Постанова

від 13.09.2022 по справі 821/3738/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 року

м. Київ

справа №821/3738/13-а

адміністративне провадження № К/9901/15680/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Южный Меридиан»

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року (суддя-доповідач Димерлій О.О., судді: Кравченко К.В., Джабурія О.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Южный Меридиан»

до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (правонаступник Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі як відокремлений підрозділ ДПС)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Южный Меридиан» (надалі також - Позивач, ТОВ «Южный Меридиан», скаржник) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (правонаступник Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі як відокремлений підрозділ ДПС; надалі також - Відповідач) від 12 вересня 2013 року №0006102200 та №0006112200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що господарські операції, наслідки яких відображені в бухгалтерському обліку та надали право на формування витрат та податкового кредиту, були фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій. Позивач наполягав на безпідставності висновків податкового органу щодо безтоварності господарських операцій з контрагентом ТОВ «Карбон Юг», оскільки вони ґрунтуються на акті перевірки вказаного контрагента. Натомість, при проведені перевірки не було з`ясовано усіх фактичних обставин здійснення Позивачем господарських операцій та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання та подальше використання товарно-матеріальних цінностей, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до безпідставного визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 30 квітня 2020 року касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області задоволено частково: постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12 вересня 2013 року №0006102200 та №0006112200.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції зазначив про те, що оскільки документальна виїзна перевірка Позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, а також зважаючи на те, що станом на дату прийняття оскаржених індивідуальних актів рішень за наслідками досудового розслідування щодо контрагента ТОВ «Карбон Юг» не приймалось, у Відповідача були відсутні правові підстави для винесення податкових повідомлень-рішень за наслідками такої перевірки. А враховуючи, що результатом досудового розслідування є закриття кримінально провадження з підстав відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, право на прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень не з`явилось у Відповідача й після дати їх прийняття.

Надаючи оцінку висновкам акту перевірки суд першої інстанції виходив з того, що виконання господарських операцій між Позивачем та його контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами щодо отримання товару, його оплати з урахуванням суми податку на додану вартість, а також документами, що підтверджують його оприбуткування та використання у власній господарській діяльності.

Досліджуючи наявність ділової мети суд першої інстанції врахував укладення Позивачем відповідного договору з контрагентом TOB «Універсалоптторг-Х» щодо поставки певного електричного устаткування, що охоплює предмет діяльності Позивача, та яке виготовлено з використанням придбаних Позивачем комплектуючих, що були предметом операцій з ТОВ «Карбон Юг», та отримання прибутку в результаті реалізації. Також, судом першої інстанції враховано, що допитаними в судовому засіданні свідками підтверджено взаємовідносини підприємства Позивача з ТОВ «Карбон-Юг».

Суд першої інстанції також зазначив, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента та порушення ним податкової дисципліни не є підставою для притягнення до відповідальності добросовісного платника, а протокол допиту свідка, отриманий на стадії досудового слідства, може бути визначений як доказ лише у разі його відображення під час розгляду кримінальної справи у суді. З огляду на те, що кримінальні провадження: №32012230000000054 від 27 листопада 2012 року СВ ДПС у Херсонській області закрито 30 квітня 2013 року, а №32013230000000120 від 7 червня 2013 року СВ Дніпровського ВП ХМВ ГУНП в Херсонській області закрито 25 серпня 2014 року на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, тобто за встановленої відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, матеріали досудового розслідування відносно контрагента Позивача не можуть бути враховані як доказ фіктивності правочину між Позивачем та контрагентом ТОВ «Карбон Юг».

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року скасовано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позову.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові суд апеляційної інстанції врахував показання свідків, допитаних в суді апеляційної інстанції, зокрема ОСОБА_1 , який обіймав посаду керівника контрагента ТОВ «Карбон Юг» та заперечив підписання будь-яких договорів. Дослідивши ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 03 жовтня 2014 про закриття провадження, звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 205 КК України, вказав на те, що судом визнано вчинення ОСОБА_1 злочину за статтею 205 КК України (фіктивне підприємництво), але звільнено від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав (у зв`язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності).

Апеляційний суд також врахував показання допитаних в суді першої інстанції свідків, які обіймали керівні посади на підприємстві Позивача, та які не змогли достеменно пояснити умови поставки та вибір контрагента, який, враховуючи предмет угоди, поставив Позивачу компоненти, що використовуються як обладнання для бурових установок, що виробляється обмеженим колом підприємств. Відсутність матеріальної бази, виробничих потужностей, трудових ресурсів та заперечення директором ТОВ «Карбон Юг» участі у господарській діяльності та керівництві підприємством контрагента слугувало підставою для висновку щодо неспроможності контрагента Позивача виконати умови обумовленої поставки та, як наслідок, нереальність спірних операцій.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу Відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1, пункту 78.2 статті 78 ПК України (в редакції в редакції Закону №5503-VI від 20 листопада 2012 року) та на виконання постанови слідчого від 12 липня 2013 року по матеріалам досудового розслідування щодо ТОВ «Карбон-Юг», внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013230000000120 від 07 червня 2013 року, податковим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Южный Меридиан» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Карбон Юг» за період з 03 вересня 2012 року по 15 серпня 2013 року, за результатами якої складено акт від 27 серпня 2013 року №563/21-03-22-05/19231469.

У висновках акту перевірки зазначено про порушення: 1) пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.1, 201.7 статті 201 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в Державний бюджет України на загальну суму 315917 грн 22 коп., а саме по податковим періодам: листопад 2012 року у сумі 7723 грн, грудень 2012 року у сумі 308194 грн 22 коп.; 2) підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 331713 грн 08 коп., у тому числі по податковим періодам за 2012 рік у сумі 331713 грн 08 коп.

Зокрема, в акті перевірки податковим органом на спростування реальності господарських операцій, здійснених між Позивачем та його контрагентами вказано на: відсутність основних засобів та нарахування амортизації; відсутність за місцезнаходженням; неможливість проведення зустрічної звірки суб`єктів господарювання щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями; не надання під час перевірки документів, які б підтверджували походження товару; відсутність трудових ресурсів, транспортних засобів, складських приміщень, виробничих потужностей; відсутність інформації щодо виплати заробітної плати. Також податковий орган послався на матеріали кримінального провадження щодо підприємства TOB «Карбон Юг». За наслідками перевірки податкової адреси встановлено, що за адресою реєстрації контрагента знаходиться Херсонська обласна організація українського товариства глухих. Згідно з витягом з ЄДРПОУ засновником та керівником ТОВ «Карбон-Юг» значиться ОСОБА_1 , який під час допиту повідомив, що за винагороду підписав документи щодо реєстрації підприємства, керівником ТОВ «Карбон-Юг» ніколи не був та веденням фінансового-господарської діяльності не займався.

На підставі вказаних висновків податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12 вересня 2013 року: №0006102200 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість всього у загальній сумі 394896 грн 53 коп., в тому числі за основним платежем у сумі 315917грн 22 коп. та за штрафними санкціями у сумі 78979 грн 31 коп.; №0006112200 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 414641 грн 35 коп., в тому числі за основним платежем у сумі 331713 грн 08 коп. та за штрафними санкціями у сумі 82928 грн 27 коп.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)

У касаційній скарзі підставою оскарження рішення суду апеляційної інстанції Позивач зазначає ухвалення рішення із застосуванням норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 6 листопада 2018 року №822/551/18, від 2 жовтня 2018 року №826/6146/16, від 18 травня 2020 року №639/2837/19, від 4 червня 2020 року №340/422/19.

Зокрема, посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 30 серпня 2017 року №К/800/14680/17 Позивач припускає здійснення ТОВ «Карбон-Юг» посередницької діяльності, провадження якої за мінімальних матеріальних та трудових ресурсів дозволяє придбати та поставити Позивачу товар, що був предметом угоди із вказаним контрагентом.

Підкреслює, що закриття кримінальних проваджень у відношенні ТОВ «Карбон-Юг» за відсутністю складу кримінального правопорушення спростовує висновки щодо фіктивного підприємництва контрагента та нереальності спірної поставки товару Позивачу.

Стверджує, що всупереч позиції Верховного Суду у постанові від 6 листопада 2018 року у справі №822/551/18, згідно з якою протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді, а до винесення вироку в рамках кримінального провадження протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві, суд апеляційної інстанції не врахував, що протокол допиту ОСОБА_1 предметом судового розгляду не був і в жодному вироку не відображений, натомість кримінальні провадження (в межах яких було здійснено допит) були закриті у зв`язку з відсутністю складу злочину.

Посилаючись на висновки Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 30 серпня 2017 року №К/800/14680/17 стверджує про безпідставність висновку про нереальність поставки товару контрагентом ТОВ «Карбон-Юг», оскільки відсутність матеріальних та трудових ресурсів не унеможливлює виконання умов спірної поставки не позбавляючи можливості укладення контрагентом угод з іншими суб`єктами господарювання з метою виконання своїх зобов`язань перед Позивачем.

Звертає увагу на суперечливість показів свідка ОСОБА_1 та їх неузгодженість, що безпідставно не взято судом апеляційної інстанції до уваги. Також наполягає на безпідставності посилання апеляційного суду на ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 3 жовтня 2014 року, яка не стосується вказаних у акті перевірки кримінальних проваджень, та яка була відсутня на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що позбавляє, на думку скаржника, Відповідача права посилання на цю ухвалу та суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній у справах №826/6146/16 та №639/2837/19.

3.2. Доводи Відповідача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)

У відзиві на касаційну скаргу Відповідач наполягає на безпідставності доводів скаржника та зауважує на тому, що обмежившись зазначенням реквізитів рішень Верховного Суду Позивач не обґрунтовує невідповідності застосування апеляційним судом норм права висновкам Верховного Суду.

По суті господарських операцій, висновки щодо нереальності яких слугували підставою для спірних податкових донарахувань, пояснює, що документи, підписані особою, яка заперечує свою участь в управлінні підприємством, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, що виключає можливість формування даних податкового обліку.

Акцентує, що статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди. Саме такої позиції дотримувався Верховний Суд України по справах №21-421а11, №21-5332а15, №21-1318а16, №21-2430а16, та яка в подальшому підтримана Верховним Судом та викладена у постановах від 28 жовтня 2019 року у справі №280/5058/18, від 26 лютого 2020 року у справі №826/1308/18, від 6 травня 2020 року у справі №640/4687/19.

Вважає, що протокол допиту, що міститься в матеріалах справи, оцінений апеляційним судом як допустимий та достовірний доказ, та в подальшому був підтверджений поясненнями керівника ТОВ «Карбон Юг» ОСОБА_1 в судовому засіданні. Натомість, обґрунтування касаційної скарги зводяться виключно до незгоди з оцінкою, наданою судом повно і всебічно встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає таке.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України (тут і надалі у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

У пункті 138.2 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Відповідно до пункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як визначено підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 25 жовтня 2012 ТОВ «Южный Меридиан» (покупець) було укладено з TOB «Карбон Юг» (продавець) договір №25/ОК, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар згідно із Специфікацією (Додаток №1), а покупець зобов`язується прийняти та сплатити такий товар, загальна ціна договору складає 480000 грн, у тому числі ПДВ 80000 грн. У розділі 4 договору зазначено, що поставка товару здійснюється за рахунок покупця шляхом самовивезення. Специфікацією №1 до договору поставки передбачено, що TOB «Карбон Юг» зобов`язується поставити на адресу ТОВ «Южный Меридиан» блок-систему управління БСУ-100/150 А2 у кількості 2 шт.

Також, Позивачем (покупець) 09 листопада 2012 було укладено з TOB «Карбон Юг» (продавець) договір №09/НБ, згідно з умовами якого TOB «Карбон Юг» зобов`язується передати у власність Товариства товар згідно із Специфікацією (Додаток №1), а Позивач (покупець) зобов`язується прийняти та сплатити його вартість на умовах даного договору, загальна ціна договору склала 1415503 грн 32 коп., у тому числі ПДВ 235917 грн 22 коп., відповідно до розділу 4 договору поставка товару здійснюється за рахунок покупця шляхом самовивезення. Специфікацією № 1 до договору передбачено, що TOB «Карбон Юг» зобов`язується поставити на адресу Позивача товар - парогенератор, платформу, зворотні клапани, труби, фітинги у кількості 2 шт., паровий шланг об`ємом 1 дюйм довжиною 40 м з металевою обмоткою, змійовик парогенератора у кількості 2 шт., додатковий живильний насос у кількості 2 шт., запасний насос у кількості 2 шт.

З наданих Позивачем видаткових та податкових накладних слідує, що на виконання умов договорів TOB «Карбон Юг» у листопаді та грудні 2012 року були поставлені вищевказані товари у відповідності до специфікацій всього на загальну суму 1895503 грн 32 коп., в тому числі ПДВ 315917 грн 22 коп.

Підтверджуючи здійснення у безготівковій формі розрахунків за отриманий товар Позивач надав до матеріалів справи банківські виписки; на підтвердження транспортування товару надано договір від 10 січня 2011 року №10/ЯН про надання послуг про перевезення вантажів, копії товарно-транспортних накладних.

На підтвердження постачання TOB «Карбон Юг» запчастин та матеріалів Позивачем також надано: картки рахунків та оборотно-сальдові відомості, в яких зазначено про оприбуткування Позивачем товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Карбон Юг»; виписку з журналу довіреностей; довідки-рахунки з калькуляцією собівартості продукції (бухгалтерський облік) з посиланням на картки складського обліку матеріалів на складі.

Фактичне використання отриманого від TOB «Карбон Юг» товару у власній виробничій діяльності Позивач підтверджує укладеним з TOB «Універсалоптторг-Х» договором поставки готової продукції№08/АВ від 08 серпня 2012 року, відповідно до умов якого Позивач зобов`язався поставити на адресу TOB «Універсалоптторг-Х» пересувний дизельний компресор з додатковою системою очищення повітря у кількості 2шт. та парогенераторну блок-систему паропродуктивністю 1000 кг/ч ИРК-1000/КИ 0,4 на автомобільному причепі з двоосьовим шасі у кількості 2 комплектів; специфікацією №1, яка є додатком №1 до договору поставки №08/АВ від 08 серпня 2012 року; паспортом на пересувний дизельний компресор; паспортом парогенераторної блок системи ИРК 1000/КИ 0,4; актом проведення випробувань пересувного дизельного компресору з додатковою системою очищення повітря від 15 листопада 2012 року; актом проведення випробувань парогенераторної блок системи ИРК 1000/КИ 0,4 від 04 грудня 2012 року; випискою з банку по особовому рахунку за 11 березня 2013 року, 11 березня 2013 року та 28 вересня 2012 року.

Враховуючи встановлені обставини Суд вважає необхідним зазначити, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Господарські операції для визначення витрат та податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, податкове законодавство не встановлює конкретного переліку документів, складенням яких має оформлюватися господарська операція. Документування господарської операції має відповідати законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції, договірним умовам та/або звичаєвій практиці.

Суд першої інстанції виходив з того, що надані Позивачем первинні документи підтверджують факт отримання від TOB «Карбон Юг» запчастин, матеріалів та використання Позивачем отриманого товару для власного виробництва та подальшої реалізації виготовленого обладнання.

Судом апеляційної інстанції зроблено протилежні висновки, які ґрунтуються на непідтвердженні спроможності контрагента TOB «Карбон Юг» виконати умови господарського зобов`язання з Позивачем.

В основу таких висновків судом апеляційної інстанції покладено аналіз доводів податкового органу та доказів в матеріалах справи, за результатом якого судом встановлено, що за адресою реєстрації контрагента ТОВ «Карбон-Юг» знаходиться Херсонська обласна організація українського товариства глухих; у перевіреному періоді чисельність працюючих у ТОВ «Карбон-ЮГ» складала 1 особу, довідкою форми 1-ДФ підтверджено, що за вказаним суб`єктом господарювання не зареєстровано будь-яких об`єктів нерухомості, відповідно до фінансового звіту у контрагента був відсутній управлінський та технічний персонал, основні кошти, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Згідно з податковою звітністю ТОВ «Карбон-ЮГ» отримувало дохід тільки протягом двох місяців (саме і виключно, за результатами правовідносин з ТОВ «Южний Меридиан»), а в подальшому дохід від здійснення господарської діяльності не отримувався, звітність не подавалася. Крім того, цивільно-правові угоди, доповнення до них, рахунки на оплату, податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, підписані можливо від імені ОСОБА_1 , який є особою з обмеженими можливостями та заперечує свою участь в управлінні підприємством.

Також судом апеляційної інстанції проведено дослідження та співставлення змісту показань свідків, допитаних як у суді першої інстанції, так і суді апеляційної інстанції.

Так, у ході судового розгляду у суді першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_2 (головний бухгалтер ТОВ «Южный Меридиан») та ОСОБА_3 (заступник керівника ТОВ «Южный Меридиан»), які підтвердили взаємовідносини Позивача з ТОВ «Карбон-Юг», проте безпосередньо при прийманні товарів від зазначеного контрагента присутні не були або в силу давності взаємовідносин, великої кількості інших контрагентів, не пам`ятають конкретних обставин, за яких такі зустрічі відбулись. З цих же підстав не можуть згадати й спосіб, в який налагоджено господарські зв`язки між Позивачем та його задекларованим постачальником.

Апеляційний суд додатково допитав у суді апеляційної інстанції свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Зокрема, допитаний у судовому засіданні суду свідок ОСОБА_2 пояснив, що ним особисто та його заступником ретельно вивчались пропозиції постачальників, а особливо перевірялась можливість реального виконання ними своїх зобов`язань; він особисто підписав договір постачання з компанією постачальником ТОВ «Карбон-ЮГ», від імені якої цю угоди підписував особисто ОСОБА_1 . При цьому, наявність обладнання, комплектність була перевірена ОСОБА_3 безпосередньо на складі продавця.

Однак, згідно з показаннями ОСОБА_3 в суді першої інстанції, він не підтвердив показання попереднього свідка щодо огляду товару безпосередньо на складі ТОВ «Карбон-ЮГ», як і не зміг пояснити яким чином здійснювалось навантаження та перевезення обладнання.

Оцінюючи показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 апеляційним судом враховано ту обставину, що ці особи в період спірних правовідносин займали відповідальні посади в ТОВ «Южный меридиан», тобто були пов`язані між собою як трудовими правовідносинами так і особистими зв`язками і їх об`єднував спільний інтерес - отримання товариством якомога більшого прибутку.

Своєю чергою, ОСОБА_1 , допитаний судом за участі перекладача з мови жестів, пояснив, що з ОСОБА_2 ніколи не зустрічався, ніяких договорів не підписував. Під час реєстрації ТОВ «Карбон-ЮГ» малознайома особа йому пообіцяла щомісячну винагороду у розмірі 400 грн за надання особистих паспортних даних та підписання декількох документів. Що це були за документи він не знає. Ніяких дій пов`язаних з керівництвом підприємства або ж укладенням договорів, він не здійснював.

При цьому судом апеляційної інстанції враховано те, що 18 вересня 2014 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за №32014150000000085 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 КК України відносно ОСОБА_1 .

Судом апеляційної інстанції також досліджено ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 3 жовтня 2014 року про закриття провадження, звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 205 КК України, ОСОБА_1 за кримінальним провадженням №666/6653/14-к, внесеним до Реєстру досудових розслідувань №32014150000000085 у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, згідно зі статтеб 49 КК України.

Таким чином суд апеляційної інстанції виходи з того, що у судовому порядку визнано, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений частиною першою статті 205 КК України - фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона,- але за нереабілітуючих підстав - у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, підлягає звільненню.

Надаючи оцінки таким висновкам суду апеляційної інстанції Суд звертає увагу, що у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду в аспекті факту засудження посадової особи підприємства за статтею 205 КК України (переважно директора контрагента) зауважила на тому, що в податкових правовідносинах виникнення прав та обов`язків пов`язане насамперед зі спеціальним статусом платника податків, а не із загальною цивільно-правовою дієздатністю юридичної особи. За наявності статусу платника податків суб`єкт господарювання має підстави для складення первинних та інших документів, які повинні братися до уваги при підтвердженні даних податкового обліку.

Разом з тим, Великою Палатою Верховного Суду визнано обґрунтованим висновок про те, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

У наведеній постанові Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Роблячи висновки у цій справі суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що податковий орган навів як прямі так і не прямі докази, що підтверджують його висновки про неможливість здійснення контрагентом ТОВ «Карбон-ЮГ» господарських операцій з Позивачем щодо поставки обладнання для бурових установок.

В той же час, Верховний Суд звертає увагу, що доводи касаційної скарги в частині незгоди Позивача з висновками суду апеляційної інстанції щодо безтоварності господарських операцій не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним зокрема і у постановах, на які посилається скаржник у касаційні скарзі. Наведені Позивачем постанови Верховного Суду ухвалені у адміністративних справах за інших фактичних обставин, установлених судами попередніх інстанцій, та загалом стосуються оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів (оцінюючий фактор). Обґрунтовуючи свою позицію скаржником зроблено витяги абзаців з судових рішень у справах, у яких наведено оцінку того чи іншого аргументу контролюючого органу. Натомість, у розглядуваній справі суд апеляційної інстанції надавав умотивовану оцінку сукупності обставин, оскільки надання оцінки кожному окремому аргументу сторони без урахування інших унеможливило б всебічний і об`єктивний розгляд справи.

Крім того скаржник не зазначає, яку саме норму матеріального права судом апеляційної інстанції застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на думку скаржника, наявний у постановах Верховного Суду, у чому саме полягає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права. Фактично ж доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суд апеляційної інстанції неправильно оцінив наявні у матеріалах справи докази.

Доводи ж Позивача, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки обставин щодо підстав винесення оскаржених індивідуальних актів, втім положення статі 341 КАС України не наділяють суд касаційної інстанції повноваженнями встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною четвертою статті 328 КАС України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 КАС України).

Переглянувши оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскарженого рішення судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 3, 343, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Южный Меридиан» залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року скасувати та залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Н. Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх