Постанова

від 13.09.2022 по справі 600/729/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 600/729/20-а

адміністративне провадження № К/9901/16280/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Білоуса О.В.,

суддів: Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

секретар судового засідання - Носенко Л.О.,

за участю: представника позивача - Кореняк Ю.С.,

представника відповідача - Ахтемійчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еггер Гольцверкштоффе» на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еггер Гольцверкштоффе» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ТОВ «Еггер Гольцверкштоффе» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до ГУ ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2019 року:

- №0002210501, яким Товариству збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 668810,00 грн, в т.ч: 535048,00 грн за податковими зобов`язаннями та 133762,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0002220501, яким за відсутність складення та реєстрації протягом граничного строку податкових накладних з ПДВ, до позивача застосовано штраф у сумі 267524,00 грн;

- №0002200503, яким до Товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Чернівецькій області від 20.12.2019 р. № 0002200503.

Стягнуто на користь ТОВ «Еггер Гольцверкштоффе» судові витрати (судовий збір) в сумі 2102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернівецькій області.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог, Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Чернівецькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Еггер Гольцверкштоффе» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року, за результатами якої 25.11.2019 року складено акт №1166/24-13-05-01/35891761.

За наслідками проведеної перевірки, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме :

1) пп.14.1.185, 14.1.191 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України в наслідок чого занижено податок на додану вартість всього на суму 535048 грн, в тому числі: за лютий 2017 року в сумі 5916 грн, за квітень 2017 року в сумі 89786 грн, за липень 2017 року в сумі 37942 грн, за грудень 2017 року в сумі 76787 грн, за лютий 2018 року в сумі 102357 грн, за серпень 2018 року в сумі 125787 грн, за грудень 2018 року в сумі 36779 грн, за квітень 2019 року в сумі 59694 грн;

2) п.103.9 ст.103 ПК України - не подано Звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів за І квартал 2017 року, І квартал 2018 року, І квартал 2019 року, при наявності таких виплат нерезиденту «FRITZ EGGER GmbHCo» (Австрія) на загальну суму 18000,00 Євро або 580423,65 грн.

06.12.2019 року позивачем подано заперечення на акт від 25.11.2019 року №1166/24-13-05-01/35891761.

17.12.2019 року відповідач направив листом на адресу позивача відповідь за результатами розгляду заперечення, в якій повідомив, що висновки викладені в матеріалах перевірки є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

За наслідками перевірки, 20.12.2020 року відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0002210501 форми Р, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 668810,00 грн, в т.ч: 535048,00 грн за податковими зобов`язаннями та 133762,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0002220501 форми ПН, яким, за відсутність складення та реєстрації протягом граничного строку податкових накладних з ПДВ, до позивача застосовано штраф у сумі 267524,00 грн;

- №0002200503 форми ПС, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб.

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені контролюючим органом без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовивши у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки, вартість безоплатно переданих товарів придбаних з ПДВ не включалася позивачем до складу вартості оподатковуваних операцій з продажу товару, така передача товарів має розглядатися як операція з безоплатного розповсюдження товарів, яка є об`єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної п.188.1 ст. 188 ПК України.

Приписами частин першої та другої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За вказаних вимог КАС України, суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позову.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що в п.3.1.2.1 розділу 3 акту перевірки від акт від 25.11.2019 року №1166/24-13-05-01/35891761 зазначено, що за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року позивачем задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 113058486,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року встановлено їх заниження на загальну суму 535048,00 грн, в тому числі: за лютий 2017 року в сумі 5916 грн, за квітень 2017 року в сумі 89786 грн, за липень 2017 року в сумі 37942 грн, за грудень 2017 року в сумі 76787 грн, за лютий 2018 року в сумі 102357 грн, за серпень 2018 року в сумі 125787 грн, за грудень 2018 року в сумі 36779 грн, за квітень 2019 року в сумі 59694 грн, внаслідок заниження бази оподаткування ПДВ на суму вартості безоплатно розданих, у ході рекламних заходів, маркетингових матеріалів та товарів, які не були включені у вартість товарів (послуг).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що в період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року позивачем здійснено списання маркетингових матеріалів (зразків товарів, стенди, та інші рекламні матеріали: ручки, флешки, чашки та ін. з логотипом Еггер) на проведення презентації нових продуктів Еггер в розмірі 3205987,40 грн, вартість яких віднесено до рядка 2150 Звіту про фінансові результати Витрати на збут, в тому числі: ІІ півріччя 2016 року 273251 грн, за 2017 рік 1231262,4 грн та за 2018 рік 1371096 грн та за І півріччя 2019 року 330378 грн.

Списаний маркетинговий матеріал віднесено на витрати звітних періодів та відображено по дебету рахунка 93 Витрати на збут. Згідно даних бухгалтерського обліку маркетинговий матеріал (стенди, каталоги, календарі, комплекти наліпок з рекомендованими декорами ДСП і стільниць, ручки, флешки, чашки та інше з логотипом Еггер та ін.) за період, що перевірявся, був придбаний у вітчизняних постачальників з ПДВ.

В акті також зафіксовано, що Товариство не включало до собівартості проданих товарів вартість безоплатно розданих рекламних матеріалів, вартість зразків матеріалів, вартість проведення семінарів рекламних заходів.

Водночас, в акті зазначено, що ряд (частину) товарів (робіт, послуг) використаних в рекламних заходах ТОВ «Еггер Гольцверкштоффе» було оформлено як реалізацію та оподатковано ПДВ на загальних підставах.

З огляду на наведене, відповідачем зроблено висновок, що ТОВ «Еггер Гольцверкштоффе» занизило базу оподаткування ПДВ на суму вартості безоплатно розданих, у ході рекламних заходів, товарів, які не були включені у вартість товарів (послуг), що реалізовувались платником та були об`єктом оподаткування ПДВ.

Із змісті акту перевірки видно, що для перевірки позивачем представлено накази «Про проведення рекламного заходу» від 23.01.2017 року №1, від 20.04.2017 року №5, від 13.06.2017 року №7П/1, від 01.02.2018 року №2П, від 01.05.2018 року №5/1П, від 01.12.2018 року №13/1П, в яких зазначено, що з метою збільшення об`ємів реалізації товарів, росту доходів підприємства, залучення значної кількості нових покупців, необхідно організувати семінари для клієнтів з метою популяризації продукції Еггер та організувати підтримку маркетинговими матеріалами на презентації: нової колекції Еггер 2017 - 2019 років; продукту; підлогового покриття; деревинно-стружкових плит; дошки для покрівлі тощо.

Перевіркою зроблено висновок, що операції з безоплатного розповсюдження Товариством зразків товарів, рекламних матеріалів, проведення семінарів/рекламних заходів, вартість яких не включається до собівартості проданих товарів, згідно із ст.185 ПК України розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг, яка є об`єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної п.188.1 ст.188 ПК України.

Контролюючий орган зазначив, що відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України та п.15 Порядку заповнення податкової накладної, позивачу необхідно було скласти дві податкові накладні: на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання (безоплатного розповсюдження - 0 грн); на суму перевищення ціни придбання товарів (робіт, послуг), зразків товарів над фактичною ціною з типом причини 15 «Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.188 і 189 ПК України, над фактичною ціною постачання».

Крім того, складені податкові накладні позивачу необхідно було зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до вимог передбачених п.201.10 ст.201 ПК України.

Внаслідок допущених позивачем порушень, в акті від 25.11.2019 року №1166/24-13-05-01/35891761 відповідачем зроблено висновок про:

- заниження податку на додану вартість на загальну суму 535048 грн (в тому числі: лютий 2017 року - 5916 грн, квітень 2017 року - 89786 грн, липень 2017 року - 37942 грн, грудень 2017 року - 76787 грн, лютий 2018 року - 102357 грн, серпень 2018 року - 125787 грн, грудень 2018 року - 36779 грн, квітень 2019 року - 59694 грн);

- відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 535048,00 грн.

У зв`язку з наведеним, відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.12.2020 року №0002210501 та №0002220501.

Відповідно до частини другої ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п.п.«а» і «б» п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПК України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов`язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням (п.п.14.191 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п.п.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею;

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг врегульовано ст.188 ПК України.

Так, п.188.1 ст.188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Під господарською діяльністю необхідно розуміти діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що якщо вартість товарів (придбаних (ввезених) чи виготовлених) та послуг, безоплатно наданих в рамках проведення рекламних/маркетингових заходів безпосередньо платником податків або із залученням третіх осіб, включається до складу вартості оподатковуваних операцій платника податків, зокрема до вартості продажу товарі/послуг, які підлягають оподаткуванню та пов`язані з отриманням доходів, то такі товари/послуги вважаються використаними в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а безкоштовне розповсюдження товарів/послуг не розглядається як окрема операція з постачання.

У випадку включення рекламних матеріалів до складу вартості оподатковуваних операцій платника податку, податкові зобов`язання з ПДВ відповідно до п.185.1 ст.185, ст.189 ПК України за операціями з безоплатного розповсюдження товарів/послуг в рамках проведення рекламних/маркетингових заходів не нараховуються. При цьому, оскільки такі товари/послуги вважаються використаними в оподатковуваних операціях, норми п.198.5 ст.198 ПК України не застосовуються.

Водночас, якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг, придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту) не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених відповідно до вищезазначених документів, то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного розповсюдження товарів/послуг, яка є об`єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної п.188.1 ст.188 ПК України.

Я встановлено судами першої та апеляційної інстанцій за результатами дослідження актів списання рекламних матеріалів, позивачем списано рекламні матеріали, які частково були придбані в українських постачальників з ПДВ, а саме ТОВ "Рекламне агентство "Тема" (код ЄДРПОУ 36592210), ТОВ «Квадро» (код ЄДРПОУ 25052759), ПП "Томек" (код ЄДРПОУ 39460698), ТОВ "ПРІНТСТОР ГРУП" (код ЄДРПОУ 21595836), ВКФ «ВИБІР» (код ЄДРПОУ 30332676), ПП «ТОМ-АК» (код ЄДРПОУ 32181412), ТОВ «Квадро» (код ЄДРПОУ 25052759), та частково отримані від SC Eggtr Romania SRL (Румунія) (Т. 2 а.с. 60-64, 66-73, 75, 76, 81-83).

Дослідженням наказів про проведення рекламних заходів, планів рекламних заходів та звітів про проведення рекламних заходів, як надані позивачем, встановлено, що в період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року позивач проводив рекламні заходи з метою презентації та популяризації продукції Ергер.

Згідно із зведеними даними щодо списання рекламних матеріалів, наданих позивачем, в період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року позивачем списано рекламні матеріали на загальну суму 2857091,02 грн без ПДВ, в т.ч.: за 2017 рік 897125,10 грн, 2018 рік 1629587,56 грн, 2019 рік 330378,36 грн.

Позивач, у свою чергу, вказує, що рекламні матеріали були використані ним для цілей самого товариства в межах господарської діяльності, економічна мета їх використання полягає у збільшенні в майбутньому доходу від реалізації товару за рахунок збільшення обізнаності потенційних покупців та представників найбільших в Україні спеціалізованих торговельних мереж про товар та зростання популярності товарів позивача.

При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що операції з безоплатного розповсюдження позивачем зразків товарів, рекламних матеріалів, проведення семінарів/рекламних заходів, не включено до складу вартості оподатковуваних операцій позивача, зокрема до вартості проданих ним товарів, які підлягають оподаткуванню та пов`язані з отриманням доходів.

Оскільки, вартість безоплатно переданих товарів придбаних з ПДВ не включалася позивачем до складу вартості оподатковуваних операцій з продажу товару, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що у спірних правовідносинах така передача товарів має розглядатися як операція з безоплатного розповсюдження товарів, яка є об`єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної п.188.1 ст.188 ПК України.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У відповідності до п.120-1.2 ст.120-1 ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

За порушення п.п.14.1.185, 14.1.191, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України позивачу донараховано податок на додану вартість на суму 535048,00 грн та застосовано штрафні санкції на суму 133762,00 грн (535048,00 грн х 25%), а за порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України в результаті чого виявлено відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 535048,00 грн до позивача застосовано штрафна санкція на суму 267524,00 грн (535048,00 грн х 50%).

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач в цій частині спірних правовідносин правомірно збільшив позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 668810,00 грн, в т.ч: 535048,00 грн за податковими зобов`язаннями та 133762,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, а також застосував до позивача штраф у сумі 267524,00 грн, за відсутність складення та реєстрації протягом граничного строку податкових накладних з ПДВ.

За вказаних обставин, колегія суддів Верховного Суду прийшла до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких суди встановили обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів відповідно до частини другої статті 341 КАС України знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

Доводи ж касаційної скарги фактично стосуються оцінки судами першої та апеляційної інстанцій доказів у справі та встановлення на підставі цієї оцінки обставин у справі. Оскільки порушень норм процесуального права чи помилки при застосуванні норм матеріального права судами не було допущено, доводи касаційної скарги визнаються безпідставними як такі, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених обставин справи.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, правильність висновків апеляційного суду та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 3, 344, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еггер Гольцверкштоффе» залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови буде виготовлено 15 вересня 2022 року.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх