Рішення

від 23.08.2022 по справі 914/460/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2022 Справа № 914/460/22

м.Львів

за позовом: Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго, м.Львів

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Львівський газда, м.Львів

про встановлення Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) в підвальному приміщенні, розміром 6*1,8 метра - загальною площею 10,8 квадратних метрів, для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води в місці вводу теплової мережі в будинок згідно креслень ситуаційного плану розташування вузла обліку гарячої води аркуш ПС-9 (сторінка 10) паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку на вул.Гетьмана Мазепи,3А м. Львів.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Походзяєвій М.С.

Представники сторін:

від позивача: Трофимчук О.В. - адвокат;

від відповідача: не з`явився

Суть спору: на розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Львівський газда про встановлення Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) в підвальному приміщенні, розміром 6*1,8 метра - загальною площею 10,8 квадратних метрів, для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води в місці вводу теплової мережі в будинок згідно креслень ситуаційного плану розташування вузла обліку гарячої води аркуш ПС-9 (сторінка 10) паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку на вул.Гетьмана Мазепи,3А м. Львів (із врахуванням заяви позивача вх.№1147/22 від 27.04.2022).

Хід розгляду справи висвітлено у відповідних ухвалах та протоколах судових засідань. Ухвалою суду від 28.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 30.03.2022. Ухвалою суду від 30.03.2022 відкладено підготовче засідання на 27.04.2022. Ухвалою суду від 27.04.2022 продовжено строки підготовчого провадження та оголошено перерву до 25.05.2022.

05.05.2022, за вх.№11010/22, відповідач подав відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 25.05.2022 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову та підготовче засідання відкладено на 16.06.2022.

06.06.2022 за вх.№11863/22 в системі документообігу суду зареєстровано подану позивачем відповідь на відзив.

13.06.2022 за вх.№12374/22 в системі документообігу суду зареєстровано подане відповідачем клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, яке мотивоване запровадженням на території України воєнного стану і відсутністю керівника відповідача у м.Львові.

13.06.2022 за вх.№12375/22 в системі документообігу суду зареєстровано подані відповідачем заперечення на відповідь на відзив.

13.06.2022 за вх.№12376/22 в системі документообігу суду зареєстровано поданий відповідачем відзив на позовну заяву з врахуванням заяви позивача про зміну предмета позову.

Ухвалою суду від 16.06.2022 суд клопотання відповідача від 09.06.2022 (вх.№12374/22 від 13.06.2022) про поновлення процесуального строку задовольнено; поновлено процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву із врахуванням заяви позивача про зміну предмета позову, прийнято відзиви на позовну заяву, у тому числі із врахуванням заяви позивача про зміну предмета позову та долучено їх до матеріалів справи; в підготовчому засіданні оголошено перерву до 29.06.2022 .

28.06.2022 за вх.№13575/22 в системі документообігу суду зареєстровано подане позивачем клопотання про долучення до матеріалів справи довідки №62 від 17.06.2022.

Ухвалою суду від 29.06.2022 суд постановив: усне клопотання представника позивача про поновлення строку на подання доказу задовольнити; прийняти та долучити до матеріалів справи доказ, поданий в додаток до клопотання від 20.06.2022 вих.№09-4586 (вх.№13575/22 від 28.06.2022), а саме: довідку №62 від 17.06.2022; в підготовчому засіданні оголосити перерву до 13.07.2022.

Ухвалою суду від 13.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 24.08.2022.

В судове засідання 24.08.2022, представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 24.08.2022 не з`явився.

Суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 24.08.2022 справу розглянуто по суті, проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиції сторін.

Львівське міське комунальне підприємство Львівтеплоенерго (надалі позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Львівський газда (надалі відповідач) про встановлення Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) в підвальному приміщенні, розміром 6*1,8 метра - загальною площею 10,8 квадратних метрів, для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води в місці вводу теплової мережі в будинок згідно креслень ситуаційного плану розташування вузла обліку гарячої води аркуш ПС-9 (сторінка 10) паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку на вул.Гетьмана Мазепи,3А м. Львів (з урахуванням заяви позивача про зміну позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Львівське міське комунальне підприємство Львівтеплоенерго є теплопостачальною організацією суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії, а в розумінні положень п.4 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (зі змінами від 10.04.2014р. №1198-18) позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності м.Львова. На балансі позивача перебувають теплові мережі.

Згідно п. 2 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на Позивача покладено обов`язок з оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що приєднані до зовнішніх інженерних мереж.

На виконання вказаного Закону позивачем було здійснено усі залежні від нього дії з метою погодження з відповідачем порядку та способу встановлення вузла комерційного обліку гарячого водопостачання в будинку за адресою: на вул.Гетьмана Мазепи, 3А у м. Львові, проте відповідач згоди позивачу на встановлення відповідного вузла не надав, представників позивача до приміщення будинку не допустив, самостійно вузол комерційного обліку теплової енергії у строки, передбачені Законом не встановив, а тому у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку за адресою: на вул.Гетьмана Мазепи,3А м. Львів, вузлом комерційного обліку теплової енергії іншим способом, аніж встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення у будинку шляхом ухвалення судового рішення.

У відзиві на позовну заяву ОСББ Львівський газда заперечує проти позову з наступних підстав.

Всупереч положенню ч.3 ст. Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» ОСББ Львівський газда не отримувало повідомлення позивача про намір встановити вузол та вартість такого встановлення.

Посилання Позивача на те, що таке повідомлення було здійснене чи шляхом розміщення на веб-сторінці, чи оголошеннями на входах до будівлі, не відповідають дійсності та не знаходять підтверджень у матеріалах справи. Відтак, позивачем було порушено порядок інформування (повідомлення) Відповідача про намір встановити вузол, а таке інформування (повідомлення) є єдиною передумовою виникнення права на сервітут, яке є предметом позову.

Порушення встановленого законом порядку інформування (повідомлення) виразилось у неможливості ОСББ Львівський газда виразити власний намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, що передбачено ч.3 ст.3 Закону.

Закон прямо пов`язує можливість встановлення сервітуту судом виключно якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку (ч.3 ст.3 Закону).

Оскільки, процедура інформування (повідомлення) була порушена, відтак належного виявлення згоди чи наміру самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку ОСББ Львівський газда не могло реалізувати, а встановлення сервітуту не є можливим.

Наданий Позивачем Акт від 07.02.2022 року не є належним підтвердженням створення перешкод Позивачу, оскільки: не містить конкретизації у які приміщення житлового будинку були недопущені виконавці робіт; не містить підтверджень, що вказані у акті особи працевлаштовані у Позивача; не містить підтверджень у який час доби особи, що вказані у акті особи відвідували будинок за адресою Відповідача; містить підписи лише представників Позивача, жодного підписа представника Відповідача чи третіх осіб; є одностороннім; містить недостовірні відомості про відмову від підпису Голови ОСББ; містить невірну адресу будинку Відповідача (у акті вказана назва вулиці Мазепи 3а, а не Гетьмана Мазепи 3а). А, відтак, на думку відповідача, Акт від 07.02.2022 не може вважатись належним доказом створення перешкод для встановлення вузла комерційного обліку.

Теплові мережі станом на момент подання позову уже приєднані до житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , про що визнається Позивачем. Закон не регулює відносини щодо приєднання будинків, які вже обслуговуються.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Тільки до компетенції загальних зборів відповідно до ст.10 вказаного закону належить визначення обмежень на користування спільним майном чи які стосуються майнових прав співвласників.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що стосовно повідомлення ОСББ Львівський газда про намір Позивача встановити вузол обліку, то відповідно до п. 4 Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 444 (Порядок), повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого вебсайту - на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі. Таке повідомлення, як зазначено представником позивача, було розміщене стендах у під`їздах будинку та на офіційному сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Щодо Акту від 07.02.2022р. позивачем зазначено, що мешканці будинку разом з головою правління згоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю не надали та не допустили працівників підприємства для виконання покладених на них обов`язків, про що складено акт від 07.02.2022р. Відмову не підписували та не скеровували на адресу Позивача, про що зазначено в Акті від 07.02.2022р.

Позивач вважає, що до відзиву не долучено доказів про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку чи надання дозволу Позивачу виконати Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Щодо повноважень представників ЛМКП «Львівтеплоенерго» Позивач повідомив наступне.

