Рішення

від 28.08.2022 по справі 340/10705/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/10705/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Науменка В.В.

при секретарі судового засідання Побочій О.В.,

за участі:

представника позивача Виноградової Л.Г.

представника відповідача Цоток І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС-2010» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС-2010» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області, а саме:

№00043910704 від 11.10.2021, яким зменшено суми від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 132416 грн.;

№00043900704 від 11.10.2021, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 7 383 336 грн., з яких 1 476 667 грн. штрафних санкцій;

№00043920704 від 11.10.2021, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 5649710 грн.;

№00043930704 від 11.10.2021, яким зменшено суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 2 697 720 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вказані податкові повідомлення-рішення винесені необґрунтовано, без належної оцінки обставин здійснення господарської діяльності ТОВ «Прогрес-2010», базуються виключно на припущеннях податкового органу, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 28.12.2021 відкрито провадження у справі, розгляд і вирішення справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.01.2022, сторонам встановлено строки та порядок вчинення процесуальних дій (т. 7 а.с. 117).

19.01.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, зі змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Прогрес-2010», за результатами якого складено акт від 17.09.2021 №3161/11-28-07-04/37168270, яким встановлено чисельні порушення позивачем вимог ПК України, що, у свою чергу, послугувало підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень. Вважає винесені податкові повідомлення-рішення правомірними а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають (т.7 а.с. 124-137).

25.01.2022 у підготовчому засіданні представником позивача надано суду відповідь на відзив, з якої вбачається, що позивач наполягає на обґрунтованості позовних вимог, посилаючись на судову практику з розгляду аналогічних спорів, а доводи, зазначені у відзиві вважає безпідставними та такими, що не спростовують позиції, викладеній у позові (т. 7 а.с. 194-218).

У підготовчому засіданні, що відбулось 25.01.2022, судом задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , після чого оголошено перерву до 09.02.2022 у зв`язку з клопотанням відповідача про необхідність надання додаткового часу для ознайомлення з відповіддю на відзив.

31.01.2022 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач наполягає на своїй позиції, викладеній у відзиві, позовні вимоги вважає необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити (т. 7 а.с. 233-238).

У підготовчому засіданні 09.02.2022 судом задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, а також клопотання представника позивача про виклик свідка ОСОБА_3 , підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до розгляду по суті на 23.02.2022.

У судовому засіданні представником позивача позов підтримано у повному обсязі та надано пояснення в його обґрунтування.

Зокрема, у частині, що стосується взаємовідносин позивача з контрагентами щодо надання рекламних та клінінгових послуг, представником позивача зазначено, що висновки податкового органу ґрунтуються виключно на припущеннях щодо нереальності господарських операцій, що, за твердженням позивача, не відповідає дійсності. Представник позивача наполягав, що усі взаємовідносини ТОВ «Прогрес-2010» з такими контрагентами, як ТОВ «СКС», ДСД УО ТОВ «Супермобайл», ТОВ «Прайм Маркетинг Груп», ТОВ «ТД Дітрейд», ТОВ «Продмаркет Трейд», ТОВ «Клінінг Тайм Україна», відбувались в реальності та мали економічну доцільність, проводилась оплата за отримані послуги, що підтверджено рухом коштів по рахунках позивача, усі операції належним чином відображені у бухгалтерській та податковій звітності, що не заперечувалось відповідачем. Зазначив, що у матеріалах справи є значна кількість фотозвітів щодо транслювання рекламного відеоролика на екранах та відеобордах у торгівельних центрах, що є предметом договорів, укладених між позивачем та ТОВ «СКС», ТОВ «ТД Дітрейд», ТОВ «Продмаркет Трейд», що доводить дійсність правовідносин за такими договорами. Відправлення рекламних СМС-повідомлень такими контрагентами, як ДСД УО ТОВ «Супермобайл», ТОВ «Прайм Маркетинг Груп» підтверджується відповідними актами. Таким же чином підтверджується й надання клінінгових послуг ТОВ «Клінінг Тайм Україна». Перелічені контрагенти на момент взаємовідносин з позивачем не перебували на обліку як ризикові, мали достатню матеріальну базу, що, зокрема, відображено у звітах форми 20-ОПП, мали достатню кількість працівників, серед зареєстрованих видів діяльності за КВЕД мали види діяльності, що дозволяли виконувати передбачені укладеними договорами зобов`язання перед позивачем. Позивач, укладаючи договори із зазначеними контрагентами, діяв з достатньою обачністю, перевіряв таких контрагентів доступними способами. Складені зазначеними контрагентами податкові накладні щодо наданих позивачу послуг вносились у відповідний реєстр та податковим органом не зупинялись. Жоден з перелічених контрагентів за вчинення будь-яких дій, пов`язаних саме зі спірними правовідносинами з позивачем, податковим органом до відповідальності не притягувався. Зустрічні перевірки на таких підприємствах податковим органом не проводились. Доводи відповідача щодо неможливості надання спірних послуг зазначеними контрагентами не підкріплені жодними належними та допустимими доказами.

З приводу взаємовідносин з іноземними контрагентами, представником відповідача зазначено, що по таких підприємствах, як Echem Incorporation Limited, Hong Kong, SRL Lisarin та FPC Cheton Grup (Республіка Молдова), позивачем до податкового органу під час перевірки надавались усі розрахунки щодо ціноутворення, яке б відповідало принципу «витягнутої руки», що передбачено ст. 39 ПК України. Водночас, такі розрахунки податковим органом були прийняті, але фактично проігноровані без зазначення будь-яких причин. Крім цього, зазначає, що розрахунки по контрагенту Puhp Solvent Export-Import M.M. Cichonsy Spolka jawna, Poland податковому органу не надавались у зв`язку з тим, що запит на надання таких розрахунків сформовано та направлено позивачу вже після закінчення податкової перевірки, що, на думку позивача, звільняє останнього від обов`язку відповідати на такий запит.

Щодо збільшення фінансового результату за 4 квартал 2018 року на суму перевищення нарахованих процентів за позиками, що виникають по операціям з пов`язаною особою-нерезидентом Компанією «Аноформ Оперейшнз Лімітед» на суму 1271545 грн., представником позивача підтверджено доводи, викладені у позові щодо штучного завищення фінансового результату за 2019 та 2020 роки на загальну суму 127154,50 грн. через безпідставне, на думку позивача, незастосування податковим органом п. 140.3. ст. 140 ПК України.

Також представником позивача звернуто увагу суду на наявність уточнюючої декларації на прибуток за 1 квартал 2021 року, яку не враховано податковим органом під час проведення перевірки та складання акту й відповідних податкових повідомлень-рішень.

Представником відповідача у судовому засіданні позов не визнано, надано пояснення щодо обставин, якими обґрунтовується позиція відповідача.

Зокрема зазначено, що надання послуг такими контрагентами, як ТОВ «СКС», ТОВ «ТД Дітрейд», ТОВ «Продмаркет Трейд» не відбувалось в реальності через відсутність документального підтвердження належності та підстав використання відеобордів та моніторів у торгівельних центрах, на яких нібито транслювався рекламний відеоролик позивача; відсутність будь-яких контактів зазначених підприємств у мережі інтернет, зокрема відсутність власних інтернет-сайтів, тощо.

Надання послуг з надсилання СМС-повідомлень рекламного змісту для позивача такими контрагентами, як ДСД УО ТОВ «Супермобайл», ТОВ «Прайм Маркетинг Груп», на думку відповідача, також є нереальними господарськими операціями через значну кількість нібито надісланих повідомлень, яка співставна загальній кількості дорослого населення України, відсутності ідентифікації отримувачів таких повідомлень. Звертає увагу суду на дефектність актів виконаних робіт по взаємовідносинам з ТОВ «Прайм Маркетинг Груп» за період з жовтня 2020 по березень 2021 років, а саме невідповідність таких актів умовам укладеного між сторонами договору: не зазначення в них кількості відправлених повідомлень, вартості одного повідомлення тощо. Також вказує на відсутність будь-яких контактів зазначених підприємств у мережі інтернет, зокрема відсутність власних інтернет-сайтів, а також звертає увагу на наявність кримінального провадження, одним із фігурантів якого є ТОВ «Прайм Маркетинг Груп».

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Клінінг Тайм Україна», представником відповідача наголошено на неможливості надати заактований об`єм послуг через недостатню, на думку відповідача, кількість працівників. Також звертає увагу на наявність кримінального провадження, одним із фігурантів якого є ТОВ «Клінінг Тайм Україна».

В іншій частині представником відповідача підтримано доводи, викладені у відзиві на позов, наголошено на необґрунтованості позову та необхідності відмови у його задоволенні.

В судовому засіданні неодноразово оголошувались перерви у зв`язку з необхідністю дослідження значного обсягу письмових матеріалів та допиту свідків.

