Рішення

від 11.09.2022 по справі 941/1339/21

ПЕТРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2022 рокусмт ПетровеСправа № 941/1339/21 Провадження № 2/941/103/22

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді - Шаєнко Ю. В.

при секретарі - Фатьяновій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Петрове Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом до суду та просить припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 9,1010 га, кадастровий номер 3524981300:02:000:0211, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Водянської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, а також виділити в натурі позивачу 1/2 частку земельної ділянки, що становить 4,5505 га, із земельної ділянки, що є у спільній частковій власності, кадастровий номер 3524981300:02:000:0211, загальною площею 9,1010 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Петрівської селищної ради Кіровоградської області та надати дозвіл на розробку відповідної технічної документації, а також стягнути судові витрати по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обставини викладенні в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання повторно не з`явилась, про день, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про поважні причини неявки суду не відомо.

Суд заслухавши предствника позивача, дослідивши документи справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом НВІ 602723 від 16 листопада 2016 року зареєстрованого в реєстрі за № 673, виданого державним нотаріусом Олександрійської районної державної нотаріальної контори, в. о. державного нотаріуса Петрівської районної державної нотаріальної контори Ліб В.В., позивач ОСОБА_1 , після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала спадщину у вигляді 1/2 частки земельної ділянки кадастровий номер 3524981300:02:000:0211 площею 9,1010 га призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Водянської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 73124115 від 16.11.2016 року, та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3506015992018 від 06.09.2018 року (а. с. 9-13).

Із відомостей зазначених у свідоцтві про право на спадщину за заповітом, вбачається, що на підставі виданого 30.08.2011 року за реєстром № 13 дублікату заповіту, посвідченого секретарем Водянської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області 11 серпня 2005 року, зареєстрованого у реєстрі за № 15, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_3 , 1939 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме земельної ділянки кадастровий номер 3524981300:02:000:0211, крім позивачки ОСОБА_1 є її сестра ОСОБА_2 . На час видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 , свідоцтво про право на спадщину на іншу Ѕ частку земельної ділянки не видане.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

№ 278559316 від 07.10.2021 року щодо права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3524981300:02:000:0211, власником Ѕ частки даної земельної ділянки є ОСОБА_1 , власник іншої Ѕ частки цієї земельної ділянки не зазначений.

Отже, відповідач ОСОБА_2 станом на 07.10.2021 року не отримала свідоцтво на належну їй, прийняту нею, у відповідності до ст. 1268 ЦК України, спадщину після смерті її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Неотримання свідоцтва про право на спадщину відповідачем ОСОБА_2 створює перешкоди позивачці щодо вільного володіння, користування та розпорядження належною земельною ділянкою, так як в даний час у позивача виникла необхідність передати в оренду належну їй земельну ділянку, однак вона не може цього зробити, оскільки належна їй частка не є окремим об`єктом нерухомості.

На неодноразові звернення позивача до відповідачка з вимогою звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 та укласти договір оренди землі, остання не реагує.

З пропозицією укласти договір оренди землі до відповідача ОСОБА_2 29.11.2019 року звертався також представник орендаря СФГ «Роксолана» адвокат Стрижак І.О., згідно якої господарство виявляло бажання і надалі користуватися земельною ділянкою кадастровий номер 3524981300:02:000:0211 на правах оренди та пропонувало надати допомогу в оформленні правовстановлюючих документів та здійснити всі необхідні платежі, однак відповідач ОСОБА_2 не відреагувала на пропозицію, що підтверджується копією вказаного листа (а. с. 23).

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Відповідно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 86 Земельного Кодексу України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Суб`єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади.

Згідно до ч. 1 ст. 88 Земельного Кодексу України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

У відповідності до ч. 4 ст. 89 Земельного Кодексу України, співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Як роз`яснено в п. п. е п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у випадках, передбачених статтями 86 - 89 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, у разі недосягнення згоди - за рішенням суду, а при перебуванні ділянки в спільній сумісній власності (у подружжя, членів фермерського господарства, якщо інше не передбачалось угодою між ними, співвласників жилого будинку) - за договором або законом. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки (у тому числі й разом з іншими учасниками, які цього вимагають) або виплати рештою учасників грошової компенсації за цю частку при неможливості її виділення та отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру його частки. Учаснику спільної сумісної власності зазначене право належить за умови попереднього визначення розміру рівних земельних часток, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом. Набута юридичною особою земельна ділянка не є спільною власністю її засновників, учасників або членів і не може розподілятися між ними як співвласниками.

Як вбачається з кадастрового плану земельної ділянки кадастровий номер 3524981300:02:000:0211, що є невід`ємною частиною витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ - 3506015992018), та викопіювання з кадастрової карти (плану) (номер викопіювання НВ - 3513428202021 від 18.10.2021 року), виданими Державним кадастровим реєстратором Відділу у Петрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, земельна ділянка знаходиться на межі із автотранспортною дорогою, є повний доступ до будь-якої частини земельної ділянки, а отже виділ в натурі земельної ділянки позивачу ОСОБА_1 можливий, шляхом реального поділу її на дві окремі земельні ділянки розміром, який відповідає часткам сторін, що підтверджується копією витягу та копією викопіювання (а. с. 14-22).

Зокрема, земельна ділянка кадастровий номер 3524981300:02:000:0211 призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Козацької сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, як об`єкт нерухомого майна становить площу 9,1010 га, отже 1/2 частки земельної ділянки ОСОБА_1 призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як окремий об`єкт нерухомого майна становить площу 4,5505 га.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В зв`язку з цим з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачений позивачем судовий збір в сумі 1360 гривень 03 копійки, що підтверджується квитанцією від 12.10.2021 року.

Крім цього, відповідно ч.1- 4 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У відповідності до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В ході розгляду справи позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 гривень, що підтверджується відповідними долученими доказами.

Таким чином, судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а саме в сумі 15000 гривень в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат на правничу допомогу.

Вказані правовідносини регулюються ст. ст. 319, 321, 356, 358, 364, 367, 1297 ЦК України, ст. ст. 12, 76, 78, 81, 133, 137, 141 ЦПК України та ст. ст. 86, 88, 89 Земемельного Кодексу України.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності - задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3524981300:02:000:0211, площею 9,1010 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Водянської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

Виділити в натурі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1/2 частку земельної ділянки, що становить 4,5505 га із земельної ділянки, що є у спільній частковій власності, кадастровий номер 3524981300:02:000:0211, загальною площею 9,1010 га призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Петрівської селищної ради (бувшої Водянської сільської ради Петрівського району) Кіровоградської області та надати дозвіл на розробку відповідної технічної документації.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на оплату судового збору в сумі 1360 (одна тисяча триста шістесят) гривень 03 копійки та на оплату наданої професійної правничої допомоги в сумі 15000 (п`ятнадять тисяч) гривень.

Повний текст рішення виготовлено 19 вересня 2022 року.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Петрівського районного суду

Кіровоградської області Ю. В. Шаєнко