Рішення

від 06.09.2022 по справі 475/1419/19

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/1419/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.09.2022смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої-судді Єгорової Н.І.,

при секретареві Маковецькій Л.А.,

за участю представника позивача Вовчанської Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка, цивільну справу, в порядку загального позовного провадження, за позовом селянського фермерського господарства "Орфей" до товариства з обмеженою відповідальністю "Рельєф Агро", ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним,

встановив:

Позивач СФГ "Орфей" звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Рельєф Агро", ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, посилаючись на те, що 01.08.2007р. між СФГ "Орфей" та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,57 га, кадастровий номер 4822755000:11:000:0039, що розтащована в межах території Доманівської селищної ради Миколаївської області. Даний договір було зареєстровано Доманівським відділом Миколаївської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" у Державному реєстрі земель за № 040801300201 від 21.10.2008р.

02.11.2010р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору оренди землі, яка була зареєстрована Доманівським відділом Миколаївської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" у Державному реєстрі земель за № 041048400082 від 26.11.2010р. Відповідно до умов додаткової угоди договір оренди землі було продовжено до 21.10.2029р.

У 2019р. позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 передала в оренду земельну ділянку ТОВ "Ніколь Агрозем", правонаступником якого є ТОВ "Рельєф Агро". Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав, позивачу стало відомо, що державний реєстратор Миколаївської районної державної адміністрації Мостецький Д.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 48635818 від 12.09.2019р. зареєстрував договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ "Ніколь Агрозем" та ОСОБА_1 , площею 5,5745 га з кадастровим номером 4822755000:11:000:0039. Договір укладений строком на 7 років.

Позивач вважає, що договір, між ОСОБА_1 та ТОВ "Ніколь Агрозем" укладений та зареєстрований з порушенням вимог чинного законодавства, а саме в період діїї чинного договора, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ"Орфей" , а тому підлягає визнанню його недійсним.

В порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор під час проведення державної реєстрації договору оренди землі не перевірив інформацію щодо можливих обтяжень земельної ділянки, що призвело до подвійної реєстрації орендних відносин двох господарств однієї земельної ділянки.

З метою захисту порушених прав, позивач просить визнати договір оренди земельної ділянки, укладений орендодавцем з ТОВ "Ніколь Агрозем" недійсним та стягнути з відповідачів судові витрати.

Представник позивача адвокат Вовчанська Г.С. в судовому засіданні позовні вимоги

підтримала і просила визнати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822755000:11:000:0039, укладений між ТОВ "Ніколь Агрозем", правонаступником якого є ТОВ "Рельєф Агро" та ОСОБА_1 від 05.09.2019р.-недійсним, у зв"язку з тим, що на момент укладення та реєстраціїї даного договора був чинний договір оренди землі, укладений між СФГ "Орфей" та ОСОБА_1 . Не розриваючи попереднього договору оренди землі, був укладений та зареєстрований новий договір на ту ж саму земельну ділянку, що суперечить вимогам діючого законодавства. У випадку задоволення позовних вимог просить стягнути з відповідачів судові витрати, понесені позивачем, враховуючи витрати за надання правничої допомоги.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає і просить їх задовольнити, посилаючись на те, що договір оренди землі з ТОВ "Ніколь Агрозем" вона не підписувала.

Представник ТОВ "Рельєф Агро" в судове засідання не з"явилася, про час та місце розгляду справи належним чином неодноразово була повідомлена, що підтверджується поштовими повідомленнями. У відзиві на позов представник відповідача зазначила, що позовні вимоги вони не визнають і просять в їх задоволенні відмовити, так як на момент укладення та реєстрації договору оренди землі відповідачу та державному реєстратору не було відомо про існування договору, укладеного СФГ "Орфей" з ОСОБА_1 .

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що 01 серпня 2007р. між ОСОБА_1 та СФГ"Орфей" був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,57 га, розташованої в с.Забара, Доманівської селищної ради строком на 11 років. Договір було зареєстровано у Доманівському відділі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.10.2008р. за № 040801300201.

Відповідно до кадастрового плану, земельна ділянка, передана у приватну власність ОСОБА_1 має кадастровий номер 4822755000:11:000:0039.

Згідно акту прийому передачі земельної ділянки від 31 жовтня 2008р. до договору оренди землі орендодавець ОСОБА_1 передала СФГ"Орфей" земельну ділянку в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до додаткової угоди від 02.11.2010р. до договору оренди землі , укладеної між СФГ "Орфей" та ОСОБА_1 , були збільшені розмір орендної плати та строк дії договору до 21.10.2029р. Додаткова угода була зареєстрована у Доманівському відділі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 .11.2010р. за № 041048400082.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, вбачається, що 10.09.2019р. державним реєстратором Миколаївської районної державної адміністрації Мостецьким Д.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48635818 від 12.09.2019р., була здійснена реєстрація договору оренди землі, виданого 05.09.2019р., укладеного строком на 7років. Орендарем договору зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "Ніколь Агрозем" , орендодавцем ОСОБА_1 . В оренду була передана земельна ділянка площею 5,5745 га.

У письмовій заяві, наданої на адресу суду, ОСОБА_1 заявила, що вона не укладала жодних договорів з ТОВ "Ніколь Агрозем", надалі ТОВ "Рельєф Агро". Повноважень на укладення від її імені договорів, вона нікому не надавала. Однак, ОСОБА_1 не заявляа клопотань про призначення з цього приводу почеркознавчої експертизи.

Частиною 4 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки та орендарем.

Згідно з ч 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ч 1 ст.627 ЦК України)

За змістом ч 2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму(оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, грунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та , крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства- ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

У відповідності до вимог ст.ст.13,14,16,19 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі- це договір, за яким орендодавець зобов"язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов"язаний використовувати земельну

ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Об"єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до вимог ст.124,125 ЗК України, що діяла станом на 21.10.2008р., передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції від 04.07.2012р., передбачено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень, була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов"язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень. Норми цієї статті, що діють на сьогодні передбачають, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013р., визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов"язкової реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013р., визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті.

Відповідно до вимог ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов"язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом способів.

Згідно вимог ст.203,215 ЦК України- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч 1-3, 5,6 ст.203 ЦК України.

Частиною 4 ст.18 Закону України"Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", передбачено, що державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Частина 2 ст.22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухолме майно та їх обтяження" передбачає, що відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державнолї реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

З метою захисту права на оренду власника або користувача, відповідно до ст.10 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому порядку до 1 січня 2013р., обов"язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі якщо відповідні документи не були подані заявником.

Такого висновку прийшла ВП ВС від 02.10.2019р. у справі № 587/2331/16-ц.

Проаналізувавши письмові докази по справі та відзив представника відповідача ТОВ "Рельєф Агро", суд прийшов висновку, що при здійснені державної реєстрації договору оренди землі, укладеного 05.09.2019р. між ТОВ "Ніколь Агрозем" та ОСОБА_1 заявником ТОВ "Ніколь Агрозем" не була надана інформація щодо обтяження земельної ділянки іншими орендними відносинами, укладеними с СФГ "Орфей", а державним реєстратором не була самостійно перевірена дана інформація, що призвело до подвійної реєстрації права оренди землі.

Частиною 5 ст.116 ЗК України передбачено правило неможливості передачі в користування земельної ділянки без припинення права попереднього користування, в тому числі і орендаря.

Беручи до уваги, що договір оренди земельної ділянки, укладений 05.09.2019р. між ТОВ "Ніколь Агрозем" правонаступником якого є ТОВ "Рельєф Агро", та ОСОБА_1 зареєстрований в період дії чинного договору , укладеного 01.08.2007р. між СФГ "Орфей" та ОСОБА_1 , який не був попередньо припинений, позовні вимоги щодо визнання недійсним договору оренди землі, укладеного ТОВ "Ніколь Агрозем" з ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійність прямо не встановлена законом ( нікчемний правочин) або якщо він визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочини поділяються за ступенем недійсності на обсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні, які можуть бути визнані судом недійсними за певних умов (оспорювані).

Відповідно до частин 1,2 ст.215 ЦК України, на які позивач посилається у своєму позові, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідач по справі , а саме ТОВ "Рельєф Агро" на виконання вимог ч 1 ст.81 ЦПК України не довели суду правомірність дій щодо здійснення державної реєстрації договору оренди землі від 05.09.2019р.. , а відтак, укладений договір оренди між ОСОБА_1 та ТОВ "Ніколь Агрозем", правонаступником якого є ТОВ "Рельєф Агро" порушує право позивача СФГ "Орфей" на використання зазначеної земельної ділянки в спосіб, передбачений умовами договору та закону, тому саме СФГ "Орфей" має право на оспорювання цього договору.

Відповідно до ч 2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позовних вимог судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Згідно ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вирішує питання про стягнення з відповідача 50% судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 визнала позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, про що свідчать її письмова заява, суд вважає необхідним стягнути з неї судові витрати на користь позивача в розмірі 50% від частини, яка підлягає до відшкодування, із розрахунку (загальний розмір судового збору складає 1921+ 1135=3056грн.; 3056 грн.: 2 рівних частини=1528грн.; із частини одного відповідача 1528 грн. виділюємо 50 %, що склададє 764 грн.) Інші 50 % частини судового збору відповідача ОСОБА_1 підлягають поверненню позивачеві за рахунок державного бюджету.

Друга половина судового збору в сумі 1528 грн. підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача ТОВ "Рельєф Агро".

Судові витрати у виді надання правничої допомоги, докуменгтально підтверджені, в сумі 2000 грн. підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача в рівних частинах.

Керуючись ст.ст.5, 76, 133, 141, 258, 264,265 , 295-300 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Селянського фермерського господарства "Орфей" задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 05.09.2019р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Ніколь Агрозем", правонаступником якого є ТОВ "Рельєф Агро" та ОСОБА_1 , зареєстрований 10.09.2019р. державним реєстратором Миколаївськоїх районної державної адміністрацівї Мостецьким Дмитром Олександровичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48635818 від 12.09.2019р. . номер запису про інше речове право 33182995

Стягнути з ТОВ "Рельєф Агро" (код ЄДРПОУ 41438734, с.Новобогданівка, вул.Шевченка 47/6 Миколаївського району, Миколаївської області) на користь селянського фермерського господарства "Орфей" ( код ЄДРПОУ 23086903 с.Забара, Доманівського району Миколаївської області) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1528 грн. та за надання правничої допомоги в сумі 1000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , прож. смт.Доброслав, Лиманського району, Одеської області) на користь селянського фермерського господарства "Орфей" ( код ЄДРПОУ 23086903 с.Забара, Доманівського району Миколаївської області) судові витрати у виді судового збору в розмірі 764 грн. та витрати за надання правничої допомоги в сумі 1000грн.

Повернути позивачеві селянському фермерському господарству "Орфей" ( код ЄДРПОУ 23086903 с.Забара, Доманівського району Миколаївської області) , - 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 764грн. згідно платіжного доручення №370 (№409271728915) від 06.12.2019р..

Рішення набирає чинності після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, яка може бути подана до суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 16 вересня 2022р.

Суддя : Н. І. Єгорова