1) Відповідно до п. 2.25 посадової інструкції заступника начальника Шевченківського району теплових мереж, такий: «організовує проведення ремонтних робіт, забезпечує бригади необхідними механізмами, інструментом, матеріалами, організовує необхідний транспорт». Відповідно до п.3.6 посадової інструкції заступника начальника Шевченківського району теплових мереж, такий має право: «вносити пропозиції про покращення експлуатації технологічного обладнання, прийняття заходів по економії енергоресурсів та матеріалів, оптимізації режимів роботи котельних, ЦТП, ІТП та теплових мереж».

2) Відповідно до п.2.17 посадової інструкції майстра Шевченківського району теплових мереж, такий: «приймає участь у розробці організаційних і технологічних заходів по підвищенню надійності роботи обладнання котелень, ЦТП, ІТП, теплових мереж, по економії паливно - енергетичних ресурсів, по впровадженні нової техніки, модернізації робіт і забезпечує виконання цих робіт на закріпленій ним дільниці». Відповідно до п. 2.27 посадової інструкції майстра Шевченківського району теплових мереж, такий: « організовує і контролює роботу підлеглого персоналу дільниці».

Позивачем на підтвердження наявності трудових відносин підписантів Акту про недопуск від 07.02.2022 надано довідку від 17.06.2022 №62 у якій зазначено, що станом на дату видачі цієї довідки ОСОБА_1 працює заступником начальника Шевченківського району теплових мереж ЛМКП «Львівтеплоенерго» з 09.10.2007 (наказ №411-квід 09.10.2007р., ОСОБА_2 працює майстром Шевченківського району теплових мереж ЛМКП «Львівтеплоенерго» з 01.07.2014р. (наказ №391-к від 01.07.2014), ОСОБА_3 працює слюсарем з ремонту устаткування теплових мереж п`ятого розряду Шевченківського району теплових мереж ЛМКП «Львівтеплоенерго» з 17.07.1995р. (наказ №120-к від 17.07.1995р.).

Відтак, на переконання Позивача, підписанти акту від Позивача мали повноваження, відповідно до покладених на них завдань, щодо встановлення вузла комерційного обліку гарячої води в місці вводу теплової мережі в будинок згідно креслень ситуаційного плану розташування вузла обліку гарячої води аркуш ПС-9 (сторінка 10) паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку на АДРЕСА_1 .

У запереченнях на відповідь на відзив Відповідач відхиляє наведені Позивачем у відповідачі на відзив в пояснення з наступних підстав:

-неможливість встановити відношення конкретних осіб, які підписували Акт, до копій сторінок посадових інструкцій (копії сторінок посадових інструкцій подані з порушенням порядку формування витягу з відтворенням обов`язкових реквізитів згідно із ДСТУ 4163-2003, і не можуть вважатись витягом із документа підприємства; витяги не містять підписів осіб зазначених в Акті про недопуск виконавців робіт.

-відсутність повноважень підписантів акту.

-Позивачем не подано доказів існування трудових правовідносин, вказаних в акті (повноваження підписантів Акту є похідними від встановлення факту перебування у трудових відносинах. Проте, Позивачем не надано достатніх доказів, які б свідчили про перебування підписантів Акту у трудових правовідносинах з Позивачем у момент складання Акту.

Відповідач скористався своїм правом сторони судового процесу та подав «відзив на позову заяву з врахуванням заяви про зміну предмету позову», у якому просить у задоволенні позову відмовити повністю з наступних підстав:

Вважає повідомлення про намір встановлювати вузол комерційного обліку неналежним та недопустимим доказом, оскільки: повідомлення не відноситься до ОСББ «Львівський газда», об`єктів управління та користування ОСББ, адресоване невідомому колу осіб, не містить вказівки на дату відповіді, суперечить Порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а тому не може бути належним доказом у справі. У тексті повідомлення «оператор зовнішніх інженерних мереж Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго»» повідомляє про намір встановлення вузла комерційного обліку за адресою: Мазепи 3а. Проте, ОСББ «Львівський газда» знаходиться за адрсою: 79068, м.Львів, вул.Гетьмана Мазепи, 3А; повідомлення датоване 20.01.2020 р., проте не містить інформації про дату отримання такого повідомлення ОСББ Львівський газда.

Доводи позивача про розміщення на офіційному сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» повідомлення про намір встановити вузол, чи у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі не відповідають дійсності та не підтверджуються належними та допустимими доказами

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.

Відносини у сфері житлово-комунальних послуг врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також відповідними постановами Кабінету Міністрів України та рішеннями органів місцевого самоврядування.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією-суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Пунктом 4 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (зі змінами від 10.04.2014р. №1198-18) виконавцями послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності визначено суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальну організацію), якою є Львівське міське комунальне підприємство Львівтеплоенерго.

22 червня 2017 р Верховною Радою України прийнято Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Закон набрав чинності 02.08.2017 .

В розумінні п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", який визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі і розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення обліковою інформацією споживачів таких послуг, Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» виступає оператором зовнішніх мереж, на якого покладено обов`язок з оснащення комерційного обліку будівель. При цьому, відповідно до п. 4 цієї ж статті, вузлом комерційного обліку визначається вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом.

Цим Законом передбачено обов`язкове обладнання усіх будівель, що приєднані до зовнішніх мереж гарячого водопостачання та зовнішніх водопровідних мереж будинковими вузлами обліку, відповідно гарячої і холодної води. Законом також передбачено, що саме такі вузли обліку будуть використовуватися для комерційного обліку відповідних комунальних послуг і розрахунків за надані комунальні послуги (постачання гарячої і питної води).

Крім того, передбачено, що органи місцевого самоврядування, згідно з затвердженими відповідно до законодавства програмами, можуть приймати рішення про виділення коштів з місцевого бюджету на оснащення вузлами комерційного обліку будівель, які на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж.

Так, відповідно до ч. 8 ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" органи місцевого самоврядування згідно із затвердженими відповідно до законодавства програмами можуть приймати рішення про виділення коштів місцевого бюджету на оснащення вузлами комерційного обліку будівель, які на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж, а також на забезпечення охорони вузлів комерційного обліку. На такі вузли обліку після їх встановлення поширюється дія законодавства про спільне майно багатоквартирного будинку. Внесок за встановлення вузла комерційного обліку, встановленого відповідно до цієї частини, споживачами не сплачується.

Зважаючи на це, відповідно до Законів України Про місцеве самоврядування в Україні, Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, враховуючи Схему теплопостачання м. Львова, затверджену ухвалою міської ради від 11.09.2008 № 2058, з метою забезпечення централізованого оснащення житлових будинків м. Львова вузлами комерційного обліку гарячої та холодної води, на 22-ій сесії 7-го скликання Львівської міської ради 12.12.2019, було прийнято Ухвалу №6009 «Про затвердження Програми оснащення житлових будинків м.Львова вузлами комерційного обліку гарячої та холодної води» якою ухвалено: затвердити Програму оснащення житлових будинків м. Львова вузлами комерційного обліку гарячої та холодної води. Департаменту житлового господарства та інфраструктури при формуванні міських бюджетів м. Львова пропонувати міській раді виділення коштів на оснащення житлових будинків м. Львова вузлами комерційного обліку гарячої та холодної води. Видатки на реалізацію Програми оснащення житлових будинків м. Львова вузлами комерційного обліку гарячої та холодної води проводити у межах коштів, передбачених на відповідний бюджетний період.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» від 3 грудня 2020 року № 1060-IX було внесено зміни до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", згідно яких, зокрема, кінцевий термін для оснащення будівель вузлами комерційного обліку продовжено до 1 серпня 2022 р.

Відтак, 20.05.2021 Львівська міська рада (5-та сесія 8-го скликання) прийняла Ухвалу №768 «Про продовження на 2021-2022 роки дії Програми про оснащення житлових будинків м. Львова вузлами комерційного обліку гарячої та холодної води», якою ухвалила, зокрема : продовжити на 2021-2022 роки дію Програми про оснащення житлових будинків м. Львова вузлами комерційного обліку гарячої та холодної води; внести зміни у додаток до ухвали міської ради від 12.12.2019 № 6009 Про затвердження Програми про оснащення житлових будинків м. Львова вузлами комерційного обліку гарячої та холодної води.

Доступ до ухвал Львівської міської ради є відкритий на офіційному веб-сайті Львівської міської ради https://city-adm.lviv.ua/lmr/docs-rulings.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами.

