Рішення

від 24.05.2007 по справі 33/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 33/23                                                                                                         24.05.07 р.

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю  «Медтехмаркет»

до закритого акціонерного товариства «Аптечні склади Фарма Київ»

про          стягнення 9761,00 грн.                                                     

За участю представників сторін:

від позивача: Летючий В.П., представник за довіреністю №26 від 18.04.07 року

від відповідача: Балканська Т.В., довб/н від 19.04.07 року

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медтехмаркет»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до закритого акціонерного товариства «Аптечні склади Фарма Київ»про стягнення 9761,00 грн.  заборгованості за договором  поставки, який був укладений в усній формі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він відповідно до взятих на себе зобов'язань за договором поставив відповідачу товар на загальну суму 17560,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними:

№ 119 від 13.02.2006 року на суму 6992,00 грн., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯЛЦ №751509 від 16.02.2006 року;

№ 224 від 15.03.2006 року на суму 6287,00 грн., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯЛЦ №791840 від 17.03.2006 року;

№ 301 від 07.04.2006 року на суму 4237,00 грн., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯЛЦ №791444 від 10.04.2006 року;

Товар отримав уповноважений вказаними довіреностями представник закритого акціонерного товариства «Аптечні склади Фарма Київ»Фещенко Василь Миколайович без зазначення будь-яких претензій по кількості та якості отриманого товару.

Відповідач в свою чергу частково розрахувався з позивачем відповідно до банківських виписок у наступних розмірах:

17.03.2006 року перерахував 255,00 грн.

06.04.2006 року перерахував 2000,00 грн.

23.08.2006 року перерахував 1000,00 грн.

06.09.2006 року перерахував 1000,00 грн.

08.12.2006 року перерахував 1500,00 грн.

22.12.2006 року перерахував 1500,00 грн.

15.06.2006 року перерахував 500,00 грн.

Загальна сума погашеної заборгованості складає 7755,00 грн.  

Станом на момент розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 9761,00 грн. основного боргу.

Враховуючи, що строк перерахування грошових коштів за поставлений товар не передбачений договором позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про виконання зобов'язання з оплати заборгованості.

Також разом з вимогою позивачем було направлено акт звірки взаєморозрахунків між сторонами від 20.02.07 року на суму 9761,00 грн.

Надсилання вимоги та акту звірки підтверджується описом-вкладення та фінансовим чеком про направлення кореспонденції від 21.02.07 року на адресу відповідача, наявними в матеріалах справи.

Станом на момент розгляду справи, відповідачем акт звірки взаєморозрахунків не підписано, жодних дій щодо добровільного погашення зазначеної заборгованості не вчинено.

В ході судового розгляду справи представник позивача подав заяву про  уточнення позову від 24.05.07 в якій зазначає, що позивач у зв'язку з даною справою поніс витрати на послуги адвоката у розмірі 3000,00 грн. та просить стягнути з відповідача ці збитки та заявлені раніше вимоги.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив стягнути з відповідача 9761,00 грн. - суми  основного боргу за поставлений товар, витрати на послуги адвоката у розмірі 3000,00 грн. а також просить стягнути з відповідача витрати по оплаті державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,0 грн.

Натомість, відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого він заперечив існування усного договору, та стверджував, що між позивачем та відповідачем 08.02.2006 року укладено письмовий договір №248, саме на підставі якого він і отримав зазначену продукцію за вказаними накладними на загальну суму 17560,00 грн.

Відповідно до п.3.5. договору №248 від 08.02.06 року (наявний в матеріалах справи) покупець оплачує вартість реалізованого за попередній період товару в строк до 15 числа поточного місяця.

Відповідно до зазначеного пункту, відповідач і здійснював розрахунки з позивачем.

Також відповідач зазначає, що він дійсно отримав від позивача та має в наявності на теперішній час продукцію на загальну суму 9761,00 грн., вказує також що дана продукція є не оплаченою та нереалізованою ним, саме тому її грошовий еквівалент не можна вважати боргом. Оскільки позивач не звертався з вимогою провести інвентаризацію, з метою встановлення кількості не реалізованого товару, що передбачено п. 3.6. договору №248 на вимогу продавця товар не реалізований протягом 60 календарних днів з дати поставки підлягає поверненню на склад продавця без порушення товарного вигляду та комплектації.

З огляду на зазначене відповідач вважає що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На зазначені заперечення відповідача позивач, надав копію вимоги про повернення товару від 14.05.07 року з доказами надсилання її відповідачу (поштовою квитанцією та описом вкладення) в якій зазначив, що відповідно до п.3.4 та п. 3.6. просить негайно повернути несплачений товар вартістю 9761,00 грн. або погасити його вартість.

Також в заяві про уточнення позову від 23.05.07 року позивач зазначив, що товариством з обмеженою відповідальністю «Медтехмаркет»дійсно був направлений проект договору №248 від 08.02.2006 року оформлений та підписаний належним чином зі сторони позивача, та на момент звернення до суду відповідач не повернув оригінал вказаного документу з підписами уповноважених осіб з його сторони.

Проте, сторони мали усну домовленість щодо поставок, саме в підтвердження якої позивач поставив товар, а відповідач частково оплатив його, вказувавши при цьому в платіжних дорученнях в рядку призначення платежу не договір, про який іде мова у відзиві позивача, а тільки номер відповідних видаткових накладних, за якими він і отримав товар. Позивач зазначає, що навіть у разі, якщо сторони керуватимуться умовами договору №248 від 08.02.06 року, то з дня останньої поставки минуло більше 13 місяців і всі строки з подачі відповідачем позивачу звітів про кількість реалізованого товару та оплати його, минув.       

Відповідач надав суду звіт про рух товарів на складах з 01.04.07 станом на  22.05.07 р. на суму 3585 грн. при цьому, встановити належність вказаного товару до поставленої позивачем продукції не можливо, оскільки назва зазначеного товару має загальні характеристики, та не має індивідуально - визначеного номеру, а договірні відносини відповідача з іншими суб'єктами господарювання, з наявних в матеріалах справи доказів, судом не встановлено, не є предметом даного спору та не стосується його по суті, оскільки позовні вимоги позивача обмежуються відшкодуванням грошових коштів за поставлений та неоплачений товар.    

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди(ч.1)

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною(ч.2).

В ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

По суті заявлених позовних вимог суд не вбачає спору між сторонами з приводу форми договору, а лише розглядає вимогу позивача щодо відшкодування грошових коштів за поставлений товар, тому відповідно до твердження сторони щодо існування  договору № 248 від 08.02.06 року відповідно до якого сторонами і вчинились певні дії зазначає, що:     

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 Господарського кодексу України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач визнав, що він отримав від позивача та має в наявності на теперішній час продукцію на загальну суму 9761,00 грн., визнає також що дана продукція не є оплаченою, тому, факт наявності боргу належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем визнаний, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 9761,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства «Аптечні склади Фарма Київ»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, фактична адреса:04080 м. Київ, вул. Терьохіна, 4,   ідентифікаційний код 23512228, р/р 2600001125 в АБК «Ажіо»в м. Києві МФО 300175), або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медтехмаркет»(60064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 123, оф.27, ідентифікаційний код 30658710, р/р 26001277690001 в Харківському ГРУ ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 351533)

основний борг в сумі 9761 (дев'ять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 00 коп., оплату за послуги адвоката у сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 12981 (дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                С.М. Мудрий