Рішення

від 15.09.2022 по справі 640/23976/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2022 року м. Київ № 640/23976/21

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тисагаз" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації.

Адвокат Кучанський О.В. звернувся до суду в інтересах ТОВ "Тисагаз" з позовом про визнання протиправною та скасування Індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 13.07.2021 №2738/ІПК/99-00-04-01-03-06.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва: від 15.09.2021 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів; від 21.01.2022 - витребувано в ТОВ "Тисагаз" належним чином засвідчену копію протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин від 29.03.2017 №3888, яким затверджено розроблені ТОВ "Тисагаз" мінеральної сировини як сукупність техніко-технологічних та фінансово-економічних умов провадження господарської діяльності гірничих підприємств з видобування корисних копалин кондиції.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що видобутий позивачем газ за своїми фізичко-хімічними характеристиками не відповідає стандартам на природний газ, а тому видобутий газ позивач не може продати як "природний газ" та, відповідно, поставити в газотранспортну систему. У зв`язку із зазначеним, позивач звернувся до відповідача для отримання індивідуальної податкової консультації (ІПК) та отримання відповідей щодо визначення об`єкта "товарної продукції природного газу", що підлягає оподаткуванню рентною платою відповідно пунктів 252.3 та 252.20 статті 252 Податкового кодексу України (ПК України). Проте, відповідач, надавши позивачу індивідуальну податкову консультацію від 13.07.2021 №2738/ІПК/99-00-04-01-03-06 не обґрунтував, чому позиція позивача викладена у звернені не відповідає чинному законодавству та не надав відповіді на жодне із питань, що були поставлені позивачем.

За твердженням представника, відповідач посилаючись на розроблені Позивачем Кондиції (затверджені протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 29.03.2017 №3888 (Протокол №3888) зазначив, що обсяги видобутого позивачем природного газу Протоколом визнані товарною продукцією Позивача, а тому обсяги природного газу відповідно до підпункту 252.3.2 пункту 252.3 статті 252 ПК України є об`єктом оподаткування рентною платою. При цьому, відповідач не обґрунтував керуючись нормами ПК України, що є "обсягом товарної продукції гірничого підприємства" для цілей статті 252 ПК України та чому саме цей технічний Протокол, в якому взагалі не йдеться про "товарну продукцію природного газу", підлягає застосуванню позивачем для визначення об`єкта рентної плати.

Позивач не погоджується з висновками викладеними в індивідуальній податковій консультації та вважає, що відповідач прийняв оскаржувану ІПК із порушенням вимог чинного податкового законодавства, а викладені в ІПК висновки не розкривають суті поставлених позивачем питань та не ґрунтуються на вимогах діючого податкового законодавства України щодо порядку визначення об`єкта та оподаткування рентною платою, а тому така ІПК підлягає скасуванню.

Державною податковою службою України подано відзив на позовну заяву про невизнання позову, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, вказавши, що позивач у зверненні на надання індивідуальної податкової консультації запитувало про відповідність об`єкту оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин (Плата), видобутих ним обсягів природного газу, які не відповідають за фізико-хімічними показниками до вимог встановлених законодавством стандартів. Об`єктом оподаткування Платою є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність до стандартів, встановлених галузевим законодавством (пункт 252.3 статті 252 ПК України).

Представником відповідача вказано, що за результатами розгляду матеріалів Протоколу №3888 із визначення промислового значення корисних копалин Русько-Комарівського газового родовища (Родовище), наданого у користування ТОВ "Тисагаз", визначено, що природний газ Родовища за фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам якості природного газу, що подається до газотранспортної системи України. При цьому Протокол не містить відомостей щодо технологічних операцій, які можуть забезпечити приведення товариством таких обсягів природного газу до встановлених стандартів. Пунктом 3.6 Протоколу Родовище визнано підготовленим до промислової розробки, а його запаси природного газу балансовими. Отже, обсяги видобутого ТОВ "Тисагаз" природного газу є товарною продукцією позивача і відповідно до підпункту 252.3.1 пункту 252.3 статті 252 ПК України є об`єктом оподаткування Платою ТОВ "Тисагаз", податкові зобов`язання з Плати за які обчислюються у порядку визначеному пунктами 252.8-252.19 статті 252 Кодексу.

Відповідач вважає, що індивідуальна податкова консультація від 13.07.2021 №2738/ІПК/99-00-04-01-03-06, є обґрунтованою, правомірною.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач для надання оскаржуваної ІПК стосовно практичного використання підпункту 252.3.1 пункту 252.3 статті ПК України аналізував не застосування конкретних вимог вказаної норми ПК України, а технічний Протокол №3888, який не є державним стандартом і в якому взагалі не йдеться про товарну продукцію природного газу, застосування рентної плати чи інших показників, які повинні застосовуватися для визначення рентної плати. Крім того, відповідач погоджується, що газ, який видобуває ТОВ "Тисагаз" не відповідає вимогам якості природного газу та встановленому стандарту природного газу, але в супереч ПК України та навмисно вказує, що обсяги такого газу, видобутого ТОВ "Тисагаз", є товарною продукцією позивача, без будь-якого пояснення, чому саме Протокол №3888 підлягає застосуванню, а не стандарт, встановлений галузевим законодавством, як це вимагає пункт 252.3 статті 252. ПК України.

На виконання вимог ухвали суду від 21.01.2022 ТОВ "Тисагаз" надано належним чином засвідчену копію протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин від 29.03.2017 №3888.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, суд установив.

Позивач звернувся до ДПС України зі зверненням від 21.05.2021 №95 про отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі, в якій просив роз`яснити:

1. Що є об`єктом оподаткування рентною платою за видобутий природній газ відповідно за стандартом, встановленим галузевим законодавством для природнього газу як прямо передбачено пунктом 252.3 статті 252 ПК України?

2. Чи с видобутий газ, який по фізико-хімічним показникам не відповідає ГОСТ 5542-87 "Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. Технические условия" та ДСТУ ISO 6976:2009, зокрема має мінімально допустиме значення нижчої теплоти згоряння природного газу (при 25 °С/20 °С, 101, 325 кПа) суттєво менше ніж 7600 ккал/м3 (31,8 МДж/м3), а також не відповідає нормам якості, фізично-хімічні показникам та іншим характеристикам природного газу встановленим пунктом 13 глави 1 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.15 №2493, зокрема вмістом метану становить суттєво менше 90%. нижча теплота згоряння (25° С/20° С) суттєво менша 32,66 МДж/м3 і вміст азоту суттєво більше 5%, товарною продукцією видобутої корисної копалини природного газу чи іншої видобутої корисної копалини для цілей оподаткування рентною платою відповідно до статті 252 ПК України?

3. Чи повинно ТОВ "Тисагаз" сплачувати рентну плату за видобутий газ, який не є товарною продукцією природного газу чи іншої видобутої корисної копалини, які оподатковуються рентними платежами відповідно до статті 252 ПК України? Якщо так, як ТОВ "Тисагаз" повинна визначати обсяг товарної продукції видобутого природного газу чи іншої видобутої корисної копалини, які оподатковуються рентними платежами, відповідно до вимог пункту 252.19 статті 252 ПК України?.

У зверненні вказано, що практична необхідність отримання податкової консультації пов`язана із видобутком ТОВ "Тисагаз" газу на підставі спеціального дозволу на видобування газу природнього, виданого наказом р/н 1151 Державної служби геології та надр України від 14.05.2015 (Русько-Комарівське Родовище) (див. Додаток 1) та полягає у необхідності отримання чіткої відповіді щодо визначення об`єкта "товарної продукції природного газу", що підлягає оподаткуванню рентною платою відповідно пунктів 252.3 та 252.20 статті 252 ПК України.

Також, у зверненні повідомлено, що на Русько-Комарівському родовищі, де ТОВ "Тисагаз" має право видобувати газ на підставці Свідоцтва №1115 є 4-р/н свердловини для видобутку природного газу. Із свердловин №21, 22 та 23 видобувається газ із великим вмістом невуглеводних газів, зокрема азоту (25-28%), та вмістом метану менше 75%, а тому мінімально допустиме значення нижчої теплоти згоряння газу, який добувається із свердловин №21, 22 та 23 становить - від 24,9423 до 25.17 МДж/м3 (число Воббе від 33,39 до 34,30 МДж/м3). Такі фізико-хімічні показники газу, що добувається ТОВ " Тисагаз" зі свердловин №21, 22 та 23 підтверджуються Протоколом вимірювання №186 від 24.03.2021 св. №23, підготовлений ТОВ "Оператор ГТС України Закарпатське ЛВУМГ"; Паспортом якості газу №1726 від 27.01.2016 св. 21, виданий ПАТ "Укртрансгаз" УМГ "Прикарпаттрансгаз" Закарпатське ЛВУМГ ; Паспортом якості газу №1883 від 17.03.2016 св. 22, виданий ПАТ "Укртрансгаз" УМГ "Прикарпаттрансгаз" Закарпатське ЛВУМГ; Протокол №3888 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 29.03.2017. Зроблено висновок, що Стандарти щодо фізико-хімічних показників товарного газу та перераховані документи підтверджують, що видобутий ТОВ "Тисагаз" газ із свердловин №21, 22 та 23 не є товарною продукцією природного газу.

Державною податковою службою України надано позивачу індивідуальну податкову консультацію від 13.07.2021 №2738/ІПК/99-00-04-01-03-06, в якій зазначено, що об`єктом оподаткування Рентною платою є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр (підпункт 252.3.1 пункту 252.3 статті 252 ПК України).

Базою оподаткування Рентною платою є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) (пункт 252.6 статті 252 ПК України).

Оскільки згідно зі розробленими товариством Кондиціями, обсяги видобутого ним природного газу Протоколом визнані товарною продукцією товариства, то такі обсяги природного газу відповідно до підпункту 252.3.1 пункту 252.3 статті 252 ПК України є об`єктом оподаткування Рентною платою Товариства.

Обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції товариства визначається ним самостійно у журналі обліку видобутих корисних копалин відповідно до вимог затверджених ним схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної, сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції і нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничих підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі (пункт 252.19 статті 252 ПК України ).

Податкові зобов`язання з Рентної плати за видобуті у відповідному звітному (податковому) періоді обсяги природного газу Товариству слід обчислювати у порядку визначеному підпунктом 252.8 статті 252 ПК України та декларувати у контролюючому органі за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини.

Не погоджуючись з вказаною індивідуальною податковою консультацією та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відповідно до статті 14 ПК України:

податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом (підпуну 14.1.172 пункту 14.1);

індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (підпункт 14.1.172-1 пункту 14.1)

Статтею 52.1 ПК України встановлено:

за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (пункт 52.1);

індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2);

за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (пункт 52.3);

індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім`я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси (пункт 52.4).

За змістом статті 53 ПК України скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Наведені норми дають підстави дійти висновку, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його правомірної поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

Отже, індивідуальна податкова консультація як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо):

1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності;

2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана;

3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування;

4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Наприклад, правові позиції Верховного Суду висловлені в постановах від 17.04.2018 у справі №826/2032/16, від 22.10.2019 у справі №520/10111/18, від 28.01.2020 у справі №804/8131/16, від 03.12.2020 у справі №805/112/16-а.

У постанові від 20.05.2020 у справі №813/6584/13-а Верховний Суд дійшов схожого висновку, за яким метою індивідуальної податкової консультації є викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту певної правової норми (норм) податкового законодавства для правильного практичного застосування платником податків норм податкового законодавства та для усунення сумнівів платника у розумінні тієї чи іншої норми закону для уникнення відповідальності за неправильне розуміння і, як наслідок, неправильного застосування таких норм.

Зі змісту підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України та пункту 53.2 статті 53 ПК України вбачається, що платник податків має право оскаржити індивідуальну податкову консультацію у судовому порядку як акт індивідуальної дії. При цьому, податкове законодавство пов`язує можливість такого оскарження з наявністю у індивідуальній податковій консультації суперечностей правовим нормам або змісту відповідного податку чи збору.

У випадку надання неякісної та/або незаконної податкової консультації, контролюючий орган порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та позбавляє права у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності.

Виходячи із змісту положень наведених вище норм ПК України, обов`язковими складовими письмової податкової консультації є: опис питань, що порушуються платником податків; обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків; висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства (наприклад, постанова Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №804/8131/16, від 17.04.2018 у справі №826/2032/16).

Як установлено судом, позивач звернувся до відповідача для отримання індивідуальної податкової консультації щодо визначення об`єкта "товарної продукції природного газу", що підлягає оподаткуванню рентною платою відповідно пунктів 252.3 та 252.20 статті 252 ПК України.

Суд зазначає, що в наданій відповідачем податковій консультації відсутні відповіді на поставлені платником податків запитання, зокрема щодо визначення об`єкта "товарної продукції природного газу", що підлягає оподаткуванню рентною платою відповідно пунктів 252.3 та 252.20 статті 252 ПК України, фактично зміст цієї консультації зводиться до цитування норм Податкового кодексу України без конкретних рекомендацій щодо застосування позивачем цих норм в контексті порушених запитань, не має остаточних, чітких висновків та рекомендацій стосовно конкретної ситуації, не виконує своєї функції щодо допомоги платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону з питань оподаткування і не відповідає положенням підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14, пункту 52.1 статті 52 ПК України.

Відповідно до підпункту 252.19 статті 252 ПК України ( у редакції, чинній на час подання звернення та прийняття ІПК) обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником рентної плати самостійно у журналі обліку видобутих корисних копалин відповідно до вимог затверджених ним схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції і нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничих підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі. Залежно від відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) її кількість визначається в одиницях маси або об`єму.

Отже, обґрунтованими є доводи представника позивача про необхідність урахування відповідних стандартів під час визначення обсягу товарної продукції. Водночас відповідачем, взято до уваги лише ту обставину, що Родовище дозволено експлуатувати.

Зі змісту Проколу №3888 засідання колегії Державної комісії України по застосуванню корисних копалин при Державній службі геології та надр України не вбачається зроблений Державною комісією висновок про те, що видобутий товариством газ, про який йдеться в звернення про надання ІПК, є товарною продукціє. Водночас кондиції, які розроблені товариством стосуються Родовища з метою його розробки і використання, однак, за наведеного правового регулювання, вони не можуть бути визначальними для визначення обсягу товарної продукції.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Належним способом виконання рішення суду відповідно до пункту 53.2 статті 52 ПК України є надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Отже позивачу необхідно відповісти чутко на кожне з питань зазначених у зверненні та врахувати висновки суду щодо тлумачення підпункту 252.19 статті 252 ПК України ( у редакції, чинній на час подання звернення та прийняття ІПК) та помилковості віднесення видобутого позивачем газу, який не відповідає стандартам на природний газ і не може бути ним реалізований, до товарної продукції лише на підставі Проколу №3888 без урахування складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції і нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничих підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

Відповідно до вимог часини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (платіжне доручення від 26.08.2021 №565т003еев). Оскільки позов задоволено повністю судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Державної податкової служби України.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 13.07.2021 №2738/ІПК/99-00-04-01-03-06.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тисагаз" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тисагаз" (ідентифікаційний код 22091121, місцезнаходження: 89452, Закарпатська область, Ужгородський район, село Вовкове, вулиця Тайня, 5км).

Відповідач - Державна податкова служба України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.А. Донець