Рішення

від 11.09.2022 по справі 922/893/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2022 Справа № 922/893/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" (адреса: 08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Елеваторна, буд. 1; код ЄДРПОУ 25412361) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО ТОРГ" (адреса: 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120; код ЄДРПОУ 42712461) про стягнення 1748843,87 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО ТОРГ" (далі - відповідач)1748843,87 грн., з яких:

1689583,99 грн - боргу за поставлені паливно-мастильні матеріали;

59259,88 грн - штрафу.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням паливних карт № ПММ-140720 від 14.07.2020.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2022 відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2022 підготовче засідання призначено на 21.07.2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2022 підготовче засідання відкладено на 15.08.2022.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву в порядку та строки, встановлені ухвалою від 15.06.2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 12.09.2022; задоволено клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" (вх. № 7488 від 01.08.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції; постановлено провести призначене судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням представником Приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" - адвокатом Шепіль Оксаною Василівною власних технічних засобів за допомогою сервісу для проведення відеоконференцій EasyCon.

Сторони на судове засідання 12.09.2022 своїх представників не направили.

Провести судове засідання 12.09.2022 у режимі відеоконференції, за відповідним клопотанням представника позивача виявилося неможливим в зв`язку з численними збоями в роботі сервісу для проведення відеоконференцій (що було пов`язано з систематичними обстрілами ворожими військами критичної інфраструктури м. Харкова яке призвело до часткового знеструмленням міста, зникненням інтернетзв`язку, збою в роботі програмного забезпечення суду, тощо).

При розгляді справи без участі представника позивача суд керується положеннями ч. 5 ст. 197 ГПК України.

Щодо неявки представника відповідача суд зазначає.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ № 270 від 05.03.2009 Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, судом направлено на адресу його державної реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, копії ухвал від 15.06.2022, від 01.07.2022, від 21.07.2022 та від 15.08.2022, проте вони повернулись на адресу суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача, про дату, час та місце розгляду справи, а останній в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки неявка на судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за їх відсутності, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 14.07.2020 між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням паливних карт № ПММ-140720 (далі за текстом - договір; а. с. 10-14), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця паливно-мастильні матеріали марки: ДТ, Mustang ДТ, А95, Mustang 95, А92, Mustang 92, ГАЗ СПБТ (далі - ПММ) з використанням паливних карт, а покупець зобов`язується прийняти у власність ПММ та оплатити їх вартість (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору Продавець постачає Покупцю ПММ частинами на умовах EXW (Інкотермс 2010) франко-термінали АЗС (п. 1. даного договору), шляхом вибірки Покупцем (Довіреною особою Покупця) ПММ на АЗС під брендом «ОККО». Датою поставки ПММ вважається дата, що вказана в чеку з POS- терміналу, або спеціальній відомості.

За змістом п. 3.2 договору відпуск ПММ покупцю (довіреній особі) здійснюється на підставі пред`явлення паливної карти оператору АЗС з використанням POS-терміналу (перелік АЗС визначається сторонами в додатках), при умові правильного введення PIN-коду паливної карти. Відпуск здійснюється шляхом заправки ПММ транспортних засобів покупця (довіреної особи покупця) в кількості та асортименті, обраних покупцем (довіреною особою) самостійно в межах добового (місячного) ліміту ПММ, встановленого на паливній карті.

Відповідно до п. п. 4.1 договору ціна ПММ визначається на момент поставки (вибірки) згідно зазначеної ціни на кожну марку ПММ в інформаційному табло АЗС. Сторони погодили, що ціна ПММ є узгодженою коли покупець (довірена особа покупця) здійснили вибірку ПММ з АЗС на умовах даного договору та отримали документ, що визначений у п. 3.2. В ціну ПММ включено податок на додану вартість. Ціна ПММ відображається в чеку POS-термінала, відомості та підтверджується видатковими накладними або актами приймання-передачі.

Згідно з п. 4.4 договору, при здійсненні розрахунків за ПММ в безготівковій формі, покупець в обов`язковому порядку в платіжному дорученні вказує номер договору та наступні реквізити призначення платежу «оплата за ПММ з використанням паливних карт».

Оплата покупцем вартості відпущених (поставлених) ПММ здійснюється наступним чином:

- формування рахунку на передоплату продавцем за 10 днів до кінця поточного місяця;

- оплата рахунка покупцем до 01 числа наступного місяця;

- надання скану платіжного доручення на електронну адресу s.v.koval@mhp.com.ua.

Відповідно до п. 5.1.1. договору, покупець зобов`язаний належно виконувати умови даного договору, в тому числі вчасно та в повному обсязі здійснювати оплату вартості отриманих ПММ у відповідності до умов розділу 4. та/або відповідних додатків чи доповнень до даного договору

Відповідно до п. 5.1.10. договору, щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, покупець зобов`язаний повернути продавцю по одному примірнику підписаних уповноваженою особою та скріплених печаткою актів приймання-передачі, видаткових накладних, або в той же строк надати вмотивовані заперечення. Відповідальність за невчасне повернення актів приймання-передачі, видаткових накладних покладається на покупця.

Відповідно до п. 5.1.11. договору, якщо покупець в строки вказані в п. 5.1.9 не повернув підписані акти-приймання передачі та видаткові накладні та/або не надасть продавцеві свої вмотивовані (обґрунтовані) та документально підтвердженні заперечення, акт приймання-передачі та видаткові накладні, підписані лише продавцем, по спливу цього строку вважаються повністю погодженими обома сторонами.

Згідно з п. 7.2 договору у випадку не проведення розрахунків покупцем згідно умов розділу 4 даного договору, покупець зобов`язується на користь продавця сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, покупець зобов`язаний додатково, крім пені, сплатити на користь продавця штраф в розмірі 5% від суми заборгованості.

В п. 10.1 договору передбачено, що даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє протягом 1 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач в порядку, встановленому умовами договору, здійснив відпуск відповідачу ПММ на загальну суму 1937635,48 грн., про що склав, підписав зі свого боку та направив на адресу відповідача наступні видаткові накладні: № АЕ200037037 від 30.09.2020 (а. с. 15), № АЕ200038926 від 31.10.2020 (а. с. 16), № АЕ200041026 від 30.11.2020 (а. с. 17), № АЕ200042891 від 31.12.2020 (а. с. 18), № АЕ200044681 від 31.01.2021 (а. с. 19), № АЕ200046324 від 28.02.2021 (а. с. 20), № АЕ200048451 від 31.03.2021 (а. с. 21), № АЕ200050798 від 30.04.2021 (а. с. 22), № АЕ200053287 від 31.05.2021 (а. с. 23), № АЕ200055549 від 30.06.2021 (а. с. 24), № АЕ200057703 від 31.07.2021 (а. с. 25).

Факт направлення позивачем зазначених накладних на адресу відповідача засвідчує лист - вимога № 110 від 12.11.2021. Крім вказаних видаткових накладних, позивачем також було направлено відповідачу акт прийому передачі та акт звірки взаєморозрахунків.

Однак, відповідач отримавши зазначені видаткові накладні, всупереч умовам договору їх не підписав, та не надав будь-яких вмотивованих (обґрунтованих) та документально підтверджених заперечень. За таких обставин, вказані видаткові накладні на підставі п. 5.1.11. договору вважаються повністю погодженими обома сторонами.

Крім того, про факт поставки ПММ згідно з вищевказаними накладними свідчить реєстрація відповідних податкових накладних щодо відповідних поставок.

Разом з тим, відповідач отримавши від позивача ПММ, оплатив його лише частково, а саме, в сумі 248051,49 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (а. с. 26-31).

Решта бору в сумі 1689583,99 грн. відповідачем залишилася не оплаченою.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з листом-вимогою № від 110 від 12.11.2021 (а. с. 44-45), на який у відповідь отримав від відповідача лист-прохання б/н від 29.06.2021 (а. с. 46) з пропозицією реструктуризації заборгованості.

В подальшому позивач надсилав на адресу відповідача повідомлення (досудове попередження) № 66 від 06.08.2021 (а. с. 48-50), а також претензію № 196 від 10.05.2022 з вимогами про сплату існуючої заборгованості (а. с. 61-64).

Відповіді на зазначені повідомлення та претензію відповідач не надав, та існуючої заборгованості не оплатив.

Обставини щодо стягнення зазначеної заборгованості стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язань, позивачем на підставі відповідних умов договору нараховано до стягнення з відповідача 59259,88 грн. штрафу.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом ст. ст. 598-599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт поставки позивачем відповідачу ПММ засвідчують відповідні видаткові накладні, які, як вже зазначалося, на підставі п. 5.1.11. договору вважаються повністю погодженими обома сторонами.

При цьому, факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений ПММ за вказаними видатковими накладними у сумі 1689583,99 грн підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростований. Строк виконання зобов`язань з його оплати встановлено умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням паливних карт № ПММ-140720 від 14.07.2020 та є таким, що настав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині, та стягнення з відповідача на користь позивача 1689583,99 грн заборгованості за отримані ПММ.

Щодо вимог про стягнення штрафу суд зазначає наступне.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як зазначалось, за змістом п. 7.2 договору у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, покупець зобов`язаний додатково, крім пені, сплатити на користь продавця штраф в розмірі 5% від суми заборгованості.

Відповідач прострочив виконання зобов`язання з оплати отриманих ПММ більше ніж на 30 днів. За таких обставини, нарахування позивачем відповідачу штрафу за прострочення оплати отриманого товару є таким, що відповідає умовам договору. За таких обставин, заявлений позивачем позов в частині стягнення 59259,88 грн штрафу також підлягає задоволенню.

Крім того, за наслідками розгляду справи, з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 26232,66 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО ТОРГ" (адреса: 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120; код ЄДРПОУ 42712461) на користь Приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" (адреса: 08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Елеваторна, буд. 1; код ЄДРПОУ 25412361):

1689583,99 грн. боргу за поставлені паливно-мастильні матеріали;

59259,88 грн. штрафу;

26232,66 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "14" вересня 2022 р.

Суддя О.І. Байбак