Постанова

від 14.09.2022 по справі 574/350/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року м.Суми

Справа №574/350/20

Номер провадження 22-ц/816/898/22

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Буринь Інвест»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Фермерське господарство «Ірина-89»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Буринь Інвест» - адвоката Ломаки Юрія Миколайовича

на рішення Буринського районного суду Сумської області від 30 червня 2022 року в складі судді Гука Т.Р., ухвалене в м. Буринь, повний текст якого складено 06 липня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Буринь Інвест» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Ірина-89» про переведення права орендаря за договором оренди землі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 грудня 2011 року між Буринською районною державною адміністрацією та ТОВ «Агропромислова компанія «Буринь Інвест» було укладено договір оренди земельної ділянки (не витребувані земельні частки (паї) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Буринського району Сумської області.

В подальшому 03 грудня 2018 року між ТОВ «Агропромислова компанія «Буринь Інвест» та Михайлівською сільською радою Буринського району Сумської області, як особою, яка управляє спадщиною і є орендодавцем земельної ділянки, власник якої помер, а спадкоємці за законом і за заповітом відсутні, або усунені від права на спадкування, не прийняли спадщини, чи відмовилися від прийняття спадщини, був укладений договір оренди земельної ділянки, площею 2,5136 га з кадастровим номером 5920984600:08:003:0017, яка входить до складу спадщини ОСОБА_2 . Державна реєстрація права користування проведена 14 січня 2019 року, запис № 29866237.

Однак, порушивши право ТОВ «Агропромислова компанія «Буринь Інвест» на укладення договору оренди спірної земельної ділянки, ОСОБА_1 , після набуття 12 листопада 2019 року, в порядку спадкування, права власності на неї, не повідомила про це ТОВ «АК «Буринь Інвест» та уклала договір оренди з ФГ «Ірина-89».

Посилаючись на зазначені обставини, просило перевести на товариство права орендаря за договором оренди землі, укладеним між відповідачами щодо земельної ділянки кадастровий номер 5920984600:08:003:0017, право оренди якої зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 34292303.

Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 30 червня 2022 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Буринь Інвест» відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Буринь Інвест» - адвокат Ломака Ю.М., посилаючись на неповне встановлення судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

В доводах апеляційної скарги ТОВ «АК «Буринь Інвест», посилаючись на вимоги ст. 777 ЦК України зазначає, що воно обґрунтовувало позов тим, що у нього є переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди даної ділянки на новий строк, після припинення договору оренди землі, укладеного 20 грудня 2018 року з Михайлівською сільською радою Буринського району.

Вказує, що ТОВ «АК «Буринь Інвест» є наймачем за договором оренди землі, укладеним 20 грудня 2018 року з Михайлівською сільською радою Буринського району, воно належно виконувало свої обов`язки за цим договором, строк якого сплив через його закінчення, а тому це товариство має переважне право перед ФГ «Ірина-89» на укладення договору найму на новий строк.

Не погоджується з мотивами суду про те, що ТОВ «АК «Буринь Інвест» орендувало невитребувану земельну частку (пай), яка була сформована у земельну ділянку тільки після її витребування спадкоємцем ОСОБА_1 і тому об`єкт оренди перестав існувати. Проте матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «АК «Буринь Інвест» орендувало саме земельну ділянку з кадастровим номером 5920984600:08:003:0017 і за товариством зареєстровано право користування у відповідному Державному реєстрі.

Стверджує про те, що земельна ділянка є об`єктом цивільних прав, тому права і обов`язки щодо неї не припиняються із зміною її власника.

Зазначає, що ОСОБА_1 , набувши право власності на земельну ділянку і, маючи намір передати її у користування, повинна враховувати переважне право попереднього орендаря земельної ділянки та його бажання укласти договір оренди на новий строк.

У відзиві на апеляційну скаргу Фермерське господарство «Ірина-89» просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «АК «Буринь Інвест» - адвоката Мальованої І.Ю., представника ФГ «Ірина-89» - Гусак І.Г., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 22 грудня 2011 року між ТОВ «Агропромислова компанія «Буринь Інвест» та Буринською районною державною адміністрацією Сумської області укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 176,6895 га у тому числі сільськогосподарських угідь 176,6895 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (не витребувані земельні частки (паї), що розташована на території Михайлівської сільської ради Буринського району Сумської області строком на 10 років. Даний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Буринському районі 26 грудня 2011 року за № 592098164000787 (т. 1 а.с. 6-7).

19 грудня 2018 року між ТОВ «Агропромислова компанія «Буринь Інвест» та Буринською районною державною адміністрацією Сумської області укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди від 22 грудня 2011 року № 98, згідно якої пункт 2 договору викладено у такій редакції: «В оренду передаються земельні ділянки: … 16) земельна ділянка № НОМЕР_1 кадастровий номер 5920984600:08:003:0017, площею 2,5136 га, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Буринського району Сумської області…. Ця додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами, а право користування земельними ділянками виникає з моменту його державної реєстрації та є невід`ємною частиною договору оренди землі від 22 грудня 2011 року № 98». Дана додаткова угода зареєстрована у Михайлівській сільській раді 28 грудня 2018 року за № 59 (т. 1 а.с. 8-9).

