Рішення

від 13.09.2022 по справі 922/1047/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Господарський суд Харківської області 14 вересня 2022 року м. Харків справа № 922/1047/22 склад суду:суддя Бринцев О.В. позивач:Дочірнє підприємство "ПОЛІГРАФІЧНИЙ КОМБІНАТ "ЗОРЯ" відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "В СПРАВІ" вимоги позивача:стягнення 13.907,14 грн без виклику учасників справи

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані внаслідок неповернення останнім залишків невикористаної давальницької сировини за договором надання послуг. Відповідач заперечень щодо позову не надав.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. Між ДП "ПОЛІГРАФІЧНИЙ КОМБІНАТ "ЗОРЯ" (замовник) та ТОВ "В СПРАВІ" (виконавець) був укладений договір надання послуг від 03.10.2018 №449/18 (далі - Договір). Згідно з умовами якого виконавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, за завданням замовника зобов`язується виконувати поліграфічні послуги з виготовлення поліграфічної продукції та/або бланків документів, а замовник зобов`язується приймати виконані послуги та сплачувати їх вартість на умовах, визначених цим договором.

2.2. На виконання умов Договору позивачем було передано відповідачеві давальницьку сирову та матеріали на загальну суму 389.688,82 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних від 31.01.2019 №5, від 31.01.2019 №6, від 31.01.2019 №7, від 05.02.2019 №39, від 05.02.2019 №40, від 07.02.2019 №66.

2.3. Згідно зі звітом про використання давальницької сировини від 31.03.2019 №30/3 станом на 31.03.2019 у відповідача залишилась невикористана давальницька сировина та матеріали на загальну суму 13.907,14 грн.

2.4. 10.02.2022 позивач надіслав на адресу відповідача лист від 09.02.2022 вих. №186-06/22, в якому просив повернути давальницьку сировину або відшкодувати її вартість. Відповідач відповіді на лист не надіслав, давальницьку сировину не повернув.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 13.907,14 грн.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 530, 840 ЦК України, стаття 226 ГК України.

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині відшкодування вартості невикористаної давальницької сировини, переданої позивачем.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач відзив на позов не надав.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.07.2022 з урахуванням малозначності справи №922/1047/22 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи наявні правові підстави для стягнення з відповідача збитків? Якщо так, то в якому розмірі?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ ДОГОВОРУ.

7.1. Позивач стверджує про наявність правових підстав для відшкодування відповідачем збитків внаслідок неповернення останнім невикористаної давальницької сировини

7.2. Суд погоджується з даним твердженням позивача з огляду на наступне.

7.3. Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

7.4. Частиною першою статті 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

7.5. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

7.6. З матеріалів справи судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є змішаним, в якому містяться елементи як договору про надання послуг так і договору підряду щодо виготовлення продукції з матеріалу позивача як замовника.

7.7.У зв`язку з відсутністю у Договорі строків повернення давальницької сировини та матеріалів, такий строк повинен визначатися згідно з вимогами статті 530 ЦК України.

7.8. Статтею 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, відтак останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 зі справи № 910/17838/17).

7.9. З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з листом про повернення йому або залишку давальницької сировини, або відшкодувати вартість цієї сировини. Доказів повернення залишку давальницької сировини або доказів відшкодування її вартості матеріали справи не містять, а відповідачем до суду не надано.

7.10. Згідно з приписами частини п`ятої статті 226 ГК України у разі невиконання зобов`язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов`язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

7.11. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є невиконання зобов`язаною стороною свого зобов`язання про передачу управненій стороні індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками). У випадку настання такої умови управнена сторона має право діяти альтернативно: або вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов`язаної сторони, або вимагати відшкодування останньою збитків.

7.12. Оскільки відповідач не повернув залишки давальницької сировини, позивачем обрано ефективний спосіб захисту порушених прав на відшкодування збитків, що є вартістю давальницької сировини за Договором.

7.13. Виходячи із встановлених обставин та матеріалів справи, суд зазначає, що в діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка, яка полягає у неповерненні позивачу залишків давальницької сировини та на його вимогу; безпосередньо завдані збитки, розмір яких підтверджений видатковими накладними на передачу давальницької сировини; причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; вина відповідача, яка виражена у невиконанні вимоги позивача про повернення давальницької сировини.

7.14. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачем збитків позивачу в розмірі 13.907,14 грн, що є вартістю неповернутої давальницької сировини за Договором.

8. СУДОВІ ВИТРАТИ.

8.1. Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2.481,00 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "В СПРАВІ" (63501, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Харківська, буд. 27 А, кв. 26, код ЄДРПОУ 37565441) на користь Дочірнього підприємства "ПОЛІГРАФІЧНИЙ КОМБІНАТ "ЗОРЯ" (04082, м. Київ, вул. Лугова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 32068913) збитки в розмірі 13.907,14 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.481,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.09.2022.

Суддя Бринцев О.В.