022 року на суму 60 886,98 грн, №А-5020929245 за січень 2022 року на суму 171685,45 грн зі сторони відповідача не підписані.

Судом встановлено, що 22.02.2022 позивачем на адресу відповідача було направлено акти, що підтверджується копією поштової квитанції та списку згрупованих поштових відправлень.

Листом від 10.02.2022 № ЕН-10/02/22-1 відповідач повідомив позивача про сумніви в правильності зняття показників лічильників електричної енергії та рахунку фактично спожитої електричної енергії, у зв`язку з чим звернулось до оператора системи розподілу щодо повторного зняття показників лічильників та розрахунку споживання за січень 2022 на 31.01.2022.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що факт постачання позивачем електричної енергії відповідачем не заперечується, водночас зазначається про не вірність розрахунків споживання електричної енергії за січень 2022 року.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку та Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (пункти 2.3.11, 2.3.14 Правил).

Відповідно до пп. 6.1. п. 6. Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Згідно пп. 7.1. п 7. Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно-комунікаційну платформу визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори електричної мережі.

З огляду на вищевикладені положення чинного законодавства України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» не здійснює функції з обліку електричної та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов`язків, позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.

Пунктом 4.3. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

У відповідності до довідки Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» №04/530/5412 від 03.06.2022 фактичний обсяг спожитої ТОВ «ПРАВНИЧА ФІРМА «САМОХВАЛОВ ТА ПАРТНЕРИ» електричної енергії за адресою: с. Білогородка, вул. О. Саєнка, 11, складає: листопад 2021 року - 29310 кВт, грудень 2021 року - 15632 кВт, січень 2022 року - 41178 кВт.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що за період з листопада 2021 по січень 2022 року позивачем поставлено відповідачу електроенергію в кількості: листопад 2021 року - 29310 кВт, грудень 2021 року - 15632 кВт, січень 2022 року - 41178 кВт.

Також, позивачем було виставлено відповідачу рахунки №6577127985 від 15.11.2021 на суму 214 384,23 грн, №6627824367 від 15.12.2021 на суму 100 092,82 грн, №6777373389 від 18.01.2022 на суму 60 886,98 грн, №5020929245 від 23.02.2022 на суму 171685,45 грн.

Відповідач листом від 22.01.2022 № 02/22.01-22 повідомив позивача, що з 01 лютого 2022 року планує закуповувати електричну енергію у ТОВ «АСКАНІЯ ЕНЕРДЖІ».

Відповідно до п.п.4 п. 6.2. договору, споживач зобов`язується протягом 5 робочих днів до початку постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, визначеної цим договором, розрахуватися з постачальником за спожиту електричну енергію.

Отже, у відповідача виник обов`язок зі сплати позивачу за поставлену електричну енергію на підставі договору №420094128 від 08.10.2021 за період з листопад 2021 року по січень 2022 року 547 049,54 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідач частково сплатив кошти за спожиту електричну енергію у розмірі 335364,09 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №304 від 10.11.2021, №314 від 03.12.2021, №313 від 02.12.2021, №341 від 07.02.2022, №342 від 10.02.2022, №349 від 18.02.2022, №350 від 18.02.2022, № 356 від 23.02.2022.

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання у сумі 211 685,45 грн., доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 211 685,45 грн.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені у сумі 16 091,29 грн, 3% річних у сумі 2 437,56 грн, інфляційних втрат у сумі 19 533,20 грн.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 5.8. договору сторони погодили, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком №2 до цього договору.

Додатком №2 до договору сторони погодили, що розмір пені та/або штрафу становить: подвійна облікова ставка Національного банку України (НБУ). Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок пені судом встановлено, що сума пені становить 18701,10 грн, що є більшою ніж сума, яка нарахована позивачем у розмірі 16091,29 грн, при цьому, враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 16091,29 грн підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Перевіривши розрахунки 3% річних у сумі 2437,56 грн. та інфляційних втрат у сумі 19533,20 грн., судом встановлено, що розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач обставин наведених у позові не заперечив, доказів сплати заборгованості не надав.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (надалі - позивач, постачальник) до Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАВНИЧА ФІРМА «САМОХВАЛОВ ТА ПАРТНЕРИ».

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВНИЧА ФІРМА "САМОХВАЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" (01135, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА, будинок 45-В; ідентифікаційний код 33886833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 8 В; ідентифікаційний код 42094646) борг за спожиту електричну енергію у сумі 211685,45 грн., інфляційні втрати у сумі 19533,20 грн., пеню у сумі 16091,29 грн., 3% річних у сумі 2437,56 грн. та судовий збір у сумі 3746,22 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України

Повний текст рішення складено та підписано: 15.09.2022.

Суддя О.В. Гулевець