Так, допитана у якості свідка ОСОБА_3 суду пояснила, що є головним бухгалтером ТОВ «Прогрес-2010». Зазначила, що перевіряючим надавалась уся інформація, передбачена ст. 39 ПК України щодо взаємовідносин з іноземними контрагентами з Гонконгу, Польщі та Молдови.

По контрагенту з Гонконгу - Echem Incorporation Limited, перевіряючим надавались списки митних декларацій по аналогічним товарам, для розрахунків використовувався метод порівняльної неконтрольованої ціни, передбачений пп. 39.3.1.1 п. 39.3 ст. 39 ПК України. Аналогічним чином проводились розрахунки по контрагенту з Польщі - Puhp Solvent Export-Import M.M. Cichonsy Spolka jawna.

По контрагентам з Молдови - SRL Lisarin та FPC Cheton Grup, мали місце експортні операції, тому були відсутні дані щодо порівняння цін на аналогічні товари у іноземній валюті, були використані ціни у гривні на аналогічні товари, які продаються в Україні конкурентами позивача, та переведені у іноземну валюту по курсу НБУ. Перевіряючим надані для підтвердження таких цін прайс-листи підприємств-конкурентів позивача на продукцію, аналогічну тій, що була експортована на користь вищевказаних контрагентів.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що працює заступником начальника відділу позапланових перевірок ГУ ДПС у Кіровоградській області та приймала безпосередню участь у проведенні перевірки ТОВ «Прогресс-2010».

З приводу правовідносин позивача з іноземними контрагентами, такими, як Echem Incorporation Limited, Hong Kong, SRL Lisarin та FPC Cheton Grup (Республіка Молдова), свідок зазначила, що на запити перевіряючих щодо документального підтвердження реалізації та придбання товарів за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», позивачем надано лише дуже стислу за змістом пояснювальну записку, у якій відсутні будь-які розрахунки, не зазначено методу, який обрано позивачем для проведення таких розрахунків, тощо. Замість розрахунків надано прайс-листи та список митних декларацій. Жодних розрахунків, як це передбачено чинним законодавством, позивачем до податковому органу не надавалось. Свідок підкреслив, що такі розрахунки позивачем мали проводитись не під час перевірки, а під час здійснення відповідних господарських операцій та відображення їх у документах бухгалтерського й податкового обліку.

З приводу взаємовідносин позивача з пов`язаною особою-нерезидентом Компанією «Аноформ Оперейшнз Лімітед», свідок пояснив, що фінансовий результат за 2019 та 2020 роки не мав бути зменшеним на 5% у відповідності до п. 140.3 ст. 140 ПК України, оскільки усі суми процентів позивачем були враховані у зменшення фінансового результату до оподаткування.

Свідок ОСОБА_1 надала суду пояснення про те, що вона працює начальником відділу позапланових перевірок ГУ ДПС у Кіровоградській області та приймала безпосередню участь у проведенні перевірки ТОВ «Прогресс-2010».

З приводу взаємовідносин позивача з ТОВ «СКС», ТОВ «ТД Дітрейд», ТОВ «Продмаркет Трейд» зазначила, що такі господарськи операції віднесено до нереальних через ряд підстав, серед яких виділено відсутність доказів укладення такими підприємствами договорів оренди відеобордів та плазмових екранів у торгівельних центрах, на яких транслювався рекламний відеоролик.

Що стосується відносин позивача з ДСД УО ТОВ «Супермобайл», ТОВ «Прайм Маркетинг Груп», свідком зазначено, що серед причин віднесення таких господарських операцій до нереальних є дуже велика кількість СМС-повідомлень та невизначеність адресатів вказаних повідомлень.

Свідок також повідомив, що взаємовідносини позивача з ТОВ «Клінінг Тайм Україна» також віднесені до нереальних господарських операцій через те, що на переконання податкового органу, таким підприємством не могло бути виконано обумовленого договорами обсягу робіт, майже одночасно на декількох об`єктах, через недостатню кількість працівників та матеріальних засобів такого підприємства.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши надані сторонами письмові матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі наказу №767-п від 07.07.2021 (т. 7 а.с. 141), наказу №1008-п від 26.08.2021 (т.7 а.с. 146), направлень на перевірку №1427, 1428, 1429, 1430 від 29.07.2021 (т. 7 а.с. 142-145) та №1584 від 25.08.2021 (т. 7 а.с. 147), Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області у період з 30.07.2021 по 10.09.2021 проведено планову документальну виїзну перевірку податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-2010», за період з 01.10.2018 по 31.03.2021.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт від 17.09.2021 за №3161/11-28-07-04/37168270 (т.1 а.с. 52-165), яким встановлено наступні порушення з боку ТОВ «Прогрес-2010»:

-пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 140.2, пп. 140.4.4 п. 140.4, пп. 140.5.4, пп. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5649710 грн.;

-пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 140.2, пп. 140.4.4 п. 140.4, пп 140.5.4 пп. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на суму 2697720 грн.;

-п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. «в» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5906669 грн.;

-п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. «в» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 132416 грн.

Зазначений акт перевірки був направлений на адресу позивача та отриманий ним, що сторонами не заперечується.

Відповідно до висновків акту перевірки, ГУ ДПС в Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення:

-№00043910704 від 11.10.2021, яким зменшено розміри від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 132416 грн. (т. 1 а.с. 39-40);

-№00043900704 від 11.10.2021, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 7383336 грн., з яких основного платежу 5906669 грн. та 1476667 грн. штрафних санкцій (т. 1 а.с. 41-42);

-№00043920704 від 11.10.2021, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 5649710 грн. (т. 1 а.с. 43-45);

-№00043930704 від 11.10.2021, яким зменшено суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 2 697 720 грн. (т. 1 а.с. 46-48).

Вказані податкові повідомлення-рішення податковим органом направлені на адресу позивача та отримані останнім, що сторонами також не заперечується.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем у позасудовому порядку 18.10.2021 до ДПС України подано скаргу, яка залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Вказане стало підставою для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Аналізуючи фактичні підстави для винесення податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень за допущені, на його думку, позивачем порушення податкового законодавства, встановлені вищевказаною перевіркою, суд умовно поділяє їх на такі основні групи:

-ті, що допущені унаслідок здійснення позивачем нереальних, на думку податкового органу, господарських операцій з такими контрагентами, як ТОВ «СКС», ДСД УО ТОВ «Супермобайл», ТОВ «Прайм Маркетинг Груп», ТОВ «ТД Дітрейд», ТОВ «Продмаркет Трейд», ТОВ «Клінінг Тайм Україна», що призвело до зменшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також збільшено розміри від`ємного значення з податку на додану вартість та податку на прибуток;

-ті, що допущені унаслідок здійснення позивачем без документального підтвердження реалізації та придбання товарів за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», господарських операцій з іноземними контрагентами Echem Incorporation Limited, Гонконг, Puhp Solvent Export-Import M.M. Cichonsy Spolka jawna, Польща, SRL Lisarin та FPC Cheton Grup, Республіка Молдова, та, відповідно, не збільшення відповідного фінансового результату до оподаткування, що призвело до зменшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток;

-ті, що допущені позивачем унаслідок незбільшення фінансового результату на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за позиками, що виникли у взаємовідносинах з пов`язаною особою-нерезидентом Компанією «Аноформ Оперейшенз Лімітед», що призвело до зменшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток.

З приводу здійснення позивачем нереальних, на думку податкового органу, господарських операцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій щодо взаємовідносин позивача із розміщення рекламних матеріалів на відеобордах та моніторах у торгівельних центрах м. Києва з такими контрагентами, як ТОВ «СКС» (ЄДРПОУ 38591109), ТОВ «ТД Дітрейд» (ЄДРПОУ 41737583), ТОВ «Продмаркет Трейд» (ЄДРПОУ 41737595).

Зокрема, встановлено документальне оформлення господарських операцій по взаємовідносинах позивача з ТОВ «СКС» (ЄДРПОУ 38591109) з придбання рекламних послуг за період з жовтня 2018 по жовтень 2020 років на загальну суму 20666533,02 грн., у тому числі ПДВ 3444422,19 грн.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «СКС» (теперішня назва ТОВ «Якісний системний сервіс 2020») зареєстроване 28.02.2013, серед зареєстрованих видів економічної діяльності має: 73.11 Рекламні агентства (т. 8 а.с. 78-81).

Правовідносини між сторонами відбувались на підставі укладених договорів №30/03/13 від 30.03.2018 (т. 2 а.с. 44-48), 29/03/12 від 29.03.2019 (т. 2 а.с. 185-189), 31/03/03 від 31.03.2020 (т. 3 а.с. 205-209).

Предметом зазначених договорів, які є аналогічні за змістом, у відповідності до п.2.1, є надання послуг з розміщення рекламних матеріалів, наданих замовником та/або виготовлених виконавцем на замовлення замовника. Передбачалось, що виконавець має право залучати третіх осіб для надання послуг по даному договору та виготовлення рекламних матеріалів.

У відповідності до складених сторонами додатків до договорів, які є їх невід`ємною частиною, фактично відбувалось транслювання рекламного відеоролика «Імідж Прогрес-2010» тривалістю 30 секунд на плазмових моніторах в обумовлених сторонами торгівельних центрах м. Києва та на відеобордах у м. Києві, у відповідності до затверджених сторонами медіапланів проведення відеоінформаційної кампанії, що підтверджувалось ефірними довідками проведеної відеоінформаційної кампанії, відповідними фотозвітами та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за кожен звітний період (т. 2 а.с. 49-184, 190-239, т. 3 а.с. 1-204, 210-246, т. 4 а.с. 1-80).

Розрахунки між сторонами підтверджені виставленими рахунками-фактурами, платіжними дорученнями (т. 4 а.с. 81-143), а також даними, відображеними у картці рахунку 6851 позивача за жовтень 2018 березень 2021 (т. 4 а.с. 194-203).

За кожним фактом надання (отримання) зазначених послуг сторонами складались податкові накладні, які реєструвались у Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 4 а.с. 144-193).

Також матеріалами справи підтверджено документальне оформлення господарських операцій по взаємовідносинах позивача з ТОВ «ТД Дітрейд» (ЄДРПОУ 41737583) з придбання рекламних послуг за період травень 2020 року на загальну суму 826512,40 грн., у тому числі ПДВ 137752,07 грн.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ТД Дітрейд» (теперішня назва ТОВ «Дивна логістика 2020») зареєстроване 14.11.2017, серед зареєстрованих видів економічної діяльності має: 73.11 Рекламні агентства (т. 8 а.с. 90-94).

Правовідносини між сторонами відбувались на підставі укладеного договору №30/04/13 від 30.04.2020 (т. 5 а.с. 162-166).

Предметом зазначеного договору, у відповідності до п.2.1, є надання послуг з розміщення рекламних матеріалів, наданих замовником та/або виготовлених виконавцем на замовлення замовника. Передбачалось, що виконавець має право залучати третіх осіб для надання послуг по даному договору та виготовлення рекламних матеріалів.

У відповідності до складених сторонами додатків до договору, які є його невід`ємною частиною, фактично відбувалось транслювання рекламного відеоролика «Імідж Прогрес-2010» тривалістю 30 секунд на плазмових моніторах в обумовлених сторонами торгівельних центрах м. Києва та на відеобордах у м. Києві, у відповідності до затверджених сторонами медіапланів проведення відеоінформаційної кампанії, що підтверджувалось ефірними довідками проведеної відеоінформаційної кампанії, відповідними фотозвітами та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за кожен звітний період (т. 5 а.с. 167-193).

Розрахунки між сторонами підтверджені платіжними дорученнями (т. 5 а.с. 195-197), а також даними, відображеними у картці рахунку 6851 позивача за жовтень 2018 березень 2021 (т. 5 а.с. 198).

За кожним фактом надання (отримання) зазначених послуг сторонами складались податкові накладні, які реєструвались у Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 5 а.с. 178, 186, 194).

Крім цього, з матеріалів справи вбачається документальне оформлення господарських операцій по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Продмаркет Трейд» (ЄДРПОУ 41737595) з придбання рекламних послуг за період червень 2020 року на загальну суму 826445,16 грн., у тому числі ПДВ 137740,86 грн.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Продмаркет Трейд» (теперішня назва ТОВ «Логістичні інновації 2020») зареєстроване 14.11.2017, серед зареєстрованих видів економічної діяльності має: 73.11 Рекламні агентства (т. 8 а.с. 82-86).

Правовідносини між сторонами відбувались на підставі укладеного договору №01/06-17 від 01.06.2020 (т. 5 а.с. 202-206).

Предметом зазначеного договору, у відповідності до п.2.1, є надання послуг з розміщення рекламних матеріалів, наданих замовником та/або виготовлених виконавцем на замовлення замовника. Передбачалось, що виконавець має право залучати третіх осіб для надання послуг по даному договору та виготовлення рекламних матеріалів.

У відповідності до складених сторонами додатків до договору, які є його невід`ємною частиною, фактично відбувалось транслювання рекламного відеоролика «Імідж Прогрес-2010» тривалістю 30 секунд на плазмових моніторах в обумовлених сторонами торгівельних центрах м. Києва та на відеобордах у м. Києві, у відповідності до затверджених сторонами медіапланів проведення відеоінформаційної кампанії, що підтверджувалось ефірними довідками проведеної відеоінформаційної кампанії, відповідними фотозвітами та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за кожен звітний період (т. 5 а.с. 207-223, т. 6 а.с. 1-6).

Розрахунки між сторонами підтверджені платіжними дорученнями (т. 6 а.с. 7-8), а також даними, відображеними у картці рахунку 6851 позивача за жовтень 2018 березень 2021 (т. 6 а.с. 21).

За кожним фактом надання (отримання) зазначених послуг сторонами складались податкові накладні, які реєструвались у Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1 а.с. 132).

Оцінюючи взаємовідносини позивача із зазначеними контрагентами, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до умов додаткових угод до договорів, укладених між позивачем та ТОВ «СКС», ТОВ «ТД Дітрейд», ТОВ «Продмаркет Трейд», відбувалось транслювання рекламного відеоролика «Імідж Прогрес-2010» тривалістю 30 секунд на плазмових моніторах ТРЦ м. Києва та на відеобордах у м. Києві.

Відповідачем, як у поясненнях представника у судовому засіданні, так і в акті перевірки від 17.09.2021 за №3161/11-28-07-04/37168270, серед іншого, ставилось під сумнів існування зазначеного відеоролика.

Під час дослідження матеріалів справи у судовому засіданні 29.04.2022 у присутності представників сторін переглянуто відеоролик «Імідж Прогрес-2010», який міститься у вигляді відеофайла на компакт-диску, що розміщений у конверті в т. 2 на а.с. 43, який являє собою рекламний ролик тривалістю 30 секунд у вигляді змінюючих один одного слайдів із зображенням продукції у вигляді фарб, лаків та інших подібних товарів з зазначенням логотипів «Хімрезерв», «Прогресс» «Прогрес-2010», «Лаки-Фарби», тощо, з контактною інформацією для придбання такої продукції.

Отже, судом встановлено фактичну наявність зазначеного рекламного відеоролика та, відповідно, фізичну можливість його транслювання на моніторах та відеобордах.

Дослідженням у судовому засіданні фотозвітів проведення відеоінформаційної кампанії, про які зазначено вище, встановлено, що вони являють собою фотозображення, на яких зафіксовано носії транслювання рекламного відеоролика (плазмові монітори, відеоборди) в обумовлених сторонами місцях, на яких можливо ідентифікувати окремі кадри з відеоролику «Імідж Прогрес-2010», який досліджувався судом.

Отже, суд дійшов висновку про фактичну можливість надання позивачу послуг у вигляді транслювання рекламного відеоролика «Імідж Прогрес-2010» на моніторах у ТРЦ та відеобордах м. Києва.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податку.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суд дійшов висновку, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат, а саме: укладеними договорами та додатками до них, медіапланами, ефірними довідками та фотозвітами проведення відеоінформаційної кампанії, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжними дорученнями, виписками по рахунках, податковими накладними, зареєстрованими у встановленому законом порядку.

Суд не погоджується з позицією відповідача про те, що відсутність в Єдиному реєстрі податкових накладних документального оформлення операцій з отримання в оренду ТОВ «СКС», ТОВ «ТД Дітрейд», ТОВ «Продмаркет Трейд» відеобордів у м. Києві та моніторів у ТРЦ м. Києва свідчить про неможливість надання послуг з транслювання рекламного відеоролику.

Зокрема, як приклад, такі монітори та/або відеоборди можуть належати суб`єктам господарювання, які не є платниками ПДВ, що виключає можливість складення податкових накладних та їх реєстрацію у відповідному реєстрі; такі об`єкти можуть бути в оренді або власності інших суб`єктів господарювання, з якими ТОВ «СКС», ТОВ «ТД Дітрейд», ТОВ «Продмаркет Трейд» могли мати взаємовідносини на підставі відповідних договорів, тощо.

Отже, суд дійшов до переконання, що відсутність в Єдиному реєстрі податкових накладних документального оформлення операцій з отримання в оренду ТОВ «СКС», ТОВ «ТД Дітрейд», ТОВ «Продмаркет Трейд» відеобордів у м. Києві та моніторів у ТРЦ м. Києва не виключає можливість надання зазначеними підприємствами обумовлених рекламних послуг позивачу.

Фактичну можливість надання таких послуг мав встановити саме податковий орган, у тому числі шляхом проведення зустрічної перевірки.

Водночас, матеріали справи не містять даних щодо проведення зустрічної чи будь-якої іншої податкової перевірки вищезгаданих контрагентів позивача.

Відтак суд погоджується в позицією позивача про те, що висновок податкового органу щодо неможливості надання послуг позивачу такими контрагентами, як ТОВ «СКС», ТОВ «ТД Дітрейд», ТОВ «Продмаркет Трейд» лише через відсутність в Єдиному реєстрі податкових накладних документального оформлення операцій з отримання в оренду моніторів та відеобордів, не підкріплено жодними доказами, ґрунтується лише на припущеннях податкового органу, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо контрагентів позивача та дослідження первинних документів.

Такий висновок суду відповідає позицій Верховного Суду, висловленій у постанові від 19 серпня 2022 року у справі 1740/2194/18.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків, не наведено об`єктивних доводів щодо здійснення позивачем спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Доводи відповідача щодо відсутності у мережі Інтернет офіційних сайтів ТОВ «СКС», ТОВ «ТД Дітрейд», ТОВ «Продмаркет Трейд», зареєстрованих веб-сторінок таких підприємств у соціальних мережах, а також інформаційної кампанії чи реклами щодо просування власних продуктів суд оцінює критично через відсутність жодного нормативно закріпленого обов`язку у суб`єктів господарювання мати такі сайти, веб-сторінки чи вести рекламну кампанію.

Доводи про причетність ТОВ «СКС» до транзитно-конвертаційної групи підприємств, яка надає послуги з формування сумнівного податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки, суд звертає увагу на таке.

Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 у справі № 2а/0370/205/12, 20.03.2019 у справі № 813/1979/15, 22.07.2020 у справі № 620/3925/18.

Оцінюючи твердження відповідача про віднесення податковим органом 12.12.2020 ТОВ «ТД Дітрейд» та 01.12.2020 ТОВ «Продмаркет Трейд» до категорії ризикових платників, суд зазначає, що такі дії податкового органу були здійснені набагато пізніше, ніж мали місце взаємовідносини між ТОВ «ТД Дітрейд» та позивачем (травень 2020 року) та між ТОВ «Продмаркет Трейд» та позивачем (червень 2020 року), а відтак не впливають на правомірність та реальність спірних господарських операцій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за усіма фактами надання позивачу рекламних послуг такими контрагентами, як ТОВ «СКС», ТОВ «ТД Дітрейд», ТОВ «Продмаркет Трейд», складались податкові накладні, які були зареєстровані у встановленому законом порядку у Єдиному реєстрі податкових накладних, контроль за яким здійснюється відповідачем.

Водночас, податкова накладна, виписана однією стороною в договорі на постачання послуг на користь другої сторони, може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі 910/23097/17.

Отже, аналізуючи встановлені обставини та відповідні їм докази у сукупності, суд дійшов висновку, що спірні господарські операції між позивачем та ТОВ «СКС», ТОВ «ТД Дітрейд», ТОВ «Продмаркет Трейд» щодо надання рекламних послуг є реальними та підтверджуються долученими позивачем до матеріалів справи доказами.

Оскільки податковим органом безпідставно віднесено спірні господарські операції до нереальних, що потягнуло за собою винесення:

податкового повідомлення-рішення №00043920704 від 11.10.2021, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток по спірних господарських операціях:

-по взаємовідносинах з ТОВ «СКС» на 2563243 грн.;

-по взаємовідносинах з ТОВ «ТД Дітрейд» на 123977 грн.;

-по взаємовідносинах з ТОВ «Продмаркет Трейд» на 123967 грн.;

податкового повідомлення-рішення №00043900704 від 11.10.2021, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість по спірних господарських операціях:

-по взаємовідносинах з ТОВ «СКС» на 3962695 грн., в т.ч. штрафні санкції 792539 грн.;

-по взаємовідносинах з ТОВ «ТД Дітрейд» на 172190 грн., в т.ч. штрафні санкції 34438 грн. ;

-по взаємовідносинах з ТОВ «Продмаркет Трейд» на 172176 грн., в т.ч. штрафні санкції на 34435 грн.;

податкового повідомлення-рішення №00043930704 від 11.10.2021, яким зменшено суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток по спірних господарських операціях:

-по взаємовідносинах з ТОВ «СКС» на 2697720 грн.,

зазначені податкові повідомлення-рішення у відповідних частинах визнаються протиправними та підлягають скасуванню.

Крім цього, податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій щодо взаємовідносин позивача по отриманню послуг з розсилки рекламних СМС повідомлень з такими контрагентами, як ДСД УО ТОВ «Супермобайл» (податковий номер 100007537) та ТОВ «Прайм Маркетинг Груп» (ЄДРПОУ 42381124).

Зокрема, встановлено документальне оформлення господарських операцій позивача з ДСД УО ТОВ «Супермобайл» з придбання послуг з доставки повідомлень користувачам мобільного зв`язку за період з жовтня 2018 року по березень 2019 року на загальну суму 2233419,12 грн., у тому числі ПДВ 372236,52 грн.

Відповідно до даних ДПС України, Договір про спільну діяльність уповноважена особа ТОВ «Супермобайл» зареєстрований 24.11.2017 року та знаходиться на обліку ГУ ДПС у м. Києві (т. 1 а.с. 116).

Правовідносини між сторонами відбувались на підставі укладеного договору №SMS/05/ІІІ-2018_PROMO від 01.09.2018 (т. 4 а.с. 208-214).

Предметом зазначеного договору, у відповідності до п.2.2, є надання послуг щодо розсилки повідомлень користувачам з використанням системного інтерфейсу та альфанумеричних імен, вказаних у додатках до договору, в рамках тематики, визначеної у додатках до цього договору.

Додатком №1 до договору №SMS/05/ІІІ-2018_PROMO від 01.09.2018 визначено правила відправлення повідомлень, зокрема, тематику повідомлень інформування щодо акцій та пропозицій (т. 4 а.с. 215-216).

Додатком №2 до договору №SMS/05/ІІІ-2018_PROMO від 01.09.2018 визначено вартість одного повідомлення (т. 4 а.с. 217).

Додатком №3 до договору №SMS/05/ІІІ-2018_PROMO від 01.09.2018 визначено зразок акту наданих послуг, який повинен містити звітний період, кількість повідомлень, що були доставлені, вартість одного повідомлення та суму до сплати за надання послуг за звітний період (т. 4 а.с. 218).

Судом встановлено факт підписання сторонами зазначеного договору актів наданих послуг за кожний звітний період з жовтня 2018 по березень 2019 років, які відповідають вимогам, визначеним у додатку №3 до договору (т. 4 а.с. 219-224).

Розрахунки між сторонами підтверджені виписками по рахунках, платіжними дорученнями (т. 4 а.с. 225-233), а також даними, відображеними у картці рахунку 6851 позивача за жовтень 2018 березень 2021 (т. 4 а.с. 234-235).

За кожним фактом надання (отримання) зазначених послуг сторонами складались податкові накладні, які реєструвались у Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1 а.с. 116).

Також, встановлено документальне оформлення господарських операцій позивача з ТОВ «Прайм Маркетинг Груп» з придбання послуг з доставки повідомлень користувачам мобільного зв`язку за період з квітня 2019 року по березень 2021 року на загальну суму 12477524,71 грн., у тому числі ПДВ 2079587,46 грн.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Прайм Маркетинг Груп» (теперішня назва ТОВ «Фокус Вайтгруп») зареєстроване 09.08.2018, серед зареєстрованих видів економічної діяльності має: 73.11 Рекламні агентства (т. 8 а.с. 87-89).

Правовідносини між сторонами відбувались на підставі укладеного договору №2019/04-01 від 01.04.2019 (т. 5 а.с. 1-3).

Предметом зазначеного договору, у відповідності до п.2.2, є надання послуг щодо розсилки повідомлень користувачам, в рамках тематики, визначеної у додатках до цього договору.

Додатком №1 до договору №2019/04-01 від 01.04.2019 визначено правила відправлення повідомлень, зокрема, тематику повідомлень текст рекламного змісту щодо продукції ТОВ «Прогрес-2010» (т. 5 а.с. 4).

Додатком №2 до договору №2019/04-01 від 01.04.2019 визначено вартість одного повідомлення (т. 5 а.с. 5), яку було змінено відповідно до додатку №4 (т. 5 а.с. 7).

Додатком №3 до договору №2019/04-01 від 01.04.2019 визначено зразок акту наданих послуг, який повинен містити звітний період, кількість повідомлень, що були доставлені, вартість одного повідомлення та суму до сплати за надання послуг за звітний період (т. 5 а.с. 6).

Розрахунки між сторонами підтверджені рахунками-фактурою (т. 5 а.с. 36-66), платіжними дорученнями (т. 5 а.с. 107-139), а також даними, відображеними у картці рахунку 6851 позивача за жовтень 2018 березень 2021 (т. 4 а.с. 140-144).

За кожним фактом надання (отримання) зазначених послуг сторонами складались податкові накладні, які реєструвались у Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 5 а.с. 67-102).

Судом встановлено факт підписання сторонами зазначеного договору актів наданих послуг за кожний звітний період, частина яких за звітні періоди з квітня 2019 року по вересень 2020 року, відповідають вимогам, визначеним у додатку №3 до договору (т. 5 а.с. 10-27), у той час, як інша частина актів наданих послуг, за звітні періоди з жовтня 2020 року по березень 2021 року, таким вимогам не відповідають (т. 5 а.с. 28-35).

Зокрема, акти наданих послуг за звітні періоди з жовтня 2020 року по березень 2021 року не містять таких обов`язкових реквізитів, передбачених додатком №3 до договору №2019/04-01 від 01.04.2019, як зазначення звітного періоду, за який надано послугу, кількість повідомлень, що були доставлені та вартість одного повідомлення. У досліджених судом актах присутнім є лише один реквізит - сума до сплати за надання послуг.

Отже, суд приходить до висновку, що у зв`язку з дефектністю доданих до матеріалів справи актів наданих послуг за звітні періоди з жовтня 2020 року по березень 2021 року по взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «Прайм Маркетинг Груп», реальність господарських операцій за такими господарськими операціями матеріалами справи не підтверджена, що виключає можливість задоволення позову у цій частині.

Водночас, в іншій частині взаємовідносин позивача з ДСД УО «Супермобайл» та ТОВ «Прайм Маркетинг Груп» суд зазначає наступне.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податку.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суд дійшов висновку, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат, а саме: укладеними договорами та додатками до них, актами наданих послуг, платіжними дорученнями, виписками по рахунках, податковими накладними, зареєстрованими у встановленому законом порядку.

Фактичну можливість надання таких послуг мав встановити саме податковий орган, у тому числі шляхом проведення зустрічної перевірки.

Водночас, матеріали справи не містять даних щодо проведення зустрічної чи будь-якої іншої податкової перевірки вищезгаданих контрагентів позивача.

Відтак суд погоджується в позицією позивача про те, що висновок податкового органу щодо неможливості надання послуг позивачу такими контрагентами, як ДСД УО «Супермобайл» та ТОВ «Прайм Маркетинг Груп» не підкріплено жодними доказами, ґрунтується лише на припущеннях податкового органу, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо контрагентів позивача та дослідження первинних документів.

Такий висновок суду відповідає позицій Верховного Суду, висловленій у постанові від 19 серпня 2022 року у справі 1740/2194/18.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків, не наведено об`єктивних доводів щодо здійснення позивачем спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Доводи відповідача щодо неможливості ідентифікації отримувачів повідомлень як підставу для визнання спірних господарських операцій нереальними суд не приймає, оскільки така ідентифікація отримувачів не передбачена умовами укладених між сторонами договорів.

Твердження відповідача про причетність ТОВ «Прайм Маркетинг Груп» до транзитно-конвертаційної групи підприємств, яка надає послуги з формування сумнівного податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки, наявність кримінальних проваджень відносно даного контрагента та висновки про задіяні в протиправних фінансово-економічних механізмах, суд не приймає з огляду на таке.

Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 у справі № 2а/0370/205/12, 20.03.2019 у справі № 813/1979/15, 22.07.2020 у справі № 620/3925/18.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі 815/2946/13-а звертає увагу на те, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагента для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Оцінюючи твердження відповідача про віднесення податковим органом ТОВ «Прайм Маркетинг Груп» до категорії ризикових платників, суд зазначає, що такі дії податкового органу були здійснені з приводу правовідносин зазначеного підприємства з іншими суб`єктами господарювання, а не щодо взаємовідносин з позивачем, тож не впливають на правомірність та реальність спірних господарських операцій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за усіма фактами надання позивачу послуг такими контрагентами, як ДСД УО «Супермобайл» та ТОВ «Прайм Маркетинг Груп», складались податкові накладні, які були зареєстровані у встановленому законом порядку у Єдиному реєстрі податкових накладних, контроль за яким здійснюється відповідачем.

Водночас, податкова накладна, виписана однією стороною в договорі на постачання послуг на користь другої сторони, може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі 910/23097/17.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі №520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі №140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Отже, аналізуючи встановлені обставини та відповідні їм докази у сукупності, суд дійшов висновку, що спірні господарські операції між позивачем та ДСД УО «Супермобайл», а також між позивачем та ТОВ «Прайм Маркетинг Груп» (за період з квітня 2019 року по вересень 2020 року), щодо надання послуг з розсилки повідомлень, є реальними та підтверджуються долученими позивачем до матеріалів справи доказами.

Оскільки податковим органом безпідставно віднесено спірні господарські операції до нереальних, що потягнуло за собою винесення:

податкового повідомлення-рішення №00043920704 від 11.10.2021, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток по спірних господарських операціях:

-по взаємовідносинах з ДСД УО ТОВ «Супермобайл» на 335013 грн.;

-по взаємовідносинах з ТОВ «Прайм Маркетинг Груп» на 1314824 грн.;

податкового повідомлення-рішення №00043900704 від 11.10.2021, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість по спірних господарських операціях:

-по взаємовідносинах з ДСД УО ТОВ «Супермобайл» на 465295 грн., в т.ч. штрафні санкції 93059 грн.;

-по взаємовідносинах з ТОВ «Прайм Маркетинг Груп» на 1826171 грн., в т.ч. штрафні санкції 365234 грн.,

зазначені податкові повідомлення-рішення у відповідних частинах визнаються протиправними та підлягають скасуванню.

Крім цього, податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Клінінг Тайм Україна» (ЄДРПОУ 42381192).

Матеріалами справи підтверджено документальне оформлення господарських операцій позивача з ТОВ «Клінінг Тайм Україна» щодо придбання клінінгових послуг за період з листопада по грудень 2020 року на загальну суму 849546,41 грн., у тому числі ПДВ 141591,06 грн.

Відповідно до даних ДПС України, ТОВ «Клінінг Тайм Україна» (теперішня назва ТОВ «Грінпей») зареєстроване 09.08.2018, основний вид економічної діяльності: 81.21 Загальне прибирання будинків (т. 1 а.с. 139).

Правовідносини між сторонами відбувались на підставі укладених договорів №12/11 від 12.11.2020 (т. 6 а.с. 25-27) та №12/11-1 від 12.11.2020 (т.6 а.с. 42-44).

Предметом договору №12/11 від 12.11.2020, у відповідності п. 1.1-1.4, є надання клінінгових послуг по вул. Руслана Слободянюка, 209 у м. Кропивницькому, а саме: дезінфекція приміщень, знепилення стін та підлоги, генеральне прибирання, прибирання прилеглої території. Договором встановлено вартість клінінгових послуг у розрахунку на кожен квадратний метр обробленої площі, порядок здачі-прийняття результатів наданої послуги та порядок розрахунків між сторонами.

Предметом договору №12/11-1 від 12.11.2020, у відповідності п. 1.1-1.4, є надання клінінгових послуг по вул. Кирилівська, 160А у м. Києві, а саме: дезінфекція приміщень, генеральне прибирання, хімчистка ковроліну, дератизація приміщень. Договором встановлено вартість клінінгових послуг у розрахунку на кожен квадратний метр обробленої площі, порядок здачі-прийняття результатів наданої послуги та порядок розрахунків між сторонами.

Судом встановлено факт підписання сторонами зазначеного договору актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за кожен факт надання обумовлених договором послуг (т. 6 а.с. 31, 35, 39, 46).

Розрахунки між сторонами підтверджені рахунками-фактурою (т. 6 а.с. 30, 34, 38, 45), платіжними дорученнями (т. 6 а.с. 33, 37, 41, 48), а також даними, відображеними у картці рахунку 6851 позивача за жовтень 2018 березень 2021 (т. 6 а.с. 49).

За кожним фактом надання (отримання) зазначених послуг сторонами складались податкові накладні, які реєструвались у Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 6 а.с. 32, 36, 40, 47).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податку.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суд дійшов висновку, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат, а саме: укладеними договорами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками-фактурою, платіжними дорученнями, виписками по рахунках, податковими накладними, зареєстрованими у встановленому законом порядку.

Фактичну можливість надання таких послуг мав встановити саме податковий орган, у тому числі шляхом проведення зустрічної перевірки.

Водночас, матеріали справи не містять даних щодо проведення зустрічної чи будь-якої іншої податкової перевірки вищезгаданого контрагента позивача.

Відтак суд погоджується в позицією позивача про те, що висновок податкового органу щодо неможливості надання послуг позивачу таким контрагентом, як ТОВ «Клінінг Тайм Україна», не підкріплено жодними доказами, ґрунтується лише на припущеннях податкового органу, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо контрагентів позивача та дослідження первинних документів.

Такий висновок суду відповідає позицій Верховного Суду, висловленій у постанові від 19 серпня 2022 року у справі 1740/2194/18.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків, не наведено об`єктивних доводів щодо здійснення позивачем спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Твердження відповідача про причетність ТОВ «Клінінг Тайм Україна» до транзитно-конвертаційної групи підприємств, яка надає послуги з формування сумнівного податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки, наявність кримінальних проваджень відносно такого контрагента та висновки про задіяні в протиправних фінансово-економічних механізмах, суд не приймає з огляду на таке.

Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 у справі № 2а/0370/205/12, 20.03.2019 у справі № 813/1979/15, 22.07.2020 у справі № 620/3925/18.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі 815/2946/13-а звертає увагу на те, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагента для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Оцінюючи твердження відповідача про віднесення податковим органом ТОВ «Клінінг Тайм Україна» до категорії ризикових платників, суд зазначає, що такі дії податкового органу були здійснені з приводу правовідносин зазначеного підприємства з іншими суб`єктами господарювання, а не щодо взаємовідносин з позивачем, тож не впливають на правомірність та реальність спірних господарських операцій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за усіма фактами надання позивачу послуг ТОВ «Клінінг Тайм Україна» складались податкові накладні, які були зареєстровані у встановленому законом порядку у Єдиному реєстрі податкових накладних, контроль за яким здійснюється відповідачем.

Водночас, податкова накладна, виписана однією стороною в договорі на постачання послуг на користь другої сторони, може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі 910/23097/17.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі №520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі №140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Отже, аналізуючи встановлені обставини та відповідні їм докази у сукупності, суд дійшов висновку, що спірні господарські операції між позивачем та ТОВ «Клінінг Тайм Україна» щодо надання клінінгових послуг є реальними та підтверджуються долученими позивачем до матеріалів справи доказами.

Оскільки податковим органом безпідставно віднесено спірні господарські операції до нереальних, що потягнуло за собою винесення:

податкового повідомлення-рішення №00043920704 від 11.10.2021, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток по спірних господарських операціях:

-по взаємовідносинах з ТОВ «Клінінг Тайм Україна» на 127432 грн.;

податкового повідомлення-рішення №00043900704 від 11.10.2021, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість по спірних господарських операціях:

-по взаємовідносинах з ТОВ «Клінінг Тайм Україна» на 176989 грн., в т.ч. штрафні санкції 35397 грн.,

зазначені податкові повідомлення-рішення у відповідних частинах визнаються протиправними та підлягають скасуванню.

З приводу здійснення позивачем господарських операцій з іноземними контрагентами без документального підтвердження реалізації та придбання товарів за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», судом встановлено наступне.

На виконання умов контракту №1009/2020 від 10.09.2020, укладеного позивачем з Echem Incorporation Limited, Hong Kong на придбання хімічної сировини та матеріалів для виготовлення лакофарбової продукції (т. 6 а.с. 53-56) та Додатку №1 до нього від 10.09.2020 (т. 6 а.с. 57), 28.12.2020 року на умовах CIF (Одеса) позивачем отримано насичені хлоровані похідні ациклічних вуглеводнів (метиленхлорид 99,99%) загальною вартістю 11988,00 дол. США, що складало 339916,14 грн. за курсом НБУ (т. 6 а.с. 58).

Оплата за вказаний товар здійснена позивачем у повному обсязі, операція відображена у бухгалтерському обліку, що сторонами не заперечується.

Оскільки контрагент за такою господарською операцією - Echem Incorporation Limited, Hong Kong є нерезидентом, що зареєстрований у державі, включеній до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, фінансовий результат податкового (звітного) періоду, у відповідності до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України, мав бути збільшений позивачем на суму 30 відсотків вартості товарів, придбаних у такого контрагента, за виключенням випадків, якщо така операція не є контрольованою та сума витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», встановленому ст. 39 цього Кодексу.

Також, на виконання умов контракту №05082019 від 05.08.2019, укладеного позивачем з Puhp Solvent Export-Import M.M. Cichonsy Spolka jawna, Польща, на придбання хімічної продукції (т. 6 а.с. 62) та специфікації №1 від 14.08.2019 (т. 6 а.с. 63), 28.08.2019 року на умовах FCA (Плоцьк) позивачем отримано ксилол загальною вартістю 16100 Євро, що за курсом НБУ складало 467484,52 грн. (т. 6 а.с. 64).

Оплата за вказаний товар здійснена позивачем у повному обсязі, операція відображена у бухгалтерському обліку, що сторонами не заперечується.

Оскільки контрагент за такою господарською операцією - Puhp Solvent Export-Import M.M. Cichonsy Spolka jawna є нерезидентом, зареєстрованим у Республіці Польща, що відповідно до своєї організаційно правової форми (Spolka jawna) є таким, що не сплачує податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації та/або не є податковим резидентом держави, у якій його зареєстровано як юридичну особу, що визначено Постановою Кабінету Міністрів України №480 від 04.07.2017, відповідно до пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, фінансовий результат податкового (звітного) періоду, у відповідності до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України, мав бути збільшений позивачем на суму 30 відсотків вартості товарів, придбаних у такого контрагента, за виключенням випадків, якщо така операція не є контрольованою та сума витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», встановленому ст. 39 цього Кодексу.

Крім цього, на виконання умов Договору поставки №248 від 01.10.2013, укладеного між позивачем та SRL Lisarin, Республіка Молдова (т. 6 а.с. 67-68), позивачем у період з 23.05.2020 по 31.12.2020 поставлено на умовах FCA (Кропивницький) продукції загальною вартістю 2892745,03 грн. (т. 6 а.с. 70-88).

Оплата за вказаний товар отримана позивачем у повному обсязі, операція відображена у бухгалтерському обліку, що сторонами не заперечується.

Також, на виконання умов Договору поставки №393П від 01.02.2016, укладеного між позивачем та FPC Cheton Grup, Республіка Молдова (т. 6 а.с. 89-90), позивачем 17.09.2020 поставлено на умовах FCA (Кропивницький) продукції загальною вартістю 473456,74 грн.

Оплата за вказаний товар отримана позивачем у повному обсязі, операція відображена у бухгалтерському обліку, що сторонами не заперечується.

Оскільки контрагенти за такими господарськими операціями - SRL Lisarin, Республіка Молдова та FPC Cheton Grup, Республіка Молдова, є нерезидентами, що зареєстровані у державі, включеній до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, фінансовий результат податкового (звітного) періоду, у відповідності до пп. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПК України, мав бути збільшений позивачем на суму 30 відсотків вартості товарів, реалізованих на користь таких контрагентів, за виключенням випадків, якщо такі операції не є контрольованими та сума доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», встановленому ст. 39 цього Кодексу.

Надаючи правову оцінку таким правовідносинам, суд виходить з наступного.

У відповідності до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у:

нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Крім цього, відповідно до пп. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПК України, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь:

нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Статтею 39 ПК України визначено порядок трансферного ціноутворення, його принципи, визначення контрольованої операції, методи визначення ціни у контрольованих операціях, складання та подання документації для податкового контролю з трансфертного ціноутворення, порядок узгодження цін та визначення бази оподаткування у контрольованих операціях та порядок здійснення податкового контролю за визначенням цін у контрольованих операціях.

Відповідно до підпункту 39.1.2 пункту 39.1 статті 39 ПК України визначення ціни під час здійснення контрольованих операцій проводиться за методами, встановленими пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

За змістом підпункту 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 ПК України визначення ціни з метою оподаткування доходів (прибутку, виручки) платників податків, що є сторонами контрольованої операції, здійснюється за одним із зазначених методів: порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу); ціни перепродажу; "витрати плюс"; чистого прибутку; розподілення прибутку. При цьому, платник податку використовує будь-який метод, який він обґрунтовано вважає найбільш прийнятним, однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу).

Підпунктом 39.3.3.1 статті 39 ПК України метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) базується на порівнянні ціни товарів (робіт, послуг), застосованої під час контрольованої операції, з ринковим діапазоном цін на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги) у зіставних операціях.

Відповідно до підпункту 39.3.3.2 статті 39 ПК України, для визначення ринкового діапазону цін товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені та реалізовані платником податків або іншими особами договори про продаж ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у зіставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).

Умови на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються зіставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або є економічно обґрунтованою (підпункт 39.3.3.3 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 ПК України).

Відповідно до підпункту 39.2.2.1 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 ПК України, для визначення обсягу отриманих доходів та/або понесених витрат під час здійснення контрольованої операції платники податків і центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводять зіставлення такої контрольованої операції з іншими операціями, сторони яких не є пов`язаними особами.

Для цілей цього Кодексу операції визнаються зіставними, якщо вони здійснюються в однакових комерційних та/або фінансових умовах з контрольованою операцією. Такі умови можуть бути визнані зіставними лише у разі, якщо відмінності між ними не мають істотного впливу на результати операції або можуть бути усунені шляхом коригування умов та/або результатів зіставних чи контрольованих операцій (п.п. 39.2.2.2, 39.2.2.3 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 ПК України).

Суть застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) полягає у порівнянні цін на товари у контрольованих операціях з цінами на ті ж самі товари у неконтрольованих операціях, і для його застосування необхідно, аби між товарами не існувало жодних суттєвих відмінностей, а умови проведення операцій були подібними.

Аналізуючи встановлені судом обставини та зазначені норми закону, суд дійшов висновку, враховуючи, що спірні господарські операції не є контрольованими у розумінні ПК України, у разі незбільшення позивачем фінансового результату унаслідок здійснення ним таких господарських операцій з іноземними контрагентами Echem Incorporation Limited, Гонконг, Puhp Solvent Export-Import M.M. Cichonsy Spolka jawna, Польща, SRL Lisarin та FPC Cheton Grup, Республіка Молдова, позивачу необхідно було надати до податкового органу документальне підтвердження реалізації та придбання товарів за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», з наданням відповідних розрахунків за методами, у порядку та обсягах, визначених ст. 39 ПК України.

З тверджень позивача, які викладено у позовній заяві та відповіді на відзив, пояснень представника позивача, наданих ним у судовому засіданні, а також показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що позивачем під час проведення перевірки надано перевіряючим усі необхідні документи та розрахунки на підтвердження дотримання позивачем цін, визначених за принципом «витягнутої руки».

Водночас, суд з такою позицією позивача погодитись не може.

Так, у матеріалах справи міститься запит податкового органу про надання документів, датований 18.08.2021 та скерований позивачу (т. 8 а.с. 242), яким останньому пропонується надати документи щодо документального підтвердження реалізації та придбання товарів за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» щодо взаємовідносин з Echem Incorporation Limited, Гонконг, SRL ІНФОРМАЦІЯ_1 та FPC Cheton Grup, Республіка Молдова.

У відповідь на вказаний запит, відповідно до матеріалів справи, позивачем надано «пояснювальну записку на запит про надання документів» (т. 8 а.с. 242 - зворот), зі змісту якої можливо зробити висновок, що у частині взаємовідносин з реалізації товару зазначеним у запиті нерезидентам, така реалізація відбулась з прибутком, а порівняти ціни реалізації інших виробників нерезидентам немає можливості, оскільки прайс-листи складаються лише у гривневому еквіваленті. У частині взаємовідносин з придбання товару у зазначеного у запиті нерезидента, позивачем зазначено, що згідно виписки з реєстру розмитнення сировини, аналогічної тієї, що придбано позивачем, вбачається, що позивач дотримався діапазону цін придбання.

Зі змісту зазначеного документа вбачається, що до нього додано лише звіти з валового прибутку та реєстр розмитненої сировини (т.8 а.с. 243-245), такі документи не є за своїм змістом аналітичними, долучені без зазначення дати їх складання, назви, підписів та інших реквізитів.

Будь-які розрахунки цін за принципом «витягнутої руки» у зазначеному поясненні не згадуються, у ньому не містяться та до нього не додаються, як не зазначаються і обрані методи визначення таких цій у порядку, передбаченому ст. 39 ПК України.

Водночас, наявні у матеріалах справи документи з назвами «Расчет диапазона цен по Echem Incorporation Limited» (т. 6 а.с. 59), «Расчет диапазона цен по Puhp Solvent Export-Import M.M. Cic» (т. 6 а.с.65) з наявними в них розрахунками, суд не приймає у якості належних та достовірних доказів, оскільки такі розрахунки виконані на звичайних аркушах паперу, не містять жодних реквізитів, які б пов`язували такі документи з позивачем, не містять дати та обставин їх складання, не містять жодних доказів надання таких розрахунків до податкового органу під час проведення перевірки, у тому числі на відповідний запит перевіряючих.

Документи з назвами «аналітична довідка із ціноутворення», які містяться у матеріалах справи (т. 6 а.с. 94-96), де позивачем наводяться ціни на реалізовані на користь SRL Lisarin та FPC Cheton Grup, Республіка Молдова, товари у порівнянні з цінами інших виробників на аналогічні товари, так само, як і прайс-листи таких суб`єктів господарювання (т. 6 а.с. 97-124), суд також не бере до уваги через відсутність будь-яких доказів надання таких документів перевіряючим.

За таких підстав, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність документального підтвердження платником податку продажу та реалізації відповідної продукції за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», встановленим ст. 39 цього Кодексу, щодо взаємовідносин позивача з Echem Incorporation Limited, Гонконг, SRL Lisarin та FPC Cheton Grup, Республіка Молдова, що виключає можливість задоволення позову у цій частині.

Водночас, що стосується збільшення податкових зобов`язань за господарськими операціями позивача з Puhp Solvent Export-Import M.M. Cichonsy Spolka jawna, Польща, суд зазначає наступне.

Матеріали справи містять запит податкового органу, зроблений ним у зв`язку з проведенням документальної планової виїзної перевірки, яким позивачу пропонується надати документи щодо документального підтвердження придбання товарів за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» у нерезидента Puhp Solvent Export-Import M.M. Cichonsy Spolka jawna, Польща (т. 7 а.с. 162).

Такий запит датовано 15.09.2021 та у цей же день отримано позивачем, про що свідчить підпис головного бухгалтера підприємства.

Відповідно до наказу №767-п від 07.07.2021, проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Прогрес-2010» призначено з 30.07.2021 тривалістю 20 робочих днів (т.7 а.с.141).

Наказом №1008-п від 26.08.2021 термін проведення зазначеної перевірки продовжено на 10 робочих днів, починаючи з 30.08.2021 (т.7 а.с. 146).

Отже, останнім днем перевірки мало бути 10 вересня 2021 року, що підтверджується пунктом 2.1. Акту документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 17.09.2021 №3161/11-28-07-04/37168270 (т. 1 а.с. 54).

Тобто, вищевказаний запит про надання документів податковим органом надано після закінчення строку проведення перевірки.

Норми Податкового кодексу України, обмежуючи строки проведення виїзних податкових перевірок, тим самим встановлюють межі контролю з боку фіскального органу за господарською діяльністю платників та забезпечують паритет публічного та приватноправового інтересу учасників економічної діяльності. З настанням та закінченням строку закон пов`язує виникнення, зміну та припинення суб`єктивних прав та обов`язків сторін, а тому сплив законодавчо установленого строку є юридичним фактом, що припиняє відповідне правовідношення . У контексті розглядуваних правовідносин правовим наслідком закінчення строку проведення податкової перевірки є втрата податковим органом права на призначення та проведення такої перевірки.

Такої правової позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 29.10.2019 по справі № 815/8539/13а.

Оскільки запит від 15.09.2021 був наданий поза межами строку проведення перевірки, податковий орган втратив право на проведення перевірки у частині запитуваної інформації та документів та не може посилатись на їх ненадання позивачем у своєму Акті.

За таких обставин, висновки податкового органу щодо збільшення позивачу податкових зобов`язань за господарськими операціями позивача з Puhp Solvent Export-Import M.M. Cichonsy Spolka jawna, Польща лише через ненадання інформації та документів на запит податкового органу від 15.09.2021, є безпідставними та незаконними, а оскільки такі висновки потягнули за собою винесення:

податкового повідомлення-рішення №00043920704 від 11.10.2021, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток по спірних господарських операціях:

-по взаємовідносинах з Puhp Solvent Export-Import M.M. Cichonsy Spolka jawna, Польща, на 24294 грн.,

зазначене податкове повідомлення-рішення у відповідній частині визнається протиправними та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності збільшення податковим органом суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за 1 квартал 2021 року на суму перевищення нарахованих процентів за позиками, що виникають по операціями з пов`язаною особою-нерезидентом Компанією «Аноформ Оперейшнз Лімітед» (Республіка Кіпр), суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача (рахунок 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті»), кредиторська заборгованість по договорах позики №1-РК від 28.07.2010, №2-РК від 08.07.2013, №3-РК від 09.07.2013, укладених між позивачем та Компанією «Аноформ Оперейшнз Лімітед», складала:

станом на 01.10.2018 2645800 дол. США (74871541,60 грн.);

станом на 31.12.2018 2645800 дол. США (73257608,89 грн.).

Позивачем, відповідно до даних бухгалтерського обліку по рахунку 6482 «Розрахунки за нарахованими відсотками», відображено нарахування процентів по вказаним договорам за 4 квартал 2018 року на суму 46682,06 дол. США, що складає 1292545,20 грн.

Пунктом 140.2 статті 140 Податкового Кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що для платника податку, у якого сума боргових зобов`язань, визначених в пункті 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов`язаними особами-нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, - більш ніж' в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов`язаннями, що виникли за операціями з пов`язаними особами - нерезидентами, над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Сума боргових зобов`язань, що виникли за операціями з пов`язаними особами - нерезидентами, та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов`язань та власного капіталу на початок та кінець - звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 цієї статті.

Відповідно до п. 140.1 ст. 140 Податкового Кодексу України, під борговими зобов`язаннями для цілей даного пункту слід розуміти зобов`язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов`язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.

Підпунктом 14.1.159. пункту 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу У країни визначено, що пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв: а) для юридичних осіб: сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії.

Власний капітал підприємства - це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов`язаннями. Основними складовими власного капіталу є статутний капітал, додатковий і резервний капітал, нерозподілений прибуток.

Відповідно до даних балансу позивача (звіту про фінансовий результат) на 30.09.2018 (форма №1), поданого 03.01.2019 №9295200261, у підсумку першого розділу пасиву балансу позивачем відображено станом на 30.09.2018 показник в сумі «-» 30095 тис. грн. Крім того, позивачем відображено в рядку 1515 «Інші довгострокові зобов`язання» станом на кінець звітного року показник в сумі 74872 тис. грн.

Згідно даних балансу позивача (звіту про фінансовий результат) на 31.12.2018 (форма №1), поданого 26.02.2019 №9310853347, у підсумку першого розділу пасиву балансу позивачем відображено станом на 31.12.2018 року показник в сумі «-»31853 тис. грн. Крім того, позивачем відображено в рядку 1515 «Інші довгострокові зобов`язання» станом на кінець звітного року показник в сумі 73258 тис. грн.

Середнє арифметичне значення позики за 4 квартал 2018 року складає 74065 тис. грн. ((74852 тис. грн. + 73258 тис. грн)/2).

Середнє арифметичне значення власного капіталу, яке б не перевищувало у 3,5 рази середнє арифметичне значення позики, повинно дорівнювати або бути більшим за 21161 тис. грн. (74065 тис. грн./3,5).

Згідно даних фінансової звітності позивача, середнє арифметичне значення власного капіталу у 2018 році складає «-» 30974 тис. грн. ((-30095 тис. грн. + (-31853))/2), а отже є меншим за значення 21161 тис. грн.

Таким чином, сума позики від Компанії «Аноформ Оперейшнз Лімітед» перевищує у 4 кварталі 2018 року власний капітал ТОВ «Прогрес-2010» більше ніж у 3,5 рази, внаслідок чого вказані юридичні особи є пов`язаними у розумінні п. 14.1.159 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п. 140.2 ст. 140 Податкового Кодексу України сума, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування розраховується за формулою: Сперев=СВ - (ФР + Вфін + Ав)/2, де: Сперев - сума перевищення, СВ - сума відсотків за кредитами, позиками й іншими борговими зобов`язаннями, нарахованими в бухгалтерському обліку, ФР - сума фінансового результату до оподаткування, Вфін - сума фінансових витрат, Ав - сума амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому відбувається нарахування відсотків.

За 4 квартал 2018 року сума перевищення дорівнює 1271545 грн., що вираховується наступним чином:

1292545,20 грн. - (-1759000+1570000+231000)/2 = 1271545 грн.,

де: 1292545,20 грн. -сума нарахованих відсотків у 4 кварталі 2018 р.;

«-» 1759000 - фінансовий результат до оподаткування у 4 кварталі 2018 року (різниця між показником рядка 2290 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за 2018 рік та показником рядка 2290 Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід за 9 місяців 2018 року);

1570000 грн. - фінансові витрати у 4 кварталі 2018 року (різниця між показником рядка 2250 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за 2018 рік та показником рядка 2250 Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід за 9 місяців 2018 року);

231000 грн. - сума амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності у 4 кварталі 2018 року (різниця між показником рядка 2515 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за 2018 рік та показником рядка 2515 Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід за 9 місяців 2018 року).

Аналогічні розрахунки здійснені податковим органом та наведені у Акті перевірки від 17.09.2021 за №3161/11-28-07-04/37168270 (т. 1 а.с. 80-82), позивачем жодним чином не спростовані.

Враховуючи викладене, в порушення п. 140.2 ст.140 Податкового Кодексу України (в редакції чинній станом на 25.11.2018 року) позивачем не збільшено фінансовий результат до оподаткування за 4 квартал 2018 року на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за позиками, що виникли за операціями з пов`язаною особою-нерезидентом, над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснено нарахування таких процентів, на суму 1271545 грн.

Доводи позивача щодо штучного завищення фінансового результату за 2019 та 2020 роки на загальну суму 127154,50 грн. через безпідставне, на думку позивача, незастосування податковим органом положень п. 140.3. ст. 140 ПК України, суд не приймає, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 140.3 ст. 140 ПК України, проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 140.2 цієї статті.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення на 5% фінансового результату за 2019 та 2020 роки у відповідності до п. 140.3 ст. 140 ПК України, оскільки матеріалами справи не підтверджено наявності та розміру процентів, що залишилися не врахованими позивачем у зменшення фінансового результату до оподаткування.

Отже, позовні вимоги у цій частині є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Що стосується доводів позивача про неврахування податковим органом уточнюючої декларації на прибуток за 1 квартал 2021 року, яку не враховано податковим органом під час проведення перевірки та складання акту й відповідних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Дійсно, у матеріалах справи міститься уточнююча декларація на прибуток за 1 квартал 2021 року, подана позивачем 22.07.2021 за №9201523225.

Під час проведення планової документальної виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-2010», за період з 01.10.2018 по 31.03.2021, наслідком проведення якої стало винесення спірних податкових повідомлень-рішень, така декларація не враховувалась, що вплинуло на розмір збільшення податковим органом суми грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

З показань свідка ОСОБА_2 вбачається, що така декларація не була врахована під час проведення перевірки помилково, через незначний проміжок часу між датою її подачі платником податку та початком проведення перевірки.

Крім цього, на вимогу суду відповідачем 05.08.2022 надано розрахунок суми нарахованого податкового зобов`язання та застосованих штрафних санкцій з податку на прибуток, з урахуванням наданої уточнюючої декларації від 22.07.2021.

Отже, усі розрахунки щодо сум грошового зобов`язання з податку на прибуток суд проводив з врахуванням такого уточненого розрахунку.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність винесених податковим органом податкових повідомлень-рішень:

№00043930704 від 11.10.2021, яким зменшено суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 2697720 грн. (взаємовідносини з ТОВ «СКС»), яке визнається протиправним та підлягає скасуванню у повному обсязі;

№00043920704 від 11.10.2021, у частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток по господарських операціях:

-з ТОВ «СКС» на 2563243 грн.;

-з ТОВ «ТД Дітрейд» на 123977 грн.;

-з ТОВ «Продмаркет Трейд» на 123967 грн.;

-з ДСД УО ТОВ «Супермобайл» на 335013 грн.;

-з ТОВ «Прайм Маркетинг Груп» на 1314824 грн.;

-з ТОВ «Клінінг Тайм Україна» на 127432 грн.;

-з Puhp Solvent Export-Import M.M. Cichonsy Spolka jawna, Польща, на 24294 грн.,

а всього на суму 4612750 грн., яке у такій частині визнається протиправним та підлягає скасуванню;

№00043900704 від 11.10.2021, у частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість по господарських операціях:

-з ТОВ «СКС» на 3962695 грн., в т.ч. штрафні санкції 792539 грн.;

-з ТОВ «ТД Дітрейд» на 172190 грн., в т.ч. штрафні санкції 34438 грн.;

-з ТОВ «Продмаркет Трейд» на 172176 грн., в т.ч. штрафні санкції 34435 грн.;

-з ДСД УО ТОВ «Супермобайл» на 465295 грн., в т.ч. штрафні санкції 93059 грн.;

-з ТОВ «Прайм Маркетинг Груп» на 1826171 грн., в т.ч. штрафні санкції 365234 грн.;

-з ТОВ «Клінінг Тайм Україна» на 176989 грн., в т.ч. штрафні санкції 35397 грн.,

а всього на суму 6775517 грн., у т.ч. за штрафними санкціями на суму 1355102 грн., яке у такій частині визнається протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено позовні вимоги на суму 15863182 грн., з яких задоволено 14085987 грн., що становить 88,8%.

При зверненні до суду позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору в сумі 22700 грн.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат до суду не надано.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 20157,60 грн. (22700 грн х 88,8%), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС-2010» (ЄДРПОУ: 37168270, вул. Р. Слободянюка, 209, м. Кропивницький, 25014) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ: 43995486, вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00043900704 від 11.10.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість, у частині нарахувань такого податку на суму 6775517 грн., у т.ч. за основним зобов`язанням на суму 5420415 грн, за штрафними санкціями на суму 1355102 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00043920704 від 11.10.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на прибуток, у частині нарахувань на суму 4612750 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00043930704 від 11.10.2021, яким зменшено суму від`ємного значення податку на прибуток у сумі 2697720 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС-2010» витрати зі сплати судового збору у сумі 20157,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 08 вересня 2022 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. Науменко