Постанова

від 12.09.2022 по справі 913/43/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року м. Харків Справа № 913/43/21(913/535/21)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Геза Т.Д.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився;

1-ї третьої особи не з`явився;

2-ї третьої особи не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу представника Приватного підприємства "Благо-тон" адвоката Танцюра Д.С. (вх. №4019Л/1-18)

на рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2021 року у справі №913/43/21 (913/535/21), ухвалене в приміщенні господарського суду Луганської області (суддя Харакоз К.С.), повний текст якого складено 01.12.2021 року

за позовом Фермерського господарства "Благотон"

до відповідача Приватного підприємства "Благо-тон"

про стягнення заборгованості в межах справи №913/43/21 про банкрутство Фермерського господарства "Благотон"

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 29.11.2021 року у справі №913/43/21 (913/535/21) позов Фермерського господарства "Благотон" до Приватного підприємства "Благо-тон" задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "Благо-тон" на користь Фермерського господарства "Благотон" борг 401270 грн. 46 коп., судові витрати 6019 грн. 06 коп.

Представник Приватного підприємства "Благо-тон" адвокат Танцюра Д.С. з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2021 року у справі та ухвалити нове рішення, яким залишити позовну заяву без задоволення.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Згідно зі ст. ст. 387, 392 ЦК України, вимогу про повернення майна та про визнання за ним права власності на спірне майно може заявити тільки його власник.

Заборгованість входить до складу майнових прав позивача; оскільки до повноважень арбітражного керуючого не входить повноваження на звернення до суду в інтересах позивача з вимогами про повернення майна, в тому числі і стягнення заборгованості за зобов`язаннями укладеними з відповідачем, рішення у справі є необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження обставин та доказів у справі.

Станом на дату звернення арбітражного керуючого Косякевича С.О. в інтересах позивача з позовом у даній справі за його підписом, відомості про покладення виконання обов`язків керівника Фермерського господарства Благотон на арбітражного керуючого Косякевича С.О. не були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та він не був ідентифікований відповідно до ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, в якості повноважного представника Фермерського господарства Благотон відносно третіх осіб, а отже не мав права підписувати відповідну позовну заяву та звертатися до суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2021 року, суддею доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.12.2021 року апеляційну скаргу представника Приватного підприємства "Благо-тон" адвоката Танцюра Д.С. на рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2021 року у справі залишено без руху; останнього зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту; витребувано у господарського суду Луганської області матеріали справи на підставі п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

11.01.2022 року на адресу суду з господарського суду Луганської області надійшла справа у 2-х томах (вх.№51).

17.01.2022 року на адресу суду від апелянта надійшла заява (вх.№562), в якій останній просив долучити до матеріалів справи уточнену апеляційну скаргу та докази відправлення її учасникам справи, яку, разом з додатками, долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 року клопотання представника Приватного підприємства "Благо-тон" адвоката Танцюра Д.С. про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Приватного підприємства "Благо-тон" адвоката Танцюра Д.С. на рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2021 року у справі; учасникам справи встановлено строк до 16.02.2022 року на протязі якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам частини 2 статті 263 ГПК України; призначено справу до розгляду на "21" лютого 2022 року о 12:30 год.; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon"; до розгляду апеляційної скарги дію рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2021 року у справі №913/43/21 (913/535/21) зупинено.

21.02.2022 року на електронну адресу суду від представника Приватного підприємства "Благо-тон" адвоката Танцюра Д.С. надійшла заява про розгляд справи без участі апелянта та його представника (вх.№2154, вх.№820), яку долучено до матеріалів справи.

В судове засідання 21.02.2022 року представники учасників справи не з`явились.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 року розгляд справи відкладено на 14 березня 2022 року о 12:45 год.; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 15.08.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: зупинено тимчасово розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду; запроваджено з 01.04.2022 роботу суду у віддаленому режимі; рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку.

Судове засідання, призначене на 14.03.2022 року у справі не відбулося, на час винесення даної постанови, в Україні продовжено строк дії воєнного стану, а також особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду, розташованого у м. Харкові.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 року доведено до відома учасників справи про те, що дата наступного розгляду справи у відкритому судовому засіданні буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку життю і здоров`ю сторін спору та інших учасників судового процесу; про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги представника Приватного підприємства "Благо-тон" адвоката Танцюра Д.С. на рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2021 року у справі ухвалено учасників справи повідомити додатково; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі Електронний суд.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 року повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги представника Приватного підприємства "Благо-тон" адвоката Танцюра Д.С. на рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2021 року у справі відбудеться "13" вересня 2022 року о 14:10 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 131; визнано необов`язковою явку представників учасників справи та доведено до відома, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті; повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.

У судове засідання 13.09.2022 року представники учасників справи про банкрутство не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Згідно інформації розміщеної на офіційному сайті Укрпошта, копію ухвали суду від 10.08.2022року Фермерське господарство "Благотон" отримало 30.08.2022 року (№6102256662735); копію ухвали суду від 10.08.2022року арбітражний керуючий Косякевич С.О. отримав 30.08.2022 року (№6102256662727).

Копії ухвали від 10.08.2022 року не надіслані Східним апеляційним господарським судом в установленому порядку на адресу вул. Молодіжна, 1А, Широкий, Луганська обл., 93624 - Приватне підприємство "Благо-тон" та пр. Космонавтів, 16, оф. 101, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93404 - адвокат Танцюра Д.С., у зв`язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділеннями поштового зв`язку №№ 93624, 93404 в умовах воєнного стану, про що відповідальними особами відділу документального забезпечення та контролю Східного апеляційного господарського суду складено акт від 22.08.2022 року.

Офіційних електронних адрес для надіслання поштової кореспонденції, вказані учасники справи до суду не надали.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Пономарьов проти України від 03.004.2008 року, заява №3236/03).

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвалу суду від 10.08.2022 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

01.06.2020 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання сільськогосподарських послуг, за яким позивач зобов`язався надати сільськогосподарські послуги на земельній ділянці відповідача загальною площею 150 га.

За змістом п. 2.1. договору, ціна договору визначена у розмірі 500000 грн. 00 коп.

Згідно п. 2.2. договору оплата проводиться в безготівкової формі на розрахунковий рахунок позивача на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання робіт протягом 10 днів після продажу відповідачем зібраного врожаю (пшениці), але не пізніше терміну дії договору відповідно до п. 9.1.

У відповідності до п. 9.1., договір діє до 31.12.2020 року.

За матеріалами справи, сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000001 від 30.11.2020 року на послуги по посіву соняшника на суму 93308 грн. 18 коп. з ПДВ; № ОУ-0000002 від 30.11.2020 року на послуги по збору врожаю соняшника 2020 року на суму 139962 грн. 28 коп.; № ОУ-0000003 від 01.12.2020 року на послуги по посіву озимої пшениці на суму 168000 грн. 00 коп. з ПДВ. Загальна сума наданих послуг 401270 грн. 46 коп.

31.01.2021 року сторонами був складений акт звірки № 4 за січень 2021 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання сільськогосподарських послуг становить 401270 грн. 46 коп.

31.01.2021 року сторонами складено звірений акт звірки, в якому відображено заборгованість за актом звірки № 4 в сумі 401270 грн. 46 коп., та вказано, що по загальним розрахункам за актами звірки № 1-5 існує заборгованість на користь відповідача в сумі 140364 грн. 04 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.02.2021 року відкрито провадження у справі про банкрутство №913/43/21 Фермерського господарства "Благотон".

Постановою господарського суду Луганської області від 31.05.2021 року позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором Фермерського господарства Благотон (місцезнаходження: вул. Зарічна, буд. 16, село Благовіщенка, Станично-Луганський район, Луганська область, 93622, код ЄДРПОУ 40833979) призначено арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 40 від 31.01.2013 року).

07.07.2021 року ліквідатор Фермерського господарства "Благотон" звернувся до відповідача з претензією № 46-0705/729 в якій запропонував оплатити надані сільськогосподарські послуги.

Відповідач вказує на те, що між сторонами укладено низку договорів, а саме: 01.06.2020 року договір про надання сільськогосподарських послуг, за яким позивач виконав роботи на користь відповідача на суму 401270 грн. 46 коп.; 20.08.2020 року договір позики № 20/08/20, за яким позивач надав відповідачу позику в сумі 2000 грн. 00 коп.; 04.11.2020 року договір про переуступку права вимоги боргу № 04112020/1, за яким позивач отримав від ТОВ УКРАГРОПРОЕКТ право вимоги до відповідача за договором поставки № 106/3 від 03.06.2020 року в сумі 449302 грн. 87 коп.; 04.01.2021 року договір переуступки права вимоги, за яким відповідач отримав право виконання вимоги від позивача на суму 852387 грн. 81 коп., які були сплачені відповідачем раніше за платіжними дорученнями № 2 та №4 від 15.10.2020 року.

Також, відповідач посилається на наявність зобов`язань позивача перед ним на суму 140549 грн. 56 коп. за договором переуступки права вимоги боргу від 04.01.2021 року.

Сторонами станом на 31.01.2021 року були складені акти звірення: Акт № 1 за договором переуступки права вимоги боргу 1 від 04.01.2021 року, за яким борг позивача відповідачу становить 852387 грн. 81 коп., Акт № 2 за договором переуступки права вимоги боргу від 04.01.2021 року, за яким борг позивача відповідачу становить 140549 грн. 56 коп., Акт № 3 за договором позики № 20/08/20 від 20.08.2020 року, за яким борг відповідача позивачу становить 2000 грн. 00 коп., Акт № 4 за договором про надання сільськогосподарських послуг, за яким борг відповідача позивачу становить 401270 грн. 46 коп., Акт № 5 за договором переуступки права вимоги боргу 3 від 04.01.2021 року, за яким борг відповідача позивачу становить 449302 грн. 87 коп.

Зведений акт звірки взаємних розрахунків за січень 2021 року, згідно якого загальна сума зобов`язань відповідача перед позивачем становить 852573 грн. 33 коп., позивача перед відповідачем 992937 грн. 37 коп., заборгованість на користь відповідача 140364 грн. 04 коп.

Відповідач зазначає, що таким чином, після проведення актів звірки взаємних розрахунків він не має перед позивачем заборгованості.

Вказані вище обставини й стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Луганської області, в якому останній просив стягнути з відповідача на його користь оплату заборгованості за договором про надання сільськогосподарських послуг від 01.06.2020 року на суму 401270 грн. 46 коп.

29.11.2021 року господарським судом Луганської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивачем надані відповідачу послуги за договором про надання сільськогосподарських послуг від 01.06.2020 року на суму 401270 грн. 46 коп.

Строк оплати зазначених послуг відповідно до умов п. 2.2, 9.1 договору є таким, що сплинув.

А тому, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 77-79 ГПК України оплати заборгованості за договором про надання сільськогосподарських послуг від 01.06.2020 року на суму 401270 грн. 46 коп.

Відповідач вказував на те, що зобов`язання між сторонами були припинені шляхом укладення сторонами актів звіряння взаємних розрахунків.

Так, згідно ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

За положеннями ст. 601 ЦК України, ч. 3 ст. 203 ГК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Місцевий господарський суд вірно вказав на те, що відповідачем не надано доказів направлення однією із сторін відповідної заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, що випливають з договору про надання сільськогосподарських послуг від 01.06.2020 року на суму 401270 грн. 46 коп.

Акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості і в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто, має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Акти звірки, на які посилається відповідач є лише зведеними обліковими документами, які відображають лише загальну суму заборгованості на певну дату та фіксують стан розрахунків між сторонами, вони не містять відображення волі сторін на припинення зобов`язань у зв`язку із чим, відповідачем помилково ототожнюється підписання таких актів із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, яке проводиться за окремою заявою сторони.

Також, відповідачем не надано суду доказів укладення сторонами договору переуступки права вимоги боргу від 04.01.2021 року, за яким згідно акту звірки № 2 існував борг позивача на користь відповідача на суму 140549 грн. 56 коп.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 401270 грн. 46 коп. за договором про надання сільськогосподарських послуг від 01.06.2020 року.

Аргументи апелянта на те, що станом на дату звернення арбітражного керуючого Косякевича С.О. в інтересах позивача з позовом у справі за його підписом, відомості про покладення виконання обов`язків керівника Фермерського господарства Благотон на арбітражного керуючого Косякевича С.О. не були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, він не був ідентифікований відповідно до ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, в якості повноважного представника Фермерського господарства Благотон відносно третіх осіб і тому, на думку апелянта не мав права підписувати відповідну позовну заяву та звертатися до суду; заборгованість входить до складу майнових прав позивача та, що оскільки до повноважень арбітражного керуючого не входить повноваження на звернення до суду в інтересах позивача з вимогами про повернення майна, в тому числі і стягнення заборгованості за зобов`язаннями укладеними з відповідачем, рішення у справі є необґрунтованим, не приймаються з огляду на таке.

Положеннями ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, тощо.

Арбітражний керуючий Косякевич С.О. був призначений ліквідатором Фермерського господарства "Благотон" згідно постанови господарського суду Луганської області від 31.05.2021 року у справі № 913/43/21, а тому останній має повноваження керівника (органів управління) банкрута, та має право звертатися до суду з відповідним позовом.

Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства "Благо-тон" адвоката Танцюра Д.С. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2021 року у справі №913/43/21 (913/535/21) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19.09.2022 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя Т.Д. Геза