Постанова

від 14.09.2022 по справі 686/10307/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/10307/22

Головуючий у 1-й інстанції: Карплюк О.І.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

15 вересня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Шмирова О.М.,

представника позивача - Васильченка В.О.

представника відповідача - Сурник А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці Державної митної служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби України про скасування постанови начальника Хмельницької митниці Державної митної служби України Валігурського В.В. №0009/40000/22 від 23 березня 2022 року у справі про порушення митних правил, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 766925 грн. 16 коп.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує поміж іншого тим, що в його діях відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторони адміністративного правопорушення.

Відповідач подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що судом першої інстанції правильно встановлено та досліджено усі обставини справи, в результаті чого прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача проти задоволення скарги позивача заперечив.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга є обгрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що постановою начальника Хмельницької митниці Державної митної служби України Валігурського В.В. №0009/40000/22 від 23 березня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 766925 грн. 16 коп. за те, що ним як спеціалістом з митного оформлення вантажів ТОВ «Консалтинговий центр» було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення імпортованого товару на митний пост «Бориспіль» Київської митниці, зменшивши розмір митних платежів в сумі 255641 грн. 72 коп. шляхом заявлення у митній декларації №UA100040/2021/327125 неправдивих відомостей щодо наявності пільги зі сплати ПДВ (преференція « 203» у графі 36 МД) та умовного (без сплати) нарахування ПДВ (спосіб платежу « 06» у графі 47 МД).

Зокрема, постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України прийнята митним органом із посиланням на наступні обставини:

- укладення 05.10.2020 року Договору про надання транспортно-експедиційних послуг та/або митно-брокерських послуг №11 між ТОВ «Консалтинговий центр» (Виконавець) та ТОВ «Побутхім Шепетівка» (Замовник), за умовами якого Виконавець здійснював декларування товарів від імені Замовника в митних органах;

- зазначення у митних деклараціях ІМ40АА №UA100290/2020/328963 від 08.10.2020 року та ІМ40АА №UA 100040/2021/327125 від 18.08.2021 року у графі 14 декларанта (представника) - ТОВ "Консалтинговий центр" (код ЄДРПОУ 34706359); 08307, м. Бориспіль, Аеропорт, а у графі 54 ПІБ ОСОБА_1 тел. НОМЕР_1 , ДРФО НОМЕР_2 .

Зазначені обставини слугували підставою звернення позивача до суду з даним позовом, з посиланням на те, що відповідачем не встановлено його перебування в трудових відносинах з ТОВ «Консалтинговий центр». Крім того, засоби індивідуального захисту, ввезені на територію України, звільняються від оподаткування ПДВ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року №224.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивача обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 485 МК України, оскільки преференція « 203» щодо наявності пільги зі сплати ПДВ під час митного оформлення товару згідно митної декларації від 18 серпня 2021 року №UA100040/2021/327125 надана безпідставно.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів враховує наступне.

Відповідальність за ст. 485 МК України настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Як стверджується митним органом у оскаржуваній постанові, в порушення вимог ст. 485 МК України, ОСОБА_1 заявлено у митній декларації неправдиві відомості щодо наявності пільги зі сплати ПДВ (преференція « 203» у графі 36 МД) та умовного (без сплати) нарахування ПДВ (спосіб платежу « 06» у графі 47 МД) (стор.10 Постанови).

З даного приводу, з фактичних обставин справи колегією суддів встановлено, що Товар, вантажоодержувачем якого значився ТОВ «Побутхім Шепетівка», прибув 02.10.2020 року на митну територію України засобами авіаційного транспорту у вантажному відправленні.

08.10.2020 року митним брокером (ТОВ «Консалтинговий центр») було подано митну декларацію, яку було зареєстровано і присвоєно номер UA 100290/2020/328963 та документи на товари, а також сплачено митні платежі (для оплати мита за ставкою 6,3% в сумі 50013,50 грн до подання декларації здійснено попередню оплату митних платежів сумі 51 000 грн.)

У поданій митній декларації UA 100290/2020/328963 від 08.10.2020 року серед інших відомостей, відповідно до ст.257 Митного кодексу України внесено відомості про митну вартість (графа 42 Декларації).

Крім того, на виконання вимог Податкового кодексу України в частині обов`язку платника податку обчислити та задекларувати суму податку, у декларації зазначено про наявність підстав для застосування преференції « 203» (графа 36 Декларації) та звільнення від сплати ПДВ за ставкою 20% в сумі 168775,10 грн (графа 7 Декларації).

Отже, відповідно до п. 187.8 статті 187 ПК України, податкові зобов`язання імпортера із ПДВ виникли 08.10.2020 року - у дату подання митної декларації для митного оформлення.

Разом із цим, оскільки відповідно до статті 30 та п.71 Підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а також Постанови КМУ від 20 березня 2020 р. № 224, станом на 08.10.2020 року, чинним законодавством передбачено податкову пільгу, відносно ввезеного Товару, у вигляді звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції із його ввезення на митну територію України, у зв`язку із застосуванням преференції « 203» при поміщенні товару у митний режим імпорту ПДВ не було сплачено.

В подальшому, митним органом було складено протокол про порушення митних правил, а відповідними судовими рішеннями, справу №760/5840/21 про порушення митних правил закрито за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення і зобов`язано повернути вилучені на підставі ст. 511 МК України товари після належного митного оформлення та сплати митних платежів.

Також судом встановлено, що жодних змін до митної декларації UA 100290/2020/328963 від 08.10.2020 року в зв`язку із зазначеними судовими рішеннями ні імпортером, ні декларантом не вносилось і з моменту набрання чинності вказаним судовим рішенням (тобто з 08.06.2021 року) у митного органу існував обов`язок завершення належного митного оформлення саме на підставі поданої 08.10.2020 року митної декларації UA 100290/2020/328963 при поданні якої були сплачені усі митні платежі.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до пунктів 23, 29 ч.І ст.4 МК України, після подання декларації, саме на митний орган покладено обов`язок здійснення митного оформлення шляхом виконання митних формальностей, завершенням яких є оформлення митної декларації, що одночасно є випуском товарів у заявлений митний режим (ч.І .ст.258 МК України), тобто наданням митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети (п.5.ч.1.ст.4 МК України).

Поряд із здійсненням митного оформлення, митний орган вправі проводити митний контроль (п.23.ч.І.ст.4 МК України), в тому числі, контроль правильності визначення митної вартості (ст.54 МК України). Так, саме в порядку здійснення митного контролю, митний орган вправі визнати заявлену митну вартість або прийняти письмове рішення про її коригування. Відповідне рішення про коригування митної вартості може бути прийняте митним органом як до випуску товарів (під час здійснення митного оформлення), так і після їх випуску (тобто після завершення митного оформлення) (ч.І.ст.258 та ч.1.ст.55 МК України).

Згідно положень ч.4.ст.253 та ч.2.ст.263 МК України вбачається, що у випадку, якщо митним органом реалізуються повноваження щодо коригування митної вартості товарів та приймається відповідне письмове рішення саме під час здійснення процедури митного оформлення, то декларант/уповноважена ним особа набуває права на проведення коригування заявленої митної вартості. Зокрема, законом чітко визначено строки та спосіб проведення декларантом коригування - подання митному органу нової митної декларації не пізніше 10 робочих днів з дати відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів у зв`язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно ч.1.ст.190 ПК України, базою оподаткування ПДВ для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України.

В силу положень ч.2 ст.1 МК України та ст.35-37 ПК України, регулювання відносин щодо справляння митних платежів, в тому числі в частині визначення підстав для виникнення і зміни податкового обов`язку, здійснюється із застосуванням законодавства з питань митної справи (МК України) одночасно із положеннями ПК України.

Отже, ч.4.ст.253 та ч.2.ст.263 МК України передбачають особливості визначення (зміни) бази оподаткування при коригування митної вартості, здійсненої під час проведення митного оформлення.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку, митне оформлення Товару, який прибув 02.10.2020 року здійснювалось митним органом з 08.10.2020 року по 18.08.2021 року.

Під час здійснення зазначеної процедури, митним органом було прийнято Рішення №100040/2021/000010/2 про коригування митної вартості товарів від 15.08.2021 року, безпосередньо у тексті якого роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску товарів, а саме - подання нової М.Д із заявленою митною вартістю згідно Рішення про коригування митної вартості товарів від 15.08.2021 року №100040/2021/000010/2.

На підставі зазначеного рішення, 18.08.2021 року митним брокером було подано митну декларацію, що відповідає положенням ч.4.ст.253 та ч.2.ст.263 МК України та вимогам самого митного органу, викладеним у Рішенні № 100040/2021/000010/2.

В апеляційній скарзі апелянт наголошує, що такі дії декларанта не могли призвести і не призвели до припинення попереднього податкового обов`язку та виникнення нового, а лише до його зміни в зв`язку із зміною бази оподаткування - митної вартості товару.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що висновки відповідача щодо заниження податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість за МД від 18.08.2021 року UA 100040/2021/327125 на суму 255641,72 грн., що викладені у Акті №0010/7.26-19/38443231 від 24.09.2021 року та оскаржуваній Постанові від 23.03.2022 року не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

І, як наслідок, висновки митного органу про вчинення ОСОБА_1 , який притягується до відповідальності за вчиненні дій, що охоплюються диспозицією статті 485 МК України, колегія суддів вважає безпідставними і такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні положень Митного кодексу України.

Відповідно до статті 10 КупАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Зі змісту диспозиції статті 485 МК України випливає, що суб`єктивна сторона складу вказаного порушення обумовлює вчиненням декларантом умисних протиправних дій безпосередньо спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також визначається особлива мету їх вчинення - ухилення від сплати митних платежів.

Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду (постанови від 10.12.2020 (справа № 569/16120/15-а), від 20.08.2020 (справа № 553/1435/17), від 25.06.2020 (справа №163/1218/16-а), від 18.06.2020 (справа №638/10546/16-а).

Тобто, особа при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України повинна: усвідомлювати, що вона заявляє в митній декларації відомості, які є неправдивими; усвідомлювати, що її дії призведуть до ухилення від сплати митних платежів; усвідомлювати, що таке ухилення від сплати митних платежів буде неправомірним; особа повинна бажати настання наслідків своїх дій, а саме зменшення розміру митних платежів чи ухилення від їх сплати, оскільки це випливає із мети правопорушення. Усі ці ознаки характерні для умисної форми вини. Правопорушення, передбачене ст. 485 МК України не може бути вчинене з необережності.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 20.03.2018 у справі 640/7258/17, відповідно до якої для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлена в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Окрім того, колегією суддів встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена з грубим порушенням процедури розгляду справи про порушення митних правил.

Зокрема встановлено, що позивач не отримував протокол про порушення митних правил, не знав про час та місце розгляду даної справи, внаслідок чого було обмежено права позивача на захист та він був позбавлений можливості скористатись своїм правом надання доказів в підтвердження обставин справи.

Зазначені порушення прав позивача та ст. 494, 526 Митного кодексу України та ст.268 КУпАП, у відповідності до статті 531 МК України, є самостійною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.

Як наголошувалось в позовній заяві та апеляційній скарзі, позивач був позбавлений можливості ефективно здійснювати передбачені законом процесуальні права, оскільки останній під час розгляду адміністративної справи не був завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, тобто суб`єкт владних повноважень, приймаючи оскаржуване рішення, що має вплив на права, свободи чи інтереси позивача (постанову), порушив право такої особи на участь у процесі його прийняття (правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 405/7568/16-а (2-а/405/219/1б)).

Проте, судом першої інстанції не досліджувались обставини щодо розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не надано оцінку таким фактам.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача, є скасування постанови №0009/40000/22 від 23 березня 2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 766925 грн. 16 коп.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Враховуючи, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 496, 60 грн, згідно платіжного доручення №73 від 23 травня 2022 року, а за подання апеляційної скарги - 744, 30 грн., згідно платіжного доручення №85 від 29 серпня 2022 року, тому за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1240, 90 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2022 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Скасувати постанову №0009/40000/22 від 23 березня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 766925 грн. 16 коп.

Справу про порушення митних правил закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці Державної митної служби України судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1240 грн. 90 коп.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.