Рішення

від 14.09.2022 по справі 240/41910/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року м. Житомир справа № 240/41910/21

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Андрушківської сільської ради Житомирського району про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Андрушківської сільської ради Житомирської області 13 сесії VІІІ скликання №739 від 24.11.2011, яким відмовлено у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистою селянського господарства, орієнтованою площею 2,00 га, за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 1824780300:04:000:0521, яка розташована на території Андрушківської сільської ради Житомирської області;

- зобов`язати Андрушківську сільську раду Житомирського району Житомирської області на першій черговій/позачерговій сесії клопотання від 28.10.2021 про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистою селянського господарства, орієнтованою площею 2,00 га, за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 1824780300:04:000:0521, яка розташована на території Андрушківської сільської ради Житомирської області

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до ст.ст. 116, 121 Земельного кодексу України має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Проте, рішенням 13 сесії VІІІ скликання №738 Андрушківської сільської ради від 24.11.2021 відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за відсутності підстав, визначеної у вичерпному переліку за нормами Земельного кодексу України.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі не надіслав до суду відзиву на позовну заяву.

Частиною 6 статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 4 статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2021 року позивач звернулась до Андрушківської сільської ради Житомирської області з відповідним клопотанням з метою отримання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 1824780300:04:000:0521, площею 2,00 га, яка знаходиться на території Андрушківської сільської ради Житомирської області.

Згідно з рішенням Андрушківської сільської ради Житомирської області 13 сесії VIII скликання №739 від 24.11.2021 "Про відмову у наданні дозволу" позивачу відмовлено у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність із земель комунальної власності Андрушківської сільської ради, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, згідно поданої схеми розміщеної земельної ділянки за межами с.Андрушки, на підставі ч.7 ст.118 Земельного кодексу України (невідповідність місця розташування земельної ділянки) в зв`язку з тим, що дана земельна ділянка виділена під громадське пасовище рішенням 28 сесії VІІ від 29 жовтня 2019 року (а.с. 13).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема частиною 6 передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 га.

Частиною 4 статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно частин 1, 2 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною 5 статті 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно із частинами 6, 7 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Частинами 9, 10 статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Статтею 1 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом;

технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

За правилами статті 25 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Із аналізу вищенаведених норм слідує, що формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою, крім випадків формування їх шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих ділянок, що, в свою чергу, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач, звертаючись до відповідача з клопотанням просила надати їй дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення частини земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 1824780300:04:000:0521, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності господарського призначення, яка розташована на території Андрушківської сільської ради Житомирської області.

Отже, спірна земельна ділянка вже є сформованою, їй присвоєно кадастровий номер - 1824780300:04:000:0521, та перебуває в комунальній власності Андрушківської сільської ради, що підтверджується відповідним витягом та не заперечується сторонами.

В свою чергу, відповідачем, як суб"єктом владних повноважень прийнято рішення №739 від 24.11.2021 "Про відмову у наданні дозволу", згідно з змістомякого позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення частини земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами с.Андрушки, у зв"язку з тим, що дана земельна ділянка виділена під громадське пасовище.

Суд зауважує, що спірна земельна ділянка є сформованою, а її подальше формування здійснюється лише за технічною документацією, а не за проектом землеустрою, про що просить позивач.

Суд вказує, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Згідно з положеннями Земельного кодексу України способами формування земельної ділянки, є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже частина 2 статті 79 Земельного кодексу України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Таким чином, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Аналогічні висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.05.2020 у справі №802/1539/17-а, від 16.07.2020 у справі №802/1447/17-а, від 23.10.2020 у справі № 802/1535/17-а.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 6 статті 79-1 Земельного кодексу України, яка встановлює, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.

Суд звертає увагу, що погодження і затвердження документації із землеустрою відповідно до ст.30 Закону України "Про землеустрій" проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про землеустрій" визначено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Згідно статті 31 Закону України "Про землеустрій" зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цього Закону може бути розробником документації із землеустрою за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою.

Погодження та затвердження змін до документації із землеустрою здійснюються в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою.

