Постанова
від 13.09.2022 по справі 640/11736/20
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/11736/20 Суддя першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Вишняк В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» (далі - позивач, ТОВ «Іст Юроуп Петролеум») звернулось у суд з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач, ДПС України) про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 06 березня 2020 року №2 до податкової накладної від 20 грудня 2011 pоку №16 та від 06 березня 2020 року №4 до податкової накладної від 18 серпня 2011 pоку №28, зобов`язання прийняти та зареєструвати указані розрахунки в операційні дні, коли їх було надіслано засобами електронного зв`язку.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено в реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, оскільки положеннями Податкового кодексу України на Порядку №1246 самостійно не встановлено жодних граничних строків для здійснення платником податків коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПС України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 06 березня 2020 року №2 до податкової накладної від 20 грудня 2011 pоку №16, зобов`язано відповідача прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних указаний розрахунок в операційний день, коли його надіслано засобами електронного зв`язку - 16 березня 2020 року. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із спливом терміну, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України. Також зазначає про пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 грудня 2017 року у справі №910/22594/16 за заявою ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України»» до ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» (попередня назва ТОВ «Голден Деррік») про затвердження мирової угоди в процесі виконання судового рішення задоволено заяву сторін про затвердження мирової угоди та затверджено мирову угоду від 07 грудня 2017 року угоду, укладену між ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» та ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» на стадії виконавчого провадження.

Пунктами 1.3, 1.3.1, 1.3.2 затвердженої мирової угоди встановлено, що сторони дійшли згоди, що боржник сплачує стягувачу грошові кошти, які підлягають сплаті стягувачу на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 16 лютого 2017 року по справі №910/22594/16 в розмірі 2105726,30 грн, з яких 2023930,61 грн - попередня оплата за договором та 81795,69 грн - витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви до суду, в розстрочку здійснюється впродовж 60 (шістдесяти) календарних місяців в наступному порядку (графік сплати платежів) та на наступних умовах: перший платіж в розмірі 35095,44 грн здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дня, наступного за днем затвердження мирової угоди судом; наступні платежі здійснюються у розмірі 35095,44 грн до 10 (десятого) числа кожного наступного місяця впродовж зазначеного в пункті 1.3. цієї мирової угоди строку. Останній платіж здійснюється у розмірі 35095,34 грн до 10 (десятого) числа останнього місяця впродовж зазначеного в пункті 1.3. цієї мирової угоди строку. На виконання затвердженої мирової угоди позивач в червні 2020 року перерахував ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України»» 35095,34 грн.

По факту перерахування коштів, позивач склав та відправив для здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 06 березня 2020 року №2 до податкової накладної від 20 грудня 2011 року №16.

Відповідно до квитанції від 16 березня 2020 року вказаний розрахунок не прийнято податковим органом із зазначенням причини: «Документ не може бути прийнятий - порушено вимоги статті 102 Податкового кодексу України та пункту 6 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, а саме: дата складання розрахунку коригування не може перевищувати більше ніж на 1095 днів дату складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування».

Не погоджуючись із вказаними діями (рішенням), позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено правомірність застосування до спірних правовідносин пункта 6 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, (далі - Порядок №1246) та статті 102 Податкового кодексу України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункта 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виписування податкової накладної) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виписування податкової накладної) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виписування податкової накладної) платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до підпунктів 201.4, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

З матеріалів справи вбачається, що 18 серпня 2011 року ТОВ «Голден Деррік» (попередня назва позивача) оформило податкову накладну №28 із номенклатурою постачання товарів/послуг продавця: «Авансовий платіж за геолого-економічний огляд сировини для виробництва будівельних матеріалів Західних областей України згідно договору №262/10 від 08 вересня 2010 року та додаткової угоди №23 від 29 липня 2011 року про створення геолого-тематичної продукції» на загальну суму 1800000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 300000,00 грн.

20 грудня 2011 року ТОВ «Голден Деррік» оформлено податкову накладну №16 із номенклатурою постачання товарів/послуг продавця: «За геологорозвідувальні роботи на Краснополянському родовищі згідно договору №206/10 від 08.09.2010» на загальну суму 5453046,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 908841,00 грн.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Податкова накладна від 20 грудня 2011 року №16 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить наявна в матеріалах справи квитанція №1.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16 лютого 2017 року у справі №910/22594/16 за позовом ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» до ТОВ «Голден Деррік», яке набрало законної сили, вирішено стягнути з ТОВ «Голден Деррік» на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» 5453046,00 грн - суми боргу та 81795,69 грн - витрат по сплаті судового збору.

Як встановлено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 грудня 2017 року у справі №910/22594/16 за заявою ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України»» до ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» про затвердження мирової угоди в процесі виконання судового рішення задоволено заяву сторін про затвердження мирової угоди та затверджено мирову угоду від 07 грудня 2017 року угоду, укладену між ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» та ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» на стадії виконавчого провадження, на підставі якої відбулася зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункта 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

На виконання вказаної норми позивач склав та відправив ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України»» для здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 06 березня 2020 року №2 до податкової накладної від 20 грудня 2011 року №16.

Проте вказаний розрахунок не прийнято із зазначенням причини: «Документ не може бути прийнятий - порушено вимоги статті 102 Податкового кодексу України та пункту 6 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року, а саме: дата складання розрахунку коригування не може перевищувати більше ніж на 1095 днів дату складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування».

Відповідно до пункта 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (пункт 102.4 статті 102 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, проаналізувавши зміст указаної статті, колегія суддів не знаходить самостійної норми, яка б установлювала строкові обмеження конкретно для процесу коригування кількісних та вартісних показників податкової накладної, тому граничний строк в 1095 днів, який вказаний в цій статті, може застосовуватись до процесу реєстрації розрахунків коригування виключно за умови наявності підстав для застосування пункта 6 Порядку №1246, тому що лише цей пункт містить посилання на граничний строк, передбачений статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №1246 цей порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із пунктами 4 - 6 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 2001.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 року та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.

Системний аналіз положень законодавства дає підстави вважати, що вказаний пункт регулює порядок реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної яка, по-перше, складена до 01 лютого 2015 року та, по-друге, не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

У свою чергу пункт 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Як убачається з податкової накладної від 20 грудня 2011 року №16, сума податку на додану вартість становить 908841,00 грн, тому ця податкова накладна станом на дату її складення підлягала обов`язковій реєстрації продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, що і було зроблено позивачем.

За вказаних обставин колегія суддів уважає правильним висновок суду першої інстанції, що пункт 6 Порядку №1246 не врегульовує порядок реєстрації розрахунку коригування від 06 березня 2020 року №2 до податкової накладної від 20 грудня 2011 року №16, оскільки податкова накладна, до якої позивач склав розрахунок коригування, підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та була зареєстрована в ньому, а тому відсутні також умови і для застосування положень статті 102 Податкового кодексу України, оскільки ця стаття самостійно не регулює питання строків здійснення коригування показників податкової накладної, а лише містить строк, на який зроблено посилання в пункті 6 Порядку №1246.

Водночас, відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, апеляційний суд уважає правильним застосування до спірних правовідносин норм пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, згідно з якими якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічну правову позиція висловив Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2018 року у справі №803/940/16 та від 19 квітня 2018 року у справі №810/30/16.

Зокрема Верховний Суд вказав, що «вважає правильним застосування до спірних правовідносин положень пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, згідно з якими якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних…Аналіз наведених норм свідчить про відсутність у них умов, що пов`язували б обов`язок коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість при поверненні товару з датою виникнення таких зобов`язань».

Верховний Суд у вищевказаних постановах також дійшов висновку про хибність позиції відповідача (податкового органу), що ґрунтується на застосуванні до спірних правовідносин норм статті 102 Податкового кодексу України. При цьому Верховний Суд зазначив, що «не приймає до уваги твердження відповідача у касаційній скарзі про те, що у разі, якщо повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, то платник податків - продавець таких товарів/послуг не може застосовувати норми пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України і відкоригувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість. Таке твердження ґрунтується на помилковому тлумаченні зазначених у касаційній скарзі норм податкового законодавства».

Водночас відповідачем не доведено правомірність застосування до спірних правовідносин пункту 6 Порядку №1246 та статті 102 Податкового кодексу України.

Окрім того, суд ураховує, що згідно з пунктом 20 Порядка №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядка (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що задля належного захисту порушеного права позивача необхідно зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну. Зазначене буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.

При цьому посилання апелянта на пропущення позивачем строка звенення до суду з позовом апеляційний суд уважає необґрунтованими, оскільки в межах цієї справи оскаржуються дії (рішення), оформлені квитанцією від 16 березня 2020 року, а з позовом ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» звернулось до суду 28 травня 2020 року, тобто в межах строка, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 33, 34, 139, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька

Дата ухвалення рішення13.09.2022
Оприлюднено19.09.2022
Номер документу106261938
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/11736/20

Ухвала від 19.12.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 24.10.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Постанова від 13.09.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

Ухвала від 23.05.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

Ухвала від 23.05.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

Ухвала від 31.01.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

Ухвала від 20.12.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

Ухвала від 15.11.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

Рішення від 11.10.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко В.А.

Ухвала від 02.06.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні