Ухвала

від 15.09.2022 по справі 756/7667/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15.09.2022 Справа № 756/7667/22

Унікальний номер № 756/7667/22

Провадження № 1-кс/756/1297/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2022 року м. Київ

Оболонський районним суд м. Києва у складі:

слідчого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

адвоката: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м. Києва клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про накладення арешту,-

в с т а н о в и в:

Прокурор Оболонської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що Оболонською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідування у кримінальному провадженні №12022105050000308 від 16.02.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 3 ст. 358 КК України.

Під час досудового розслідування даного кримінального провадження, органом досудового розслідування встановлено, що нежитлові будівлі АДРЕСА_1 є об`єктом кримінально протиправних дій та не накладення арешту на вказане майно призведе до знищення, перетворення вказаних нежитлових будівель адже забудовник вже отримав дозвіл на здійснення будівельних робіт з реконструкції вказаних будівель, єдиний під час військового стану на території Києва.

Постановою прокурора ОСОБА_3 про визнання речових доказів у кримінальному провадженні №12022105050000308 від 16.02.2022, нежитлові АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами 09.09.2022, оскільки воно має доказове значення у рамках зазначеного кримінального провадження та є предметом та об`єктом кримінально-протиправних дій.

З метою не допущення приведення до зникнення, втрати, пошкодження або відчуження відповідного майна, яке було визнано речовим доказом або настання інших наслідків, прокурор просить накласти арешт на майно.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. Крім того, зазначив, що підставою для даного кримінального провадження є рішення Сквирського районного суду Київської області від 09.11.2017 року, яке було прийнято на підставі доказів, які носять всі ознаки підроблення. При цьому, також зазначив, що вказане рішення набрало законної сили та не було предметом оскарження у встановленому Законом порядку.

Адвокат ОСОБА_4 категорично заперечувала щодо даного клопотання, просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на ту обставину, що клопотання прокурора ґрунтується на припущеннях та суперечить вимогам чинного законодавства. Також, вказала, що надані прокурором документи на підтвердження необхідності накладення арешту на зазначене нерухоме майно прямо суперечать і порушують право власності.

Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами, згідно зст.98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з цим, прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що нежитлові приміщення на які прокурор просить накласти арешт, відповідають критеріям, визначеним ст.ст.98,167ч.2КПК України та можливість подальшого використання цих речових доказів, не доведено які саме обставини ці речові докази можуть підтвердити і неможливість за допомогою інших доказів довести ці обставини.

Крім того, арешт може бути накладений лише на майно підозрюваного, обвинуваченого або на осіб, які несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Разом з цим, в клопотанні не вказується і до нього не долучено належних та допустимих доказів того, що майно на яке слід накласти арешт належало чи належить підозрюваному по кримінальному провадженню або особам, які в силу Закону повинні нести за нього цивільну відповідальність.

Враховуючи викладене, а також враховуючи, що подальше застосування цього запобіжного заходу може негативно вплинути на права інших осіб, вважаю, що підстави для арешту вказаного майна відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Оболонськоїокружної прокуратурим.Києва ОСОБА_3 про накладенняарешту залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1