Ухвала

від 19.07.2022 по справі 758/4796/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4796/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року Подільський районний суд міста Києва в складі

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокард-Україна» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022102070000092 від 07.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України, накладеного постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва від 07.04.2022 року -

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 який діє в інтересах ТОВ «БРОКАРД-УКРАЇНА» про скасування арешту майна, накладеного постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва від 11.04.2022 в кримінальному провадженні № 42022102070000092 від 07.04.2022 на грошові кошти, які належать ТОВ «Брокард-Україна» (ЄДРПОУ 24597296 м. Київ, вул. Фрунзе, буд.134-А), що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у AT «ОТП БАНК» (МФО 300528), які знаходяться на наступних рахунках:

НОМЕР_1 - долар США;

НОМЕР_1 - євро;

НОМЕР_1 - українська гривня;

НОМЕР_2 - українська гривня».

Клопотання обґрунтовується тим, що постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва від 11.04.2022 в кримінальному провадженні № 42022102070000092 від 07.04.2022 було накладено арешт на майно ТОВ «БРОКАРД-УКРАЇНА» .

На думку заявника, такий арешт є необгрунтованим, оскільки прокурором не надано жодного документу, що свідчить про необхідність застосування даного виду заходу кримінального провадження на безпідставно визнаний речовий доказ та не містить відомостей і доводів щодо кваліфікування таких дій як діяння, що містять ознаки кримінального правопорушення. Також, прокурором не було наведено жодного факту чи надано документу, які б свідчили про наявність будь - якої загрози приховування, знищення або псування майна.

У судовому засіданні представники заявника клопотання підтримали та просили задовольнити.

Прокурор не з`явився в судове засідання. Про день, час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання кримінального провадження дійшов наступного висновку.

Як встановлено, Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022102070000092 від 07.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.110-2, ч. 5 ст. 191 КК України.

11 квітня 2022 року керівником Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 було винесено постанову в рамках кримінального провадження № 42022102070000092 від 07.04.2022 та накладено арешт на майно ТОВ «БРОКАРД-УКРАЇНА», відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Таким чином, розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. В даному випадку заявник вказує на необґрунтованість накладення арешту, що обумовлює межі дослідження слідчим суддею.

Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі (особливо після обшуку); належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.

Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту майна, суд приходить до висновку, що підстави, на які посилається представник заявника, свідчать про необхідність скасування арешту та вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно, оскільки жодній особі в даному кримінальному провадженні підозра не пред`явлена, в той же час накладений прокурором арешт на рахунки ТОВ «БРОКАРД-УКРАЇНА перешкоджає здійсненню господарської діяльності підприємства, а отже сплаті податків та обов`язкових платежів до бюджету України.

Враховуючи викладене вище, слідчий суддя вважає, що в подальшому в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, оскільки за встановлених обставин, застосований захід забезпечення кримінального провадження не відповідає його завданням та меті. .

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 2, 170-174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокард-Україна» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022102070000092 від 07.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України, накладеного постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва від 11.04.2022 року задовольнити.

Скасувати арешт майна, який накладено постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 від 11.04.2022 у кримінальному провадженні №42022102070000092 від 07.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст.110-2 КК України, а саме: на грошові кошти, які належать ТОВ «Брокард-Україна» (ЄДРПОУ 24597296 м. Київ, вул. Фрунзе, буд.134-А), що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у AT «ОТП БАНК» (МФО 300528), які знаходяться на наступних рахунках:

НОМЕР_1 - долар США;

НОМЕР_1 - євро;

НОМЕР_1 - українська гривня;

НОМЕР_2 - українська гривня»;.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1