Справа № 761/16635/22
Провадження № 1-кс/761/9234/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника власника майна директора ТОВ «Вейррон» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12015000000000151 від 19.03.2015,
В С Т А Н О В И В :
в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна директора ТОВ «Вейррон» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12015000000000151 від 19.03.2015, накладеного на грошові кошти ТОВ «Вейррон» код ЄДРПОУ 39246512, які знаходяться у АТ «ТАСКОМБАНК», (МФО 339500) на рахунку № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 .
Клопотання мотивоване тим, що в подальшому арешті майна відпала потреба, оскільки арештоване майно ТОВ «Вейррон»не маєжодного відношеннядо вказаногокримінального провадження,а слідчимза часдосудового розслідуванняне проведеножодної слідчоїдії відносноТОВ «Вейррон»та невизначено статусостаннього укримінальному провадженні№12015000000000151від 19.03.2015.Існування обтяження майна, яке за цих обставин може тривати невизначений час, є перешкодою у розпорядженні власністю.
Представник власника майна директор ТОВ «Вейррон» ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд клопотання про скасування арешту без його участі.
Слідчий в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суд не повідомив.
Суд вивчивши матеріли клопотання про скасування арешту на майно, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2ст. 174 КПК України, зокрема, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З наявнихв розпорядженніслідчого суддіматеріалів убачається,що ухвалою слідчогосудді Печерськогорайонного судум.Києва усправі №757/13998/15-кнакладено арештна на грошові кошти ТОВ «Вейррон» код ЄДРПОУ 39246512, які знаходяться у АТ «ТАСКОМБАНК», (МФО 339500) на рахунку № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 з метою забезпечення можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку
Звертаючись із клопотанням в порядкуст. 174 КПК Українизаявник зазначає, що у подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, оскільки органом досудового розслідування не доведено, що майно ТОВ «Вейррон»має відношеннядо вказаногокримінального провадження,а слідчимза часдосудового розслідуванняне проведеножодної слідчоїдії відносноТОВ «Вейррон»та невизначено статусостаннього укримінальному провадженні№12015000000000151від 19.03.2015.Існування обтяження майна, яке за цих обставин може тривати невизначений час, є перешкодою у розпорядженні власністю.
Згідно абз.2 ч.10ст.170 КПК Українине може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя враховує й ту обставину, що з моменту накладення арешту на майно пройшов досить значний проміжок часу, а тому прокурор зобов`язаний довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна, актуальність цього питання.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Разом з тим, такі додаткові доводи щодо необхідності продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, слідчому судді не наведено.
У відповідності з практикою Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСі" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. theUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Отже, жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання представника власника майна та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, до суду не надано, у зв`язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні, є обґрунтованими.
А тому, аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
На підставі наведеного, клопотання слід задовольнити, а арешт скасувати.
Керуючись ст. ст.131,132,170-173,174,309,376 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И В :
клопотання представника власника майна директора ТОВ «Вейррон» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12015000000000151 від 19.03.2015, - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва (справа №757/13998/15-к ) від 23.04.2015 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015000000000151 від 19.03.2015, а саме на грошові кошти ТОВ «Вейррон» код ЄДРПОУ 39246512, які знаходяться у АТ «ТАСКОМБАНК», (МФО 339500) на рахунку № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2022 |
Оприлюднено | 24.01.2023 |
Номер документу | 106294929 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Голуб О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні