Постанова

від 14.09.2022 по справі 308/9488/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/9488/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2022 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Лецак Н.В., представників митниціСелеш О.Я., Зубенко І.І., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Олійник Р., свідка ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Закарпатської митниці Державної митної служби України. про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Закарпатська обл., м. Мукачеве, місце роботикерівник ТОВ «Закарпатська продовольча компанія», місце проживання АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 15.05.1996 Мукачівським MB УМВС України в Закарпатській області, ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_2 , за ст.476 МК України, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст протоколу про порушення митних правил

Згідно протоколу про порушення митних правил № 0629/30500/22 від 04.07.2022 ОСОБА_2 як керівнику ТОВ «Закарпатська продовольча компанія» інкримінується переміщення товару «Пиво із солоду в посудинах місткістю менше 10л, в жерстяних банках місткістю 0,5 л, пиво світле фільтроване пастеризоване GAMBRINUS 10% (в упаковках по 24 банки) через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані митним органом за ст. 476 МК України.

Заяви, процесуальні дії по справі

Захисник особи, що притягується до відповідальності, адвокат Олійник Р. 17.08.2022 через канцелярію суду подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що провадження у справі про порушення митних правил ОСОБА_2 підлягає припиненню за відсутністю складу адміністративного правопорушення з наступних підстав: ТОВ «Закарпатська продовольча група», керівником якого є ОСОБА_2 , було законно придбано перелічений у протоколі товар, який є оригінальним, а переміщення через митний кордон України оригінальних товарів не є порушенням прав інтелектуальної власності.

19.08.2022 канцелярією суду зареєстровані письмові пояснення представника компанії «Plzensky Prazdroj a.s.» адвоката Компанець Є.М., з додатками.

Також 19.08.2022 канцелярією суду зареєстровані клопотання представника компанії «Plzensky Prazdroj a.s.» адвоката Компанець Є.М. про залучення «Plzensky Prazdroj a.s.» до участі в справі про порушення митних правил в якості заінтересованої особи з тих підстав, що вказана компанія є правовласником торговельної марки «Gambrinus».

Розглянувши 19.08.2022 зазначене клопотання про залучення «Plzensky Prazdroj a.s.» до участі в справі про порушення митних правил в якості заінтересованої особи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення зазначеної юридичної особи у якості заінтересованої особи, позаяк відповідний суб`єкт не входить до переліку "заінтересованих осіб" у розумінні приписів ст.498 МК України.

01.09.2022 року представником Закарпатської митниці Селеш О.Я. подано до суду клопотання, в якому просив викликати та допитати в якості свідка представника компанії PlzenskyPrazdrojSlovensko ОСОБА_1

05.09.2022 року представником Закарпатської митниці Селеш О.Я. подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

12.09.2022 представник Закарпатської митниці Селеш О.Я. в судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку свідка ОСОБА_1 в судове засідання, що призначене на 12.09.2022.

Судове засідання 15.09.2022 фіксувалося технічними аудіозаписуючими засобами у відповідності до положень п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України, де зазначено, що основними засадами судочинства є гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

Пояснення в судовому засіданні

У судовому засіданні представник митниці зазначив, що у діях ОСОБА_2 наявний склад правопорушення, яке йому інкриміноване, тому до останнього слід застосувати стягнення, передбачене санкцією ст.476 МК України. Наголосив, що вилучений товар є контрафактним в розумінні п.17 ч.1ст. 4 Митного кодексу України.

Захисник особи, що притягується до відповідальності, адвокат Олійник Р. заперечив винусвого підзахисного у вчиненні інкримінованого йому правопорушення з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив суд закрити провадження у справі за відсутністю складу і події правопорушення, передбаченого ст.476 МК України.

Обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_2 являється керівником ТОВ «Закарпатська продовольча компанія».

Як убачається зі змісту протоколу № 0629/30500/22 від 04.07.2022 та підтверджується матеріалами справи, 23.05.2022 року о 13 год. 39 хв. митним декларантом ФОП ОСОБА_3 до відділу митного оформлення №1 митного поста "Мукачево" Закарпатської митниці подано до митного оформлення МД типу ІМ 40 ДЕ № UA305160/2022/023166 на товар «Пиво із солоду в посудинах місткістю менше 10л, в жерстяних банках місткістю 0,5л: Пиво світле фільтроване пастеризоване Gambrinus 4.3% (в упаковках по 24 банки)». Також, до митного оформлення подано наступні документи: рахунок фактура від 18.05.2022 № 2022/060, CMR від 19.05.2022 № 22010, копія митної декларації країни відправлення від 19.05.2022 № 22CZ610000258080H0, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) від 19.05.2022 № Ty 0519224

Одержувачем вантажу є ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ", Закарпатська обл. Мукачівський р-н, м. Мукачеве, вул. Пряшівська-Бічна буд. 6, Україна (код ЄДРПОУ 36908634), відправником товару виступає компанія «Komfort Group s.r.o.», 252 42 Jesenice K Osnici 1251, Czech Republik, зовнішньоекономічна операція здійснюється на підставі договору від 06.04.2022 № 06-04/2022 ZPK.

Під час здійснення контролю із застосуванням системи управління ризиками за вказаною МД виявлено, що відомості про частину товару № 1, які задекларовані у даній МД у графах № 31 та № 33, а саме: торговельна марка GAMBRINUS та код згідно з УКТ ЗЕД «2203000900» - наявні у Митному реєстрі об`єктів прав інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону (далі - Митний реєстр ОПІВ). При цьому, задекларовані у даній МД відомості про імпортера товару (українського суб`єкта господарювання ТзОВ "ЗАКАРПАТСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ") та відправника «Komfort Group s.r.o.» у Митному реєстрі ОПІВ були відсутні.

Так, згідно з наявною інформацією у митному реєстрі ОПІВ від 22.03.2021 року за № 169 зареєстровано об`єкт права інтелектуальної власності, а саме: торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію знака «GAMBRINUS» та міжнародна реєстрація якої діє на території України у повному обсязі з 30.05.2012 за № 1124404.

Під час митного огляду встановлено, що частина товару № 1, а саме: «Пиво із солоду в посудинах місткістю менше 10л, в жерстяних банках місткістю 0,5л: Пиво світле фільтроване пастеризоване Gambrinus 4.3% (в упаковках по 24 банки) має ознаки використання об`єкту права інтелектуальної власності «Торговельна марка "Gambrinus", яка має міжнародну реєстрацію № 1124404», який внесений до митного реєстру ОПІВ за №169.

23.05.2022 Закарпатською митницею було прийнято рішення про призупинення митних формальностей від 23.05.2022 № 003/2022 щодо товарів, заявлених за МД типу «ІМ40ДЕ» від 23.05.2022 №UA305160/2022/023166.Строк призупинення на 10 робочих днів становив до 06.06.2022 та був продовжений ще на 10 робочих днів до 21.06.2022 на підставі ч.8 ст.399 МК України.

11.06.2022, враховуючи звернення патентно-правової фірми «ПАХАРЕНКО І ПАРТНЕРИ» від 16.06.2022 №120 ДМС, особою, уповноваженою з питань, пов`язаних зі сприянням захисту прав інтелектуальної власності правовласника здійснено відбір проб (зразків) товару у присутності декларанта ОСОБА_4 , посадової особи Закарпатської митниці Суховєрхова В.В., про що було складено акт про взяття проб (зразків) товарів від 06.06.2022 року.

За результатами проведених досліджень, 16.06.2022 Закарпатською митницею отримано лист патентно-правової фірми «ПАХАРЕНКО І ПАРТНЕРИ» від 15.06.2022 № 120 ДМС на 7.7-17/12-276 від 23.05.2022 «Щодо порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку Gambrinus», з додатками, з проханням у тому числі реалізувати повноваження, передбачені ч.14 ст. 399 МК України.

Висновком судового експерта від 10.06.2022 № 155- 06/22 за результатами проведеної експертизи встановлено, що: 1) позначення на зразку пива Gambrinus є схожим настільки, що його можна сплутати із торгівельною маркою за міжнародною реєстрацією № 1124404, права на яку належать компанії Plzensky Prazdroj a.s.; 2) на зразку пива Gambrinus, імпортером якого є ТОВ «Закарпатська продовольча група» (МД №UA305160/2022/023166), використано торговельну марку за міжнародною реєстрацією №1124404.

Органом митного контролю з`ясовано, що міжнародна реєстрація №1124404 від 30.05.2012 діє на території України у повному обсязі з 22.03.2021 року, номер в реєстрі 169, очікувана дата закінчення строку дії реєстрації/продовження 22.03.2023; Ім`я та адреса власника реєстрації «Plzensky Prazdroj a.s.» u Prazdroje 64/7 Vychodni Predmesti CZ-301 00 Pizen (CZ): опис об`єкта ПІВ - торговельна марка Gambrinus.

Відтак митниморганом встановлено,що компаніяPlzenskyPrazdroja.s.є власникомоб`єктаправа інтелектуальноївласності торговельноїмарки Gambrinus(міжнароднареєстрація №1124404),котра включенадо митногореєстру за№169.

На підставістатті 511Митного кодексуУкраїни запротоколом №0629/30500/22від 04.07.2022 вилученотовар «Пивоіз солодув посудинахмісткістю менше10л,в жерстянихбанках місткістю0,5л:Пиво світлефільтроване пастеризованеGambrinus4.3%(вупаковках по24банки),всього 44928шт.,вартістю 641587,76грн.

З пояснень допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_1 , який являється представником компанії Plzensky Prazdroj Slovensko, a.s., Slovenska republika (SL) вбачається, що вилучений за протоколом № 0629/30500/22 від 04.07.2022 товар є оригінальним, виготовлений виключно для реалізації на території Чеської республіки. Ексклюзивним імпортером та єдиним дистриб`ютором в Україні пива Gambrinus є ТОВ «Драфт» (ЄДРПОУ 30470666). З метою захисту прав інтелектуальної власності торговельна марка № 1124404 включена до митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності Державної митної служби України за № 169. До митного реєстру у якості виробника оригінального пива GAMBRINUS була включена компанія Plzensky Prazdroj Slovensko, a.s., Slovenska republika (SL), а в якості імпортера - ТОВ "Драфт". Компанія не надавала ні відправнику (Komfort Group s.r.o.), ні декларанту ( ОСОБА_3 ), ані імпортеру (ТОВ «Закарпатська продовольча компанія») права на використання торговельної марки № 1124404. Транспортування пива неофіційним імпортером здійснювалося без дотримання температурного режиму в звичайному тентовому напівпричепі, а не в рефрижераторі, що здійснювалося для мінімізації поточних витрат; з дня перетину кордону України пиво зберігалося в приміщенні, яке не дозволяло забезпечити дотримання встановлених виробником температурних показників; в періоді з 25.05.2022 по 08.06.2022 мінімальна нічна температура повітря становила 6 С, а максимальна дена 30 С; імпортером допущено порушення вимог Державного стандарту України 3888:2015 «Пиво. Загальні технічні умови». Зазначене створює обґрунтовані передумови для заборони правовласником торгової марки її використання.

Показання свідка тотожні його письмовим поясненням, що були подані 19.08.2022 через канцелярію суду.

Оцінка суду

Заслухавши думку представника митниці, пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Олійник Р., допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Суд встановив, що митним органом особі ОСОБА_2 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України, а саме: переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності.

Диспозицією ст. 476 МК України передбачено, що відповідальність настає за ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності. Отже, основним безпосереднім об`єктом правопорушення за даною нормою закону є охоронюване законом право на об`єкт інтелектуальної власності, а об`єктивною стороноює порушення законодавства про інтелектуальну власність, вчинене під час переміщення товарів через митний кордон України. Суб`єктивна сторона правопорушення передбачає наявність прямого умислу. При цьому, у правопорушників мають бути намір та метаотримання прибутку з операцій (наприклад цивільних угод), що в подальшому можуть бути здійснені з такими товарами як на митній території України, так і поза нею.

Частиною 1 статтею 397 МК України встановлено, що до товарів, що підозрюються у порушенні правінтелектуальної власності,митні организастосовують такізаходи щодосприяння захиступрав інтелектуальноївласності: 1)призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, відповідно достатті 399цього Кодексу; 2)призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу відповідно достатті 400цього Кодексу; 3)знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, відповідно достатті 401цього Кодексу; 4)призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій товарів, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, відповідно достатті 401-1цього Кодексу; 5)зміна маркування на товарах та їх упаковці відповідно достатті 402цього Кодексу. Порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як вже було встановлено судом, 23.05.2022 Закарпатською митницею було прийнято рішення про призупинення митних формальностей щодо товарів, заявлених за МД типу ІМ40ДЕ від 23.05.2022 № UA3051602022/023166, на 10 робочих днів, тобто до 06.06.2022; даний строк в порядку ч. 8 ст. 399 МК України був продовжений ще на 10 робочих днів до 21.06.2022.

В подальшому, як вбачається з протоколу про порушення митних правил, до матеріалів митної справи був долучений висновок судового експерта від 10.06.2022 № 155- 06/22, у якому за результатами проведеної експертизи встановлено, що: 1) позначення на зразку пива Gambrinus є схожим настільки, що його можна сплутати із торгівельною маркою за міжнародною реєстрацією № 1124404, права на яку належать компанії Plzensky Prazdroj a.s.; 2)на зразку пива Gambrinus, імпортером якого є ТОВ «Закарпатська продовольча група» (МД №UA305160/2022/023166), використано торговельну марку за міжнародною реєстрацією №1124404.

Відповідно до вимог ч.14 ст.399 МК України у разі якщо порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджене висновком експертизи, проведеної відповідним уповноваженим органом, то в установленому Митним кодексом порядку митний орган порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення - вилучаються.

Згідно п.17 ч.1ст. 4 Митного кодексу України контрафактні товари - це товари, що є предметами порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку в Україні, на яких без дозволу міститься позначення, тотожне із охоронюваною в Україні торговельною маркою стосовно одного й того самого виду товарів, або яке є схожим настільки, що його можна сплутати з такою торговельною маркою.

З висновку судового експерта від 10.06.2022 № 155- 06/22 не вбачається, що товар являється контрафактним, отже стороною обвинувачення не спростовано твердження сторони захисту, що товар являється оригінальним.

Отже, імпорт оригінальних товарів жодним чином не може підпадати під ознаки ст. 476 Митного кодексу України.

Тобто, згідно даних, зазначених у протоколі, та доданих до матеріалів справи документів митний орган фактично розпочав справу про порушення митних правил без підтвердження належним висновком експерта порушення прав інтелектуальної власності.

Окрім того, згідно із ч.1 ст.37 Закону України «Про міжнародне приватне право», до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.

Статтею 431 Цивільного кодексу України встановлено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Частиною 1статті 432 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Положеннями ч. 6 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстровану торговельну марку не поширюється на, серед іншого, використання торговельної марки для товару, введеного під цією торговельною маркою в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв`язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот.

Положення абз.2 п.6ст.16 Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» іменуються принципом вичерпання прав, або, як його ще називають «принцип першого продажу».

Разом з тим вичерпання виключного права може бути обмежене територією однієї або кількох країн.

У цьому випадку мова може йти про національний, регіональний та міжнародний режими вичерпання прав.

Перший передбачає, що власник прав після введення товару із цією маркою у цивільний обіг не має в подальшому можливості перешкоджати його наступному перепродажу на території лише певної держави (виключаючи, зокрема, випадки експорту/імпорту) та тільки в разі, якщо первинне введення такого товару на ринок здійснено на території цієї держави.

Законодавство деяких країн передбачає, в тому числі, вичерпання виключних прав на торгову марку на території певного кола країн, пов`язаних регіональною угодою. При цьому введенням у цивільний обіг уважатиметься продаж товару на території будь-якої із цих країн. Це так зване регіональне вичерпання прав.

При міжнародному вичерпанні прав власник торгової марки після введення товару в цивільний обіг у будь-якій країні не має можливості перешкоджати наступному продажу цього товару на території іншої країни, де його права також охороняються.

Як вбачається з практики Верховного Суду, зокрема висновку викладеного у Постанові від 17.03.2020 р. у справі №911/2674/17, Верховний Суд дотримується міжнародного підходу до вичерпання права.

Приписи пункту 6статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" не пов`язують вичерпання прав власника торговельної марки з введенням ним товару (або за його згодою) в цивільний оборот виключно на території України. Отже, введення власником торговельної марки (або за його згодою) товару під відповідним знаком для товарів і послуг у цивільний оборот може бути здійснено і на території іншої держави (держав), після чого власник не може обмежити або заборонити наступний перепродаж цього товару на території іншої країни, де його права також охороняються (у тому числі на території України). Зазначене, за відсутності територіальних обмежень, дає підстави стверджувати про існування в Україні міжнародного підходу до вичерпання прав.

У випадку введення товару з відповідною торговельною маркою в цивільний обіг власником цієї марки наступний перепродаж цього товару вже не потребує дозволу власника цієї марки та не може бути ним обмежений або заборонений за умови дотримання особами, що здійснюють подальший перепродаж товару, вимог щодо незмінності якості цього товару.

Вказане вище також узгоджується з висновками суду касаційної інстанції, наведеними у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 року у справі № 911/2674/17, а також у постанові Вищого господарського суду України від 12.04.2016 у справі № 918/1141/15.

Спірні товари не є контрафактними, являються оригінальними, випущені у вільний обіг і придбані ТОВ «Закарпатська продовольча група» на ринку іноземної держави без будь-яких обмежень у їх використанні, а тому немає підстав стверджувати про порушення прав інтелектуальної власності.

У даному випадку має місце вичерпання прав на об`єкт інтелектуальної власності торгівельну марку (знак для товарів і послуг) у зв`язку із продажем оригінальних товарів у Республіці Чехія.

Наступний перепродаж товару не потребує дозволу власника торговельної марки (знака для товарів і послуг) та не може бути ним обмежений або заборонений власником відповідної торговельної марки (знака для товарів і послуг).

Підтвердженням вказаної позиції є також і положення ч.3 п.1 ст.397 Митного кодексу України, відповідно до якої заходи сприяння не застосовуються до оригінальних товарів, тобто товарів, виготовлених за згодою правовласника, або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у тому числі у кількості, що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником.

Аналогічне положення є в «Порядку застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами» та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України від 09.06.2020 № 281.

Тобто, в цьому випадку відсутня законодавчо закріплена заборона закупівлі товару в іноземних постачальників оригінальних товарів.

Наведені вище доводи вказують на те, що ТОВ «Закарпатська продовольча група» не порушило право інтелектуальної власності щодо правовласників торгівельної марки «Plzensky Prazdroj a.s.».

Отже, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_2 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності.

Умови перевезення, зберігання вилученого товару, інші обставини стосовно наявності чи відсутності у власника торговельної марки вагомих підстав забороняти її використання, предметом дослідження в рамках даної справи не являється. Питання якості товару може бути предметом контролю Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Наведені та встановлені в ході розгляду справи обставини спростовують твердження митного органу про порушення митних правил ОСОБА_2 , а долучені до протоколу митним органом матеріали (докази) також не доводять поза розумним сумнівом вину особи у вчинені інкримінованого йому правопорушення.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків ("Коробов проти України" від 21.10.2011 року).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону.

Відповідно до ч.4 ст.3 МК України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями п.3 ч.1 ст.8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Урозумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції.

Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Стаття 6 Конвенції встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Разом з тим, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, суд враховує те, що хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).

Отже, адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією товарів, а також товарів, транспортних засобів, мають каральний і стримуючий характер.

Таким чином, адміністративне правопорушення, передбачене статтею 476 МК України, може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

Принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудній (в даному випадку особа відносно якої складено протокол) вчинив правопорушення, яке йому ставиться у провину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні (в даному випадку на митний орган), і будь який сумнів має тлумачитись на користь особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності.

Водночас, наведені вище факти та обставини свідчать про те, що уповноваженими особами митного органу не досліджено та не перевірено належним чином всіх реально можливих версій щодо характеру події, винуватості особи та інших важливих для встановлення об`єктивної істини обставин справи.

В процесі провадження у справі митним органом не дотримано принципу повноти дослідження обставин справи, що суттєво впливає на об`єктивність рішення у провадженні, а також не здобуто такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені у протоколі висновки, як такі, що не залишають місця сумнівам.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінивши усі докази по справі в їх сукупності, виходячи із загальних засад державної митної справи, законності, верховенства права, презумпції невинуватості, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та обов`язків, суд вважає, що під час розгляду даної справи не здобуто та суду не надано достатніх, належних, достовірних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України.

Згідно ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.527 МК України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:1) про проведення додаткової перевірки;2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

З урахуванням наведеного, провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.476,486,527,528 МК України, ст.247 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 за ст.476 МК України закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил № 0629/30500/22 від 04.07.2022 товар повернутипредставнику ТОВ «Закарпатська продовольча компанія».

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Олена ГОЛЯНА