Відповідно до ч.2 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» забороняється приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг відповідно до вимог цього Закону.

Такими вузлами обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у будівлі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Місце встановлення вузла комерційного обліку визначається відповідно до будівельних норм і правил. Для споживача комунальних послуг, якому комунальна послуга постачається для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності в кожній точці приєднання до зовнішніх інженерних мереж.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 395 ЦК України визначено, що речовими правами на чуже майно є право користування (сервітут).

Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частиною 1 ст. 402 ЦК України унормовано, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (ч. 3 ст. 402 ЦК України).

Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що метою сервітуту є задоволення потреб заінтересованої особи для ефективного використання належного їй майна; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.

Речове право у вигляді сервітуту дає змогу власникові повною мірою реалізувати надані йому правомочності щодо належного цій особі майна і забезпечити його ефективне використання, а також передбачає право на задоволення немайнових інтересів інших осіб, речове право яких на чужу річ не пов`язано зі здійсненням майнових прав.

Отже, однією з основних ознак сервітуту, який має бути встановлено за рішенням суду, є неможливість задоволення інтересів особи у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягти згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. Умовою встановлення сервітуту у такий спосіб є те, що позивач має довести у суді, що нормальне функціонування його господарства чи задоволення його інтересів при використанні свого майна неможливе без встановлення сервітуту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним здійснено усі залежні від нього дії з метою погодження відповідачем порядку та способу встановлення вузла комерційного обліку гарячого водопостачання, проте відповідач згоди позивачу на встановлення відповідного вузла не надав, до приміщення будинку не допустив, самостійно вузол комерційного обліку теплової енергії у строки, передбачені Законом не встановив, а тому у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку АДРЕСА_1 вузлами комерційного обліку теплової енергії іншим способом, аніж встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення у будинку.

Відповідно до п. 2 Розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу, зобов`язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж у строк: теплової енергії - протягом року з дня набрання чинності цим Законом; гарячої та питної води для нежитлових будівель - протягом одного року, а для житлових будівель - протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Абзацом 1 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" ( редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол, вартість такого встановлення, розмір та порядок сплати передбаченого цим Законом внеску за встановлення вузла комерційного обліку.

Відповідно до п. 4 Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 444 (далі - Порядок), повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному вебсайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого вебсайту - на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

Днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному вебсайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого вебсайту - на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування (п. 5 Порядку).

На виконання вимог Закону та Порядку, на офіційному сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» (https://lmkp.lte.lviv.ua) було розміщено «Повідомлення про намір встановлення вузла комерційного обліку на гарячеводопостачання» у будинках у місті Львові. Адреси житлових будинків у адресній інформації наведені в алфавітному порядку. Серед перелічених адрес є будинок АДРЕСА_2 (порядковий номер в переліку 170).

Процедуру оснащення будівель вузлами комерційного обліку затверджено Наказом Мінрегіону №206 від 09.08.2018 "Про затвердження Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнаннями інженерних систем для забезпечення такого обліку".

Відповідно до пункту 13 цього Порядку вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях.

Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання.

Для споживача комунальних послуг, якому послуга з постачання теплової енергії та/або гарячої води постачається зовнішніми інженерними мережами для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності на стороні споживача в кожній точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж. У разі неможливості встановлення вузла комерційного обліку на межі майнової належності вузол комерційного обліку встановлюється за домовленістю сторін в іншому місці якомога ближче до межі майнової належності.

Вузол комерційного обліку встановлюється в окремому приміщенні, що відповідає вимогам, установленим пунктом 15 цього Порядку, державним будівельним нормам і правилам, вимогам експлуатації засобу вимірювальної техніки, визначеним у супровідній документації до нього (за наявності), а вузол комерційного обліку теплової енергії - в приміщенні індивідуального теплового пункту.

Абзацами 3, 4 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" визначено, що у разі якщо протягом двох місяців з дня отримання повідомлення власник (співвласники) не повідомив оператора зовнішніх інженерних мереж про намір погодити з ним відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку, а також у разі якщо власник (співвласники) повідомив про намір погодити відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку, але не зробив цього протягом чотирьох місяців з дня повідомлення оператором про намір встановити вузли комерційного обліку, оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж.

У разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди встановленню вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється.

