Рішення

від 28.08.2022 по справі 916/3450/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3450/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Комунального підприємства Білгород-Дністровськводоканал (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, пров. Водопровідний, 1, код ЄДРПОУ 20937068)

до відповідача: Фірми Мекон у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59-А, код ЄДРПОУ 13890662)

про стягнення 17856,82 грн. та зобов`язання вчинити певні дії, -

за участю представників сторін: не з`явились

Суть спору: Комунальне підприємство Білгород-Дністровськводоканал звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фірми Мекон у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 17673,97 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок самовільного приєднання до мережі централізованого водопостачання, 182,85 грн. витрат у вигляді одної години роботи слюсаря дільниці водопроводу та зобов`язання Фірми Мекон у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59-А, код ЄДРПОУ 13890662) укласти з Комунальним підприємством Білгород-Дністровськводоканал (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, пров. Водопровідний, 1, код ЄДРПОУ 20937068) договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, шляхом самовільного приєднання до мережі централізованого водопостачання внаслідок, про що складені відповідні акти та внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість та необхідність зобов`язати відповідача укласти договір про надання послуг центрального водопостачання та водовідведення.

Ухвалою суду від 29.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 21.12.2021 о 14:00.

09.12.2021 за вх.№33253/21 до суду від позивача надійшли оригінали доданих до позовної заяви документів.

Ухвалою суду від 21.12.2021 відкладено підготовче засідання на 19.01.2022 об 11:30. Ухвалою суду від 19.01.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/3450/21 на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 01.02.2022 об 11:15.

31.01.2022 за вх.№2658/22 до суду від позивача надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

01.02.2022 за вх.№2794/22 та №2816/22 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та ознайомлення з матеріалами справи.

Підготовче засідання, призначене на 01.02.2022, не відбулось у зв`язку з проведенням оперативних заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового приладу в адміністративній будівлі суду, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 01.02.2022 підготовче засідання призначено на 08.02.2022 о 14:15.

08.02.2022 за вх.№3583/22 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:

- відповідач звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів того, що мережа водопостачання, що розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, в ході огляду якої виявлено самовільне підключення до мережі централізованого водопостачання за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59-А, є діючою та доказів наявності у представників позивача у вказаний період повноважень на її огляд та перевірку згідно діючого законодавства, окрім того доказів того, що порушення відбулось саме за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59-А також не надано;

- відповідач зазначає, що позивачем до суду в якості доказів надано два акти про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування, а саме: акт від 27.08.2021 та від 06.09.2021. Так, в акті від 27.08.2021 вказано, що акт складений представниками КП Білгород-Дністровський водоканал Діденко С.В. (контролер), Задорожна О.В. (контролер), Швачка А.П (гол. інженер); в графі в присутності споживача послуг не вказано жодної особи або представника цієї особи, лише вказано, що за адресою Маяковського, 59А, Мекон; підкреслено, що виявлено факт самовільного централізованого водовідведення; в графі підписи стоять прізвища, ініціали та підписи представників позивача, а в графі споживач міститься якийсь підпис, без зазначення особи, яка його поставила. Разом з тим, в акті від 06.09.2021 в графі в присутності споживача послуг знов не вказано жодної особи або представника цієї особи, лише вказано що за адресою: Маяковського, 59А, Мекон, додана фраза повторне несанкціоноване підключення, підкреслено, що виявлено факт самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання, а в графі підписи стоять прізвища, ініціали та підписи вказаних вище осіб, а в графі споживач міститься відмітка, що від підпису відмовився. Враховуючи вказані обставини, відповідач вважає, що в порушення Правил представником та/або уповноваженою особою ТОВ Фірма Мекон вказані акти підписані не були, жодного доказу того, що представник ТОВ Фірма Мекон був присутній під час із складання не доведено, підпис, який стоїть на акті від 27.08.2021, належить невідомій особі, оскільки ідентифікувати його неможливо, та він не відповідає підпису керівника підприємства Тернового Л.Д., що можливо порівняти з підписом керівника у офіційних документах, наданих до суду;

- відповідач зауважує, що в порушення Правил у вказаних актах відсутні відомості не менш ніж про двох свідків, з обов`язковим зазначенням їх персональних даних, всі вказані у актах особи є працівниками позивача, персональні дані про них відсутні, тобто вони є зацікавленими особами, проте не зрозуміло, чи є вони уповноваженими особами на проведення перевірок та виявлення порушень, матеріали справи цих відомостей не містять;

- окрім того, відповідач вказує, що зазначена у акті від 06.09.2021 відмова від підпису акту належним чином не зафіксована та дає підстави для сумніву, що акт складався в присутності представників відповідача;

- відповідач зауважує, що самі акти також містять розбіжності у фактах, так акт від 27.08.2021 встановлює, що виявлено факт самовільного централізованого водовідведення, а акт від 06.09.2021 встановлює факт самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання у вигляді повторного несанкціонованого підключення, однак, доказів первинного несанкціонованого підключення матеріали справи не містять, а акт від 27.08.2021 на думку відповідача не є таким доказом;

- відповідач вказує, що відповідно до норм законодавства укладення будь-яких договорів на водопостачання, без попереднього отримання технічних умов, є незаконним, проте саме такий незаконний договір без розроблення технічних умов вимагає позивач укласти з відповідачем, що є порушенням діючого законодавства;

- відповідач зазначає, що ТОВ Фірма Мекон на своїй території має колодязь з водою та не потребує послуг відповідача з централізованого водопостачання, про що неодноразово повідомлялось представникам позивача, таким чином, вимагати укладення будь-яких договорів, за відсутності будь-якої необхідності з боку ТОВ Фірма Мекон за відсутності технічних умов, є незаконною вимогою. Окрім того, відповідач зазначає, що не бажає отримувати послуги водопостачання від позивача та не підключався самовільно до відповідних мереж;

- відповідач звертає увагу, що безоблікове водокористування включає у себе дві самостійні дії за вчинення (здійснення) хоча б однієї: самовільне приєднання до систем водопостачання та водовідведення або самовільне користування ними, наступає відповідальність;

- відповідач зазначає, що досліджуючи акт від 27.08.2021 слід звернути увагу на те, що цим актом не зафіксований факт самовільного приєднання до систем централізованого водокористування, оскільки в ньому йдеться про факт самовільного централізованого водовідведення, однак акт від 06.09.2021 встановлює вже факт самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання з повторним несанкціонованим підключенням, проте коли було первинне приєднання до систем централізованого водопостачання, матеріали справи не містять. Отже, матеріали справи не доводять, що відповідачем вчинено порушення у вигляді самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення.

Ухвалою суду від 08.02.2022 відкладено підготовче засідання на 22.02.2022 о 14:30. У підготовчому засіданні 22.02.2022 судом оголошено перерву до 28.02.2022 о 14:15.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

У зв`язку з запровадженням з 24.02.2022 на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України, початком військових дій та перебування судді Бездолі Ю.С. у відпустці, судове засідання 28.02.2022 о 14:15 не відбулось.

01.03.2022 за вх.№5324/22 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач посилається на наступне:

- стосовно повноважень представників позивача на здійснення перевірки та складання актів позивач зазначає, що 27.08.2021 та 06.09.2021 проведено огляд мережі водопостачання, розташованої за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59-А, вказану перевірку проведено контролерами позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також в присутності головного інженера Швачки Андрія Петровича; контролери є уповноваженими представниками позивача на проведення перевірки, а головний інженер як особа відповідальна за стан інженерних мереж водопостачання та водовідведення має повноцінне право здійснювати огляд за станом вказаних мереж;

- позивач вказує, що в акті від 27.08.2021 представниками позивача підкреслено слово водовідведення, проте даний факт невірно розцінений відповідачем, оскільки відповідно до Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України можливо встановити, що законодавцем на виконавців житлово-комунальних послуг покладено право вибору між варіантами безоблікового споживання послуг з водопостачання та водовідведення, а саме: самовільне приєднання до систем централізованого водопостачання та/або водовідведення або самовільне користування системи централізованого водопостачання та/або водовідведення, варіант який відповідає фактичним обставин обирається та підкреслюється виконавцями житлово-комунальних послуг самостійно, тобто підкреслення, яке наявне в акті від 27.08.2021, спрямоване на фіксування саме самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання та/або водовідведення, а не лише водовідведення;

- позивач вказує, що відмітки проставлені в акті від 27.08.2021 в графі споживач, є технічною помилкою, допущеною представником позивача, не спрямованою на фіксування того, що відповідач ознайомлений з вказаним актом;

- позивач також звертає увагу на те, що 27.08.2021 представниками позивача при виявленні факту самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання та або водовідведення викликано наряд слідчої оперативної групи Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59-А та за результатами виклику працівниками слідчої оперативної групи складено протокол №ЖЕО 13821 від 27.08.2021;

- позивач вказує, що відповідачем у відзиві зазначається що останній на своїй території має колодязь з водою, та не потребує послуг позивача, про що нібито неодноразово повідомлялось представників позивача, проте враховуючи норми чинного законодавства при складенні технічного паспорту на будинки і споруди виробничого призначення, окрім самих будинків і споруд, на технічному паспорті відмічаються паркани, огорожі та інші господарські споруди (колодязь, зливна яма, септик, естакади, паливні колонки тощо), тому, в свою чергу стверджуючи про наявність колодязя на своїй території відповідач мав надати технічний паспорт, який підтверджує факт наявності на його території відповідного колодязя;

- позивач звертає увагу, що відповідачем зазначено, що позивач вимагає від відповідача укладення незаконного договору, без розроблення технічних умов, проте, як зазначалось в позовній заяві та в листі від 06.10.2021 вих.№504, позивач прямо спонукає відповідача врегулювати спірні правовідносини та привести їх у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом отримання технічних умов для підключення до мережі централізованого водопостачання та укладення договору, тобто, позивач прямо описав відповідачу послідовність дій, спрямованих на врегулювання правовідносин між сторонами;

Ухвалою суду від 27.04.2022 судове засідання призначено на 07.06.2022 о 16:00.

20.05.2022 за вх.№8444/22 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи, а саме копії матеріалів перевірки, здійсненої Білгород-Дністровським РВП ГУНП в Одеській області за №13821 від 27.08.2021.

31.05.2022 за вх.№9263/22 до суду від відповідача надійшли додаткові документи та диск з відеофіксацією обстеження території, які залучено судом до матеріалів справи.

31.05.2022 за вх.№9264/22 до суду від відповідача надійшла заява про виклик свідків, у задоволенні якої у підготовчому засіданні 12.07.2022 судом у протокольній формі відмовлено у зв`язку з недотриманням заявником вимог ст.ст. 88, 89 ГПК України.

Ухвалою суду від 07.06.2022 відкладено підготовче засідання на 27.06.2022 о 16:15; запропоновано позивачу та відповідачу надати до суду в строк до 27.06.2022: письмові пояснення щодо наявності/відсутності наміру подавати у даній справі будь-які (у разі наявності - вказати, які саме) процесуальні заяви по суті спору, заяви та/або клопотання на стадії підготовчого провадження; вказати суду відомості щодо можливості/неможливості прийняти участь у підготовчому засіданні у даній справі, в тому числі в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку EаsyCon, а також обставин, доказів наявності або відсутності такої можливості.

24.06.2022 за вх.№11367/22 до суду від позивача надійшла заява про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. В поданій заяві позивач повідомив про наявну можливість приймати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку EаsyCon.

24.06.2022 за вх.№11418/22 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення на надані відповідачем докази у вигляді диску з відеозаписом та на заяву відповідача про виклик свідків, які залучено судом до матеріалів справи. В поданих пояснення позивач вказує наступне:

- позивач зазначає, що заява про залучення доказів та додатки до неї є неналежними та недопустимими доказами та не можуть бути прийняті судом до розгляду та покладені в основу судового рішення, оскільки в наданому відповідачем акті обстеження та відеофайлу на підтвердження повноважень представників ТОВ Фірма Мекон та встановлення їх особи ані до акту про проведення огляду, ані під час відеозйомки місцевості жодних документів не надано, при проведенні огляду та відеофіксації огляду території ТОВ Фірма Мекон не підтверджено, що такий огляд проводився саме на території ТОВ Фірма Мекон, також не надано документів, що підтверджують осіб, присутніх при огляді та їх повноваження. Окрім наведеного необхідно відмітити, що при проведенні огляду продемонстровано яму, в якій знаходяться труби, та вказано що ці труби нібито проходять до колодязя та в будівлю, що розташована на території, на якій проводився огляд, проте на відео відсутнє підтвердження того, що труби з ями дійсно проходять до колодязя та до будівлі, не зафіксовано чи справний колодязь та чи наявне в йому обладнання для перекачування води. Факт самовільного приєднання до мережі централізованого водопостачання зафіксований 27.08.2021 та 06.09.2021, а огляд території проведено 24.03.2022, тобто майже через півроку з моменту фіксації самовільного приєднання до мережі централізованого водопостачання. Отже, на думку позивача проведений огляд та відеофіксація не можуть підтверджувати та спростовувати будь-яких фактів в даній справі;

- позивач вказує, що докази у вигляді акту проведення огляду території відповідача та диск з відеофіксацією такого огляду є такими, що подані з порушенням вимог ГПК України, а тому не можуть бути прийняті судом до розгляду;

- стосовно заяви позивача про виклик свідків, відповідач зазначає, що у разі наявності необхідності у свідків відбираються показання у формі заяви свідка, а лише у випадку, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти, свідок може бути викликаний судом для допиту, отже на думку відповідача допит свідків та долучення до матеріалів справи показання у вигляді письмової заяви свідка суперечать вимогам встановленим ГПК України.

У підготовчому засіданні 27.06.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 12.07.2022 о 12:50 та у протокольній формі забезпечено участь представника позивача та відповідача в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку EаsyCon.

12.07.2022 за вх.№12851/22 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у задоволенні якого судом у протокольній формі відмовлено, оскільки відповідачем не вказано поважності причин не з`явлення у підготовче засідання, з огляду на те, що сторона по справі може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника; юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Ухвалою суду від 12.07.2022 закрито підготовче провадження у справі №916/3450/21; призначено справу №916/3450/21 до розгляду по суті в засіданні суду на 17.08.2022 о 14:00; забезпечено участь представника позивача та відповідача у судовому засіданні у справі №916/3450/21, призначеному на 17.08.2022 о 14:00 в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку EаsyCon.

У судовому засіданні 17.08.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 29.08.2022 о 16:00 та забезпечено участь представників сторін у судовому засіданні в режимі відеоконференції на базі системи відеоконференцзв`язку ВКЗ.

У судове засідання 29.08.2022 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Справа №916/3450/21 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

В судовому засіданні 29.08.2022 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 29.08.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Комунальне підприємство Білгород-Дністровськводоканал (позивач) є виконавцем комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення - суб`єктом господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Фірма Мекон у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач) знаходиться за адресою: 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59-А.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 27.08.2021 представниками позивача складено акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування, відповідно до якого, зокрема:

- акт складений та підписаний представниками КП Білгород-Дністровськводоканал, виконавця послуг з централізованого водопостачання/водовідведення: Діденко Світланою Володимирівною (контролер), ОСОБА_2 (контролер) та ОСОБА_3 (головний інженер);

- в графі в присутності споживача послуг відомостей не зазначено;

- акт складений про те, що за адресою: Маяковського, 59А, Мекон виявлено факт самовільного приєднання до системи централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (підкреслено), самовільного користування системами централізованого водопостачання та водовідведення.

В матеріалах справи наявний лист позивача до відповідача від 28.08.2021, в якому викладено наступне:

- згідно акту про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 27.08.2021 за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59 було виявлено самовільне приєднання до мережі водопостачання на територію підприємства Мекон, код ЄДРПОУ 13890662;

- згідно розділу IV Правил користування мережами водопостачання та водовідведення у населених пунктах України (надалі - Правила) самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення вважається: користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення без укладання із виконавцем послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення договору про надання таких послуг; самостійне приєднання до систем Централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; у разі самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення проводить розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово; розрахунковий період при самовільному приєднанні встановлюється з дня початку такого приєднання, якщо дату початку самовільного приєднання виявити неможливо, то період самовільного користування становить тридцять діб;

- оскільки дату початку самовільного приєднання виявити неможливо, то фахівці КП Білгород-Дністровськводоканал проводять розрахунок в період з 27.07.2021 до 27.08.2021 загальною тривалістю 30 днів;

- відповідно до затвердженого на підприємстві розрахунку пропускна спроможність труби діаметром 32 мм складає 25,57 м3/добу, згідно акту розрахунковий період складає 30 днів з дня попереднього відключення (з 27.07.2021 до 27.08.2021 включно) та у цей період діяв тариф на водопостачання 17,28 грн. за 1 м3, вартість без облікового користування у цей проміжок часу складає: 13255,48 грн. та має бути сплачена.

06.09.2021 представниками позивача складено акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування, відповідно до якого:

- акт складений та підписаний представниками КП Білгород-Дністровськводоканал, виконавця послуг з централізованого водопостачання/водовідведення: ОСОБА_1 (контролер), ОСОБА_3 (головний інженер) та ОСОБА_4 (майстер);

- в графі в присутності споживача послуг відомостей не зазначено;

- акт складений про те, що за адресою: Маяковського, 59А, Мекон, повторне несанкціоноване приєднання, виявлено факт самовільного приєднання до системи централізованого водопостачання (підкреслено) та/або централізованого водовідведення, самовільного користування системами централізованого водопостачання та водовідведення.

- в графі підпис споживача зазначено - від підпису відмовився.

В матеріалах справи наявна фотофіксація труб, що здійснювалась представниками позивача.

В матеріалах справи наявний лист позивача до відповідача від 11.09.2021, в якому викладені ті ж обставини, що у листі від 28.08.2021, з визначенням розрахунку вартості без облікового користування в період з 27.08.2021 до 06.09.2021 тривалістю 10 днів, на суму 4418,49 грн., із вимогою про сплату наявної заборгованості.

Листом від 06.10.2021 за вих.№504 позивач повідомив відповідача про те, що обов`язок споживачів житлово-комунальних послуг щодо укладення договору з виконавцем таких послуг визначений пунктом 1 частини 2 статті 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги та враховуючи вимоги законодавства позивач просив відповідача з`явитись до КП Білгород-Дністровськводоканал з метою врегулювання спірних правовідносин та приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства, шляхом отримання технічних умов для підключення до мережі централізованого водопостачання, укладення договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення (зразок додавався) та отримання розрахунку за самовільне приєднання до мережі централізованого водопостачання.

В матеріалах справи наявний проект договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

В матеріалах справи на підтвердження позовних вимог та спростування доводів відповідача наявні копії посвідчень працівників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які проводили відповідні перевірки. Також в матеріалах справи наявна відповідь на запит позивача від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про надання матеріалів перевірки із долученням пояснень від 27.08.2021, взятих слідчим у директора ТОВ Фірми Мекон Тернового Леоніда Дмитровича.

Також в матеріалах справи наявний відеозапис огляду місцевості, який наданий відповідачем та за результатами огляду якого було складено акт від 24.03.2022, відповідно до якого комісія у складі: директор ТОВ Фірми Мекон - ОСОБА_5 ; засновник ТОВ Фірми Мекон - ОСОБА_6 ; адвокат - Оськін Максим Дмитрович, склали акт про таке: під час проведення огляду території ТОВ Фірма Мекон та за її межами за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59-А не виявлено фактів самовільного підключення до мережі централізованого водопостачання з боку ТОВ Фірма Мекон. Також не виявлено будь-яких зафіксованих фактів опломбувань мереж водопостачання, як на території ТОВ Фірма Мекон за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59-А, так і за її межами. Під час проведення огляду проводилась відео фіксація обстеження території (копія диску з відео фіксацією є додатком до даного акту).

Судом на стадії дослідження доказів у судовому засіданні 29.08.2021 оглянуті матеріали відеозапису, які містять фрагменти відеозйомки території відповідача - Фірми Мекон у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю та за її межами.

Несплата відповідачем нарахованих 17673,97 грн. нарахованих за самовільне приєднання до мереж централізованих водопостачання, яка виникла внаслідок самовільного приєднання до мережі централізованого водопостачання, 182,85 грн. витрат у вигляді одної години роботи слюсаря дільниці водопроводу, нарахованих на підставі рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровський міської ради від 29.10.2021 №435, та не укладення з позивачем відповідного договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 179 ГПК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню. Суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб`єкти зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов`язкові умови таких договорів. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Закон України Про житлово-комунальні послуги регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України Про житлово-комунальні послуги предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно з ч.1, п.п. 5,6 ч.2 ст. 6 Закону України Про житлово-комунальні послуги учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.

За ч.2 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм; допускати у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку; дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; забезпечити своєчасну підготовку об`єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг; інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором; надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

У відповідності до ч. ст. 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом. Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 №690 (в редакції на момент виникнення правовідносин) (далі Правила №690), регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг. Та відповідно до п.6 Правил №690 надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання комунальних послуг з урахуванням вимог Закону України Про житлово-комунальні послуги (далі - договір).

Правила користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27.06.2008 №190 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 19.04.2021 №97) (далі Правила №190), визначають порядок користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення населених пунктів України.

Відповідно до п.п. 1, 2 розділу 3 Правил №190 приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється відповідно до технічних умов (додаток 2), виданих виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення, та розробленого і затвердженого в установленому порядку проєкту на приєднання. Для забезпечення водопостачанням та водовідведенням будівельних майданчиків (на час будівництва об`єкта) видаються технічні умови на тимчасове підключення та укладаються тимчасові угоди з водопостачання та водовідведення за тимчасовою схемою на період будівництва.

Згідно з п.15 розділу 3 Правил №190 підключення нових вводів до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, не обладнаних комерційними приладами обліку води, не допускається.

За п.п. 1,2 розділу 4 Правил №190 не допускається будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів). Самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення вважається: приєднання до водорозбірної колонки за відсутності технічних умов; приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, здійснене за відсутності технічних умов; приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, здійснене із порушенням наданих виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення технічних умов; приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, виконане без участі представників виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення або із порушенням вимог розділу III цих Правил; користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення без укладання із виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення договору про надання таких послуг; самостійне приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; відсутність або невідповідність нормам розміщення споживачем засобів комерційного обліку води; зафіксовані виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення факти пошкодження пломб, індикаторів впливу магнітного поля, втручання у роботу та виведення з ладу вузлів комерційного обліку води; використання води для господарських потреб з самостійних протипожежних систем, що живляться від спільних мереж; недопущення чи перешкоджання виконавцю послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення у встановленні чи опломбуванні вузла комерційного обліку чи його елементів, проведенні обстеження мереж водопостачання та водовідведення споживача та їх обладнання, знятті показників засобу обліку. Споживачі, у яких виявлено порушення, відповідно до цього пункту підлягають відключенню від системи централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення, а витрати на від`єднання/приєднання оплачуються цими споживачами.