20 грудня 2018 року між ТОВ «Агропромислова компанія «Буринь Інвест» та Михайлівською сільською радою Буринського району Сумської області, як особою, яка управляє спадщиною і є орендодавцем земельної ділянки, власник якої помер, а спадкоємці за законом і за заповітом відсутні, або усунені від права на спадкування, не прийняли спадщини, чи відмовилися від прийняття спадщини, був укладений договір оренди земельної ділянки, площею 2,5136 га з кадастровим номером 5920984600:08:003:0017, яка входить до складу спадщини ОСОБА_2 . Державна реєстрація права користування проведена 14 січня 2019 року, запис № 29866237 (т. 1 а.с. 10-13).

Пунктом 1 Розділу 2 договору оренди землі від 20 грудня 2018 року передбачено, що земельна ділянка, яка є об`єктом цього договору, передається орендодавцем орендарю в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на об`єкт оренди або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

12 листопада 2019 року відповідач ОСОБА_1 набула в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 право власності на зазначену земельну ділянку. Державна реєстрація речового право здійснена державним реєстратором виконавчого комітету Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області 12 листопада 2019 року, номер запису 34168605 (т. 1 а.с. 14 - 15).

Набута у власність ОСОБА_1 спірна земельна ділянка мала статус невитребуваних земельних паїв, та яку було виділено з єдиного земельного масиву.

20 листопада 2019 року ОСОБА_1 , будучи власницею земельної ділянки, площею 2,5136 га з кадастровим номером 5920984600:08:003:0017, уклала договір оренди землі з Фермерським господарством «Ірина-89» строком на 10 років, а саме до 20 листопада 2029 року (т. 1 а.с. 126-127).

Вказаний договір недійсним у встановленому законом порядку визнаний не був.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ «Агропромислова компанія «Буринь Інвест» про переведення права орендаря за договором оренди землі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дія договору оренди землі від 20 грудня 2018 року, укладеного між ТОВ «АК «Буринь Інвест» та Михайлівською сільською радою Буринського району Сумської області була припинена у зв`язку із реєстрацією за ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку, тому у позивача відсутнє суб`єктивне право чи інтерес, що підлягають захисту.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

В статях 1, 5 Закону України «Про оренду землі» закріплені аналогічні положення.

Частина 1 ст. 792 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначені Законом України «Про оренду землі».

Земельним законодавством визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; договір оренди землі - договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У п. 1 Розділу 2 договору оренди землі від 20 грудня 2018 року, укладеного між ТОВ «АК «Буринь Інвест» та Михайлівською сільською радою Буринського району Сумської області, сторони обумовили припинення дії договору у разі державної реєстрації права власності спадкоємця на об`єкт оренди. В такому випадку орендар і власник земельної ділянки, яка мала статус невитребуваного земельного паю, за власним бажанням можуть укласти між собою договір оренди земельної ділянки, при цьому на зазначені правовідносини не поширюється правило переважного права на оренду.

Реєстрація права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку була проведена 12 листопада 2019 року, а отже вищевказаний договір оренди земельної ділянки від 20 грудня 2018 року вважається припиненим з моменту реєстрації права власності ОСОБА_1 тобто з 12 листопада 2019 року.

Статтею 777 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено переважне право наймача/орендаря на поновлення договору оренди.

Згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до ч. 1 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Тобто, вказаними правовими нормами врегульовано договірні відносини між тими самими сторонами договору (наймачем та наймодавцем) та щодо того самого предмета.

При цьому, сутністю переважного права є укладення договору найму на новий строк, з встановленням умов за домовленістю сторін, а не його автоматичне поновлення. Тобто переважне право стосується укладення нового договору найму на новий строк і з новими умовами. При цьому наймач повинен належно виконувати свої обов`язки за договором найму, що всупереч ст. 81 ЦПК України позивачем не доведено.

Встановивши, що між ТОВ «АК «Буринь Інвест» та новим власником - спадкоємцем ОСОБА_1 , чи попереднім власником земельної ділянки ОСОБА_2 , не існувало будь-яких договірних відносин щодо оренди спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5920984600:08:003:0017, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що при зміні сторони договору орендодавця, у позивача не виникло преважного права на поновлення договору оренди землі.

Місцевий суд вірно вказав, що за договором оренди землі від 20 грудня 2018 року, укладеним між ТОВ «АК «Буринь Інвест» та Михайлівською сільською радою Буринського району Сумської області, предметом була не витребувана земельна частка (пай), статус якої змінився після переходу у власність ОСОБА_1 .

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, і які були обґрунтовано спростовані. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

З огляду на наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення. Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, перевірив їх доводи і заперечення, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для скасування судового рішення не вбачається, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Буринь Інвест» - адвоката Ломаки Юрія Миколайовича залишити без задоволення.

Рішення Буринського районного суду Сумської області від 30 червня 2022 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 16 вересня 2022 року.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: О. І. Собина

С. С. Ткачук