Постанова

від 05.09.2022 по справі 873/51/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 873/51/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Васьковського О.В., Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк"

представник позивача: Пасечник Ю.А., в порядку самопредставництва, довіреність № 278/22-Н від 06.07.2022 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)

відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріланс",

представник відповідача - 1: не з`явився

відповідач-2 - Колодійчик Юрій Миколайович

представник відповідача - 2: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) апеляційну скаргу

Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

від 20.07.2022

у складі судді - Доманської М.Л.

у справі за заявою

Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"

про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 11.02.2022 у третейській справі № 11/22

у справі за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріланс"

ОСОБА_1

про солідарне стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 11.02.2022 позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (далі - АТ "Райффайзен Банк", позивач, скаржник) до ТОВ "Тріланс" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості задоволено;

стягнуто солідарно з ТОВ "Тріланс" (код ЄДРПОУ 38803332) та ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен Банк" (код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за Кредитним договором № R015/41949/359301 від 17.06.2020 на суму 192 711,56 грн.;

стягнуто з ТОВ "Тріланс" (код ЄДРПОУ 38803332) та ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен Банк" (код ЄДРПОУ 14305909) третейський збір на суму 2 327,11 грн., по 1 163,56 грн. з кожного.

Короткий зміст вимог заявника

2. 04.07.2022 до Північного апеляційного господарського суду від АТ "Райффайзен Банк" надійшла заява про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 17.05.2022 у справі 11/22, в якій заявник просить прийняти заяву АТ "Райффайзен Банк" та постановити ухвалу про задоволення заяви АТ "Райффайзен Банк" про видачу виконавчих документів про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 11.02.2022 у справі № 11/22 за позовом АТ "Райффайзен Банк" до ТОВ "Тріланс" та гр. ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором № R015/41949/359301 від 17.06.2020 у розмірі 192 711,56 грн., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі - 178 030,35 грн., заборгованості за відсотками - 14 681,21 грн., а також третейського збору у розмірі 2 327,11 грн., по 1 163,56 грн. з кожного; видати судові накази (по кожному боржнику окремо) про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 11.02.2022 у справі № 11/22 про солідарне стягнення з ТОВ "Тріланс" (код ЄДРПОУ 38803332) та гр. ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен Банк" (ЄДРПОУ14305909) заборгованості за Кредитним договором № R015/41949/359301 від 17.06.2020 у розмірі 192 711,56 грн., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі - 178 030,35 грн., заборгованості за відсотками - 14 681,21 грн.; видати судові накази у справі № 11/22 про стягнення у рівних частинах з ТОВ "Тріланс" (код ЄДРПОУ 38803332) та гр. ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен Банк" (ЄДРПОУ 14305909) третейський збір у розмірі 2 327,11 грн., тобто по 1 163,56 грн. з кожного; судовий збір про видачу виконавчого документа у розмірі 1 240,50 грн., тобто по 620,25 грн. з кожного; у випадку задоволення заяви АТ "Райффайзен Банк" про видачу виконавчих документів про примусове виконання рішення Третейського суду, видати по одному судовому наказу на кожного із Боржників, із зазначенням суми заборгованості за Кредитним договором та понесених судових витрат на користь стягувана в одному наказі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

4. Ухвалою від 20.07.2022 Північний апеляційний господарський суд провадження у справі № 873/51/22 закрив.

4.1. Суд зазначив, що предметом розгляду в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" у справі № 11/22 були позовні вимоги про стягнення з юридичної особи - ТОВ "Тріланс" (позичальника) на користь юридичної особи - АТ "Райффайзен Банк" (кредитора) заборгованості за кредитним договором від 17.06.2020 № R015/41949/359301, а також про стягнення цієї заборгованості з поручителя, фізичної особи - ОСОБА_1 за договором поруки від 17.06.2020 № R012/41949/359301.

4.2. Суд зауважив, що вимога про стягнення заборгованості за зазначеним договором заявлена у справі № 11/22, яка розглядалася Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу", до юридичної особи - позичальника та до фізичної особи - поручителя, який погодився розділити відповідальність з позичальником за наслідки невиконання останнім зобов`язання за кредитним договором.

4.3. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що розгляд заяви АТ "Райффайзен Банк" про видачу виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 11.02.2022 у справі № 11/22 належить до юрисдикції загальних судів і не є підвідомчим господарському суду.

ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

5. АТ "Райффайзен Банк" 05.08.2022 звернулось з апеляційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022.

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 873/51/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Картере В.І. Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2022.

7. Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Райффайзен Банк", датою проведення судового засідання визначено 06.09.2022.

8. 01.09.2022 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від АТ "Райффайзен Банк", надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 873/51/22 в режимі відеоконференції.

9. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 873/51/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Картере В.І. Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2022.

10. Ухвалою від 05.09.2022 Верховний Суд задовольнив клопотання АТ "Райффайзен Банк" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

11. В судове засідання 06.09.2022 в режимі відеоконференції з`явився представник АТ "Райффайзен Банк", який надав пояснення у справі.

