Рішення

від 11.09.2022 по справі 904/9654/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2022м. ДніпроСправа № 904/9654/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий інноваційний центр "Планті" (03040, м. Київ, вул. Деміївська,б.55; ідентифікаційний код 40317811)

до Приватного підприємства "Агро-Доля" (53842, с. Мар`янське Апостолівського району Дніпропетровської області, вул. Садова, б.5; ідентифікаційний код 36724914)

про стягнення 89 323 грн. 39 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науковий інноваційний центр "Планті" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№9077/21 від 21.12.2021) до відповідача - Приватного підприємства "Агро-Доля" про стягнення 89 323 грн. 39 коп., що складає 88 879 грн. 00 коп. - суму основного боргу за товар, поставлений відповідно до умов Договору поставки від 22.06.2021 №22/06-2021-1, та 444 грн. 39 коп. - процентів/штрафу.

Також просить стягнути 2 270 грн. 00 коп. - витрати по платі судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких буде уточнено та належним чином підтверджено.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Разом з позовною заявою, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Науковий інноваційний центр "Планті" подано заяву (вх.№61615/21 від 21.12.2021) про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на грошові кошти у розмірі ціни позову - 89 323 грн. 39 коп., які належать Приватному підприємству "Агро-Для" (код ЄДРПОУ: 36724914, адреса: 53842, Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н., с. Мар`янське, вул. Садова, буд. 5) та розміщені на всіх рахунках в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, у тому числі, але не виключно, на поточному рахунку за реквізитами ІВАN № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ КФ "ПриватБанк" м. Кривий Ріг, а також на всіх інших рахунках в банківських та фінансово-кредитних установах, які відкриті станом на дату застосування заходу забезпечення позову або будуть відкриті після застосування заходу забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2021 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий інноваційний центр "Планті" (03040, м. Київ, вул. Деміївська, б. 55; ідентифікаційний код 40317811) (вх.№61615/21 віл 21.12.2021) про забезпечення позову.

Відповідач у заяві (вх.№3666/22 від 25.01.2022) просить надати можливість ознайомитись з матеріалами справи та зробити фотокопії документів, які знаходяться в справі.

Відповідач у відзиві (вх.№5949/22 від 07.02.2022) просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю та зазначає те, що: - відповідач не погоджував умови договору поставки від 22.06.2021 №22/06-2021-1, не підписував його та не отримував товар, зазначений у видатковій накладній №101 від 22.06.2021, саму видаткову накладну також не підписував; - представлений позивачем договір поставки від 22.06.2021 №22/06-2021-1 не є укладеним, оскільки не містить підпису та печатки відповідача та не є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань; - факт проведення господарської операції, в тому числі і поставки, а також достовірність відомостей про її обсяг та зміст, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами; - надана позивачем видаткова накладна №101 від 22.06.2021 не містить обов`язкових реквізитів, що дозволяють ідентифікувати учасників господарських правовідносин, оскільки у видатковій накладній в графі "отримав(ла)" відсутній підпис та не проставлено печатку відповідача; - позивачем не доведено факт постави.

Відповідачем разом з відзивом подано заяву про поновлення строку на подання відзиву.

Відповідачем до відзиву додано також клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та заяву про поновлення процесуального строку на подання клопотання про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін.

Позивач у відповіді (вх.№7272/22 від 14.02.2022 та вх.№7359/22 від 15.02.2022) на відзив просить прийняти відповідь на відзив до розгляду та долучити її до матеріалів справи, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, посилаючись на те, що: - позивач надсилав відповідачу товар разом із виставленим та підписаним зі свого боку рахунком на оплату та видатковою накладною, за результатами отримання товару, відповідач зі свого боку підписував накладні та повертав позивачу шляхом поштового відправлення; - до позовної заяви було долучено копію податкової накладної, зареєстрованої позивачем від 22.06.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач у запереченні (вх.№8075/22 від 18.02.2022) в порядку статті 167 Господарського процесуального кодексу України просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки: - направлення спірного договору, рахунку та видаткової накладної відповідачу ніяким чином не підтверджено; - надана позивачем податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі та не може бути єдиним доказом, на підставі якого суд встановить факт постачання товару відповідачу; - спірний договір не є укладеним, оскільки не містить підпис та печатку відповідача.

Позивач у клопотанні (вх.№14791/22 від 23.05.2022 та вх.№14700/22 від 23.05.2022) про долучення доказів просить прийняти клопотання до розгляду та долучити докази, які в ньому містяться до матеріалів справи №904/9654/21, надати їм оцінку та врахувати під час винесення судового рішення та зазначає про те, що: - доказами, долученими до даного клопотання, доводиться факт отримання відповідачем товару, а саме: "Буряк Гопак", 250гр. - у кількості 504 банки на загальну суму 88 879 грн. 00 коп.; - вищевказаний товар був переданий відповідачу (шляхом відправлення поштово-вантажною компанією "Нова Пошта", експрес - накладна №59 0007 0035 2982); - одержувачем товару за експрес - накладною №59 0007 0035 2982 значився Доля Олексій Анатолійович, який є керівником Приватного підприємства "Агро-Доля"; - товар/вантаж за експрес - накладною №59 0007 0035 2982 був отриманий одержувачем 26.06.2021 об 11:37; - представником позивача було проведено опитування Паламарчук В.В. - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий інноваційний центр "Планті" та водія автотранспортних засобів - ОСОБА_1 , про що складено протоколи опитування.

Відповідач у запереченні (вх.№15172/22 від 25.05.2022 та вх.№15512/22 від 27.05.2022) проти задоволення клопотання про долучення доказів просить відмовити позивачу в задоволенні клопотання про долучення доказів та в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що: - згідно з частинами 2, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано, причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; - позивач, подаючи клопотання про долучення доказів, не обґрунтував неможливість подання даних доказів у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи з урахуванням введення в Україні воєнного стану, суд вважає за можливе поновити відповідачу строк на подання відзиву та прийняти відзив відповідача на позовну заяву, а також задовольнити клопотання позивача про долучення доказів та долучити надані позивачем докази до матеріалів справи.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Беручи до уваги достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми.

Справа згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку з урахуванням введених в Україні карантинних заходів, а також тієї обставини, що з 24.02.2022 у країні було запроваджено воєнний стан, у зв`язку з чим, судом також було надано додаткових час для висловлення сторонами своїх правових позицій, який суд вважає достатнім та розумним за існуючих обставин.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Науковий інноваційний центр "Планті" до позовної заяви додано копію підписаного ним та скріпленого його печаткою договору поставки від 22.06.2021 №22/06-2021-1, згідно умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Науковий інноваційний центр "Планті" є постачальником, а Приватне підприємство "Агро-Доля" є покупцем (надалі - Договір). (т.1. а.с. 18-21).

Розділом 1 Договору визначено, що постачальник зобов`язується передати покупцю насіння овочевих культур (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар, найменування, ціна та кількість якого узгоджується сторонами згідно з умовами Договору.

Як вбачається на копії вказаного Договору відсутні підпис та печатка від Приватного підприємства "Агро-Доля" та відповідач заперечує наявність такого Договору.

Матеріали справи містять копію видаткової накладної від 22.06.2021 №101 на поставку товару - Буряк Гопак, 250 гр. в кількості 504 банки на загальну суму з ПДВ 88 879 грн. 00 коп., постачальником зазначено - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науковий інноваційний центр "Планті", одержувачем - Приватне підприємство "Агро-Доля".

Видаткова накладна підписана постачальником та скраплена його печаткою; підпис одержувача на вказаній видатковій накладній відсутній (т.1, а.с. 22).

Позивачем також надано копію рахунку від 22.06.2021 №101 на оплату за товар - Буряк Гопак, 250гр. в кількості 504 банки на загальну суму з ПДВ 88 879 грн. 00 коп. (т.1, а.с. 23).

В матеріалах справи міститься копія експрес-накладної підприємства "Нова Пошта" від 22.06.2021 № 59000700352982, відправником у якій зазначений позивач, а одержувачем - приватна особа ОСОБА_2 , м. Нікополь (Дніпропетровська область), відділення №1 вул. Кооперативна, 5); тип відправлення: вантаж, об`ємна вага: 156 кг, місць 10, опис: товари для саду, городу та відпочинку; оголошена вартість: 200 грн. (т.1, а.с. 24, 121).

Також позивачем надано копію податкової накладної від 22.06.2021 №12 на загальну суму 88 879 грн. 00 коп., з даної суми 74 065 грн. 83 коп. - обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20), 14 813 грн. 17 коп. - загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою; постачальником згідно з даною податковою накладною є позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науковий інноваційний центр "Планті", отримувач (покупець) - не зазначений; номенклатура товару - Буряк Гопак, 250 гр. (т.1, а.с. 25).

Як вбачається позивачем на адресу відповідача направлялася претензія від 25.11.2021 №25/11-1, у якій позивач вимагав від відповідача виконати зобов`язання за договором поставки від 22.06.2021 №22/06-2021-1 належним чином та перерахувати на рахунок позивача заборгованість в розмірі 88 879 грн. 00 коп. та надіслати підписані зі своєї сторони договір поставки від 22.06.2021 №22/06-2021-1 і видаткову накладну №101 від 22.06.2021 (а.с. 26-29).

Зазначену претензію було отримано відповідачем 30.11.2021, що підтверджується роздруківкою перевірки статусу відстеження з сайту АТ "Укрпошта" (т.1, а.с. 30).

У матеріалах справи містяться також:

- протокол від 10.05.2022 опитування особи, відповідно до якого представником позивача - адвокатом Коробчук Володимиром Петровичем було проведено опитування ОСОБА_3 , яка є керівником позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий інноваційний центр "Планті". ОСОБА_3 надала пояснення щодо того, що між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості про відправку вантажу відповідачу через поштово-вантажну компанію "Нова Пошта" разом із двома підписаними зі сторони позивача примірниками Договору, видаткової накладної та рахунком. Відправлення вантажу та зазначених вище документів було здійснено 22.06.2021, проте відповідачем не було здійснено розрахунку за Договором (т.1, а.с. 125 - 127);

- протокол від 16.05.2022 опитування особи, відповідно до якого представником позивача - адвокатом Коробчук Володимиром Петровичем було проведено опитування ОСОБА_1 , який є водієм автотранспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікс". ОСОБА_1 надав пояснення щодо того, що він відповідно до договору від 05.01.2020 №05/01-1 про спільну діяльність підприємств, укладеного між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Науковий інноваційний центр "Планті" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрікс" (т.1, а.с. 130-131) перебував у відрядженні з представником позивача - Паламарчук В.В. та був на зустрічі з ОСОБА_2 , який є керівником відповідача - Приватного підприємства "Агро-Доля". На зустрічі ОСОБА_2 був висловлений намір щодо придбання насіння буряку "Гопак" найближчим часом (т.1, а.с. 128 - 129).

Позивач стверджує, що передав відповідачу товар, два примірники Договору, два примірники видаткової накладної, рахунок, проте відповідачем не здійснено оплату за отриманий товар та не повернуто позивачеві підписані примірники зазначених документів; відповідач проти цього заперечує та зазначає, що не погоджував умови договору поставки від 22.06.2021 №22/06-2021-1, не підписував його, не замовляв та не отримував товар, зазначений у видатковій накладній від 22.06.2021 №101, що і стало причиною спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09.09.2021 по справі №916/161/20 зазначено, що коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину.

Так, на підставі частини 1 цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частин 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 по справі №145/2047/16-ц зазначила, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України). У разі якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається, Договір поставки від 22.06.2021 №22/06-2021-1 відповідачем не підписано, відповідно, істотних умов цього договору ним не погоджено, а, отже, не вбачається волевиявлення відповідача на укладення спірного договору.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, що діяла на момент складання позивачем спірної видаткової накладної, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку; права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку; підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку, відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до пункту 2.1. Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (надалі - Положення) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4. Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.5. Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Отже, факт проведення господарської операції має підтверджуватися первинними документами, оформленими належним чином.

Надана позивачем видаткова накладна від 22.06.2021 №101 не містить обов`язкових реквізитів, що дозволяють ідентифікувати учасників, які брали участь у господарській операції, оскільки у графі "Отримав(ла)" відсутній підпис та печатка відповідача.

Також надана позивачем, як доказ здійснення поставки, податкова накладна від 22.06.2021 №12 не може бути належним доказом поставки товару відповідачу, оскільки, як зазначено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01.06.2020 у справі №906/355/19, як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може бути єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Щодо наданої позивачем експрес-накладної підприємства "Нова пошта" від 22.06.2021 №59000700352982, як доказ направлення відповідачу товару (товари для саду, городу та відпочинку, 10 місць, вага 156 кг), то у вказаній експрес-накладній вказано одержувачем Приватну особу - Доля Олексій Анатолійович, а не відповідача та оголошену вартість товару зазначено 200 грн.

Щодо наданих позивачем протоколів опитування особи суд вважає за необхідне зазначити про те, що обставини, про які повідомлено у них, не можуть підтверджуватися опитуваннями особи, через те, що відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно о законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження укладання Договору поставки від 22.06.2021 №22/06-2021-1 між ним та відповідачем та доказів поставки товару відповідачеві, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за товар є необгрунтованими.

З урахуванням необґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості за товар, безпідставними є і похідні вимоги щодо стягнення 444 грн. 39 коп. - процентів/штрафу.

З огляду на викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, витрати зі сплати судового збору слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий інноваційний центр "Планті" (03040, м. Київ, вул. Деміївська,б.55; ідентифікаційний код 40317811) до Приватного підприємства "Агро-Доля" (53842, с. Мар`янське Апостолівського району Дніпропетровської області, вул. Садова, б.5; ідентифікаційний код 36724914) про стягнення 89 323 грн. 39 коп.

Судові витрати у справі віднести за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий інноваційний центр "Планті" (03040, м. Київ, вул. Деміївська,б.55; ідентифікаційний код 40317811).

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

16.09.2022