У відповідності до п.п. 4-6 Правил №190 факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктами 1, 2 цього розділу фіксується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування (додаток 4). Якщо споживач відмовляється підписати акт, він підписується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення та не менше ніж двома свідками з обов`язковим зазначенням їх персональних даних; при цьому в акті робиться відповідний запис про таку відмову. У разі незгоди споживача з діями виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення споживач може оскаржити їх в установленому законом порядку. У разі самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення проводить розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово або з урахуванням графіка подачі води. Розрахунковий період при самовільному приєднанні встановлюється з дня початку такого приєднання. Якщо дату початку самовільного приєднання виявити неможливо, то період самовільного користування становить тридцять діб.

За ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність наступного юридичного складу: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. При цьому, необхідно встановити, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно з ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

Як встановлено судом, 27.08.2021 та 06.09.2021 представниками позивача було проведено огляд та перевірку мережі водопостачання, розташованої на території, яка належить відповідачу та внаслідок чого були складені відповідні акти про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування. Відповідними листами відповідача повідомлено про необхідність сплати заборгованості за самовільне приєднання до мережі водопостачання, яка розрахована фахівцями позивача з урахуванням Правил №190 та необхідність укладення відповідного договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення.

В частині вимог позивача про сплату 17673,97 грн. за самовільне приєднання до мереж та 182,85 грн. витрат у вигляді одної години роботи слюсаря дільниці водопроводу, господарський суд зазначає, що виходячи з наявних матеріалів справи вбачається самовільне приєднання відповідачем до мережі централізованого водопостачання, про що свідчать складені уповноваженими представниками позивача відповідні акти, обставини, вказані в актах, відповідачем в загальному порядку не спростовані, так само не спростовані відповідачем і нараховані суми за самовільне приєднання до мереж.

Надані відповідачем акт та відеофайл огляду території відповідача не спростовують самовільного приєднання відповідачем до мереж водопостачання та водовідведення, складені через проміжок часу після перевірок та з них не можна достеменно встановити відсутності приєднання відповідача до мереж.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених Комунальним підприємством Білгород-Дністровськводоканал позовних вимог про стягнення з відповідача 17673,97 грн. за самовільне приєднання до мереж та 182,85 грн. витрат у вигляді одної години роботи слюсаря дільниці водопроводу, тобто, про стягнення з відповідача загальної суми 17856,82 грн.

Іншого відповідачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

В частині позовних вимог про зобов`язання відповідача укласти договір, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цих позовних вимог, оскільки враховуючи загальні положення про укладення договорів та принцип свободи договору, укладення договорів здійснюється за вільним волевиявленням сторін, вибором контрагента та визначенням всіх істотних умов договору, обов`язку в даному випадку для відповідача укласти визначений позивачем договір позивачем, не доведено, зокрема не доведено факту продовження користування відповідачем мережами позивача та факту того, що на даний час відповідач є споживачем відповідних послуг.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача укласти договір судом відмовляється.

Іншого позивачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за позовною вимогою про стягнення покладаються на відповідача, за позовною вимогою про зобов`язання укласти договір - на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Комунального підприємства Білгород-Дністровськводоканал задовольнити частково.

2.Стягнути з Фірми Мекон у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59-А, код ЄДРПОУ 13890662) на користь Комунального підприємства Білгород-Дністровськводоканал (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, пров. Водопровідний, 1, код ЄДРПОУ 20937068) 17856 /сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят шість/ грн. 82 коп. та 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/ грн. судового збору.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14 вересня 2022 р.

Суддя Ю.С. Бездоля