Рішення

від 04.09.2022 по справі 380/8471/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/8471/22

провадження № П/380/8531/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2022 року

Зал судових засідань №7,

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючої-судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Середа О-В.І.,

за участю сторін:

представника позивача Ковби В.А.,

представника відповідача Терлецький Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Львівське спеціалізоване управління «Стальконструкція» Публічного акціонерного товариства «Центрстальконструкція» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

в с т а н о в и в :

Дочірнє підприємство «Львівське спеціалізоване управління «Стальконструкція» Публічного акціонерного товариства «Центрстальконструкція» (місцезнаходження: вул.Козельницька, 4, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ 37801347) звернулося з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Львівській області (місцезнаходження: пл.Міцкевича, 8, м.Львів, 79005; код ЄДРПОУ 39778297), у якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛВ9096/1355/ПД/АВ/ФС від 03.09.2021.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Дочірнє підприємство «Львівське спеціалізоване управління «Стальконструкція» Публічного акціонерного товариства «Центрстальконструкція» дізналося, що на виконанні Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) знаходиться постанова Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ9096/1355/ПД/АВ/ФС від 03.09.2021 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Вказує, що зазначеної постанови не отримував та лише ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження зміг врешті виготовити власними засобами фотокопію оскаржуваної постанови та ознайомитись із її змістом.

Позивач з такою постановою не погоджується та зазначає що відповідач під час інспекційного відвідування безпідставно зробив висновок про порушення позивачем вимог трудового законодавства, зокрема, що позивачем не працевлаштовано чотирьох працівників, які виконували трудові функції. Позивач вказує, що між ним та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 укладено цивільно правові договори про виконання певного чітко визначеного виду робіт, строки виконання та обсяг яких визначені договорами. При оплаті послуг за цими договорами позивачем сплачено всі необхідні податки та обов`язкові платежі.

Крім цього, вказує, що відповідачем здійснено інспекційне відвідування поза місцем знаходження позивача - на одному з численних об`єктів, де позивач проводив діяльність, про яке ГУ Держпраці у Львівській області не інформувало підприємство. З цих підстав позивач просить скасувати оскаржувану постанову.

Ухвалою від 20.06.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 01.07.2022 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що з метою проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування у Підприємстві, 06.07.2021 о 11 год. 25 хв. головним державним інспектором здійснено вихід за місцем здійснення господарської діяльності Підприємства: АДРЕСА_1 , в ході якого на робочому місці виявлено наступних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідач зазначає, що в усних поясненнях, що фіксувалися засобами відеофіксації, зазначені особи повідомили, що електрозварювальник ОСОБА_1 працює на Стальконструкція з 1982 року та виконує вказівки ОСОБА_5 ; електрозварювальник ОСОБА_2 працює на Стальконструкція з 1988 року та виконує вказівки ОСОБА_5 ; монтажник ОСОБА_3 працює в ДП Стальконструкція, графік роботи з 8.00 год. по 17.00 год., в посадові обов`язки входить різати метал (болгаркою); виконроб ОСОБА_4 працює на Стальконструкція, графік роботи з 8.00 год. по 17.00 год., працевлаштував його Городечний з Стальконструкція.

Разом із тим, стосовно вищевказаних осіб позивачем не надано жодних документів, ведення яких передбачено законодавством про працю. Окрім цього, згідно з базою даних ПФУ, інформація про оформлення Позивачем трудових відносин із вказаними працівниками відсутня, що свідчить про допуск до виконання трудової функції працівників без оформлення трудових відносин.

Відповідач також зазначає, що в даному випадку проведення інспекційного відвідування є правомірним. З цих підстав вважає, що прийнята на підставі інспекційного відвідування спірна постанова про накладення штрафу на позивача є законною та такою, що не підлягає скасуванню.

В судовому засіданні 05.07.2022 протокольними ухвалами суду задоволено заяву позивача про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та поновлено строк звернення, а також закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

05.09.2022 протокольною ухвалою суду заяву відповідача про залишення позову без розгляду повернуто без розгляду.

24.08.2022 від відповідача на адресу суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що робота, виконувана ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , збігається з видом економічної діяльності позивача та є роботою з обслуговування його діяльності. У разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб`єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору. Крім того вказує, що надані позивачем договори про надання послуг від 15.06.2021 є практично ідентичними за змістом, єдиною відмінністю є виконавець договору. При цьому, договорами не визначено конкретного об`єму (обсягу) роботи, яка має бути виконана виконавцем, не зазначено кількісного результату, але незалежно від цього вартість послуг встановлена у розмірі 13664,60 грн. З наведеного слідує, що оплата цих робіт проводиться незалежно від їх обсягу, що є характерним для трудового договору, де предметом є власне процес праці, а не її кінцевий результат; договорами не передбачено надання завдань замовником виконавцю з детальними вимогами щодо виконуваних робіт, що свідчить про регламентацію процесу роботи та певне підпорядкування виконавця замовнику. Відтак, просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Дочірнє підприємство «Львівське спеціалізоване управління «Стальконструкція» Публічного акціонерного товариства «Центрстальконструкція» (код ЄДРПОУ 37801347) зареєстроване як юридична особа з 04.07.2011 за № 14151020000025852; основним видом економічної діяльності підприємства є 43.11 Знесення, додатковими: 25.12 Виробництво металевих дверей і вікон; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 25.29 Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

01.07.2021 у зв`язку з надходженням доповідної записки заступника начальника управління з питань праці-начальника відділу нагляду за додержанням законодавства про працю про те, що інспекторами праці Головного управління Держпраці у Львівській області у ході проведення заходу державного контролю з питань додержання законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у ТзОВ «БРП Технобуд» за місцем здійснення господарської діяльності: м. Львів, вул. Грабовського, 11, за виконанням трудової функції зафіксовано двох осіб (С. Савчука та Я. Воєводу), які повідомили що працюють в Дочірньому підприємстві «Львівське спеціалізоване управління «Стальконструкція» Публічного акціонерного товариства «Центрстальконструкція»; водночас в базі даних ПФУ інформація про оформлення підприємством трудових відносин із вказаними працівниками відсутня, Управлінням видано наказ №0914-П та направлення №0899, якими інспекторів праці уповноважено на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування у Дочірньому підприємстві «Львівське спеціалізоване управління «Стальконструкція» Публічного акціонерного товариства «Центрстальконструкція» в період з 01.07.2021 по 14.07.2021 на предмет додержання вимог законодавства про працю, в частині виявлення неоформлених трудових відносин.

За результатами перевірки складено акт №ЛВ9096/1355/ПД/АВ від 14.07.2021, у висновках якого відповідач зазначив про порушення позивачем вимог ч.1 ст. 21, ч.3 ст.24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

Зокрема, в акті зазначено, що інспекторами праці ГУ Держпраці у Львівській області в ході інспекційного відвідування 06.07.2021 о 11:25 год., за фактичною адресою здійснення господарської діяльності ДП «Львівське спеціалізоване управління «Стальконструкція» ПАТ «Центрстальконструкція»: м. Львів, вул. Грабовського, 11, встановлено, що на робочому місці знаходилися: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

В усних поясненнях вищезазначені особи повідомили (що зафіксовано засобами відеофіксації): електрозварювальник ОСОБА_1 працює на Стальконструкція з 1982 року та виконує вказівки ОСОБА_5 ; електрозварювальник ОСОБА_2 працює на Стальконструкція з 1988 року та виконує вказівки ОСОБА_5 ; монтажник ОСОБА_3 працює в ДП Стальконструкція, графік роботи з 8.00 год. по 17.00 год., в посадові обов`язки входить різати метал (болгаркою); виконроб ОСОБА_4 працює на Стальконструкція, графік роботи з 8.00 год. по 17.00 год., працевлаштував його Городечний з Стальконструкція.

Під час інспекційного відвідування ДП «Львівське спеціалізоване управління «Стальконструкція» ПАТ «Центрстальконструкція» не надано наказів про прийняття на роботу чи інших підтверджуючих документів, які б свідчили про належне оформлення трудових відносин з вищезазначеними особами.

Враховуючи наведені обставини, відповідач дійшов висновку, що мав місце допуск позивачем чотирьох працівників до виконання трудової функції без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМ України, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, ПКМУ №413.

Повідомленням про одержання документів №074/2/11-31 від 22.07.2021 відповідач повідомив позивача про те, що уповноваженою особою одержано матеріали інспекційного відвідування ДП «Львівське спеціалізоване управління «Стальконструкція» ПАТ «Центрстальконструкція» - 22.07.2021, за результатами якого складено Акт від 14.07.2021 №ЛВ9096/1355/ПД/АВ.

Розглянувши справу, уповноваженою посадовою особою відповідача встановлено наявність порушення позивачем вимог ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП, ПКМУ №413 та винесено спірну постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛВ9096/1355/ПД/АВ/ФС від 03.09.2021.

Окрім цього, відносно директора ДП «Львівське спеціалізоване управління «Стальконструкція» ПАТ «Центрстальконструкція» - ОСОБА_6 20.09.2021 головним державним інспектором Головного управління Держпраці у Львівській області Скибою С.В. був складений протокол про адміністративне правопорушення № ЛВ9096/1355/АВ/П/ПТ, де зазначено про відмову ОСОБА_6 від підпису цього протоколу.

Позивач стверджує, що ні він, ні ОСОБА_6 не знали ні про обставини, які зумовили складання протоколу, ні про перевірку, ні про сам протокол.

22.10.2021 Галицьким районним судом м. Львова проголошено постанову у справі № 461/8057/21, якою притягнуто ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 41 КУпАП.

Постановою Львівського апеляційного суду від 29.12.2021 у справі № 461/8057/21 апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, а постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 22.10.2021 про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 41 КУпАП скасовано та прийнято нову постанову, якою матеріали провадження щодо ОСОБА_6 за ч.3 ст. 41 КУпАП скеровано на новий судовий розгляд до Галицького районного суду м. Львова.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 24.02.2022 провадження у справі № 461/8057/21 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 за ч.3 ст. 41 КУпАП було закрите у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Позивач вважає, що у відповідача не було правових підстав для прийняття оскаржуваної постанови, оскільки така не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п. 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Стаття 1 Закону №877-V вказує, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст.ст.1, 3, ч.ч.1, 4, 6-8, абз.2 ч.10, ч.ч.13, 14 ст.4, ч.ч.1- 4 ст.5, ч.3 ст.6, ч.1-4, 6 ст.ст.7, 9, 10, 19, 20, 21, ч.3 ст.22 цього Закону.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (надалі - Порядок №823) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені п. 5 Порядку № 823, відповідно до приписів якого інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Пунктом 16 Порядку № 823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Відповідно до п. 17 Порядку № 823 акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Відповідно до п.18 Порядку № 823, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до п. 19 Порядку № 823, матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Згідно із п. 24 Порядку № 823, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідно п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2013 №509 (надалі - Порядок №509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Відповідно до п. 3 Порядку № 509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Згідно з п. 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Відповідно до п. 10 Порядку № 509, постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Відповідно до ч.4 ст.265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, необхідною умовою для накладення штрафу на осіб, які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону праці» працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Згідно ч.1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.24 КЗпП України).

З аналізу наведених норм законодавства випливає, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

При цьому, слід також зазначити, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв`язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами Державної податкової служби з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Визначальним для вирішення спірних правовідносин у зазначеній справі є наявність ознак трудових правовідносин між позивачем та фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Як встановлено судом з матеріалів справи, 15.06.2021 між Дочірнім підприємством «Львівське спеціалізоване управління «Стальконструкція» Публічного акціонерного товариства «Центрстальконструкція» в особі директора Городечного Анатолія Григоровича (замовник) з однієї сторони та ОСОБА_1 (виконавець), з другої сторони, було укладено договір про надання послуг, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався виконувати послуги по відновленню тяжів і підсиленню прорізів металічними обоймами при реставрації будівлі № 3 казематів, за адресою: АДРЕСА_1 .

Аналогічні договори про надання послуг 15.06.2021 були також укладені позивачем із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що підтверджується матеріалами справи.

Згідно п. 4.2. вказаних договорів, виконавець надає послуги на свій ризик, самостійно організовує надання послуг та не зобов`язаний дотримуватись режиму роботи визначеного в правилах внутрішнього трудового розпорядку позивача.

В п. 12.2. сторони погодили, що цей договір не містить умов трудового договору і на нього, відповідно, не поширюються норми трудового законодавства.

За умовою п. 6.1. цих договорів оплата Позивачем наданих послуг проводиться не пізніше 30 днів з дня підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

14.07.2021 між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були підписані акти приймання-передачі наданих послуг за Договорами про надання послуг від 15.06.2021, на підставі яких вказаним особам була здійснена оплата за надані послуги у сумі 13664,60 грн.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування нараховується на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Так, судом встановлено, що за вищевказаними цивільно-правовими договорами позивачем було нараховано та здійснено оплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується платіжним дорученням № 1163 від 20.07.2021.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди (абз. 2 п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України).

При цьому, відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Податок сплачується до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Крім того, п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено оподаткування доходів фізичних осіб військовим збором.

Згідно з п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору за виконання робіт (надання послуг).

Судом встановлено, що за вищевказаними цивільно-правовими договорами позивачем було нараховано та здійснено оплату:

- податку з доходу фізичних осіб, згідно з платіжним дорученням № 1162 від 20.07.2021;

- військового збору, згідно з платіжним дорученням № 1161 від 20.07.2021.

Таким чином, оплата відрахувань із доходів згаданих фізичних осіб на основі цивільно-правових договорів передувала складенню протоколу про адміністративне правопорушення № ЛВ9096/1355/АВ/П/ПТ від 20.09.2021 та оскаржуваної постанови від 03.09.2021.

Жодних відомостей про те, що вказані фізичні особи не погоджувалися з укладенням відповідних цивільно-правових договорів, відповідачем під час інспекційного відвідування здобуто не було, а відтак, вказані договори про виконання робіт вважаються такими, що укладені за вільним волевиявленням на розсуд сторін і погоджені між сторонами.

Крім того, інспекторами ГУ Держпраці у Львівській області при здійсненні інспекційного відвідування не встановлено, де знаходилися робочі місця вищевказаних осіб і яким чином вони створені.

За приписами статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Чинне законодавство України не містить обов`язкових приписів, у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, тому сторони договору (в даному випадку, замовник та виконавець) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, і на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.

З огляду на викладені вище обставини судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували з позивачем не у трудових відносинах, а в цивільно-правових. Такі правовідносини носили разовий характер і не супроводжувалися обов`язковими атрибутами, притаманними трудовим договорам, зокрема такими, як внутрішній трудовий розпорядок, визначені умови праці і керування процесом праці.

Предметом укладених між позивачем і вказаними особами договорів був саме кінцевий результат виконання робіт по відновленню тяжів і підсиленню прорізів металічними обоймами при реставрації будівлі № 3 казематів, за адресою: АДРЕСА_1 , а не процес праці; виконавцями самостійно організовувалася робота, та за її результатами отримано вартість наданих послуг (виконаних робіт), а не заробітну плату, що свідчить про цивільно-правовий характер цих договорів.

Суд також критично оцінює посилання представника відповідачів на те, що зі слів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вони працюють на «Стальконструкція» з 1982 року, оскільки, як встановлено судом вище з витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, позивач був зареєстрований юридичною особою лише 04.07.2011, відтак трудові чи будь-які інші відносини не могли виникати раніше моменту державної реєстрації створення юридичної особи.

Виходячи з викладеного, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено факту допущення позивачем до виконання робіт працівників без укладення трудового договору.

Окрім цього, щодо посилань позивача про проведення позапланового заходу державного контролю за його відсутності чи відсутності його уповноваженої особи, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 11 ст. 4 Закону № 877 плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Така імперативна вимога Закону покликана забезпечити реалізацію наданих суб`єкту господарювання, щодо якого проводиться захід державного контролю, прав, визначених Законом № 877 та Порядком № 823, зокрема (але не виключно): бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; у визначених законом випадках не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта, тощо.

Крім цього, відповідно до частини 3 статті 6 Закону № 877 суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

У позовній заяві позивач заперечує свою присутність чи присутність його уповноваженої особи при проведенні інспекційного відвідування та складанні акта, а також отримання направлення на проведення заходу державного контролю.

Водночас, в акті інспекційного відвідування не зафіксовано присутність позивача чи його уповноваженої особи при проведенні заходу державного контролю та складанні акта, а також вручення направлення на проведення заходу державного контролю, і відповідач не надав доказів протилежного.

Відповідно до частини 8 статті 4 Закону № 877 органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Відповідач надав суду відеозапис проведення інспекційного відвідування. Суд дослідив такий відеозапис та встановив, що він не фіксує обставини присутності суб`єкта господарювання чи його уповноваженої особи при проведенні заходу державного контролю, а також його ознайомлення з наказом та направленням на проведення заходу державного контролю. З вказаного відеозапису неможливо встановити дату та час, адресу проведення заходу державного контролю.

Таким чином, суд не може враховувати, як належний та допустимий доказ фіксування відповідних подій чи обставин, наданий відповідачем диск з відеоматеріалами, оскільки такий не містить всіх необхідних реквізитів електронного доказу, зокрема фіксації дати та часу зйомки, місця події, тощо.

На переконання суду, проведення посадовими особами відповідача позапланового заходу державного контролю за відсутності позивача чи його уповноваженої особи перешкодило позивачу реалізувати свої права, визначені Законом № 877 та Порядком № 823, вказує про порушення порядку проведення інспекційного відвідування, і є самостійною підставою для скасування рішень суб`єкта владних повноважень, прийнятих на його основі, відтак, доводи позивача у цій частині є обґрунтованими та беруться судом до уваги.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 813/2549/18.

Підсумовуючи встановлені судом обставини справи, враховуючи порушення відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування, а також не доведеність контролюючим органом факту допущення позивачем до виконання робіт працівників без укладення трудового договору, суд дійшов висновку, що спірна постанова Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛВ9096/1355/ПД/АВ/ФС від 03.09.2021 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛВ9096/1355/ПД/АВ/ФС від 03.09.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області (місцезнаходження: пл.Міцкевича, 8, м.Львів, 79005; код ЄДРПОУ: 39778297) на користь Дочірнього підприємства «Львівське спеціалізоване управління «Стальконструкція» Публічного акціонерного товариства «Центрстальконструкція» (місцезнаходження: вул.Козельницька, 4, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ 37801347) 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2022.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна