Рішення

від 11.09.2022 по справі 466/505/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/505/22

Провадження № 2/466/1141/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2022 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Ковальчук О.І.

секретаря Коновал Х.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

справа №466/505/22

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 21» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за внесками на обслуговування та управління будинком

в с т а н о в и в:

24.01.2022 року голова правління ОСББ «Тичини 21» Думна О.В. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за внесками на обслуговування та управління будинком, в якій просить постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку АДРЕСА_1 на загальну суму 9927,47грн. та сплачений судовий збір по справі у розмірі 2481,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 15.07.2016 року було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТИЧИНИ 21» (далі - ОСББ "ТИЧИНИ 21»). ОСББ «ТИЧИНИ 21» здійснює діяльність у відповідності до Статуту ОСББ «ТИЧИНИ 21» затвердженого установчими зборами на підставі протоколу №1 від 16.06.2016 року та у відповідності до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

22.03.2017 року Шевченківською районною адміністрацією прийнято розпорядження про передачу житлового будинку АДРЕСА_2 з балансу ЛКП «Балатон-409» на баланс ОСББ «ТИЧИНИ 21».

Протоколом №1 від 22.03.2017 року Загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТИЧИНИ 21» затверджено кошторис в розмірі 1 грн. за 1 кв. м.

Протоколом №7 від 10.07.2019 року Загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТИЧИНИ 21» затверджено кошторис в розмірі 5.92 грн. за квадратний метр.

Протоколом №8 від 12.12.2019 року Загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТИЧИНИ 21» збільшено тариф, та затверджено новий кошторис, згідно з яким з 01.01.2020 року встановлено тариф 7.06 за квадратний метр.

Протоколом №10 від 12.11.2020 року Загальних зборів об`єднання співвласників

багатоквартирного будинку «ТИЧИНИ 21» затверджено підняття кошторису з 01.01.2021 року в розмірі 8.634 грн. за квадратний метр.

З березня 2017 року ОСББ «ТИЧИНИ 21» здійснює утримання та обслуговування неподільного та загального майна співвласників квартир і нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності та витягом про державну реєстрацію прав.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належним чином не виконують свої зобов`язання щодо сплати обов`язкових платежів (внесків), які були встановлені рішеннями загальних зборів ОСББ «ТИЧИНИ 21», внаслідок чого за період з жовтня 2018 року по грудень 2021 року утворено заборгованість у розмірі 9 927,47 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять сім гривень. 47 коп.) (розрахунок заборгованості долучається).

В вересні 2021 року ОСББ «ТИЧИНИ 21» зверталось до Шевченківського районного суду м. Львова про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , шляхом видачі судового наказу про стягнення заборгованості за внесками на обслуговування та управління будинком, проте ухвалою від 20.09.2021 року у справі №466/8223/21 суддею Глинська Д.Б. було відмовлено у видачі судового наказу на підставі того, що заявником заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 1 000 грн., за якою не може бути видано судовий наказ, оскільки зазначена вимога не входить до переліку визначеному ч. 1 ст. 161 ЦПК України, та вказані витрати входять до предмету доказування по справі, що унеможливлює стягнення їх за правилами наказного провадження, роз`яснено заявнику право на звернення у порядку позовного провадження.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», до виключної компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Відповідно до ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» Власник - член об`єднання зобов`язаний: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», в обов`язки співвласників багатоквартирного будинку входить своєчасна сплата за спожиті житлово- комунальні послуги.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, позивач змушений звернутися до суду та просить позов задовольнити.

Ухвалою від 25.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача, голова правління ОСББ «Тичини 21» Думна О.В. позовні вимоги підтримала повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовому засіданні позов заперечили, підтримавши письмові клопотання від 18.07.2022 року, 09.08.2022 року, долучені до матеріалів справи. Просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами наступне.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.07.2021 року, відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_4 (а.с.40-44), та відповідно останні являються співвласниками багатоквартирного будинку, у якому створено ОСББ «Тичини 21», що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.02.2019 року (а. с.9-10).

З будинкової книги для прописки громадян, що проживають в квартирі АДРЕСА_4 , вбачається, що у вказаній квартирі зареєстровані відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.37-39).

ОСББ «Тичини 21» є балансоутримувачем і здійснює утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується Розпорядженням ШРА ЛМР №109 від 22.03.2017 року (а.с.35).

Відповідно до протоколу №1 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 21» від 22.03.2017р., затверджено кошторис в розмірі 1 грн. за 1 кв.м.(а.с.12).

Згідно протоколу №7 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 21» від 10.07.2019р., затверджено кошторис в розмірі 5,92 грн. за 1 кв.м.(а.с.13-16).

Відповідно до протоколу №8 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 21» від 12.12.2019р., збільшено тариф та затверджено новий кошторис, згідно якого з 01.01.2020 року встановлено тариф 7,06 грн. за 1 квадратний метр (а.с.17-20).

З протоколу №10 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 21» від 12.11.2020р., збільшено тариф та затверджено новий кошторис, згідно якого з 01.01.2021 року встановлено тариф 8,64 грн. за 1 квадратний метр (а.с.21-24).

Пунктом 11 ч. ІІІ Статуту об`єднання, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (а.с.25-34).

Так, згідно з протоколами загальних зборів, відповідачі повинні були сплатити об`єднанню за період з квітня 2017 року по грудень 2021 року включно суму у розмірі 9927,47грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.45-46).

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно ст. 1 Закону про ОСББ, асоціація об`єднань співвласників багатоквартирного будинку (далі - асоціація) - юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об`єднань співвласників багатоквартирних будинків

Діяльність об`єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об`єднання, асоціації (ст. 3 Закону про ОСББ).

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання.

За змістом ст. 10 Закону про ОСББ, вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови співвласника сплачувати внески, платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ст. 13 зазначеного Закону).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно ст. 22 зазначеного Закону для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право, зокрема, виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Таким чином, особа, яка є власником приміщення у житловому будинку, в якому створено ОСББ (асоціацію), зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об`єднанні (асоціації), а тому, за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку, сума боргу підлягає стягненню.

На підтвердження своїх вимог ОСББ «Тичини 21» надало розрахунок суми заборгованості відповідачів у розмірі 9927,47грн. за період з квітня 2017 року по грудень 2021 року, однак з врахуванням пояснень відповідачів в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що суму заборгованості слід стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за період з січня 2019 року по грудень 2021 року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», в обов`язки співвласників багатоквартирного будинку входить своєчасна сплата за спожиті житлово-комунальні послуги.

Згідно з п. 5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004 року, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, розрахунок сум, які повинні були сплачувати відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за надані послуги, проведено вірно, з урахуванням, затверджених загальними зборами ОСББ «Тичини 21» внесків та відповідно до Статуту ОСББ. Відповідачами заборгованість не оплачена та не надано жодних доказів на спростування розрахунку заборгованості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за період з січня 2019 по грудень 2021 року по сплаті внесків на утримання в розмірі 8959,07 грн., підлягає до задоволення.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2481,00 гривень (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн.)

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст. 141 ЦПК України).

Згідно з частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В позовній заяві позивачем вказано, що попередній розрахунок суми судових витрат становить 1000 гривень та може бути збільшено до 5000 грн., однак позовної вимоги про стягнення фіксованої суми витрат на правову допомогу позивачем не заявлено.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи те, що позивачем не заявлено вимоги про стягнення фіксованої суми витрат на правову допомогу, не подано суду документального підтвердження витрат на правову допомогу на вказану суму, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст.13,76,81,82,83,89,95,141,263,265,267, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 21» заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку АДРЕСА_1 в розмірі 8959,07 грн. (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень сім копійок).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 21» - 2481,00 гривень (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн.) сплаченого судового збору.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 21», ЄДРПОУ 40660239, місцезнаходження: м. Львів, вул. Тичини, 21.

Відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення апеляційної скарги.

Повний текст судового рішення виготовлено 12 вересня 2022 року.

Суддя О. І. Ковальчук