Постанова

від 19.09.2022 по справі 487/1923/22

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/1923/22

Провадження № 1-кс/487/2156/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2022 року

Слідчий суддяЗаводського районногосуду міста Миколаєва ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62022150010000151 від 31.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.4ст.426 КК України про продовження відсторонення від посади ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

16.09.2022 року прокурор Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 , в рамках здійснення кримінального провадження з проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.4ст.426 КК України, відомості щодо якого 31.05.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022150010000151 звернувся до слідчого судді із указаним клопотанням, яким просив продовжити строк відсторонення підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади командира автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 до 2 місяців, в межах строку досудового розслідування.

Клопотання мотивоване тим, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, щодо перешкоджання кримінальному провадженню, необхідно тимчасово відсторонити підозрюваного від посади.

До судового засідання прокурор не з`явився, надав до суду заяву, у якій просив розглядати клопотання без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити.

Підозрюваний та його захисник адвокат ОСОБА_5 досудового засідання не з`явились, надали до суду заяву, у якій просили розглядати клопотання без їх участі, проти задоволення клопотання не заперечували.

Вивчивши клопотання, матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування ініційованого заходу, слідчий суддя дійшов наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Першим слідчим відділом (з дислокацією у м.Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022150010000151 від 31.05.2022 за фактом одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, а також бездіяльності військової влади, вчиненого в умовах воєнного стану, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст.426 ККУкраїни.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.03.2022 №50 резервіста призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на період дії воєнного стану підполковника ОСОБА_4 , призначеного на посаду командира автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати таким, якого з 12.03.2022 зараховано до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення, справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).

Відтак, з 12.03.2022, тобто з моменту зарахування ОСОБА_4 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку - проходження військової служби.

Відповідно до Положення про управління НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сил територіальної оборони, автомобільна рота НОМЕР_2 обр ТрО є структурним підрозділом бригади, який призначений для автотранспортного забезпечення підрозділів бригади, доставки матеріально-технічних засобів, особового складу, озброєння (ракет, боєприпасів) та іншого військового майна. Командир автомобільної роти відповідає за: підтримання озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів роти в постійній готовності до бойового застосування; підтримання високого рівня бойової та мобілізаційної готовності, недопущення його зниження; постійну готовність автотранспорту та особового складу до виконання завдань щодо перевезення матеріальних засобів.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , будучи військовим начальником, постійно обіймаючи посаду командира автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 , пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, виконуючи такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування, відповідно до пункту 1 примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою.

Забезпечуючи в процесі військової служби виконання службових обов`язків за посадою, ОСОБА_4 був достовірно обізнаний з вимогами законів України та інших нормативно-правових актів, які регулюють і визначають загальні засади проходження військової служби, а тому знав про обов`язок бездоганного і неухильного додержання всіма військовослужбовцями військової дисципліни, за стан якої відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир тобто в автомобільній роті військової частини НОМЕР_1 її командир підполковник ОСОБА_4 .

Так, ОСОБА_4 було відомо, що згідно ст.5, 13, 26-1, 45, 48, 53, 83, 84, 85, 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абз. 16 п. 1 розділу ІІ, п.1 розділу ІІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, стосовно кожного випадку порушення військовослужбовцем військової дисципліни командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення та визначенню виду стягнення може передувати службове розслідування, яке призначається письмовим наказом командира (начальника), що прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та проводиться з метою уточнення причин і умов, які сприяли вчиненню правопорушення, ступеня вини.

За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця або за клопотанням про призначення службового розслідування інших посадових (службових) осіб.

Військовослужбовець, що має дисциплінарні стягнення, заохочується шляхом дострокового зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення в порядку його черговості. Право знімати дисциплінарні стягнення належить тому командирові, який їх накладав, та його прямим начальникам. Одночасно військовослужбовцю може бути знято лише одне дисциплінарне стягнення. Військовослужбовець вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо його нагороджено державною нагородою, заохочено шляхом дострокового зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення або закінчився строк дії дисциплінарного стягнення. Протягом строку дії дисциплінарних стягнень до військовослужбовця не можуть застосовуватися заохочення, крім дострокового зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення.

Проходячи військову службу, ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно з вимогами ст. ст. 1, 8 Закону України «Про державну службу», державна служба в Україні це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Пунктом 16 частини 2 статті 3 цього Закону передбачено, що його дія поширюється на державних службовців військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 8 вищевказаного Закону, державний службовець зобов`язаний у тому числі: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби.

При цьому, в силу наявного досвіду за попереднім місцем служби на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 2 сектору відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки УСБ України у Миколаївській області та проходження військової служби на керівній посаді у військовій частині НОМЕР_1 , ОСОБА_4 знав та розумів, що вимогами ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, однак нехтуючи взятими на себе обов`язками ОСОБА_4 підозрюється у порушенні військової присяги та у скоєнні умисного кримінально-караного діяння.

Однак, діючи в порушення наведених вимог законів, підполковник ОСОБА_4 як військова службова особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4 , проходячи військову службу на посаді командира автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 , будучи службовою особою, 28.04.2022, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, виявив факт вживання водієм 3 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу автомобільної роти цієї військової частини солдатом ОСОБА_6 спиртних напоїв у приміщенні розташування автомобільної роти на території військового містечка № НОМЕР_3 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим, розумів, що в діях військовослужбовця ОСОБА_6 вбачається порушення військової дисципліни, за що він підлягає згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України дисциплінарному стягненню, протягом строку дії якого до нього як військовослужбовця не можуть застосовуватися заохочення, крім дострокового зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення.

Разом з цим, ОСОБА_4 знав, що постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 на період дії воєнного стану передбачена виплата військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

У зв`язку з чим, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на незаконне збагачення шляхом висунення протиправних вимог підлеглому військовослужбовцю ОСОБА_6 щодо надання останнім йому неправомірної вигоди у вигляді частини від суми нарахованої і виплаченої додаткової винагороди в розмірі, визначеної постановою КМУ від 28.02.2022 №168, за не ініціювання проведення відносно останнього службового розслідування за фактом порушення військової дисципліни та не створення штучних перешкод під час проходження ОСОБА_6 військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .

Після чого, використовуючи своє службове становище та діючи з корисних мотивів, реалізуючи злочинний умисел направлений на вимагання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 цього ж дня перебуваючи у своєму службовому кабінеті у приміщенні розташування автомобільної роти з підлеглим військовослужбовцем ОСОБА_6 , який підлягав дисциплінарному стягненню, висунув останньому протиправну вимогу надавати йому щомісяця неправомірну вигоду у вигляді 50 % від суми нарахованої і виплаченої ОСОБА_6 додаткової винагороди у вигляді грошової премії, а саме: 15 тис. грн. від виплаченої додаткової винагороди в сумі 30тис. грн. або 50 тис. грн. від виплаченої додаткової винагороди в сумі 100 тис. грн., за не ініціювання проведення відносно останнього службового розслідування за фактом порушення військової дисципліни, не накладення за його результатами дисциплінарного стягнення та не створення штучних перешкод під час проходження ОСОБА_6 військової служби, а саме: не відправлення понад графік у додаткові наряди, можливість перебувати у звільненнях та не скасування йому через накладене дисциплінарне стягнення щомісячної додаткової винагороди.

У подальшому, 20.05.2022, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_4 , перебуваючи в тому ж службовому кабінеті, достовірно знаючи про отримання 18.05.2022 ОСОБА_6 заробітної плати, маючи на меті переконати його в серйозності і реальності своїх намірів та схилити останнього до виконання своїх протиправних вимог, повторно висунув ОСОБА_6 зазначену неправомірну вимогу, на яку останній відповів відмовою.

У зв`язку з чим, ОСОБА_4 , під час відбутої розмови після відмови ОСОБА_6 надавати йому неправомірну вигоду, з метою отримання неправомірної вигоди від останнього, висловив погрози про ініціювання ним відправлення останнього понад графік у додаткові наряди, проведення щодо нього службового розслідування, накладення дисциплінарного стягнення з послідуючим скасуванням виплати йому щомісячної додаткової винагороди.

Тобто, ОСОБА_4 , будучи військовою службовою особою, наділеною владними повноваженнями щодо застосування заохочень та дисциплінарних стягнень, у тому числі правом клопотати про їх застосування перед старшим командиром, умисно, упродовж тривалого часу, створював умови, за яких ОСОБА_6 , з метою запобігання настанню шкідливих наслідків для себе, не маючи іншого виходу захистити свої права та законні інтереси, вимушений був погодитись на передачу неправомірної вигоди ОСОБА_4 .

У зв`язку з чим, наступного дня, 21.05.2022 приблизно о 12 год. 30 хв., знаходячись у тому ж службовому кабінеті ОСОБА_7 погодився на вимогу ОСОБА_4 надати йому неправомірну вигоду в якості частини від суми додаткової винагороди, отриманої у травні 2022 року, однак замість 15 тисяч гривень у розмірі 10 тисяч гривень, з яких 5 тисяч гривень цього дня, а 5тисяч гривень після отримання заробітної плати у червні 2022 року.

Після чого, 21.05.2022 приблизно о 13 год. 00 хв. у тому ж службовому кабінеті ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_6 частину неправомірної вигоди в сумі 5000 грн. від загальної суми неправомірної вигоди в розмірі 10000 гривень, у вигляді частини додаткової грошової винагороди, отриманої ОСОБА_6 у травні 2022 року, за не ініціювання проведення відносно останнього службового розслідування за фактом порушення військової дисципліни, не накладення дисциплінарного стягнення та не створення штучних перешкод під час проходження ОСОБА_6 військової служби, а саме: не відправлення понад графік у додаткові наряди (чергування), можливість перебувати у звільненні та не скасування йому щомісячної додаткової грошової винагороди за наявного дисциплінарного стягнення. Після чого, ОСОБА_4 наказав ОСОБА_6 систематично щомісяця передавати йому неправомірну вигоду у зазначеній визначеній ним сумі у вигляді частини від нарахованої і виплаченої додаткової грошової винагороди військовослужбовцю.

Розуміючи, що ОСОБА_4 , використовуючи своє службове становище та свої владні повноваження, вчиняє дії, направлені на вимагання від нього неправомірної вигоди, чим вчиняє злочин, ОСОБА_7 31.05.2022 звернувся із заявою до правоохоронних органів.

10.06.2022 приблизно о 15 год. 00 хв. у тому ж службовому кабінеті ОСОБА_4 довів до відома ОСОБА_6 про необхідність передачі останнім йому неправомірної вигоди щомісяця в сумі 5 тис. грн. від суми одержаної додаткової грошової винагороди або в сумі 50 тис. грн. у випадку одержання додаткової грошової винагороди в сумі 100 тис. грн., за вирахуванням раніше переданих 5тис.грн., тобто надати у червні 2022 року неправомірну вигоду в розмірі 45тис. грн.

При цьому, ОСОБА_4 , з метою отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 , повторно висловив йому погрози, що у випадку не надання неправомірної вигоди, ним будуть вжиті заходи щодо ініціювання скасування виплати ОСОБА_6 щомісячної додаткової грошової винагороди та інші відповідні заходи реагування щодо ініціювання відправлення останнього понад графік у додаткові наряди та заборону перебувати у звільненні.

24.06.2022 приблизно о 13 год. 00 хв. у тому ж службовому кабінеті ОСОБА_4 довів до відома ОСОБА_6 , що через одержану від нього згоду надання йому неправомірної вигоди, він не ініціюватиме проведення зазначеного службового розслідування, не вживатиме заходів до скасування виплати щомісячної додаткової грошової винагороди та надасть йому можливість перебувати у звільненнях. Після чого, ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення та реалізуючи злочинний умисел, направлений на вимагання неправомірної вигоди, наказав передати йому іншу частину неправомірної вигоди в сумі 28 097,00 грн. шляхом їх зарахування в якості оплати рахунку постачальника фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 рах.АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 за монтаж системи відеоспостереження № 56 від 24.06.2022 та надав йому його копію.

У подальшому, 25.06.2022 приблизно о 10 год. 55 хв. ОСОБА_6 , на виконання протиправної вимоги ОСОБА_4 , діючи під контролем правоохоронних органів, здійснив зарахування з власної заробітної картки № НОМЕР_5 грошових коштів в сумі 28097,00 грн. на рахунокАТКБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 , про що о 10 год. 59 хв. повідомив під час відбутої телефонної розмови ОСОБА_4 .

При цьому, цього ж дня, приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_4 під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 у тому ж службовому кабінеті , наказав передати до кінця червня 2022 року наступну частину неправомірної вигоди із визначенням її розміру в сумі 15000 грн., на що ОСОБА_6 вимушений був погодитись.

Після чого, 29.06.2022 приблизно о 08 год. 50 хв. у тому ж службовому кабінеті ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, іншу частину неправомірної вигоди в сумі 15000 грн. від її загальної суми у вигляді частини додаткової грошової винагороди, отриманої ОСОБА_6 у червні 2022 року, за не ініціювання проведення відносно останнього службового розслідування за фактом порушення військової дисципліни, не накладення дисциплінарного стягнення та не створення штучних перешкод під час проходження ОСОБА_6 військової служби, а саме: не відправлення понад графік у додаткові наряди (чергування), можливість перебувати у звільненні та нескасування йому щомісячної додаткової грошової винагороди за наявного дисциплінарного стягнення.

Безпосередньо після одержання зазначеної частини неправомірної вигоди ОСОБА_4 затриманий співробітниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, обіймаючи посаду командира автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 , вимагав та 25.06.2022 приблизно о 10 год. 55 хв. одержав від ОСОБА_6 частину неправомірної вигоди в сумі 28 097,00 грн. шляхом їх зарахування останнім в якості оплати рахунку постачальника фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 в сумі 28 097,00 грн., а також 29.06.2022 приблизно о 08 год. 50 хв. одержав від ОСОБА_6 іншу частину неправомірної вигоди в сумі 15000 грн., а всього в сумі 43097 грн., за не ініціювання проведення відносно останнього службового розслідування за фактом порушення військової дисципліни, не накладення дисциплінарного стягнення та не створення штучних перешкод під час проходження ОСОБА_6 військової служби, а саме: не відправлення понад графік у додаткові наряди, можливість перебувати у звільненні та не скасування йому щомісячної додаткової грошової винагороди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.368 КК України, а саме: в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

29.06.2022 о 08 год. 57 хв. в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 ККУкраїни, затриманий ОСОБА_4

01.07.2022 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів терміном, який продовжено в подальшому строком до 17.11.2022р.

04.07.2022 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва підозрюваного ОСОБА_4 відсторонено від посади командира автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 строком на 2 місяці , яке продовжено ухвалою слідчого судді строком до 29.09.2022(включно).

19.09.2022р. ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва строк досудового розслідування кримінального провадження № 62020150000000879 продовжено до 5 місяців, а саме до 19.11.2022.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України, відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст. 156 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Як передбачено вимогами ч. 2 ст. 157 КПК України, при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Згідно з положеннями ст. 158 КПК України, клопотання про продовження строку відсторонення від посади розглядається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе, що:1) обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати; 2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

Частиною 1 ст. 156 КПК України передбачено, що клопотання про відсторонення особи від посади розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора та підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника.

Вказане у своїй сукупності свідчить про те, що заявлені ризики,які виправдовуютьпродовження строкувідсторонення відпосади підозрюваного ОСОБА_4 не зменшились, а для повного з`ясування усіх обставин кримінального провадження та усунення протиріч, необхідне проведення ряду слідчих дій, завершення яких до закінчення дії попередньої ухвали не можливе.

Враховуючи наведене, клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_4 слід задовольнити.

Керуючись статтями 131, 132, 154, 155, 156, 158 Кримінального процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62022150010000151 від 31.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.4ст.426 КК України про продовження відсторонення від посади ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити строк відсторонення підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади командира автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 в межах строку досудового розслідування до 19.11.2022 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1