Рішення

від 05.09.2022 по справі 922/4856/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2022м. ХарківСправа № 922/4856/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої комерційної фірми "Електропромремонт" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14) до Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (61089, м.Харків, пр. Московський, б. 299) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма "Електропромремонт" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (далі - відповідач), у якому просив суд стягнути заборгованість за Договором 236/1 від 06.11.2020 року в розмірі 311656,89 грн., що складається з суми основного боргу у розмірі 285600,00 грн., пені у розмірі 14280,00 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 10110,24 грн., 1% річних у розмірі 1666,65 грн. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/4856/21, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін на 03 лютого 2022 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.01.2022 виправлено описку в ухвалі господарського суду Харківської області від 13.01.2022 по справі №922/4856/21, вказано вірні дату та час проведення підготовчого засідання - "08 лютого 2022 року о 15:15 год. ".

03.02.2022 від представника позивача до канцелярії суду електронною поштою надійшло клопотання про перенесення судового засідання за вх. № 814, яке долучено судом до матеріалів справи.

03.02.2022 відповідачем до канцелярії суду подано відзив на позов за вх. № 2567, в якому відповідач вимогу щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 285600,00 грн. залишає на розсуд суду; у вимозі про стягнення пені та 1% річних просить врахувати клопотання про зменшення їх розміру на 80%, тобто до 3189,33 грн.; вимогу щодо стягнення втрат від інфляції залишає на розсуд суду; просить здійснити розподіл судових витрат, відповідно до розміру задоволених позовних вимог, як того вимагають норми Господарського процесуального кодексу України.

Відзив долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2022 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про перенесення судового засідання (вх. № 814 від 03.02.2022), підготовче засідання відкладено на 22.02.2022 року о 15:00 год..

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.02.2022 виправлено описку в ухвалі господарського суду Харківської області від 08.02.2022 по справі №922/4856/21, вказано вірні дату та час проведення підготовчого засідання - "01 березня 2022 року о 15:30 год. ".

22.02.2022 представником позивача електронною поштою до канцелярії суду подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за вх.№1288.

23.02.2022 представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх.№4398.

01 березня 2022 року судове засідання у справі № 922/4856/21 не відбулось у зв`язку з введенням воєнного стану та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.05.2022 відкладено розгляд справи 922/4856/21 та зазначено, що про дату, час і місце наступного судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково відповідною ухвалою.

Запропоновано усім учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, разом з заявами по суті справи направити в суд і іншим учасникам справи свої пропозиції щодо дати призначення судового засідання та можливості їх участі у розгляді справи в режимі відеоконференції.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України ухвалою від 20.06.2022 учасників справи повідомлено, що підготовче засідання у справі відбудеться "12" липня 2022 р. о(б) 10:00 год. у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи, 5, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 105.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2022 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

11.07.2022 представником позивача електронною поштою було подано заяву за вх. № 6436 про надання інформації, в якій представник позивача надає інформацію про актуальний E-mail адвоката. Заяву долучено судом до матеріалів справи.

11.07.2022 представником позивача електронною поштою було подано клопотання за вх.№6454, в якому представник позивача просить у зв`язку з обмежувальними заходами пов`язаними з введенням військового стану на території України з 24.02.2022 по сьогоднішній день, неможливістю прибуття представника до судового засідання та неможливістю проведення відеоконференції розглянути справу без участі позивача та його представників, за наявними в матеріалах справи документами. Клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.07.2022 клопотання представника позивача вх.№ 6454 від 11.07.2022 про проведення судового засідання за відсутності позивача та його представників - задоволено. Закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на "19" липня 2022 р. о 09:30 год..

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.07.2022 відкладено розгляд справи по суті на 06.09.2022 о 09:20 год.

В призначене судове засідання 06.09.2022 сторони своїх представників не направили.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

06.11.2020 року між Державним підприємством «Завод Електроважмаш», (далі Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» (далі - Виконавець) був укладений Договір №236/1, згідно якого Сторони погодили, що Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги по заміні обмоток статора електродвигуна СД-16-44-10 інв.№16045, що вказано в Дефектному акті від 07.08.2020 року який є невід`ємною частиною даного Договору та Технічного завдання від 01.09.2020 року, а Замовник зобов`язується прийняти від Виконавця послуги по заміні обмоток статора електродвигуна, а також оплатити їх в порядку передбаченому даним Договором (п.1.1 Договору №236/1).

23.03.2021 року між сторонами був підписаний Акт приймання виконаних робіт №20308 форми КБ-2 відповідно до якого ДП «Завод Електроважмаш» прийняло роботи (послуги) по заміні обмоток статора електродвигуна СД-16-44-10 інв.№ 16045.

23.03.2021року ТОВ ВКФ «Електропромремонт» склало та направило на адресу Замовника Рахунок №6 на оплату послуг по заміні обмоток статора електродвигуна СД-16-44-10 інв.№16045 вартістю 285600 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 5.2. Договору сторони передбачили, що Замовник здійснює оплату за фактом надання послуг впродовж 30 календарних днів.

Отже, враховуючи, що Акт приймання виконаних робіт №20308 форми КБ-2 був підписаний Сторонами 23.03.2021 року, то останнім днем для оплати ДП «Завод Електроважмаш» фактично наданих послуг було 22.04.2021 року.

Позивач наполягає на тому, що з 22.04.2021 року по сьогоднішній день ДП «Завод Електроважмаш» було порушено порядок розрахунку, встановлений Договором №236/1, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 285 600,00 грн.

Позивач також вказує, що з 26.08.2021 року на підприємстві ДП «Завод Електроважмаш» було проведено реорганізацію, а саме ДП «Завод Елекроважмаш» перетворено в Акціонерне товариство «Завод Електроважмаш», який є правонаступником ДП «Завод Електроважмаш».

Так, 27.08.2021 року між Акціонерним товариством «Завод Електроважмаш» та Позивачем була укладена Угода №1 до Договору №236/1 від 06.11.2020 року, якою сторони погодили що усі права та обов`язки ДП «Завод Електроважмаш» за Договором №236/11 від 06.11.2020 року перейшли до Акціонерного товариства «Завод Електроважмаш» з 27.08.2021 року.

Таким чином Акціонерне товариство «Завод Електроважмаш» є Відповідачем по даній справі якому перейшли усі права та обов`язки ДП «Завод Електроважмаш», як до правонаступника, з урахуванням положень ст. 104 та 108 ЦК України.

А саме, відповідно до ст.104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників, в т.ч. ст. 108 ЦК України передбачено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної.

Після чого засобами поштового зв`язку Позивач отримав лист Акціонерного товариства «Завод Електроважмаш» №261-22/126 від 20.09.2021 року в якому Акціонерне товариство «Завод Електроважмаш» повідомило про припинення АТ «Завод Електроважмаш» шляхом приєднання останнього до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини».

30.09.2021 року Позивач на адресу правонаступника ДП «Завод Електроважмаш» - Акціонерного товариства «Завод Електроважмаш» направив вимогу про сплату вище вказаного боргу, але Акціонерне товариство «Завод Електроважмаш» не здійснив оплату за фактично надані послуги по Акту приймання виконаних робіт №20308 форми КБ-2 від 23.03.2021 року.

Після чого, 27.10.2021 року була направлена претензія Позивача №2710-211на адресу Акціонерного товариства «Завод Електроважмаш» про сплату основного боргу в розмірі 285 600, 00 грн., 1% річних, інфляційних втрат та пені, разом з актом звірки та рахунками на оплату штрафних санкцій.

Дану претензію Відповідач отримав 01.11.2021 року, що підтверджується наявністю у Позивача повідомлення про вручення поштового відправлення, але станом на день подання даного позову до господарського суду Харківської області Акціонерне товариство «Завод Електроважмаш» так і не сплатив суму основного боргу по Договору №236/11 в розмір 285 600, 00 грн. та штрафні санкції, які були передбачені умовами договору.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно достатті 11 ЦК Україниє, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно дост. 174 ГК Україниоднією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно дост. 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ч. 2ст. 628 ЦК Українивстановлено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 629 ЦК Українивстановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Згідно із ст. 903 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525,526 ЦК Українивідповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2статті 193 ГК Українивстановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1ст. 530 ЦК Українивстановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідност. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість у розмірі 285600,00 грн. за Договором №236/1 від 06.11.2020 не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати отриманих послуг у розмірі 285600,00 грн., а позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 10110,24 грн. інфляційних втрат, 1666,65 грн. 1% річних та 14280,00 грн. пені, суд зазначає наступне.

Згідност. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно дост. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно достатті 230 Господарського кодексу Україништрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із пунктом 4статті 231 Господарського кодексу Україниу разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктами 7.2, 7.5 та 7.6 Договору №236/1 від 06.11.2020 року передбачено, що Сторони несуть майнову відповідальність за невиконання зобов`язань, передбачених даним Договором, у відповідності до вимог чинного законодавства України. У разі порушення строків оплати послуг, передбачених цим Договором, Виконавець має право вимагати оплату 1 % річних та інфляційні витрати в т.ч. за порушення строку остаточного розрахунку (оплати послуг), передбаченого цим Договором. Виконавець має право пред`явити Замовнику вимоги про сплату пені у розмірі 0,1 % від суми простроченої оплати за кожен день прострочення, але не більше 5 % від несплаченої суми.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, відсотків річних та втрат від інфляції, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 14280,00 грн. пені, 1666,65 грн. 1% річних та 10110,24 грн. втрат від інфляції суд визнає обґрунтованими.

Разом з тим, відповідачем у справі заявлене клопотання про зменшення розміру річних та пені на 80%. В обґрунтування клопотання відповідач вказує на те, що відповідач є виробником комплектного електрообладнання для залізничного та міського електротранспорту, а саме електродвигунів та тепловозних генераторів, питома вага яких складає понад 70% в загальній структурі запланованого виробництва країни, відповідач виконує замовлення на відповідних ринках різних країн світу. 29.12.2018 Постановою уряду Російської Федерації від 29.12.2018 №1716-83Про заходи з реалізації Указу Президента РФ від 22.10.2018 №592введено заборону на ввезення до РФ товарів, країною походження або країною відправлення яких є Україна або які переміщуються через територію України, згідно відповідного переліку, до якого у тому числі включено товари за кодом ТН ЗЕД ЭАЕС 8501 - двигуни та генератори електричні. На сьогоднішній момент, відповідач з об`єктивних причин не може самостійно здійснити швидке переорієнтування ринку збуту існуючого запланованого обсягу тягового виробництва на нових замовників. Відповідач не отримує ані бюджетного фінансування, ані будь-яких дотацій чи преференцій. У зв`язку із тяжкої економічною ситуацією, яка склалася не тільки у галузі важкого машинобудування, але й у всій державі, відповідачем було запроваджено низку операційних заходів, основною метою яких є збереження робочих місць, додержання соціальних гарантій працівників та своєчасного наповнення бюджету держави. ДП"ЗаводЕлектроважмаш"внесено до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2017-2020 роках. Наказом Фонду державного майна України №777 від 08.06.2018 було прийнято рішення про приватизацію ДП"ЗаводЕлектроважмаш".Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 №36-рзатверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності (зі змінами внесеними 03.03.2020), відповідно до якого ДПЗаводЕлектроважмашвключено до цього переліку. Зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України є актом, для якого не встановлений кінцевий строк його дії, тобто розпорядження від 16.01.2019 №36-р залишається актуальним і у 2021 році. Такожрозпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 №1443-рАкціонерне товариствоЗаводЕлектроважмаш, в якості повного правонаступника прав та обов`язків Державного підприємства "ЗаводЕлектроважмаш" було внесено до даного переліку. Таким чином, накладення стягнення надмірних сум штрафних санкцій, значно зменшує вартість підприємства, що в результаті приватизації завдасть збитків державі в наслідок недоотримання реальної вартості підприємства. У даному випадку, кожного разу коли стягуються надмірні штрафні санкції, це впливає на ділову репутацію боржника, що зумовить погіршення економічного стану боржника під час проведення процедури приватизації державного майна і призведе до економічних наслідків у вигляді упущеної вигоди для Держави України. Підприємство не могло вчасно здійснювати розрахунки з позивачем, оскільки з грудня 2019 року по сьогоднішній день існує заборгованість по заробітній платі, яка станом на 22.07.2021 склала 14,7 млн. грн., а станом на 06.12.2021 - 66,4 млн. грн. Негативним чином на підприємство відповідача впливає така надзвичайна подія, як епідеміологічна ситуація через поширення гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненою короновірусом SaRs-Co-V-2. Через надтяжкий епідеміологічний стан на підприємстві АТ"ЗаводЕлектроважмаш"були винесені накази про встановлення на підприємстві неповного робочого тижня, неповного робочого дня та накази про простій на підприємстві. Майже весь 2021 рік АТ "Завод "Електроважмаш" не здійснював повноцінну господарську діяльність. Стягнення на користь позивача втрат від інфляції у розмірі 10110,24 грн. певною мірою компенсує знецінення несплачених відповідачем коштів, а тому при зменшенні розміру штрафних санкцій позивач не зазнає значних негативних наслідків для свого фінансового стану.

Розглядаючи вказане клопотання відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно дост. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами. Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Норми матеріального права, а самест. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку щодо доцільності зменшення розміру заявлених штрафних санкцій у вигляді пені та відсотків річних, що підлягають до стягнення з відповідача, до 50% від заявленої позивачем суми. Таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Аналогічна правова позиція суду знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 6-1120цс15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 703/1181/16-ц, від 20.03.2019 у справі № 761/26293/16-ц, постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №916/2283/18, від 12.06.2019 у справі №904/4085/18 та у справах №№ 924/1089/17, 903/827/17, 925/1587/17.

Отже, клопотання відповідача про зменшення розміру пені та відсотків річних на 80% суд задовольняє частково, зменшує розмір заявлених до стягнення пені та річних на 50% та з відповідача підлягає стягненню пеня за несвоєчасну оплату поставленої продукції у розмірі 7140,00 грн. та 1% річних у розмірі 833,33 грн.

Відповідно дост. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1ст. 74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістомст. 76 ГПК Україниналежними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно дост. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізаціюстатті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 285600,00 грн. основного боргу, 7140,00 грн. пені, 833,33 грн.1% річних та 10110,24 грн. інфляційних втрат. В решті позовних вимог, а саме в частині стягнення пені у розмірі 7140,00 грн. та 1% річних у розмірі 833,32 грн., суд відмовляє у задоволенні.

Відповідно дост. 129 ГПК України, витрати з оплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.6,8,19,124,129 Конституції України, ст.ст.525,526,530,610-612,625,901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.12,13,73,74,76-79,91,129,232,233,236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Клопотання відповідача про зменшення розміру пені та відсотків річних на 80% задовольнити частково. Зменшити розмір заявлених до стягнення пені та річних на 50%.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Завод Електроважмаш» (61089. м. Харків, пр. Московський, б.299, код ЄДРПОУ 00213121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЕЛЕКТРОПРОМРЕМОНТ» (код ЄДРПОУ 25021316, юридична адреса: 49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, б.14) 285600,00 грн. основного боргу за Договором № 236/1 від 06.11.2020; 7140,00 грн. пені, 833,33 грн. 1% річних , 10110,24 грн. інфляційних втрат, 4674,85 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову, а саме в частині стягнення пені у розмірі 7140,00 грн. та 1% річних у розмірі 833,32 грн. - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - ( 49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, б.14, код ЄДРПОУ 25021316).

Відповідач - Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, пр. Московський, 299, код ЄДРПОУ 00213121).

Повне рішення складено "14" вересня 2022 р.

СуддяВ.В. Суслова

справа № 922/4856/21