Водночас, Законом визначено обов`язок отримання від відповідного суб`єкта владних повноважень згоди на поділ земельної ділянки. Видача уповноваженим органом «дозволу» передбачена абзацом сьомим ст.50 Закону України "Про землеустрій" саме для проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а також абзац 12 ст. 55 зазначеного Закону для технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), тобто для іншого виду документації із землеустрою.

Суд звертає увагу, що земельна ділянка за кадастровим номером 1824780300:04:000:0521, є сформованою, тому, надавши дозвіл на розроблення проекту землеустрою, відповідач порушить Закон України "Про землеустрій", оскільки склад проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та склад технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними, що регламентується статтями 50 та 56 Закону України "Про землеустрій".

Беручи до уваги, що об`єктом звернення позивача до відповідача було саме клопотання про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідач не мав правових підстав для задоволення такого клопотання позивача.

За наведених обставин, враховуючи, що позивач звернулась із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки, яка сформована, а її подальше формування (поділ чи об`єднання) здійснюється не на підставі проекту землеустрою, а за технічною документацією та беручи до уваги, що законодавець чітко визначив порядок для отримання дозволу на розроблення технічної документації, позовна вимога про зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 1824780300:04:000:0521,, яка знаходиться за межами на території Андрушківської сільської ради Житомирської області задоволенню не підлягає.

Отже, земельна ділянка, на яку претендує позивач має бути виділена із вже сформованої земельної ділянки та їй має бути присвоєний інший кадастровий номер. Відтак, таке звернення позивача не ґрунтується на вимогах закону та не спрямоване на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність, у спосіб передбачений законодавством.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію займає Верховний суд у постановах від 03.10.2019 року у справі № 823/1172/17, від 07.04.2021 року у справі № 0640/4182/18, від 21.08.2018 року у справі № 823/1179/17, постанові у справі № 802/1539/17.

За вказаних обставин відповідач повинен був відмовити позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки звернення позивача суперечить вимогам статті 79-1 Земельного кодексу України.

Разом з тим, у межах цієї справи оцінка правомірності рішення (відмови) у наданні відповідного дозволу позивачу стосувалася лише тих мотивів, які наведено у рішенні 13-ої сесії VIII скликання №739 від 24.11.2021 Андрушківської сільської ради Житомирської області.

Підстави відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність вказані відповідачем в оскаржуваному рішенні не відповідають вимогам Земельного кодексу України, а саме: ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, до яких не віднесено таку підставу: земельна ділянка виділена під громадське пасовище.

З огляду на викладене, суд під час розгляду справи встановив, що відповідач відмовити позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зовсім з інших підставах, які передбачені Земельним кодексом України.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача №739 від 24.11.2021 "Про відмову у наданні дозволу" винесене на підставі ч.7 ст. 118 ЗК та з підстав виділення земельної ділянки під громадське пасовище, не ґрунтується на вимогах закону, а тому підлягає скасуванню, як протиправне.

З метою належного захисту порушеного права, суд вважає за можливе зобов`язати Андрушківську сільську раду Житомирської області на черговій сесії повторно розглянути клопотання позивача від 28.10.2021 про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистою селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 1824780300:04:000:0521, яка розташована на території Андрушківської сільської ради Житомирської області та прийняти рішення за результатами його розгляду, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Частинами 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, враховуючи досліджені матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягуються на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (Андрушки,Попільнянський район, Житомирська область,13543, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Андрушківської сільської ради Житомирського району (вул. Шкільна, 1,Андрушки,Житомирський район, Житомирська область,13543, код ЄДРПОУ 04347232) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Андрушківської сільської ради Житомирської області 13 сесії VІІІ скликання №738 від 24.11.2021 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистою селянського господарства, орієнтовною площею 2,00га, за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 1824780300:04:000:0521, яка розташована на території Андрушківської сільської ради Житомирської області.

Зобов`язати Андрушківську сільську раду Житомирського району Житомирської області на черговій сесії повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 28.10.2021 про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистою селянського господарства, орієнтовною площею 2,00га, за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 1824780300:04:000:0521, яка розташована на території Андрушківської сільської ради Житомирської області та прийняти рішення за результатами його розгляду, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Андрушківської сільської ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 908 (дев"ятсот вісім) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова