Рішення

від 14.09.2022 по справі 924/328/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2022 р. Справа № 924/328/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д. при секретарі судового засідання Сорока Д.В. розглянувши матеріали

за позовом АТ КБ "Приватбанк", м.Київ

до ТОВ "Інтервуд 31", м.Хмельницький

до ОСОБА_1 , м.Хмельницький

про стягнення 434 549,48 грн.

Представники сторін: не з"явилися

Суть спору:

До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява АТ КБ "Приватбанк", м.Київ до ТОВ "Інтервуд 31", м.Хмельницький, ОСОБА_1 , м.Хмельницький про стягнення 434 549,48 грн.

Ухвалою суду від 08.06.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.08.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представники сторін в засідання суду не з"явилися.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

02.07.2018р. між АТ КБ "Приватбанк", м.Київ (далі - лізингодавець) та ТОВ "Інтервуд 31", м.Хмельницький (далі - лізннгоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №HMIBFLOWWM5XY (надалі - Договір) відповідно до п.1.1. якого позивач передає лізингоодержувачу (відповідачу) майно, а відповідач 1 приймає майно від позивача в платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені даним договором строки, на умовах фінансового лізингу.

У пункті 1.2 Договору сторони узгодили те, що вартість майна становить: 630 000, 00 грн., ПДВ 126 000,00 грн., усього до сплати 756 000,00 грн..

За змістом п.3.1 Договору передача позивачем та прийом відповідачем 1 майна в лізинг здійснюється згідно акту прийому-передачі майна (Додатк №4 до Договору).

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, передавши відповідне майно відповідачу за актом прийому-передачі.

Договір та акт прийому-передачі майна було підписано сторонами шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису відповідно до приписів Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

02.07.2018р. між позивачем та відповідачем 2 ОСОБА_1 , укладено договір поруки № PORHMIBFLOWWM5XY.

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки предметом цього договору є надання поруки поручителем перед банком, за виконання ТОВ "Інтервуд 31" зобов`язань за Договором фінансового лізингу №HMIBFLOWWM5XY від 02.07.2018 р. по сплаті вартості майна, за Договором фінансового лізингу, що становить 756 000,00 грн. на взяття у лізинг майна, згідн Додатку №1, що є невід`ємною частиною Договору фінансового лізингу, в тому числі авансованого платежу лізингоодержувача, що становить 226 800,00 грн. у строки, зазначені Договором фінансового лізинг, зі сплатою винагороди за користування майном у розмірі 19% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, в дату сплати процентів, якою є 25-е число кожного поточного місяця, а також, сплачувати, винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у Договорі фінансового лізингу. Якщо під час виконання Договору фінансового лізингу зобов`язання лізингоодержувача що, забезпечені цим Договором збільшуються внаслідок, чого збільшується обсяг відповідадьності поручителя, поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду збільшення зобов`язань за Договором фінансового лізингу в розмірі таких, збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення поручителем не потрібні.

Згідно із п.1.2. поручитель відповідає перед банком за виконання зобов`язань за Договором фінансового лізингу в тому ж розмірі, що і лізингоодержувач включаючи сплату лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого в лізинг майна, винагороди за отримане в лізинг майно, штрафів, пені та, інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед банком всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У пункті 4.1 Договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору.

Договір, поруки було підписано сторонами шляхом накладення, кваліфікованого електронного підпису відповідно до приписів Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до п. 7.2.15 Договору лізингоодержувач зобов`язується сплачувати лізингові платежі, що включають:

- суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна;

- проценти та винагороди за отримане в лізйнг майно;

- інші витрати банка, безпосередньо пов`язані з цим Договором, та передбачені цим, Договором, згідно Додатку №2, та не пізніше, дати, зазначеної в Додатку №2, на рахунок, відкритий згідно п. 1.5. цього Договору.

При цьому, відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість майна становить 756 000,00 грн. та складається з:

- суми авансового платежу 226 800,00 грн. у відповідності до п. 1.4. цього Договору;

- загальної вартості лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого лізингоодержувачу майна 529 200,00 грн., згідно з Графіком внесення лізингових платежів, зазначеним в Додатку №2, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком №2 до Договору.

Пунктом 2.3.2. Договору на відповідача-1 покладено обов`язок сплачувати позивачу на рахунок, зазначений в п. 1.5. Договору, винагороду за користування. майном у розмірі 19% річних від суми залишку несплаченої вартості майна виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця.

У випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, винагорода за користування майном складає 38% річних від суми залишку несплаченої вчасно, частини вартості майна, згідно Додатку №2 (п. 2.3.2.1. Договору).

За умовами п. 11.1. Договору строк лізингу становить 3 роки з дати укладення Договору 02.07.2018 року по 02.07.2021 року, а згідно з п. 11.2 Договору строк Договору обумовлений строком лізингу і Договір втрачає свою силу після виконання сторонами всіх зобов`язань по ньому.

В порушення зазначених вище норм Договору відповідач 1 не здійснює відшкодування вартості майна та не повертає майно з лізингу, у зв`язку з чим станом на 01.12.2021р. у останнього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такого відшкодування в розмірі 254 770,40 грн.

Також, відповідач - 1 не сплачує винагороду за користування майном, у зв`язку з чим станом на 01.12.2021 року у нього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такої винагороди в розмірі 179 779,08 грн.

Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 254 770,40 грн. суму простроченої заборгованості та 179 779,08грн. суму заборгованості зі сплати винагороди за користування майном, що загалом становить 434 549,48 грн.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке:

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконанім зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2018р. між АТ КБ "Приватбанк", м.Київ (далі - лізингодавець) та ТОВ "Інтервуд 31", м.Хмельницький (далі - лізннгоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №HMIBFLOWWM5XY (надалі - Договір) відповідно до п.1.1. якого позивач передає лізингоодержувачу (відповідачу) майно, а відповідач 1 приймає майно від позивача в платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені даним договором строки, на умовах фінансового лізингу.

У пункті 1.2 Договору сторони узгодили те, що вартість майна становить: 630 000, 00 грн., ПДВ 126 000,00 грн., усього до сплати 756 000,00 грн..

За змістом п.3.1 Договору передача позивачем та прийом відповідачем 1 майна в лізинг здійснюється згідно акту прийому-передачі майна (Додатк №4 до Договору).

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, передавши відповідне майно відповідачу за актом прийому-передачі.

Договір та акт прийому-передачі майна було підписано сторонами шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису відповідно до приписів Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

02.07.2018р. між позивачем та відповідачем 2 ОСОБА_1 , укладено договір поруки № PORHMIBFLOWWM5XY.

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки предметом цього договору є надання поруки поручителем перед банком, за виконання ТОВ "Інтервуд 31" зобов`язань за Договором фінансового лізингу №HMIBFLOWWM5XY від 02.07.2018 р. по сплаті вартості майна, за Договором фінансового лізингу, що становить 756 000,00 грн. на взяття у лізинг майна, згідн Додатку №1, що є невід`ємною частиною Договору фінансового лізингу, в тому числі авансованого платежу лізингоодержувача, що становить 226 800,00 грн. у строки, зазначені Договором фінансового лізинг, зі сплатою винагороди за користування майном у розмірі 19% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, в дату сплати процентів, якою є 25-е число кожного поточного місяця, а також, сплачувати, винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у Договорі фінансового лізингу. Якщо під час виконання Договору фінансового лізингу зобов`язання лізингоодержувача що, забезпечені цим Договором збільшуються внаслідок, чого збільшується обсяг відповідадьності поручителя, поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду збільшення зобов`язань за Договором фінансового лізингу в розмірі таких, збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення поручителем не потрібні.

Згідно із п.1.2. поручитель відповідає перед банком за виконання зобов`язань за Договором фінансового лізингу в тому ж розмірі, що і лізингоодержувач включаючи сплату лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого в лізинг майна, винагороди за отримане в лізинг майно, штрафів, пені та, інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед банком всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У пункті 4.1 Договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору.

Договір, поруки було підписано сторонами шляхом накладення, кваліфікованого електронного підпису відповідно до приписів Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості, із лізингоодежувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2, ст.1 ЗУ "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997р. №723/97-ВР' передбачено, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізигодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно із ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16 грудня 1997 року № 723/97-ВР лізингоодержувач зобов`язаний: 1) прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; 2) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; 3) своєчасно сплачувати лізингові платежі; 4) надавати лізйнгодавцеві доступ до предмета лізингу, і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; 5) письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки, виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; 6) письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; 7) у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших, випадках дострокового повернення предмета лізингу повернути предмет лізингу у станів якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до п. 7.2.15 Договору лізингоодержувач зобов`язується сплачувати лізингові платежі, що включають:

- суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна;

- проценти та винагороди за отримане в лізйнг майно;

- інші витрати банка, безпосередньо пов`язані з цим Договором, та передбачені цим, Договором, згідно Додатку №2, та не пізніше, дати, зазначеної в Додатку №2, на рахунок, відкритий згідно п. 1.5. цього Договору.

При цьому, відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість майна становить 756 000,00 грн. та складається з:

- суми авансового платежу 226 800,00 грн. у відповідності до п. 1.4. цього Договору;

- загальної вартості лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого лізингоодержувачу майна 529 200,00 грн., згідно з Графіком внесення лізингових платежів, зазначеним в Додатку №2, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком №2 до Договору.

Пунктом 2.3.2. Договору на відповідача-1 покладено обов`язок сплачувати позивачу на рахунок, зазначений в п. 1.5. Договору, винагороду за користування. майном у розмірі 19% річних від суми залишку несплаченої вартості майна виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця.

У випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, винагорода за користування майном складає 38% річних від суми залишку несплаченої вчасно, частини вартості майна, згідно Додатку №2 (п. 2.3.2.1. Договору).

За умовами п. 11.1. Договору строк лізингу становить 3 роки з дати укладення Договору 02.07.2018 року по 02.07.2021 року, а згідно з п. 11.2 Договору строк Договору обумовлений строком лізингу і Договір втрачає свою силу після виконання сторонами всіх зобов`язань по ньому.

Відповідно до абз. 1 ч.2 ст.806 ЦК України та ч.1 ст.2 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16 грудня 1997 року №723/97-ВР до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду).

Відповідно до ч.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ч.1 ст.764 ЦК України у випадку, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку, договору найму, то за відсутності заперечень наимодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

З врахуванням викладених вище норм права та у зв`язку з тим, що зі спливом строку лізингу відповідач -1 не відшкодував вартість майна в повному обсязі та не повернув майно позивачу і позивач, не заперечував проти продовження користування відповідачем - 1 лізинговим майном, строк дії Договору поновлено на 3 роки, а зобов`язання відповідача - 1 з відшкодування вартості лізингового майна та сплати винагороди за користування цим майном є чинними.

В порушення зазначених вище норм Договору відповідач 1 не здійснює відшкодування вартості майна та не повертає майно з лізингу, у зв`язку з чим станом на 01.12.2021р. у останнього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такого відшкодування в розмірі 254 770,40 грн.

Також, відповідач - 1 не сплачує винагороду за користування майном, у зв`язку з чим станом на 01.12.2021 року у нього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такої винагороди в розмірі 179 779,08 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь - кого з них окремо.

Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 254 770,40 грн. суму простроченої заборгованості та 179 779,08грн. суму заборгованості зі сплати винагороди за користування майном, що загалом становить 434 549,48 грн.

Виходячи з вищенаведених обставин справи та законодавчих норм, суд доходить висновку про задоволення позову.

З огляду на задоволення позову, витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ТОВ "Інтервуд 31", (29000, м.Хмельницький, пр.Миру, 76, кв.167, код: 39713795) та ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , код: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код 14360570) 434 549,48 грн. (чотириста тридцять чотири тисячі п"ятсот сорок дев"ять гривень 48 коп.) - заборгованості та 6 538,41 грн. (шість тисяч п"ятсот тридцять вісім гривень 41 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення" ГПК України.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук 4 прим.:

1- до справи

2- позивачу - zapros.v.sud@privatbank.ua;

3 - відповідачу - ТОВ "Інтервуд 31", 29000, м.Хмельницький, просп. Миру, 76, кв.167;

4 - відповідачу - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1