Беручи до уваги те, що з моменту повідомлення співвласників багатоквартирного будинку шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті позивача будь-яких рішень з самостійного встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю відповідачем не прийнято, а також не повідомлено позивача у належний спосіб про намір погодити відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку, то суд погоджується з доводами позивача щодо виникнення у останнього обов`язку зі встановлення вузла комерційного обліку згідно приписів Закону і реалізації такого обов`язку шляхом встановлення сервітуту.

Стосовно заперечень відповідача про неотримання повідомлення від позивача про намір встановлення вузла комерційного обліку та відсутність таких доказів в матеріалах справи, то такі заперечення суд вважає необгрунтованими, оскільки, на офіційному вебсайті ЛМКП «Львівтеплоенерго», доступ до якого є цілодобовим і вільним, розміщено повідомлення позивача про намір встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії і в силу положень Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" такий спосіб розміщення є належним, передбаченим Порядком, способом повідомлення відповідача. Відтак, доводи відповідача про те, що він був позбавлений можливості виразити власний намір обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленими законодавством порядку, не знаходять свого підтвердження. Окрім того, суд вбачає за доцільне зазначити, що спір у справі існує на момент ухвалення даного рішення, тобто від розміщення позивачем на сайті повідомлення про намір встановлення вузла комерційного обліку і до моменту ухвалення рішення у справі, жодних дій, які б свідчили про намір відповідача самостійно встановити вузли комерційного обліку, як він про це стверджує, матеріали справи не містять і доказів про прийняття відповідачем рішення стосовно самостійного встановлення вузла комерційного обліку, відповідачем до справи не подано. Доказів реагування відповідача на повідомлення позивача, яке розміщено на вебсайті останнього, матеріали справи теж не містять. Наведене свідчить, що відповідач не дає згоди на встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії, а така обставина в силу положень ст.3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" надає право позивачу вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку.

Щодо посилання відповідача на невірно зазначені у повідомленні відомості про вулицю: АДРЕСА_3 (що на думку останнього робить повідомлення неналежним), то такі не заслуговують на увагу, бо не спростовують факту реального існування повідомлення, і такі доводи суд вважає власними суб`єктивними припущеннями самого відповідача. До відома відповідача, ЛМКП «Львівтеплоенерго» не надає послуги з постачання теплової енергії в гарячі воді за межами міста Львова. Доказів зворотнього, як і доказів на підтвердження доводів відповідача, останнім не надано.

Стосовно доводів відповідача про те, що Теплові мережі станом на момент подання позову уже приєднані до житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , і що Закон не регулює відносини щодо приєднання будинків, які вже обслуговуються, то такі доводи є надуманими і не відповідають положенням Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Судом з`ясовано, що встановлення зазначеного сервітуту не нанесе збитків відповідачу і не є обтяжливим для нього, а задоволення вимог позивача, що спрямовані на виконання приписів Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, за наявності заперечень відповідача, є неможливим в інший спосіб. Крім цього, встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в якій обладнується вузол комерційного обліку, передбачене приписами вказаного Закону.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За встановлених обставин, суд дійшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача у даній справі про встановлення Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) в підвальному приміщенні, розміром 6*1,8 метра - загальною площею 10,8 квадратних метрів, для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води в місці вводу теплової мережі в будинок згідно креслень ситуаційного плану розташування вузла обліку гарячої води аркуш ПС-9 (сторінка 10) паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку на вул.Гетьмана Мазепи,3А м. Львів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому при розподілі судових витрат судовий збір у розмірі 2481,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 13, 14, 46, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Встановити Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» (79040, м.Львів, вул.Д.Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) безстроковий та безоплатний сервітут на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) в підвальному приміщенні, розміром 6*1,8 метра - загальною площею 10,8 квадратних метрів, для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води в місці вводу теплової мережі в будинок згідно креслень ситуаційного плану розташування вузла обліку гарячої води аркуш ПС-9 (сторінка 10) паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку на вул.Гетьмана Мазепи,3А м. Львів.

3. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Львівський газда (79068, м.Львів, вул.Гетьмана Мазепи, 3А, ідентифікаційний код 25229436) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м.Львів, вул.Д.Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) 2481,00 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано суддею 12.09.2022.

Суддя Кітаєва С.Б.