Рішення

від 13.09.2022 по справі 212/3676/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/3676/22

2/212/2885/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши за відсутності сторін без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання,-

встановив:

У липні 2022 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом. В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що з позивач з грудня 2004 року по квітень 2021 року працював у шкідливих та небезпечних умовах праці на посаді помічника машиніста екскаватора та машиністом екскаватора у Глеюватському кар`єрі Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (далі ПрАТ ЦГЗК). Під час виконання трудових обов`язків на підприємстві відповідача, позивач підпадав під вплив шкідливих виробничих факторів у зв`язку із чим отримав хронічні професійні захворювання:

вібраційна хвороба другої стадії, хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії, хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість другого ступеня. По факту виникнення хронічних професійних захворювань було проведено розслідування про зо складено відповідний акт. Висновком МСЕК від 02 травня 2022 року позивачу встановлено 65 % втрати професійної працездатності та ІІІ групу інвалідності безстроково. Позивач вважає, що підприємство відповідача не створило для нього належних, безпечних, нешкідливих умов праці, порушило норми охорони праці і тому він отримав професійне захворювання, внаслідок якого його постійно турбує стійких біль, обмеження рухів у шийному та поперековому відділах хребта, оніміння кінцівок, утруднення рухів, задишка при невеликому навантаженні, сильний сухий кашель, зниження слуху на обидва вуха, а також він відчуває загальну слабкість в цілому. Через погане самопочуття, позивач змушений щороку проходити обов`язкове стаціонарне лікування, медичні огляди та обстеження, а також проводити відновлювальні процедури та лікування. Крім того, у зв`язку із отриманими професійними захворюваннями порушено нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, вести активний спосіб життя, а також через втрату роботи відчуває себе тягарем для родини, що також пригнічує позивача та створює почуття дискомфорту та розпачу. У зв`язку із отриманими професійними захворюваннями йому заподіяна моральна шкода, розмір якої позивач оцінює в 325 000 грн., яку просив стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 02 серпня 2022 року судом відкрито провадження у справі та призначене розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі з матеріалами позовної заяви, яка отримана представником відповідача, про що свідчить підпис у поштовому повідомленні, однак відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.5 ст.279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ч.8ст.178ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

У відповідності до вимог ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач працював на підприємстві відповідача на різних посадах, з 07 листопада 2001 року по 06 квітня 2021 року. Звільнений 06 квітня 2021 року у зв`язку з виходом на пенсію за ст.38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.6-8).

Згідно медичноговисновку лікарсько-експертноїкомісії Українськогонауково-дослідногоінституту промисловоїмедицини від25січня 2022року за№ 235,позивачу буливстановлені професійнізахворювання:вібраційна хворобадругої стадіївід діїзагальної вібрації:виражений церебрально-периферичнийангіодистонічний синдромз частимиакроангіоспазмами татрофічними порушеннямина кистях,у поєднанніз полірадикулонейропатієюна попереково-крижовому(L5,S1)рівні звираженими статико-динамічнимипорушеннями тастійким больовимсиндромом,нейродистрофією увигляді деформуючогоостеоартрозу упоєднанні зперіартрозом колінних(ПФдругого ступеня)суглобів.Хронічне обструктивнезахворювання легеньпершої стадії(пиловийбронхіт першоїстадії,емфізема легенівпершої стадії),група В.ЛН першого-другогоступеня.Хронічна двобічнасенсоневральна приглухуватістьдругого ступеня(злегким зниженнямслуху) (а.с.19-20).

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 24 лютого 2022 року, проведеного на ПрАТ ЦГЗК, встановлено обставини виникнення хронічного професійного захворювання позивача: працюючи у Глеюватському кар`єрі машиністом екскаватора, керував одноковшовим екскаватором під час виконання видобувних робіт. Навантажував гірничу масу у технологічний автотранспорт, розробляв гірничу масу, здійснював селективну розробку забою. При цьому, внаслідок недосконалості технології відкритого видобутку руди, мавших місце порушень режимів експлуатації екскаваторів, підпадав під вплив підвищених рівнів виробничої загальної вібрації, підвищених концентрацій аерозолю переважно фібро генної дії у повітрі робочої зони та шуму (а.с.13-16).

Пунктом 18 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 24 лютого 2022 року причиною виникнення хронічного професійного захворювання є вібрація загальна транспортно-технологічна: еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 2 дБ перевищував допустимий рівень та складав 61 дБ при гранично допустимому 59 дБ згідно ДСН 3.36.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації. Пил переважно фібро генної дії: концентрація пилу з вмістом вільного кристалічного кремнію діоксиду (SiO2) від 10 % до 70 % в повітрі робочої зони перевищувала нормативне значення в 3,3 рази (6,6 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3) згідно до Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.07.2020 року № 1596. Шум: еквівалентний рівень шуму на 6 дБА перевищує гранично-допустимий рівень (86 дБА при ГДР 80 дБА згідно ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку).

Згідно довідки МСЕК від 02 травня 2022 року позивачу первинно встановлено 65 % втрати працездатності за захворюванням: вібраційна хвороба 35 %, ХОЗЛ 20 %, 10 % - туговухість з 19 березня 2022 року безстроково та ІІІ групу інвалідності (а.с.17-18).

У зв`язку з отриманими професійними захворюваннями та трудовим каліцтвом позивач неодноразово звертався до закладу медичного лікування, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (а.с.21-27).

Статтею 3 Конституції Українипередбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті43, частина 1 статті46 Конституції Українипередбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно достатті 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.Статтею 173 КЗпП Українизакріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно частин 1,3 ст. 3 Закону України Про охорону праці, роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавецьнесе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно ст.173КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Так, відповідно до ч.2 ст.153КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст.237-1КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок нещасного випадку під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я через виникнення у нього професійних захворювань, спричинених негативними виробничими факторами, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.237-1КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Як зазначено в п.4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманими професійними захворюваннями ОСОБА_1 первинно встановлено втрата професійної працездатності 65 % безстроково та ІІІ групу інвалідності. Внаслідок чого позивач потребує медикаментозного лікування, його турбує стійких біль, обмеження рухів у шийному та поперековому відділах хребта, оніміння кінцівок, кашель. Крім того, він відчуває слабкість, задишку, що призводить до негативних змін та зниження якості його життя.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України ''Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди "№ 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань(фізичних,душевних,психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості,можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, суд враховує тривалий період роботи позивача в шкідливих умовах, характер отриманих професійних захворювань, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, стан здоров`я потерпілого, тяжкість та невідворотність вимушених змін її життєвих і виробничих стосунках, і вважає необхідним визначити розмір компенсації в сумі 190 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 325 000 грн., то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є значно завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві моральної шкоди.

Відповідно дост.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно дост.141 ЦПК Україниз відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 1900 грн., оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від його сплати.

Керуючись ст. ст.153,237-1 КЗпП України,Законом України Про охорону праці, ст. ст.3,12,81,141,263,265 ЦПК України,суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доПриватного акціонерноготовариства Центральнийгірничо-збагачувальнийкомбінат провідшкодування моральноїшкоди,заподіяної втратоюпрацездатності внаслідокпрофесійного захворювання задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 190 000 (сто дев`яносто тисяч) гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат на користь держави судовий збір в розмірі 1900 (одна тисяча дев`ятсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничозбагачувальний комбінат", код ЄДРПОУ 00190977, місцезнаходження юридичної особи: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Покровський район.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2022 року.

Суддя М. Д. Власенко