Рішення

від 13.09.2022 по справі 922/4644/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2022м. ХарківСправа № 922/4644/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсідз Автотранс" (67543, Одеська область, Лиманський район, село Визирка, другий кілометр автодороги на морський торгівельний порт "Южний ", буд.2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроресурс" (62403, Харківська область, Харківський район, смт.Бабаї, вул. Островського, буд.50) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Смиковський С.Л. (адвокат)

участь представника у судовому засіданні була забезпечена в режимі відеоконференції згідно протокольної ухвали суду від 15.08.2022р.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олсідз Автотранс" звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроресурс" :

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОРЕСУРС» (ідентифікаційний код 32227053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛСІДЗ АВТОТРАНС» (ідентифікаційний код 41348505) - 202 462 гривень 10 копійок основного боргу, 25 988 гривень 13 копійок пені, 80 892 гривень 42 копійки штрафу, 11 376 гривень 34 копійки 3% річних, 38 293 гривень 14 копійок інфляційних втрат, а також понесені останнім судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Генеральним договором на послуги автоперевезення №4207132 від 06.11.2020 року.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4644/21. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на "21" грудня 2021 р. об 11:00 год.

20.12.2021 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсідз Автотранс" на електронну адресу суду надійшло клопотання (вх.№7895) , в якому представник позивача просить суд продовжити строк підготовчого провадження та оголосити перерву у підготовчому засіданні у цій справі або відкласти дату підготовчого засідання у справі №912/3788/21 на іншу дату. Постановити ухвалу про участь представника (представників) позивача у наступному судовому засіданні у справі №922/4644/21 в режимі відеоконференції у приміщенні одного з наступних судів викладених у клопотанні.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 року, клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсідз Автотранс" (вх.№7895 від 20.12.2021року), надіслане на електронну пошту суду, повернуто заявнику без розгляду.

Протокольною ухвалою від 21.12.2021 постановлено відкласти підготовче засідання до "25" січня 2022 року о 11:00 год.

10.01.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсідз Автотранс", через канцелярію суду (вх.№299) надійшла відповідь на відзив, клопотання про зменшення позовних вимог на суму 202 462,10грн. у зв`язку із чим просить винести ухвалу проведення частини судового збору в сумі 3036,93грн., а також подано клопотання про проведення судових засідань у режимі відеконференції, крім того позивач у відповіді на відзив заперечує проти клопотань відповідача щодо зменшення штрафних санкцій.

Протокольною ухвалою, постановленою в судовому засіданні 25.01.2021, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання до 09.02.2022 об 11:30 год.

08.02.2022 року від представника відповідача, через канцелярію суду (вх.№2941) надійшли пояснення стосовно заявлених позивачем позовних вимог, в яких відповідач просить суд, у зв`язку із погашенням суми основного боргу зменшити штрафні санкції , вважає справедливими компенсаційні витрати в розмірі 11000,0грн.

Протокольною ухвалою від 09.02.2022року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на "22" лютого 2022 р. о(б) 14:00.

21.02.2022 року від представника позивача, через канцелярію суду (вх. №4121) надійшла заява про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 250,0грн.

Протокольною ухвалою від 22.02.2022 року оголошено перерву в судовому засіданні на підставі ч.2 ст.216 ГПК України на 02.03.22 на 12 год 00 хв.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, тобто до 26 березня 2022 року. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб.

02 березня 2022 року судове засідання у справі № 922/4644/21 не відбулось у зв`язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Ухвалою Господарського суду від 25 квітня 2022 року, відкладено розгляд справи № 922/4644/21.

Запропоновано усім учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, разом з заявами по суті справи направити в суд і іншим учасникам справи свої пропозиції щодо дати призначення судового засідання та можливості їх участі у розгляді справи в режимі відеоконференції.

12 серпня 2022 року на адресу Господарського суду Харківської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсідз Автотранс" надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду .

Ухвалою Господарського суду від 15.08.2022 року, призначено розгляд справи №922/4644/21 по суті на 14 вересня 2022 року о 11:00 . Судове засідання з розгляду справи №922/4644/21 по суті, призначене на 14.09.2022 об 11:00 год., постановлено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду шляхом використання Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (vkz.court.gov.ua).

Присутній в судовому засіданні представник позивача заяву від 14.09.2022р. про зменшення пред`явлених до відповідача позовних вимог підтримав просив суд її задовольнити, раз з тим заперечував проти клопотань відповідача про зменшення штрафних санкцій викладених у відзиві, а також позивач просив суд покласти витрати на відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 25 250,0грн.

Представник відповідача у судове засідання 14.09.2022 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали від 25.04.2022 та від 15.08.2022 було надіслано на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відмітками канцелярії суду на звороті таких ухвал.

Ухвали суду від 25.04.2022 та 15.08.2022 року повернуті за зворотною адресою без вручення, що підтверджується інформацією з офіційного сайту "Укрпошта".

Одночасно, суд зазначає, що ухвали суду надсилались на адресу, що зазначена у позовній заяві та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступ до яких є відкритим), а саме місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроресурс" (62403, Харківська область, Харківський район, смт.Бабаї, вул. Островського, буд.50).

Згідно з ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроресурс" (62403, Харківська область, Харківський район, смт.Бабаї, вул. Островського, буд.50)місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності прокладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку із її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (Аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).

Згідно з ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. В єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як місцезнаходження юридичної особи (ч. 2. ст. 9). Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч.1 ст. 10). В силу ст. 11 цього Закону, відомості що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів (в мережі «Інтернет»).

Відтак, у разі, коли місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи-підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. В матеріалах справи відсутні повідомлення та докази зміни місцезнаходження відповідача станом на дату прийняття рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду зазначеної справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України.

У судовому засіданні 14.09.2022 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У судовому засіданні 14.09.2022 суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

В судовому засіданні 14.09.2022 після повернення з нарадчої кімнати суд повідомив про прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд установив таке.

06 листопада 2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОЛСІДЗ АВТОТРАНС» (надалі - позивач або Автоперевізник) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОРЕСУРС» (надалі - відповідач або Клієнт) був укладений Генеральний договір на послуги з автоперевезення №4207132 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору, позивач зобов`язався за плату та за рахунок відповідача надати послуги, що пов`язані з перевезенням вантажів, а відповідач сплатити належним чином за надані послуги.

Згідно з п. та 4.2. Договору розрахунок за надані Автоперевізником послуги проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів після виконання послуг та надання Автоперевізником відповідних документів згідно цього пункту Договору. Автоперевізник повністю виконав свої зобов`язання та надав Клієнту всі необхідні документи для здійснення відповідної оплати. Клієнт підписав відповідні Акти виконаних робіт/наданих послуг за Договором в порядку, визначеному п.4.3. Договору, без будь-яких зауважень.

Пункт 5.4 Договору передбачає, що в разі прострочення оплати послуг Автоперевізника Клієнт сплачує Автоперевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми, за кожен день прострочення.

Згідно з п. 5.5. у випадку прострочення оплати послуг Автоперевізника більше ніж на 15 днів, Автоперевізник вправі стягнути з клієнта штраф у розмірі 20% від неоплаченої суми.

Згідно з п. 2.5. Договору Автоперевізник має також інші права, передбачені даним Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.1. Договору сторони передбачили, що Договір діє до 06 листопада 2021 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків по Договору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав зобов`язання за Договором з перевезення вантажів відповідача (олія соняшникова) власним автомобільним транспортом, за маршрутом: смт. Васіщеве, Харківський р-н, Харківська обл. - 2-ий км автодороги на МТП "Южний", буд. 1, с. Визирка, Лиманський район, Одеська обл.; про що свідчать підписані сторонами Товаро-транспортні накладні: № В0320000284 від 13/11/2020р.№В0320000278 від 13/11/2020р., № В0320000285 від 13/11/2020р., № В0320000286 від 14/11/2020р., № В0320000292 від 15/11/2020р., № В0320000293 від 15/11/2020р., №В0320000298 від 15/11/2020р., № В0320000302 від 16/11/2020р., № В0320000306 від 16/11/2020р., № В0320000300 від 16/11/2020р., № В0320000320 від 17/11/2020р., № В0320000342 від 19/11/2020р., № В0320000341 від 20/11/2020р., № В0320000522 від 02/12/2020р., № В0320000521 від 02/12/2020р., № В0320000523 від 02/12/2020р., № В0320000527 від 03/12/2020р., № В0320000524 від 04/12/2020р. та акти виконання робіт (надання послуг) №414 від 18.11.2020 р., №455 від 21.11.2020 р. та №513 від 05.12.2020 р. на загальну суму 404 462 (чотириста чотири тисячі чотириста шістдесят дві) гривні 10 копійок.

Разом із зазначеними актами позивачем було виставлено, відповідно, рахунки на оплату №414 від 18.11.2020 р., №455 від 21.11.2020 р. та №513 від 05.12.2020 р.

Вказані вище акти виконання робіт (надання послуг) підписані Автоперевізником та Клієнтом без будь-яких зауважень, в кожному із зазначених актів сторони підтвердили, що претензій одна до одної не мають.

Також до кожного зазначеного акту Перевізник зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, з моменту складання зазначених актів виконання робіт (надання послуг) у Клієнта виник обов`язок з оплати наданих за кожним з вказаних актів послуг у строки, передбачені пунктом 4.2. Договору, а саме: протягом 3-х банківських днів.

Враховуючи вказане, граничним строком оплати наданих Автоперевізником у спірний період послуг є 23.11.2020, 25.11.2020 та 09.12.2020, відповідно.

При цьому, у визначені договором строки Клієнт вартість наданих послуг не оплатив.

Разом з тим, внаслідок проведеної претензійної та переговорної переписки між Сторонами, 22.10.2021 року Клієнт сплатив 202 000,00грн (двісті дві тисячі гривень 00 копійок), що підтверджується платіжним дорученням № 7901 від 22.10.2021р.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем після звернення позивача з позовом до суду (22.11.2021р.) було сплачено повністю суму основного боргу в розмірі 202 462 гривень 10 копійок основного боргу , що підтверджується платіжним дорученням №7966 від 25.11.2021 року, та не заперечується позивачем з огляду на клопотання викладене у відповіді у відзиві на позовну заяву від 10.01.2022р. про зменшення розміру позовних вимог на суму стягнення 202462,10грн. основної заборгованості.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 25 988 гривень 13 копійок пені, 80 892 гривень 42 копійки штрафу, 11 376 гривень 34 копійки 3% річних, 38 293 гривень 14 копійок інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пункт 5.4 Договору передбачає, що в разі прострочення оплати послуг Автоперевізника Клієнт сплачує Автоперевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми, за кожен день прострочення.

Згідно з п. 5.5. у випадку прострочення оплати послуг Автоперевізника більше ніж на 15 днів, Автоперевізник вправі стягнути з клієнта штраф у розмірі 20% від неоплаченої суми.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Беручи до уваги викладене, а також те, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення боржника, суд вважає, що вимоги щодо стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та нормам чинного законодавства.

Перевіривши правильність нарахування позивачем інфляційних втрат судом помилок не виявлено, що свідчить про обґрунтованість заявлених до стягнення 11 376 гривень 34 копійки 3% річних, 38 293 гривень 14 копійок інфляційних втрат.

Стосовно доводів відповідача про зменшення штрафних санкцій та визначення справедливих компенсаційних витрат в сумі 11000,0грн., де зокрема останній у відзиві просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, при тому, що більша частина відзиву стосується посилання на зменшення розміру штрафних санкцій просить зменшити їх розмір через свій майновий стан, але в кінці просить відмовити в повному обсязі, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому має бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні тощо.

Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що вони не є імперативними і застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, отже за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Разом із тим за приписами ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, що визначені у вказаних приписах ст.233 Господарського кодексу України та ст.551 Цивільного кодексу України, з наявністю яких пов`язано виникнення підстав для зменшення розміру штрафних санкцій судом, а тому підстав для задоволенні клопотання відповідача про зменшення суми пені суд не вбачає.

Наведені позивачем розрахунки суми пені та штрафу, а відтак і відповідні вимоги, судом визнаються арифметично вірними та обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача 25 988 гривень 13 копійок пені, 80 892 гривень 42 копійки штрафу.

Стосовно вимог позивача про витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25250,00 грн, господарський суд зазначає наступне.

За приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з засад господарського судочинства.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вказаною статтею передбачено, якими доказами заявник повинен підтверджувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. У разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що з метою захисту порушених прав, між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Кларус Партнере» (надалі - Адвокатсько об`єднання), а особі Голови об`єднання Слюзара Т.І укладено договір №09/07/21 про надання професійної правничої допомоги від 09.07.2021 року, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором /п. 1.1 договору/.

Судом досліджено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 10.02.2022 року, а також платіжне доручення № від 15.02.2022 року на суму 25250,0грн.

Таким чином, судом встановлено, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що факт виконання адвокатом Смиковським С.Л. (адвокат) умов договору про надання правничої допомоги підтверджується зібраними та поданими до справи доказами.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом повністю.

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідача, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір при поданні позовної заяви до суду - в розмірі 5385,18 грн., згідно платіжного доручення №7544 від 22.11.2021 року.

Як зазначалось вище позивач, в строки передбачені ч. 2 ст. 46 ГПК України, подав до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене розподілу між сторонами підлягає судовий збір в розмірі 2348,25 грн., а 3036,93грн. судового збору підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі ухвали суду.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 231, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги (зменшені ) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОРЕСУРС» (62403, Харківська область, Харківський район, смт.Бабаї, вул. Островського, буд.50, ідентифікаційний код 32227053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛСІДЗ АВТОТРАНС» (67543, Одеська область, Лиманський район, село Визирка, другий кілометр автодороги на морський торгівельний порт "Южний ", буд.2, ідентифікаційний код 41348505) - 25 988 гривень 13 копійок пені, 80 892 гривень 42 копійки штрафу, 11 376 гривень 34 копійки 3% річних, 38 293 гривень 14 копійок інфляційних втрат, витрати на професійну правову допомогу 25250,0грн. , витрати по сплаті судового збору в сумі 2348,25 грн.

Повернути ухвалою суду надмірно сплачений судовий збір в розмірі 3036,93грн. судового збору .

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛСІДЗ АВТОТРАНС» (67543, Одеська область, Лиманський район, село Визирка, другий кілометр автодороги на морський торгівельний порт "Южний ", буд.2, ідентифікаційний код 41348505).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОРЕСУРС» (62403, Харківська область, Харківський район, смт.Бабаї, вул. Островського, буд.50, ідентифікаційний код 32227053).

Повне рішення складено "15" вересня 2022 р.

СуддяО.О. Присяжнюк