Рішення
від 15.09.2022 по справі 756/14307/18
ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

16.09.2022 Справа № 756/14307/18

Провадження № 2/756/108/22

Унікальний № 756/14307/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2022 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.,

секретаря Любін А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «СТОП КОРУПЦІЇ», ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до Громадської організації «СТОП КОРУПЦІЇ» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просила:

- визнати недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_4» (ІНФОРМАЦІЯ_5);

- зобов`язати відповідача ГО «Стоп корупції» вилучити з веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 статтю, опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» (ІНФОРМАЦІЯ_5), а також спростувати недостовірну інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_6» (ІНФОРМАЦІЯ_5) у спосіб, найбільш близький до способу її поширення: шляхом розміщення на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 інформації про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» поширена недостовірна інформація та така, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 , у строк не пізніше п`яти днів з дня набрання рішенням суду законної сили;

- стягнути з Громадської організації «СТОП КОРУПЦІЇ» на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 120 000 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 поширено статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4».

Позивач зазначає, що наведена в статті інформація поширена безпосередньо із вказівкою на її прізвище, ім`я та по-батькові, а отже дозволяє її ідентифікувати. Інформація не відповідає дійсності та є негативною. Зокрема позивач наголошує, що в статті стверджується про нібито її причетність до кримінальних правопорушень та про повідомлення їй про підозру в кримінальному правопорушенні, чого в дійсності не було. Крім того, у статті вказується на її причетність до особи на ім`я ОСОБА_5 , яка в статті позиціонується як «міжнародний фінансовий аферист», у якості захисника останньої, хоча позивач не є захисником даної особи ані в загальному визначенні цього терміну, ані за процесуальним статусом. Указує, що в статті міститься і недостовірна інформація щодо її виклику до органів до судового розслідування у межах кримінального провадження, а також щодо фінансування фундації « Відкритий Діалог » ОСОБА_7 та щодо депортації з Бельгії позивача. У статті вказується на наявність інтимних стосунків між позивачем та ОСОБА_7 , що також не відповідає дійсності та порочить честь і гідність позивача.

Відповідач ГО «СТОП КОРУПЦІЇ» надали суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнали в повному обсязі. Зазначили, що ГО «СТОП КОРУПЦІЇ» не є автором поширеної інформації та не має відношення до поширення статті, не є власником чи редактором інформації, або користувачем веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7, та не здійснює контроль над розміщенням інформації на ньому. Зазначає, що реєстрантом доменного імені веб-сайту та отримувачем послуг хостингу є не ГО «СТОП КОРУПЦІЇ», а ОСОБА_8 , що підтверджується листом ТОВ «Хостпро» вих №30 від 04.05.2016. Також відповідач зазначає, що приналежність веб-сайту зазначеній фізичній особі було встановлено в низці судових рішень, ухвалених в межах цивільного та господарського судочинства. Крім того, відповідач вважає, що наведена в спірній публікації інформація являє собою оціночні судження, які не можуть бути перевірені в судовому порядку, а вимога спростування таких оціночних суджень являє собою обмеження свободи слова та є недопустимою. ГО «СТОП КОРУПЦІЇ» наголошує також, що позивачем не надано суду доказів порушення її особистих немайнових прав та завдання їй моральної шкоди, як і не надано доказів обсягу такої шкоди.

Позивач подала суду відповідь на відзив відповідача, за змістом якої з доводами відзиву не погодилася повністю. Зокрема вказала, що веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_2 містить гіперпосилання на веб-сторінки ГО «СТОП КОРУПЦІЇ» в соціальних мережах, містить зареєстрований за відповідачем за №214168 знак для товарів та послуг та інші матеріали й відомості, у тому числі й контактну інформацію ГО «СТОП КОРУПЦІЇ». Вказала на Довідку Консорціума «Український центр підтримки номерів і адрес» від 23.01.2019 № 26/2019-Д-ЦК, за змістом якої інформаційне наповнення веб-сайту свідчить, що його власником є відповідач ГО «СТОП КОРУПЦІЇ».

09.09.2019 судом задоволено клопотання позивача про витребування доказів та направлено запит про надання міжнародної правової допомоги до Департаменту юстиції США із метою отримання даних про отримувача послуг хостингу, володільця облікового запису та реєстранта послуг хостингу веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2.

Також, 05.10.2021 судом задоволено клопотання позивача про залучення як співвідповідача ОСОБА_2 .

Крім того, відповідач ГО «СТОП КОРУПЦІЇ» подав суду письмове пояснення, в якому вказав на те, що за вказаним у позовній заяві посиланням спірна стаття відсутня станом на дату подання такого пояснення. Вказав на відсутність предмету спору в даній справі.

У судовому засіданні по справі 29.11.2021 суд розглянув зазначене пояснення, та з огляду на його фактичний зміст та вказівку на відсутність, як на думку відповідача, предмета спору, здійснив його розгляд як клопотання про закриття провадження в цивільній справі з огляду на відсутність предмета спору, відмовивши в його задоволенні з огляду на те, що подальше вилучення раніше опублікованої статті з веб-сайту не зумовлює відсутність порушення немайнових прав позивача та не спричинює відсутність предмета спору.

У судове засідання 10.08.2022 представник позивач не звився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, про що суд постановив.

Представник відповідача ГО «СТОП КОРУПЦІЇ» в судове засідання, призначене на 10.08.2022, не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 , який неодноразово був повідомлений про розгляд справи за адресою місцезнаходження як фізичної особи підприємця в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у судове засідання 10.08.2022 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву суду не надав.

Дослідивши надані сторонами докази, проаналізувавши аргументи, на які сторони посилалися в обґрунтування своїх вимог та заперечень, всебічно та повно встановивши фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, суд дійшов таких висновків.

Як підтверджується роздрукованими зображеннями з веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 було опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» наступного змісту:

«В управлінні Служби безпеки України у Закарпатській області відкрили кримінальне провадження проти президентки міжнародної фундації «Відкритий діалог» ОСОБА_32 . Про це стало відомо активістам «Стоп корупції». У відповіді на запит організації у СБУ повідомили, що захисниці прав міжнародного фінансового афериста ОСОБА_9 інкримінують порушення цілої низки статей Кримінального кодексу та долучили до справи заяву від «Стоп корупції».

ОСОБА_13 підозрюють у порушенні ч. 1 ст. 109 «Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій»;

ч. 2 ст. 110 «Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій»;

ч. 1 ст. 111 «державна зрада»;

ч. 2 ст. 15 «замах на вчинення злочину»;

ч. 3 ст. 190 «шахрайство, вчинене у великих розмірах».

«Напрацювала» правозахисниця на п`ятнадцять років тюрми.

15 жовтня силовики очікують фігурантку справи на допит.

Зазначимо, що наразі команда проекту працює над масштабним розслідуванням шахрайських схем громадянина Казахстану ОСОБА_9 , у якому і фігурує ОСОБА_10 .

За даними журналістів, міжнародна організація "Відкритий діалог" на чолі із ОСОБА_13 протягом тривалого періоду часу займається питаннями, пов`язаними з утисками прав і основоположних свобод ОСОБА_9 " Відкритий Діалог " фінансується самим ОСОБА_11 (в Україні працює філія польського відкритого діалогу).

Додамо, що ОСОБА_12 нещодавно депортували із Брюсселя .

Зазначимо, що минулого разу журналісти бачились із ОСОБА_12 у червні в Брюсселі під час зйомок. Після спроби взяти коментар правозахисниця заявила у поліцію і звинуватили знімальну групу у всіх смертних гріхах, зокрема, у шпіонажі та роботі на спецслужби.

Протягом 2 днів знімальна група здійснювала спроби зв`язатись з пані ОСОБА_14 . Так, коли нарешті журналістам вдалось з нею поспілкуватись - вони отримали не відповіді на питання, а агресивну, глузливу реакцію та влаштування цілого шоу. Дівчина відмовилась надавати коментар та поводилася зухвало й не виховано. Почала переслідувати знімальну групу (була не одна, а разом з подругою з ОСОБА_15 , яка має статус політичного біженця і також працювала у банку БТА, у шахрайстві якого звинувачують ОСОБА_9 ) і знімати журналістів на мобільний телефон.

Така практика поведінки героя розслідування є звичною, адже це є реакцією на не бажання відповідати на незручні питання.

Злякавшись такої дивної поведінки пані ОСОБА_32 , знімальна група була вимушена зайти до магазину щоб уникнути переслідування та утиску.

ОСОБА_16 був здійснений виклик поліції, в якому вона звинуватила журналістку та оператора у здійсненні шпіонажу за її персоною.

Так, після приїзду федеральної поліції знімальна група була затримана та доправлена до відділку поліції для встановлення осіб», - розповіли журналісти.

Після перевірки документів наших колег поліція відпустила та перепросила.

Наприкінці серпня цього року журналісти «СтопКору» дізнались, що після депортації з Брюсселя ОСОБА_13 оселилась у київському готелі та виходить з номера лише у супроводі приватної охорони.

Правозахисницю у супроводі одразу трьох бодігардів на вулицях столиці помітила знімальна група проекту.

"Цікаво чому борчиня за права людей ховається за спинами охоронців і хто оплачує їхні послуги.

Оскільки ми бачили пані ОСОБА_14 у пізню годину, схоже, що охорона цілодобова", - зазначили у ОСОБА_18 ".

До слова, одного з бодігардів журналісти бачили раніше в охороні іншого героя сюжету «СтопКору».

«Проти ОСОБА_11 через розкрадання коштів казахстанської банківської установи в надзвичайно великих розмірах порушено низку кримінальних проваджень в Україні, РФ, РК та інших країнах. Ми проводимо журналістське розслідування щодо його діяльності. Для цього вирушили до Брюсселя , де проживала Президент організації «Відкритий Діалог» ОСОБА_10 .

При цьому, за іншими даними, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 можуть перебувати у романтичних стосунках.

13 червня 2018 року в мережі Інтернет було розміщено та розповсюджено інтимне відео за участю ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ».

Також, у статті міститься фотозображення листа Управління Служби безпеки України у Закарпатській області від 25.09.2018 вих №58/6/4905, адресованого ГО «Стоп Корупції», у якому повідомляється про долучення до матеріалів кримінального провадження за №22018070000000033 заяви ГО «Стоп Корупції» про вчинення протиправних дій ОСОБА_4 та зазначається, що «в рамках кримінального провадження буде вжито вичерпних заходів, передбачених чинним законодавством», без конкретизації таких заходів та без зазначення процесуального статусу позивача (т. 1 а.с. 9, зворот).

Матеріали справи містять фотозображення низки публікацій в Інтернет-виданнях («Польське Радіо», «vPolitice.pl», «The Бабель» тощо), що датовані кінцем жовтня та початком листопада 2018 року (тобто після виходу вищезазначеного матеріалу), та які присвячені нібито обвинуваченням позивача з боку Служби безпеки України у причетності до злочинів, у тому числі що містять посилання на ІНФОРМАЦІЯ_7 як на першоджерело інформації(т. 1 а.с. 29-46).

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ГО «СТОП КОРУПЦІЇ» засновниками даної юридичної особи є ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 17 - 24).

З роздрукованих фотозображень з http://веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 убачається, що керівником проекту є ОСОБА_22 , координаторами проекту - ОСОБА_23 та ОСОБА_24 (т. 1 а.с. 13 - 16).

Згідно із відомостями, наведеними в листі ТОВ «Хостпро» вих №30 від 04.05.2016 послуга хостингу та реєстрації доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 надається фізичній особі на ім`я ОСОБА_25 , телефон НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 78).

Згідно із відомостями з Бази даних «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг» товарний знак «STOP КОРУПЦІЇ» належить ГО «СТОП КОРУПЦІЇ» (т. 1 а.с. 100).

Згідно довідки з відомостями про власника веб-сайту Консорціума «Український центр підтримки номерів і адрес» від 23.01.2019 № 26/2019-Д-ЦК ідентифікатори, які розміщені на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 дозволяють зробити висновок, що ГО «СТОП КОРУПЦІЇ» є власником зазначеного веб-сайту. Зокрема, на веб-сайті розміщено найменування ГО «Стоп корупції» та інформаційна діяльність на веб-сайті здійснюється від імені ГО «Стоп корупції»; на веб-сайті розміщено адресу центрального офісу - 02000, м. Київ, вул. Предславинська, 43/2, яка співпадає з адресою організації, указаною на веб-сайті ГО «Стоп Корупції»; а також указані дані керівників проекту (сайту), якими є ОСОБА_26 (директор проекту), ОСОБА_23 , Богдан Хмельницький (координатори проекту) - всі указані особи є співзасновниками ГО «Стоп корупції»; контактні номери телефонів співпадають із контактними номерами ГО «Стоп корупції» (т. 1 а.с. 84).

За результатами виконання судового доручення до U.S. Department of Justice про отримання доказів у реєстратора доменного імені GoDaddy.com LLC - даних щодо реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 , у хостинг-провайдера веб-сайту CloudFlare Inc - даних щодо отримувача послуг хостингу щодо розміщення програмного забезпечення веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 , у реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 та/або отримувача послуг хостингу Domain by Proxi LLC даних про володільця облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 , Отриманими в межах виконання судового доручення доказами підтверджується той факт, що реєстрантом (адміністратором) доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_27 (лист-відповідь компанії GoDaddy.com LLC від 21.01.2021, т. 1 а.с. 167).

Крім того, як вбачається з отриманих на виконання судового доручення доказів, окремі послуги хостингу веб-сайту оплачувалися особою на ім`я ОСОБА_28 ( ОСОБА_29 ).

У той же час, згідно листа Центральної виборчої комісії від 30.12.2021 №21-30-4246 особа з анкетними даними ОСОБА_30 була суб`єктом подань щодо акредитації як представника ЗМІ ТОВ «Інформаційне агентство «Стоп корупції «ТВ» від 14.09.2019 №11 та від 26.06.2019 №149.

У свою чергу, з інформації з ЄДРПОУ щодо ТОВ "ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО "СТОП КОРУПЦІЇ ТВ" убачається, що засновниками останнього є ті ж особи, які є засновниками ГО «Стоп Корупції». Тобто, ці юридичні особи є пов`язаними.

Оцінюючи питання інформаційного наповнення веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7 суд бере до уваги й те, що за змістом фотозобораження листа Управління Служби безпеки України у Закарпатській області від 25.09.2018 вих №58/6/4905, опублікованого у межах оспорюваної публікації, цей лист адресовано керівнику правозахисного департаменту ГО «Стоп Корупції» ОСОБА_31 . У той же час, в матеріалах справи міститься довіреність на представництво інтересів організації в суді, підписана від імені ГО «Стоп Корупції» особою з аналогічними анкетними даними (т. 1. а.с. 272).

Наведені фактичні обставини судом встановлено на підставі наявних в матеріалах справи доказів, які відповідають критеріям належності та допустимості, не викликають сумнівів щодо їх достовірності, та які в сукупності й взаємозв`язку дають можливість дійти зазначених висновків.

Відповідно до статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції

Частиною першою статті 270 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Пленум Верховного Суду України в постанові від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вказав, що праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. За змістом цієї Постанови недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Оцінюючи зміст спірних правовідносин суд дійшов висновку про те, що розповсюджена в спірній статті інформація щодо позивача, зокрема інформація про наявність в провадженні органів досудового розслідування кримінальних проваджень, в яких позивач мала б процесуальний статус підозрюваної або обвинуваченої, а також інформація про причетність позивача до вчинення кримінальних правопорушень та проведення слідчих дій за її участі є недостовірною.

Саме такого висновку слід дійти з огляду на зміст листа Управління Служби безпеки України у Закарпатській області від 25.09.2018 вих. №58/6/4905, адресованого ГО «Стоп Корупції», розповсюдженого в межах статті, у якому повідомляється про долучення до матеріалів кримінального провадження за №22018070000000033 заяви ГО «Стоп Корупції» про вчинення протиправних дій позивачем. При цьому у листі відсутні будь-які відомості як про повідомлення про підозру позивачу, так і про передачу обвинувального акту до суду чи про здійснення будь-яких інших процесуальних дій стосовно позивача або про здійснення таких за його участі.

Крім того, у силу статті 61 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

За таких умов, критичні та безапеляційні ствердження про співучасть особи у вчиненні злочину та про необхідність призначення їй кримінального покарання, як зокрема наведене в статті твердження « ІНФОРМАЦІЯ_3 » захисниця на п`ятнадцять років тюрми», до моменту набрання законної сили вироком суду є неприпустимими.

Суд визнає недостовірною також й інформацію, наведену у спірній статті, яка стосується фінансування діяльності очолюваної позивачем організації окремими особами та щодо наявності близьких міжособистісних стосунків між позивачем та окремими особами. Такого висновку слід дійти з огляду на відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів, якими можливо було б обґрунтувати подібні твердження, наведені в спірній публікації.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд акцентує увагу, що відповідачами по справі не надано жодного доказу, яким би підтверджувалися наведена в статті інформація. При цьому, позивач надав суду докази, які перебувають або могли перебувати в його розпорядженні, або ж які могли бути витребувані судом за його ініціативою, та якими обґрунтовуються заявлені вимоги. Покладення ж на відповідача обов`язку зі спростування фактів, які він заперечує та на підтвердження яких в матеріалах справи відсутній будь-який доказ, наданий протилежною стороною судового процесу, являло би собою застосування концепції «негативного доказу» в порушення принципу змагальності сторін (див. висновки, наведені в постанові Верховного Суду від 23.10.2019 № 917/1307/18).

Суд відхиляє як необґрунтовані аргументи ГО «Стоп корупції» на предмет того, що наведена в статті інформація являє собою оціночні судження, що не підлягають спростуванню.

Відмінність між твердженням (констатацією факту) та оціночним судженням полягає в можливості перевірки такого твердження на предмет його достовірності на основі доказів. Водночас оціночне судження може носити характер алегорій, сатири, гіпербол тощо та не підлягає перевірці. Суд зазначає, що твердження про співучасть позивача у вчиненні злочинів, про його процесуальний статус підозрюваного в кримінальному провадженні та про необхідність застосування до позивача кримінального покарання за вчинення злочину, а так само й інформація про фінансування очолюваної ним організації окремою особою чи про наявність інтимних стосунків із такою особою, може бути перевірена на предмет достовірності в доказовий спосіб, а тому не може вважатися оціночним судженням.

При вирішенні цієї справи суд ураховує правову позицію, висловлену Верховним Судом в постанові від 08.05.2019 у справі № 761/37180/17, за змістом якої поширення інформації, яка містить фактичні твердження про вчинення позивачем протиправних дій, які мають ознаки злочинів, передбачених КК України порушує презумпцію невинуватості та негативно впливає на немайнові права позивача. Поширена інформація не є оціночними судженнями, а є констатацією фактів, які можуть і мають бути доведені належними доказами.

Також, суд бере до уваги висновки Європейського суду з прав людини, наведені в рішенні по справі Jerusalem v. Austria, no. 26958/95, n. 43: оціночне судження теж має бути сформульоване в певних межах, що не порушують моральні засади суспільства. Воно може викликати образу, навіть обурення, і це не вважається порушенням закону. Однак суд може визнати його надмірним у разі, якщо судження не ґрунтується на жодній фактичній підставі.

З урахуванням наведеного, поширена в статті інформація щодо позивача є недостовірною, носить негативний характер та порушує немайнові права позивача.

З огляду на те, що недостовірна інформація становить значний масив відомостей, наведених у спірній статті, змістовно поєднаних між собою, а також з огляду на наявність недостовірної інформації не лише в тексті статті, а й безпосередньо в заголовку опублікованої статті «ІНФОРМАЦІЯ_4», суд дійшов висновку про необхідність спростування публікації в цілому, а не в окремих її фрагментах.

Суд вважає правильним ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , оскільки після залучення його судом до участі у справі в якості співвідповідача, позивачем не визначено коло вимог, які пред`являються саме до нього. Самостійне визначення судом тих вимог, які можуть бути до нього пред`явлені суперечить принципу диспозитивності цивільного процесу.

Суд відхиляє посилання ГО «Стоп корупції» стосовно непричетності цього відповідача до публікації оспорюваної статті, та вважає за необхідне покласти відповідальність зі спростування недостовірної інформації саме на зазначену юридичну особу з огляду на наступне.

У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Чинне законодавство не визначає вичерпного переліку джерел відомостей про власника веб-сайту.

Так, згідно статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» веб-сайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об`єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов`язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом. Власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Разом з тим, частиною одинадцять статті 52-1 цього Закону передбачено, що власники веб-сайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, зобов`язані розміщувати у вільному доступі на власних веб-сайтах та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) таку достовірну інформацію про себе:

а) повне ім`я або найменування власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу;

б) повну адресу місця проживання або місцезнаходження власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу;

в) контактну інформацію власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу, у тому числі адресу електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв`язатися.

Можливість ідентифікації власника веб-сайту за даними, розміщеними на веб-сайті, повністю узгоджуються із сформульованим законодавцем юридичним складом адміністративного правопорушення, передбаченим статтею 164-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення - «нерозміщення власниками веб-сайтів, постачальниками послуг хостингу на власних веб-сайтах, в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) достовірної інформації про себе».

Матеріалами справи підтверджується той факт, що реєстрантом доменного імені веб-сайта ІНФОРМАЦІЯ_7 є відповідач ОСОБА_2 .

Заразом довідкою Консорціума «Український центр підтримки номерів і адрес» підтверджується факт розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 передбачених у статті 52-1 згаданого Закону реквізитів ГО «Стоп корупції» як власника даного веб-сайту, а також здійснення інформаційної діяльності на даному веб-сайті від імені ГО «Стоп корупції».

Відомості довідки Консорціума «Український центр підтримки номерів і адрес» в частині висновку щодо здійснення інформаційної діяльності на веб-сайті від імені ГО «Стоп корупції» у повному обсязі узгоджується із іншими доказами, дослідженими судом, у тому числі роздруківками зображень з веб-сайту, інформацією щодо засновників ГО «Стоп корупції», інформацією щодо товарного знаку ГО «Стоп корупції» тощо.

Цивільне законодавство не виключає можливості перебування веб-сайта в спільній власності одночасно двох осіб, як і не виключає передачі власником права користування веб-сайтом іншій особі або іншу передачу речових прав на певний веб-сайт. Заразом докази розподілу речових прав щодо даного веб-сайту перебувають виключно в розпорядженні відповідачів по справі, і суду такі докази, всупереч принципу змагальності, жодним із відповідачів надано не було.

Згідно з положеннями частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

При цьому, суд бере до уваги правову позицію колегії суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду в постанові від 26.02.2020 у справі № 742/3812/18: відповідач не спростував дані, що підтверджуються письмовими доказами, наданими позивачем, про те, що відповідач на час поширення інформації щодо позивача був реєстрантом веб-ресурсу, на якому ця інформація була розміщена. Відповідач не надав належних і допустимих доказів того, що власник доменного імені на час зазначеної публікації передав це доменне ім`я у власність або користування іншій особі, зокрема, на підставі відповідного договору, а також доказів того, що користування цим доменним ім`ям здійснювалося без належної правової підстави іншою особою.

У постанові колегії суддів КЦС ВС від 25.11.2020 у справі № 753/7666/19-ц було зазначено, що вказуючи, що він є реєстрантом доменного імені, а не власником веб-сайту, відповідач не зазначає хто ж є власником відповідного веб-сайту доступ до якого здійснюється через адресу мережі Інтернет, яка складається із зареєстрованого ним доменного імені, чи передавав він повністю або частково іншим особам право користування доменним іменем.

З рештою, суд зазначає, що предметом даного спору не є визнання права власності на веб-сайт за певною особою, а є захист немайнових прав позивача, порушених внаслідок розповсюдження недостовірної інформації.

Відмова ж в задоволенні вимог позивача про захист його немайнових прав, за умови доведеності причетності до інформаційної діяльності веб-сайту обох відповідачів по справі, являло б собою ніщо інше, як відмову в праві на справедливий суд та на ефективний засіб юридичного захисту (статті 6 та 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод) з причини приховування відповідачами доказів, що є неприпустимим та суперечить завданням цивільного судочинства.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За змістом статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Також, суд бере до уваги правовий висновок, наведений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року в справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19), за змістом якого ВП ВС дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог про захист честі й гідності з огляду на здійснення інформаційної діяльності на веб-сайті від імені певної особи та не спростування нею своєї причетності до інформаційного наповнення цього веб-сайту в ході змагального судового процесу (пункти 6.8. та 6.9. постанови).

Також, суд ураховує висновки Європейського суду з прав людини в рішенні по справі «Ратушна проти України»: засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача.

При цьому, суд відхиляє доводи ГО «Стоп корупції» стосовно того, що низкою судових рішень встановлено причетність до інформаційної діяльності веб-сайта виключно ОСОБА_2 як реєстранта доменного імені веб-сайта, та відмовлено в задоволенні позовних вимог до ГО «Стоп корупції».

У першу чергу слід відзначити, що зазначені рішення ухвалені за іншого суб`єктного складу справ, і вони не мають преюдиційного значення для даної справи. Крім того, відмінні висновки судів можуть бути зумовлені й іншим характером доказів в матеріалах конкретних справ.

Більше того, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на низку судових спорів за його участі свідчить про обізнаність ГО «Стоп корупції» протягом тривалого періоду часу про те, що веб-сайт функціонує із ідентифікуючими даними ГО «Стоп корупції» як його власника. Також відповідачу було відомо, що веб-сайт використовує товарний знак «Стоп корупції», який належить йому на праві власності, та персональні дані його співзасновників.

Незважаючи на це, відповідач не вжив жодних заходів, спрямованих на припинення у встановленому законом порядку інформаційної діяльності веб-сайту з зазначеними ідентифікуючими реквізитами та розповсюдження матеріалів спірного характеру від його імені. Така бездіяльність відповідача суперечить принципу добросовісності цивільних правовідносин (ст. 3 ЦК України), який зобов`язує особу утримуватися від дій та бездіяльності, що завдають шкоди правам інших осіб, навіть у тих випадках, коли такі дії чи бездіяльність формально не порушують спеціального заборонного припису цивільного законодавства.

З урахуванням усього наведеного, беручи до уваги, що сукупністю доказів по справі під підтверджується причетність до інформаційної діяльності веб-сайту відповідача ГО «СТОП КОРУПЦІІ», з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу та з метою ефективного захисту прав позивача суд покладає обов`язок зі спростування недостовірної інформації відповідача ГО «СТОП КОРУПЦІІ» по справі.

Суд ураховує посилання відповідача ГО «Стоп корупції» на відсутність зазначеної інформації на веб-сайті станом на момент ознайомлення представника відповідача із матеріалами справи 18.11.2021. У той же час суд зазначає, що подальше вилучення інформації з веб-сайту не може свідчити про те, що таку інформацію не було доведено до значного кола осіб.

Також, суд вважає за необхідне взяти до уваги висновки Європейського суду з прав людини в рішенні у справі «Нова Газета та Бородянський проти Російської Федерації». За змістом цього рішення ЄСПЛ визнав пропорційним легітимній меті такі заходи в втручання в свободу слова, як спростування недостовірної інформації та присудження відшкодування моральної шкоди. ЄСПЛ наголосив, що оскільки здійсненню свободи слова властиві «обов`язки та відповідальність», гарантії, надані статтею 10 Конвенції журналістам відносно освітлення питань загального інтересу, застосовуються за умови, що вони діють добросовісно, надаючи точну та надійну інформацію згідно з журналістською етикою. ЄСПЛ взяв до уваги факт завдання шкоди репутації особи внаслідок необґрунтованих тверджень, та визнав втручання національних судів у виді публікації спростування та присудження відшкодування моральної шкоди співмірними передбаченій законом меті втручання (пункти 40, 43 та 44 рішення у справі «Нова Газета та Бородянський проти Російської Федерації»).

Вирішуючи питання про відшкодування позивачу завданої немайнової (моральної) шкоди, суд виходить з того, що інформація, що поширена відповідачем є недостовірною, що визнано самим відповідачем та такою, що порушує особисті немайнові права позивача (честь, гідність та ділову репутацію), а тому відповідальність за її відшкодування має бути понесена відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Поширення відповідачем недостовірної інформації щодо позивача є неправомірним, порушує конституційні права позивача, гарантовані Конституцією України, що зумовлює настання відповідальності відповідача за такі дій у вигляді відшкодування завданої немайнової (моральної) шкоди.

За таких умов, керуючись принципами справедливості, добросовісності, пропорційності та розумності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ГО «СТОП КОРУПЦІІ» на відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, грошові кошти в сумі 50 000 грн, вважаючи, що визначений нею у позові розмір моральної шкоди є завищеним.

Водночас, з огляду на відсутність зазначеної інформації на веб-сайті на час ухвалення рішення (що не заперечуються сторонами), не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання вилучити таку інформацію з веб-сайту.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням всього наведеного, керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 258, 259, 263- 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Громадської організації «СТОП КОРУПЦІЇ», ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, розміщену ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті www.ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_8 наступного змісту:

«В управлінні Служби безпеки України у Закарпатській області відкрили кримінальне провадження проти президентки міжнародної фундації «Відкритий діалог» ОСОБА_32 . Про це стало відомо активістам «Стоп корупції». У відповіді на запит організації у СБУ повідомили, що захисниці прав міжнародного фінансового афериста ОСОБА_9 інкримінують порушення цілої низки статей Кримінального кодексу та долучили до справи заяву від «Стоп корупції».

ОСОБА_13 підозрюють у порушенні ч. 1 ст. 109 «Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій»;

ч. 2 ст. 110 «Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій»;

ч. 1 ст. 111 «державна зрада»;

ч. 2 ст. 15 «замах на вчинення злочину»;

ч. 3 ст. 190 «шахрайство, вчинене у великих розмірах».

«Напрацювала» правозахисниця на п`ятнадцять років тюрми.

15 жовтня силовики очікують фігурантку справи на допит.

Зазначимо, що наразі команда проекту працює над масштабним розслідуванням шахрайських схем громадянина Казахстану ОСОБА_9 , у якому і фігурує ОСОБА_10 .

За даними журналістів, міжнародна організація "Відкритий діалог" на чолі із ОСОБА_13 протягом тривалого періоду часу займається питаннями, пов`язаними з утисками прав і основоположних свобод ОСОБА_9 " Відкритий Діалог " фінансується самим ОСОБА_11 (в Україні працює філія польського відкритого діалогу).

Додамо, що ОСОБА_12 нещодавно депортували із Брюсселя .

Зазначимо, що минулого разу журналісти бачились із ОСОБА_12 у червні в Брюсселі під час зйомок. Після спроби взяти коментар правозахисниця заявила у поліцію і звинуватили знімальну групу у всіх смертних гріхах, зокрема, у шпіонажі та роботі на спецслужби.

Протягом 2 днів знімальна група здійснювала спроби зв`язатись з пані ОСОБА_14 . Так, коли нарешті журналістам вдалось з нею поспілкуватись - вони отримали не відповіді на питання, а агресивну, глузливу реакцію та влаштування цілого шоу. Дівчина відмовилась надавати коментар та поводилася зухвало й не виховано. Почала переслідувати знімальну групу (була не одна, а разом з подругою з ОСОБА_15 , яка має статус політичного біженця і також працювала у банку БТА, у шахрайстві якого звинувачують ОСОБА_9 ) і знімати журналістів на мобільний телефон.

Така практика поведінки героя розслідування є звичною, адже це є реакцією на не бажання відповідати на незручні питання.

Злякавшись такої дивної поведінки пані ОСОБА_32 , знімальна група була вимушена зайти до магазину щоб уникнути переслідування та утиску.

ОСОБА_16 був здійснений виклик поліції, в якому вона звинуватила журналістку та оператора у здійсненні шпіонажу за її персоною.

Так, після приїзду федеральної поліції знімальна група була затримана та доправлена до відділку поліції для встановлення осіб», - розповіли журналісти.

Після перевірки документів наших колег поліція відпустила та перепросила.

Наприкінці серпня цього року журналісти «СтопКору» дізнались, що після депортації з Брюсселя ОСОБА_13 оселилась у київському готелі та виходить з номера лише у супроводі приватної охорони.

Правозахисницю у супроводі одразу трьох бодігардів на вулицях столиці помітила знімальна група проекту.

"Цікаво чому борчиня за права людей ховається за спинами охоронців і хто оплачує їхні послуги.

Оскільки ми бачили пані ОСОБА_14 у пізню годину, схоже, що охорона цілодобова", - зазначили у ОСОБА_18 ".

До слова, одного з бодігардів журналісти бачили раніше в охороні іншого героя сюжету «СтопКору».

«Проти ОСОБА_11 через розкрадання коштів казахстанської банківської установи в надзвичайно великих розмірах порушено низку кримінальних проваджень в Україні, РФ, РК та інших країнах. Ми проводимо журналістське розслідування щодо його діяльності. Для цього вирушили до Брюсселя , де проживала Президент організації «Відкритий Діалог» ОСОБА_10 .

При цьому, за іншими даними, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 можуть перебувати у романтичних стосунках.

13 червня 2018 року в мережі Інтернет було розміщено та розповсюджено інтимне відео за участю ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ».

Зобов`язати Громадську організацію «СТОП КОРУПЦІЇ» спростувати недостовірну інформацію розміщену ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_10 під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_9» наступного змісту:

«В управлінні Служби безпеки України у Закарпатській області відкрили кримінальне провадження проти президентки міжнародної фундації «Відкритий діалог» ОСОБА_32 . Про це стало відомо активістам «Стоп корупції». У відповіді на запит організації у СБУ повідомили, що захисниці прав міжнародного фінансового афериста ОСОБА_9 інкримінують порушення цілої низки статей Кримінального кодексу та долучили до справи заяву від «Стоп корупції».

ОСОБА_13 підозрюють у порушенні ч. 1 ст. 109 «Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій»;

ч. 2 ст. 110 «Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій»;

ч. 1 ст. 111 «державна зрада»;

ч. 2 ст. 15 «замах на вчинення злочину»;

ч. 3 ст. 190 «шахрайство, вчинене у великих розмірах».

«Напрацювала» правозахисниця на п`ятнадцять років тюрми.

15 жовтня силовики очікують фігурантку справи на допит.

Зазначимо, що наразі команда проекту працює над масштабним розслідуванням шахрайських схем громадянина Казахстану ОСОБА_9 , у якому і фігурує ОСОБА_10 .

За даними журналістів, міжнародна організація "Відкритий діалог" на чолі із ОСОБА_13 протягом тривалого періоду часу займається питаннями, пов`язаними з утисками прав і основоположних свобод ОСОБА_9 " Відкритий Діалог " фінансується самим ОСОБА_11 (в Україні працює філія польського відкритого діалогу).

Додамо, що ОСОБА_12 нещодавно депортували із Брюсселя .

Зазначимо, що минулого разу журналісти бачились із ОСОБА_12 у червні в Брюсселі під час зйомок. Після спроби взяти коментар правозахисниця заявила у поліцію і звинуватили знімальну групу у всіх смертних гріхах, зокрема, у шпіонажі та роботі на спецслужби.

Протягом 2 днів знімальна група здійснювала спроби зв`язатись з пані ОСОБА_14 . Так, коли нарешті налістам вдалось з нею поспілкуватись - вони отримали не відповіді на питання, а агресивну, глузливу реакцію та влаштування цілого шоу. Дівчина відмовилась надавати коментар та поводилася зухвало й не виховано. Почала переслідувати знімальну групу (була не одна, а разом з подругою з ОСОБА_15 , яка має статус політичного біженця і також працювала у банку БТА, у шахрайстві якого звинувачують ОСОБА_9 ) і знімати журналістів на мобільний телефон.

Така практика поведінки героя розслідування є звичною, адже це є реакцією на не бажання відповідати на незручні питання.

Злякавшись такої дивної поведінки пані ОСОБА_32 , знімальна група була вимушена зайти до магазину щоб уникнути переслідування та утиску.

ОСОБА_16 був здійснений виклик поліції, в якому вона звинуватила журналістку та оператора у здійсненні шпіонажу за її персоною.

Так, після приїзду федеральної поліції знімальна група була затримана та доправлена до відділку поліції для встановлення осіб», - розповіли журналісти.

Після перевірки документів наших колег поліція відпустила та перепросила.

Наприкінці серпня цього року журналісти «СтопКору» дізнались, що після депортації з Брюсселя ОСОБА_13 оселилась у київському готелі та виходить з номера лише у супроводі приватної охорони.

Правозахисницю у супроводі одразу трьох бодігардів на вулицях столиці помітила знімальна група проекту.

"Цікаво чому борчиня за права людей ховається за спинами охоронців і хто оплачує їхні послуги.

Оскільки ми бачили пані ОСОБА_14 у пізню годину, схоже, що охорона цілодобова", - зазначили у ОСОБА_18 ".

До слова, одного з бодігардів журналісти бачили раніше в охороні іншого героя сюжету «СтопКору».

«Проти ОСОБА_11 через розкрадання коштів казахстанської банківської установи в надзвичайно великих розмірах порушено низку кримінальних проваджень в Україні, РФ, РК та інших країнах. Ми проводимо журналістське розслідування щодо його діяльності. Для цього вирушили до Брюсселя , де проживала Президент організації «Відкритий Діалог» ОСОБА_10 .

При цьому, за іншими даними, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 можуть перебувати у романтичних стосунках.

13 червня 2018 року в мережі Інтернет було розміщено та розповсюджено інтимне відео за участю ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ».

шляхом публікації на сайті ІНФОРМАЦІЯ_10 рішення суду у цій справі протягом десяти днів з моменту набрання ним законної сили.

Стягнути з Громадської організації «СТОП КОРУПЦІЇ» на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з Громадської організації «СТОП КОРУПЦІЇ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень.

Позивач: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Громадська організація «СТОП КОРУПЦІЇ», код ЄДРПОУ: 39946405, місцезнаходження: м. Київ, вул. Йорданська, буд. 8, кв. 198.

Відповідач: ОСОБА_27 , РНОКПП: невідомий, можливе місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.09.2022

Суддя: А.М.Майбоженко

Дата ухвалення рішення15.09.2022
Оприлюднено19.09.2022

Судовий реєстр по справі —756/14307/18

Ухвала від 29.12.2022

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Майбоженко А. М.

Рішення від 15.09.2022

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Майбоженко А. М.

Рішення від 09.08.2022

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Майбоженко А. М.

Ухвала від 14.05.2021

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Майбоженко А. М.

Рішення від 23.09.2019

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Майбоженко А. М.

Рішення від 09.09.2019

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Майбоженко А. М.

Рішення від 12.11.2018

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Майбоженко А. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні