Рішення

від 05.09.2022 по справі 380/16536/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року справа №380/16536/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Сов`як Д.О.,

представника позивача Подковського А.О.,

представника відповідача Саган Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНМОР»

до Львівської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНМОР» звернулось з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України, у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті Державною митною службою України Львівської митниці №0000021/7.4-19 від 13 вересня 2021 року на суму 48520,89 грн., №0000022/7.4-19 від 13 вересня 2021 року на суму 9702,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТзОВ «АВЕНМОР» за митною декларацією від 27 червня 2019 року № UA 209190/2019/045719 було ввезено товар №1 - «Вантажний автомобіль, бувший у використанні і призначений для використання на дорогах загального користування, марка: MAN, модель: TGS 26.360-400, номер кузова: НОМЕР_1 ». Даний товар декларувався платником податків, позивачем, із застосуванням преференції за кодом « 410» і, як наслідок, з нарахуванням та сплатою ввізного мита за преференційними ставками від митної вартості в рамках дії норм ст. 15 Доповнення 1 «Підтвердження походження» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження. Ставка ввізного мита пільгова/повна - 10%, зменшене ввізне мито (згідно Доповнення 1 до Регіональної конвенції) - 5%. Підстава - наданий при митному оформленні вищезазначеного товару сертифікат з перевезення EUR. 1 від 13 червня 2019 року №PL/MF/AN0176514. З 19 серпня по 20 серпня 2021 року Львівська митниця провела документальну невиїзну перевірку ТзОВ «АВЕНМОР» з питань дотримання законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 27 червня 2019 року № UA209190/2019/045719. За результатами перевірки Львівської митниці складено Акт №11/7.4-19/41984224 від 30 серпня 2021 року, яким встановлено порушення преференційного походження товару (вантажного автомобіля марки MAN, моделі: TGS 26.360-400, номер кузова: НОМЕР_1 ), а саме: не підтверджено з польської сторони уповноваженим органом сертифіката EUR.1 від 13 червня 2019 року №PL/MF/AN0176514. Встановлені порушення Львівська митниця обґрунтовує тим, що Державна митна служба України листом №15/15-03/7.4/2553 від 08 липня 2021 року інформувала Львівську митницю про отримання інформації від уповноваженого органу Польщі листом №2601-ІОС.4331.37.2020 від 20 травня 2021 року, у якому вказано, що експортер на вимогу митних органів не надав документів, що підтверджують преференційне походження товару, тому товар (вантажний автомобіль марки MAN, моделі: TGS 26.360-400, номер кузова: НОМЕР_1 ) зазначений у сертифікаті EUR.1 від 13 червня 2019 року №PL/MF/AN0176514 не має права на преференційний режим оподаткування.

Позивач звертає увагу, що ні в Акті перевірки, ні і в інших документах, що надані Львівською митницею, немає жодних підтверджень про існування самого листа №2601-ЮС.4331.37.2020 від 20 травня 2021 року, коли і яким листом було скеровано вимогу до уповноваженого органу Польщі, про який саме уповноважений орган Польщі іде мова в Акті перевірки та звідки така інформація отримана самим уповноваженим органом Польщі. За наведених обставин позивач вважає, що дії відповідача та прийняті за результатами проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Ухвалою від 22.10.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, підготовче засідання призначено на 25.11.2021.

25.11.2021 відкладено розгляд справи на 23.12.2021.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що наказом Львівської митниці від 13.08.2021 року №152 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТзОВ «АВЕНМОР» вимог законодавства України з питань митної справи» проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТзОВ «АВЕНМОР» (ЄДРПОУ 41984224, адреса: 79034, Львівська область, м. Львів, вул. Навроцького, б. 1, офіс 505) вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 27.06.2019 року №UA209190/2019/045719. При проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання, отримання пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення за митною декларацією від 27.06.2019 №UA209190/2019/045719 та згідно сертифіката з перевезення EUR. 1 від 13 червня 2019 року №PL/MF/AN0176514 встановлено, що ТзОВ «АВЕНМОР» за МД від 27.06.2019 № UA209190/2019/045719 ввезено товар «Вантажний автомобіль, бувший у використанні призначений для використання на дорогах загального користування, марка: MAN модель: TGS 26.360-400 номер кузова: НОМЕР_1 ». Даний товар декларувався платником податків із застосуванням преференції за кодом « 410» і, як наслідок, з нарахуванням та сплатою ввізного мита за преференційними ставками від митної вартості в рамках дії норм статті 15 Доповнення 1 «Підтвердження походження» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження. Державна митна служба України листом від 08.07.2021 № 15/15-03/7.4/2553 інформувала Львівську митницю про отримання інформації від уповноваженого органу Польщі листом від 20.05.2021 № 2601-ЮС.4331.37.2020, в якому вказано, що експортер на вимогу митних органів не надав документів, що підтверджують преференційне походження товару, тому товар, зазначений у сертифікаті з перевезення EUR.1 від 13.06.2019 № PL/MF/AN 0176514, не має права на преференційний режим оподаткування. Враховуючи, що для вищезазначеного товару преференційне походження є визначальним для оподаткування, а інформація про преференційне походження у сертифікаті з перевезення товару EUR.1 виявилась непідтвердженою, тому звільнення від сплати ввізного мита на підставі Угоди застосовано невірно. В ході перевірки митного оформлення ТзОВ „АВЕНМОР за митною декларацією від 27.06.2019 № UA209190/2019/045719, внаслідок безпідставного застосування зменшених ставок ввізного мита та преференції « 410» встановлено порушення вимог статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини 2 статті 48, частини 1 статті 257, Митного кодексу України, підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

23.12.2021 відкладено розгляд справи до 03.02.2022.

Протокольною ухвалою від 03.02.2022 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 01.03.2022.

01.03.2022 відкладено розгляд справи до 14.04.2022.

14.04.2022 відкладено розгляд справи до 12.05.2022.

12.05.2022 відкладено розгляд справи до 14.06.2022.

14.06.2022 відкладено розгляд справи до 12.07.2022.

12.07.2022 відкладено розгляд справи до 06.09.2022.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНМОР» зареєстроване 06 березня 2018 року. Відповідно з відомостями Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: основним видом діяльності ТзОВ «АВЕНМОР» є 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

ТзОВ «АВЕНМОР» за митною декларацією від 27 червня 2019 року № UA 209190/2019/045719 було ввезено товар №1 - «Вантажний автомобіль, бувший у використанні і призначений для використання на дорогах загального користування, марка: MAN, модель: TGS 26.360-400, номер кузова: НОМЕР_1 ». Даний товар декларувався платником податків із застосуванням преференції за кодом « 410» і, як наслідок, з нарахуванням та сплатою ввізного мита за преференційними ставками від митної вартості в рамках дії норм ст. 15 Доповнення 1 «Підтвердження походження» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження. Ставка ввізного мита пільгова/повна - 10%, зменшене ввізне мито (згідно Доповнення 1 до Регіональної конвенції) - 5%. Підстава - наданий при митному оформленні вищезазначеного товару сертифікат з перевезення EUR. 1 від 13 червня 2019 року №PL/MF/AN0176514.

Наказом Львівської митниці від 13.08.2021 року №152 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТзОВ «АВЕНМОР» вимог законодавства України з питань митної справи» проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТзОВ «АВЕНМОР» (ЄДРПОУ 41984224, адреса: 79034, Львівська область, м. Львів, вул. Навроцького, б. 1, офіс 505) вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 27.06.2019 року №UA209190/2019/045719.

Перевіркою встановлено порушення вимог статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини 2 статті 48, частини 1 статті 257, Митного кодексу України, підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI внаслідок безпідставного застосування зменшених ставок ввізного мита та преференції « 410». Зазначений висновок обґрунтований тим, що Державна митна служба України листом від 08.07.2021 № 15/15-03/7.4/2553 інформувала Львівську митницю про отримання інформації від уповноваженого органу Польщі листом від 20.05.2021 № 2601-ЮС.4331.37.2020, в якому вказано, що експортер на вимогу митних органів не надав документів, що підтверджують преференційне походження товару, тому товар, зазначений у сертифікаті з перевезення EUR.1 від 13.06.2019 № PL/MF/AN 0176514, не має права на преференційний режим оподаткування. Враховуючи, що для вищезазначеного товару преференційне походження є визначальним для оподаткування, а інформація про преференційне походження у сертифікаті з перевезення товару EUR.1 виявилась непідтвердженою, тому звільнення від сплати ввізного мита на підставі Угоди застосовано невірно.

На підставі акта перевірки митним органом винесені такі податкові повідомлення-рішення:

податкове повідомлення-рішення від 13.09.2021 № 0000021/7.4-19, яким збільшено ТзОВ «АВЕНМОР» суму грошового зобов`язання за платежем мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, 15010500, на загальну суму 48520,89 грн., з яких податкове зобов`язання 38810,31 грн., штрафні (фінансові) санкції 9702,58 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 13.09.2021 № 0000022/7.4-19, яким збільшено ТзОВ «АВЕНМОР» суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, 14070100, на загальну суму 9702,58 грн., з яких податкове зобов`язання 7762,06 грн., штрафні (фінансові) санкції 1940,52 грн.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Згідно з частинами першою, другою, шостою статті 36 Митного кодексу України (далі -МК України) країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Частиною третьою статті 43 МК України встановлено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до частини восьмої статті 43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Частиною дев`ятою цієї статті кодексу передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Згідно з частинами першою, другою статті 44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, обов`язково подається у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Законом України № 1678-VII від 16 вересня 2014 року ратифіковано Угоду від 27 червня 2014 року про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (Угода про асоціацію з ЄС).

Статтею 26 частини 1 глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва» (далі - Протокол І, до цієї Угоди).

Частиною 1 статті 2 розділу 2 Протоколу І встановлено, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Відповідно до частини 1 статті 16 розділу 5 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1;

2. У випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Законом України від 08.11.2017 № 2187-VІІІ «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження» Україна приєдналася до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження , яка набрала чинності з 01.02.2018.

21.11.2018 підкомітетом України ЄС з питань митного співробітництва прийнято рішення № 1/2018 про заміну Протоколу 1 (чинне з 01.01.2019). Відповідно до статті 1 Рішення Протокол I «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, замінюється текстом, викладеним у Додатку до цього Рішення.

Згідно ст.1 Протоколу І з метою імплементації цієї Угоди застосовуються Доповнення I і відповідні положення Доповнення II до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі - Конвенція). Усі посилання на «відповідну угоду» в Доповненні I й у відповідних положеннях Доповнення II до Конвенції тлумачаться у значенні цієї Угоди.

Відповідно до Доповнення 1 до Конвенції у розділі V ст. 15 визначено, що товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: (a) сертифікат з перевезення товару EUR. 1, зразок якого наведений у Додатку III а; (b) сертифікат з перевезення товару EUR-МЕD, зразок якого наведений у Додатку III Ь;

Відповідно до Доповнення 1 до Конвенції у розділі V ст. 16 сертифікат з перевезення товару EUR. 1 або EUR-МЕD має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Відповідно до частини першої статті 289 МК України обов`язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання (п.4); в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України (п.5).

Згідно з пунктом 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Верховний Суд у постанові від 11 серпня 2022 року, справа №460/8509/21, адміністративне провадження № К/990/15044/22, висловив наступну правову позицію: «Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом України. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом. У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Угодою про асоціацію між СС та Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з одного боку, та Україною з іншого боку та, зокрема, Протоколом І до цієї угоди передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару. У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, щодо країни походження, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків на підставі відомостей, зазначених у таких документах. Податкове зобов`язання може визначатися контролюючим органом і після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, за результатами документальної перевірки.»

Згідно матеріалів справи, після завершення митного оформлення товару, який було ввезено за митною декларацією від 27 червня 2019 року № UA 209190/2019/045719 та згідно сертифікату з перевезення товару EUR. 1 від 13 червня 2019 року №PL/MF/AN0176514, Державна митна служба України направила на перевірку до уповноваженого органу Республіки Польща зазначений сертифікат. Державна митна служба України листом від 08.07.2021 № 15/15-03/7.4/2553 інформувала Львівську митницю про отримання інформації від уповноваженого органу Польщі листом від 20.05.2021 № 2601-ЮС.4331.37.2020, в якому вказано, що експортер на вимогу митних органів не надав документів, що підтверджують преференційне походження товару, тому товар, зазначений у сертифікаті з перевезення EUR.1 від 13.06.2019 № PL/MF/AN 0176514, не має права на преференційний режим оподаткування.

Отже, в ході проведення перевірки експортер товарів не надав жодних доказів чи документів, що дозволяють застосувати преференційні правила походження товарів. Компанія-експортер товару отримала сертифікат EUR.1 декларативно, але в ході перевірки документально не змогла підтвердити походження вказаного товару.

Вищевказані обставини зумовили правомірний висновок відповідача про наявність підстав для застосування іншого методу визначення митної вартості, оскільки в матеріалах справи та перевірки не містяться докази походження товару з Європейського Союзу.

Оскільки дані, отримані від митного органу Республіки Польща, суперечать відомостям про характеристики товару, його преференційне походження, зазначеним декларантом, преференційні ставки ввізного мита застосовані безпідставно. Натомість, наявні підстави для донарахування позивачу повних ставок ввізного мита та сплати митних платежів згідно Митного тарифу України, затвердженого Законом України № 584-VII від 19 вересня 2013 року «Про Митний тариф України».

В межах спірних відносин митний орган діяв на підставі та в межах своїх повноважень, а тому підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд вважає, що відповідач спростував доводи та аргументи позивача наведені у позовній заяві.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНМОР» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 16.09.2022.

Суддя Крутько О.В.