Рішення

від 15.09.2022 по справі 280/4699/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 вересня 2022 року Справа № 280/4699/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкор ЛТД" (вул. Зейська, буд. 5, м.Запоріжжя, 69008) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкор ЛТД" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач ), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.02.2021 №0011900705, №0011890705.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в основу висновків про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Астбуд» та ТОВ «Клінсервіс» відповідачем покладено, в тому числі, наявність відповіді управління інформаційної підтримки ГУ Національної поліції в Запорізькій області про відсутність фіксації відеокамерами автотранспортних засобів за номерами та часом, які вказано у ТТН. При цьому позивач зазначає, що використання податковим органом вказаної інформації не підпадає під дію наказу МВС України «Про затвердження Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» від 13.06.2018 № 497.

Крім того, позивач вважає, що перевірка, за наслідками якої складено акт, є неповною, оскільки не отримано відповідей на податкові запити від контрагентів перевізник ТОВ «Інкор ЛТД», а саме ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 на підтвердження надання послуг з перевезення вантажу придбаного товару від продавців ТОВ «Астбуд» та ТОВ «Клінсервіс». Позивач зазначає, що вищевказані контрагенти являються зареєстрованими платниками податку на додану вартість та мають відкриті рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, на момент здійснення господарських операцій з позивачем не віднесені до переліку ризикових субєктів господарювання. Позивач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Ухвалою від 14.06.2021 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 23.06.2021.

Ухвалою суду від 23.06.2021 підготовче засідання відкладено на 09.08.2021.

13.07.2021 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву. Відповідачем зазначено, що між позивачем та ТОВ «Клінсервіс» укладено договір поставки будівельних матеріалів в асортименті. ТОВ «Інкор ЛТД» не проведено розрахунки з ТОВ «Клінсервіс» у вересні 2020 року, станом на 30.09.2020 по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» по контрагенту ТОВ «Клінсервіс» наявна кредиторська заборгованість в сумі 697243,48 грн., однак позивачем не надано доказів оплати товару.

Між тим, позивачем укладено договір про надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському сполученні№ 010820/1 від 01.08.2020 з ФОП « ОСОБА_1 та надано товарно-транспортні накладні. У графі «Пункт навантаження» зазначено: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 2, однак згідно наявної інформації у ТОВ «Клінсервіс» нерухоме майно відсутнє, набуття в оренду підприємством приміщень за даною адресою не встановлено. Рух транспортних засобів, якими здійснювалось перевезення, згідно відповіді управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ Національної поліції у Запорізькій області від 18.11.2020 № 2652/2/02-2020 на території Запорізької області не зафіксовано. Перевіркою також було встановлено, що згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ), наданого позивачем за 3 квартал 2020 року, нарахування та виплати доходів ФОП ОСОБА_1 не задекларовані. Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено реєстрацію по ланцюгу придбання контрагентами постачальниками податкових накладних з номенклатурою товарів, наведеною у податкових накладних, зареєстрованих ТОВ «Клінсервіс» в адресу ТОВ «Інкор ЛТД». Відповідач вважає, що первинні документи, якими оформлені операції між ТОВ «Клінсервіс» та позивачем, суперечать вимогам діючого законодавства.

Також відповідачем у відзиві зазначено, що між позивачем та ТОВ «Астбуд» було укладено договір купівлі-продажу товару (арматури) від 01.07.2020 № 0107/1 із пунктом поставки товару: Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, б. 115Б, офіс 502.

Станом на 30.09.2020 по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» по контрагенту ТОВ «Астбуд» наявна кредиторська заборгованість в сумі 1504809,09 грн.

Перевіркою встановлено, що між ТОВ «Інкор ЛТД» та ФОП ОСОБА_2 було укладено Договір транспортного експедирування № 010120 від 01.01.2020. у наданих ТТН зазначено місце навантаження товару м. Львів, вул. Зелена, б. 115Б, однак згідно реєстру речових прав на нерухоме майно власність обєкту нерухомого майна за цією адресою належить гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «МВО», ТОВ «Бізнес Естейт». При цьому згідно наявної інформації у ТОВ «Астбуд» нерухоме майно відсутнє.

Рух транспортних засобів, якими здійснювалось перевезення, згідно відповіді управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ Національної поліції у Запорізькій області від 18.11.2020 № 2652/2/02-2020 на території Запорізької області не зафіксовано. Перевіркою також було встановлено, що Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) у 2020 році до податкового органу не надавався. Відповідачем зазначено, що в ході проведеної перевірки не встановлено нарахування та виплат доходів водію ОСОБА_5 , у звязку з чим відсутні підстави вважати, що даний громадянин причетний до операцій з надання послуг перевезення та господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 .

Також відповідач зазначає, що рішенням комісії ГУ ДПС в Львівській області від 03.09.2020 № 32361 на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків заблокована реєстрація податкових накладних.

Відповідач зазначає, що первинні документи, якими оформлені операції між ТОВ «Астбуд» та ТОВ «Інкор ЛТД», суперечать вимогам діючого законодавства, у звязку з внесенням в ці документи даних, які не відповідають дійсності. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 09.08.2021 провадження у справі зупинено для надання сторонам часу для примирення. Наступне судове засідання призначено на 15.09.2021.

14.09.2021 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 15.09.2021 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.09.2021 задоволено заяву позивача про уточнення позовних вимог.

15.09.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про закінчення підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 15.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті 18.10.2021.

13.10.2021 відповідачем до суду подано пояснення по справі, де вказано, що надання послуг із переробки давальницької сировини відбувалось раніше, ніж така давальницька сировина, необхідна для виготовлення готової продукції, взагалі була придбана. Доказів розрахунків із контрагентами за поставлений товар позивачем не надано, заборгованість із ТОВ «Клінсервіс» становить 697243,48 грн., із ТОВ «Астбуд» 1504809,09 грн. Позивачем до матеріалів справи було долучено лише платіжні доручення № 200 від 29.09.2020 на суму 76559 грн. та № 196 від 22.09.2020 на суму 14400 грн., що підтверджує лише часткову сплату коштів по укладеним договорам. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 18.10.2021 клопотання позивача задоволено, розгляд справи відкладено на 18.11.2021.

Протокольною ухвалою суду від 18.11.2021 оголошено перерву до 06.12.2021.

Ухвалою суду від 06.12.2021 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 15.02.2022.

Ухвалою суду від 15.02.2022 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 15.02.2022 розгляд справи відкладено на 15.03.2022.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської федерації в Україні введений воєнний стан.

Наказами тимчасово виконуючого обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2022 №12, від 11.03.2022 №13, від 18.03.2022 №14, від 25.03.2022 №15, від 01.04.2022 №16, від 08.04.2022 №17, від 15.04.2022 №18, від 22.04.2022 №21, від 29.04.2022 №22 строк дії наказу від 28.02.2022 №11 про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану продовжений до 06.05.2022 включно. Роботу суду відновлено з 10.05.2022.

Враховуючи зазначені обставини, призначене на 15.03.2022 судове засідання не відбулось, та його було перенесено на 04.07.2022.

Ухвалою суду від 04.07.2022 було відкладено розгляд справи на 10.08.2022.

Ухвалою суду від 10.08.2022 судове засідання було відкладено на 05.09.2022.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, за наявними доказами у справі.

Представник відповідача подав до суду клопотання, в якому просив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9ст. 205 КАС України).

Відтак, суд дійшов висновку про можливість завершення розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23 жовтня 2020 року № 232-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інкор ЛТД» та наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 30 жовтня 2020 року № 323-п «Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки», Головним управлінням ДПС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інкор ЛТД» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень-вересень 2020 року відємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням відємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами проведення перевірки ТОВ «Інкор ЛТД» складено акт від 10 листопада 2020 року № 564/08-01-07-05/37611239, яким зафіксовано наступні порушення вимог податкового законодавства:

1) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2020 року на суму 33678 грн. та до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2020 року на суму 254209 грн.;

2) порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної, по операціям з продажу товарів (послуг) у періоді серпень-вересень 2020 року, що тягне за собою відповідальність відповідно до вимог п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

При цьому, 05 лютого 2021 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 0011900705, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 254209 грн. та № 0011890705, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 33678,00 грн, а також нараховано штрафні санкції у сумі 8419,50 грн.

Не погоджуючись з правомірністю отриманих податкових повідомлень-рішень, в частині нарахованих зобов`язань, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Так, згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, оскільки платники податків при здійсненні господарської діяльності не обмежені чинним законодавством у праві самостійно обирати найбільш оптимальний варіант ведення господарської діяльності, зокрема, не позбавлений права укладати договори із сторонніми особами щодо реалізації своїх окремих функцій.

Згідно пп. «а» та пп. «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно пп. «а» та пп. «б» п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:

- бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

- господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

- економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів;

- первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Судом встановлено, що на формування спірних податкових зобов`язань товариства у перевіряємому періоді, зокрема, вплинули його господарські операції з придбання товарів та послуг у наступних контрагентів: ТОВ «Клінсервіс» та ТОВ «Астбуд».

В даному випадку, податковим органом у ході проведення документальної перевірки товариства встановлено, що проведені товариством господарські операції зі вказаними контрагентами не мали реального характеру, а надані до перевірки первинні бухгалтерські документи є неповними, складені формально та не підтверджують реальності проведених господарських операцій.

Внаслідок чого, податковим органом зроблено висновок про те, що суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів та послуг у вищевказаних контрагентів не відносяться до податкового кредиту, а тому оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням донараховано товариству додаткові податкові зобов`язання зі сплати податку на додану вартість та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Так, необхідною умовою для визнання реальними проведені господарські операції є встановлення факту придбання товарів (отримання послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають зміст господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок підтвердження розміру сформованого податкового кредиту документами первинного обліку покладається на покупця таких товарів та послуг.

З іншого боку, наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення сплачених сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для підтвердження розміру сформованого податкового кредиту, у разі встановлення факту фіктивності проведених господарських операцій у ході судового розгляду справи.

Між тим, на підтвердження реальності проведення спірних господарських операцій в матеріалах справи зібрано первинні документи, що складені у ході проведення господарських операцій з вищевказаними контрагентами.

Щодо проведених між ТОВ «Інкор ЛТД» та ТОВ «Клінсервіс» господарських операцій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, між ТОВ «Інкор ЛТД» (в особі Покупця) та ТОВ «Клінсервіс»(в особі Продавця) укладено договір поставки № 1608/01 від 16 серпня 2020 року.

Згідно умов укладеного договору Постачальник зобов`язується передати у власність покупця будівельні матеріали в асортименті, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити його за умовами даного договору.

Найменування, кількість та ціна товару за цим договором вказується у видаткових накладних.

Загальна ціна даного договору становить ціну товару, отриманого по всім видатковим накладним протягом терміну дії даного договору та орієнтовно складає 5000000 грн.

Оплата за даним договором можлива шляхом попереднього зарахування на поточний рахунок, але у будь-якому разі вона повинна бути здійснена не пізніше 90 днів, після отримання товару покупцем.

В процесі виконання умов укладеного договору сторонами складено видаткові накладні: № 478 від 16 вересня 2020 року на суму 353701,70 грн.; № 479 від 21 вересня 2020 року на суму 343541,78 грн.

При цьому, за наслідком проведення господарських операцій контрагентом позивача складено та зареєстровано податкові накладні, про що зазначено в Акті перевірки.

Також на підтвердження виконання вказаного Договору позивачем надано: рахунки на оплату № 1609-01 від 16.09.2020 та № 2109-01 від 21.09.2020; товарно-транспортні накладні № 1/1609 від 16.09.2020 та № 2/2109 від 21.09.2020.

Так, відповідач вказує, що перевіркою не можливо підтвердити послуги щодо транспортування товару від контрагента позивача - ТОВ «Клінсервіс» до місця призначення, оскільки у графі «Пункт навантаження» зазначено: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 2, однак згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна у ТОВ «Клінсервіс» нерухоме майно відсутнє, набуття в оренду підприємством приміщень за даною адресою не встановлено.

Згідно товарно-транспортних накладних, товар перевозився автомобільним перевізником ОСОБА_1 , водієм ОСОБА_6 на автомобілі RENAULT, державний номер НОМЕР_1 , напівпричіп державний номер НОМЕР_2 , вантажовідправником є ТОВ Клінсервіс, пункт навантаження - м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 2, пункт розвантаження - м. Запоріжжя, вул. Доківська, 3.

На підтвердження можливості для здійснення перевезення товару за договором поставки з ТОВ Клінсервіс позивачем надано копію техпаспорту на напівпричіп державний номер НОМЕР_2 , копію договору № 010820/1 від 01.08.2020 про надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеного з ФОП ОСОБА_1 , копію наказу № 3-к від 22.03.2019 про призначення на посаду водія ОСОБА_6 , лист ФОП ОСОБА_1 про надання послуг з перевезення вантажу ТОВ «Інкор ЛТД», Акти здачі-прийняття робіт, рахунки-фактури, платіжні доручення.

Щодо проведених між ТОВ «Інкор ЛТД» та ТОВ «Астбуд» господарських операцій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, між ТОВ «Інкор ЛТД» (в особі Покупця) та ТОВ «Астбуд»(в особі Продавця) укладено договір купівлі-продажу № 0107/1 від 01 липня 2020 року.

Згідно умов укладеного договору Постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити його за умовами даного договору.

Найменування товару, кількість, ціна, умови оплати зазначаються в специфікаціях, які є невідємною частиною цього договору.

Перехід права власності на товар відбувається в момент поступлення грошових коштів на рахунок продавця.

В процесі виконання умов укладеного договору сторонами складено: рахунки фактури № 1220 від 06 серпня 2020 року на суму 250001,05 грн., № 1258 від 17 серпня 2020 року на суму 250010,66 грн. та № 1265 від 18 серпня 2020 року на суму 530068,16 грн.; видаткові накладні № 1220 від 06 серпня 2020 року на суму 250001,05 грн., № 1258 від 17 серпня 2020 року на суму 250010,66 грн. та № 1265 від 18 серпня 2020 року на суму 530068,16 грн.; специфікація № 2 від 06.08.2020, специфікація № 3 від 17.08.2020, специфікація № 4 від 18.08.2020; товарно-транспортні накладні № 2/0608 від 06.08.2020, № 3/1708 від 17.08.2020, № 4/1808 від 18.08.2020.

При цьому, за наслідком проведення господарських операцій контрагентом позивача складено та зареєстровано податкові накладні, про що зазначено в Акті перевірки.

Так, відповідач вказує, що перевіркою не можливо підтвердити послуги щодо транспортування товару від контрагента позивача - ТОВ «Астбуд» до місця призначення, оскільки у графі «Пункт навантаження» зазначено: АДРЕСА_1 , однак згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна у ТОВ «Астбуд» нерухоме майно відсутнє.

Згідно товарно-транспортних накладних, товар перевозився автомобільним перевізником ОСОБА_1 , водієм ОСОБА_6 на автомобілі RENAULT, державний номер НОМЕР_1 , напівпричіп державний номер НОМЕР_2 , вантажовідправником є ТОВ Астбуд, пункт навантаження - м. Львів, вул. Зелена, буд. 115Б, пункт розвантаження - м. Запоріжжя, вул. Доківська, 3.

Крім того, згідно товарно-транспортної накладної № 3/1708, товар перевозився автомобільним перевізником ОСОБА_2 , водієм ОСОБА_5 на автомобілі ФОРД, державний номер НОМЕР_3 , вантажовідправником є ТОВ Астбуд, пункт навантаження - м. Львів, вул. Зелена, буд. 115Б, пункт розвантаження - м. Запоріжжя, вул. Доківська, 3.

На підтвердження можливості для здійснення перевезення товару за договором поставки з ТОВ Астбуд позивачем надано копію техпаспорту на напівпричіп державний номер НОМЕР_2 , копію договору № 010820/1 від 01.08.2020 про надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеного з ФОП ОСОБА_1 , копію наказу № 3-к від 22.03.2019 про призначення на посаду водія ОСОБА_6 , лист ФОП ОСОБА_1 про надання послуг з перевезення вантажу ТОВ «Інкор ЛТД», копію Договору транспортного експедирування № 010120 від 01.01.2020, Акти здачі-прийняття робіт, рахунки-фактури, платіжні доручення.

В контексті заповнення товарно-транспортних накладних по взаємовідносинах з контрагентами та того, що, зокрема водії, вказані в товарно-транспортних накладних, наданих ТОВ «Інкор ЛТД» до перевірки, не мають відношення до перевезення товару та не є працівниками перевізника як підставу для невизнання реальності господарських операцій, слід зазначити, що документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування ПДВ не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення.

Даний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 05 січня 2021 року у справі №820/1124/17.

Також, відповідач посилається на те, що, згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за ІІІ квартал 2020 року не підтверджено нарахування та виплата доходів ФОП ОСОБА_1 , а по ФОП ОСОБА_2 такий розрахунок за 2020 рік взагалі не надавався.

Суд вважає вищевказані доводи відповідача необґрунтованими, оскільки, висновки про відсутність реальності господарських операцій з огляду на відсутність у контрагентів трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу наданої іншими контролюючими органами податкової інформації та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, зокрема, і щодо неподання контрагентами податкової звітності, проте, така податкова інформація, носить виключно інформативний характер.

Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже, така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі №600/1083/20-а, від 05 січня 2021 року у справі №820/1124/17.

Також, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що до перевірки не було надано паспортів (сертифікатів) якості, що унеможливлює встановлення походження товарів, оскільки відповідачем не доведено про відповідність конкретних товарів вимогам конкретних нормативних документів (ДСТУ, ГОСТ, ТУ, тощо). В акті перевірки також відсутні висновки про відповідність конкретних товарів даним з контролю якості, що повинні бути зазначені у сертифікатах (паспортах) якості.

Доводи відповідача про те, що спірні господарські операції не мають реального характеру, оскільки рішенням Комісії регіонального рівня від 03.09.2020 №32361 встановлено відповідність ТОВ «Астбуд» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку через наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції суд вважає необгрунтованими, оскільки на час складання податкових накладних таке рішення було відсутнє, при цьому ТОВ АСТБУД було зареєстроване у встановленому законом порядку, доказів в спростування цих обставин відповідачем до суду не надано.

Разом з тим, суд зазначає, що перевіркою встановлено, що відповідно до наданих до перевірки документів, ТОВ «Інкор ЛТД» розрахунки з ТОВ «Клінсервіс» у вересні 2020 року не проведено, станом на 30.09.2020 по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» по контрагенту ТОВ «Клінсервіс» наявна кредиторська заборгованість в сумі 697243,48 грн.

Також перевіркою встановлено, що проведення розрахунків між ТОВ «Інкор ЛТД» та ТОВ «Астбуд» відбувалось у безготівковій формі згідно платіжних доручень № 200 від 29.09.2020 на суму 76559 грн. та № 196 від 22.09.2020 на суму 14400 грн., що підтверджує лише часткову сплату коштів по укладеним договорам. Доказів іншої частини товару позивач до суду не надав. Станом на 01.08.2020 по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» по контрагенту ТОВ «Астбуд» наявна кредиторська заборгованість в сумі 565688,40 грн., станом на 30.09.2020 кредиторська заборгованість складає 1504809,09 грн.

Суд звертає увагу, що позивачем з приводу кредиторської заборгованості та відсутності документів на підтвердження оплати за поставлений товар не наведено жодного аргументу та не заперечено щодо їх наявності.

Єдиним аргументом на користь скасування таких повідомлень-рішень позивачем вказано на наявність кредиторської заборгованості, що мала бути врахована контролюючим органом.

До суду не надано документальних підтверджень термінів та підстав виникнення кредиторської заборгованості по контрагентах.

Тобто, у контролюючого органу не було інформації щодо дати та підстав виникнення такої дебіторської заборгованості.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем не підтверджені витрати, як засіб оплати за отриманий від контрагента товар.

Передбачено, що якщо за результатами реальної господарської операції віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у вартості товару, відбувається на підставі належним чином оформлених документів, обов`язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підтвердження дійсності господарських операцій ТОВ Інкор ЛТД не надано докази здійснення оплати за товар, наявність яких передбачена договором поставки та договору купівлі-продажу.

Вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди. Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту та складу витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У суду наявні сумніви щодо наданих позивачем облікових документів як достовірних, з огляду на відсутність розрахунку за придбаний товар.

Таким чином, суд не погоджується з позицією позивача щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій з ТОВ Клінсервіс та ТОВ «Астбуд» у зв`язку з відсутністю підтвердження дійсності виконання господарських операцій.

Суд зазначає, що витрати задекларовані ТОВ Інкор ЛТД, не пов`язані з отриманням товару. В матеріалах справи відсутні платіжні документи, які є обов`язковими документами при формуванні показників податку, наявність кредиторської заборгованості суд вважає неналежним доказом з підстав, які приведені у даному судовому рішенні.

Відповідно до ч.1ст.9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2ст.6 КАС Українисуд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, аст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.2,5,9,72,77, 134,139,241,243-246,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкор ЛТД" (вул. Зейська, буд. 5, м.Запоріжжя, 69008) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 16.09.2022.

Суддя А.В. Сіпака