12. ТОВ "Тріланс" та Колодійчик Ю.М. явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили.

13. Положеннями частин другої-четвертої статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

14. Згідно з частинами третьою, одинадцятою статті 270 ГПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою 10 цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу і суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

15. За змістом пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

16. Від ТОВ "Тріланс" та ОСОБА_1 до визначеної дати проведення судового засідання (06.09.2022) не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи. Про причини неявки у судове засідання ТОВ "Тріланс" та ОСОБА_1 не повідомили, тому у колегії суддів відсутня можливість оцінити поважність чи неповажність причин, які перешкоджають їх участі в судовому засіданні.

17. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

18. У цій справі участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою суду від 16.08.2022 на 06.09.2022 обов`язковою не визнавалась.

19. При цьому, відповідно до статті 197 ГПК України, учасники справи не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

20. ТОВ "Тріланс" та ОСОБА_1 правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів не скористались.

21. Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

22. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX), Указу Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX), Указу Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX) Верховний Суд розглянув справу № 873/51/22 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (АТ "Райффайзен Банк")

23. Скаржник, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18 доводив, що до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

23.1. Скаржник також зазначив, що положення пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України пов`язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не з об`єднанням позовних вимог до боржника у забезпечувальному зобов`язанні з вимогами до боржника за основним зобов`язанням, а з тим, що сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Разом з тим, висновки суду попередньої інстанції про закриття провадження у справі на підставі статті 231 ГПК України є необґрунтованими та не відповідають наведеним вище нормам процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

24. За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

25. Відповідно до частин першої, другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

26. За змістом частини другої статті 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.

27. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів.

28. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

29. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

30. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

31. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

32. Як вбачається з матеріалів справи та касаційної скарги, об`єктом оскарження у цій справі є ухвала від 20.07.2022, якою Північний апеляційний господарський суд закрив провадження у справі № 873/51/22 з посиланням на статтю 231 ГПК України.

Надаючи оцінку доводам скаржника та оскаржуваному судовому рішенню, колегія суддів враховує таке.

33. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

34. Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

35. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

35.1. Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Отже, законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

36. За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

36.1. Відповідно до положень статей 553, 554, 626 ЦК України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем; поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто, договір поруки укладається кредитором і поручителем в забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

37. Як убачається зі змісту прохальної частини позовної заяви АТ "Райффайзен Банк", банк просив суд стягнути солідарно заборгованість за Кредитним договором № R015/41949/359301 від 17.06.2020 з ТОВ "Тріланс" (код ЄДРПОУ: 38803332) та гр. ОСОБА_1 , який є поручителем за договором № R012/41949/359301 від 17.06.2020 щодо зобов`язань за зазначеним Кредитним договором, на користь АТ "Райффайзен Банк" (ЄДРПОУ:14305909).

37.1. Тобто, виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, АТ "Райффайзен Банк" як кредитор подало до третейського суду позов як до юридичної особи, так і до фізичної особи, як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи. Тобто, між позивачем та відповідачем наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.

38. Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

39. Закриваючи провадження у справі, апеляційний господарський суд залишив поза увагою те, що за статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені положеннями статті 20 ГПК України.

39.1. Отже, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із доводами скаржника про те, що до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. При цьому, суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. А відтак, і розгляд заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до пункту 11) частини першої статті 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарських судів.

39.2. Такий висновок неодноразово зазначався у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18, від 19.03.2019 у справі № 904/2530/18, від 19.03.2019 у справі № 904/2529/18, від 19.03.2019 у справі № 904/2538/18, від 19.03.2019 у справі № 904/2526/18, від 20.11.2019 у справі № 910/9362/19, а також у постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 902/422/19, від 20.07.2021 у справі № 873/11/21, та інших.

40. Положення пункту 1 частини першої статі 20 ГПК України не пов`язують також належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи -підприємці, з об`єднанням таких позовних вимог із вимогами до особи - боржника за основним зобов`язанням.

Відтак, висновки Північного апеляційного господарського суду про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України є передчасними та не відповідають наведеним вище нормам процесуального права.

41. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що позов у цій справі підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства та є підвідомчим господарському суду. Відтак, касаційна скарга підлягає задоволенню, а прийнята у справі ухвала - скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

41.1. При цьому, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суду першої інстанції необхідно надати оцінку усім доводам позивача, які викладені у позовній заяві.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

42. Відповідно до частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

43. Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга АТ "Райффайзен Банк" підлягає задоволенню, а прийнята у справі ухвала - скасуванню, з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду справи.

Щодо судових витрат

44. Оскільки Верховний Суду дійшов висновку про направлення справи на розгляд до Північного апеляційного господарського суду розподіл судових витрат буде здійснено за результатом розгляду спору.

Керуючись статтями 231, 240, 253, 269, 270, 271, 275, 276, 281- 284, 352 - 356 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 873/51/22 скасувати

3. Справу № 873/51/22 передати для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В.Васьковський

В.І. Картере