Ухвала

від 14.09.2022 по справі 903/934/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

15 вересня 2022 року справа №903/934/21

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Ведмедюка Михайла Петровича

та за присутності:

Рабан М.Т. - ліквідатор

Сахарчук А.А. - представник ГУ ДПС у Волинській області (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області матеріали по справі

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, м. Луцьк

до боржника: Товариства з додатковою відповідальністю "Меблі-Вікторія", м. Луцьк

про банкрутство

встановив: 15 листопада 2021 року Головне управління Державної податкової служби у Волинській області звернулось до Господарського суду Волинської області із заявою від 12.11.2021р. про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Меблі-Вікторія". При цьому заявник просив суд розпорядником майна у справі про банкрутство призначити арбітражного керуючого Рабана М.Т.

Ухвалою від 22.11.2021р. відповідну заяву було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 06.12.2021р., зобов`язано кредитора надати суду додаткові докази в обґрунтування заяви, зобов`язано боржника надати суду відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, інші документи.

Ухвалою від 06.12.2021р., поруч з іншим, було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Меблі-Вікторія", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 05 квітня 2022 року включно, розпорядником майна ТДВ "Меблі-Вікторія" призначено арбітражного керуючого Рабана М.Т., розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 20.01.2022р.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 06 грудня 2021 року на офіційному веб-порталі Судової влади України було здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство ТДВ "Меблі-Вікторія".

Ухвалою від 20.01.2022р. зобов`язано розпорядника майна ТДВ "Меблі-Вікторія" Рабана М.Т. відповідно до ст. 47 КУзПБ внести до реєстру кредиторів вимоги конкурсних кредиторів у наступних розмірах: Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на загальну суму 1 683 161,97 грн. (22 700 грн. - вимоги першої черги, 1 445 053,04 грн. - вимоги третьої черги, 215 408,93 грн. - вимоги шостої черги), зобов`язано розпорядника майна письмово повідомити кредитора згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів, організувати та провести збори кредиторів ТДВ "Меблі-Вікторія", на зборах кредиторів обрати комітет кредиторів. Обраному комітету кредиторів вирішити питання щодо відкриття процедури санації чи ліквідації боржника. Протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів подати суду до 21.02.2022р. Розгляд справи в підсумковому засіданні призначено на 28.02.2022р.

Постановою від 28.02.2022р. процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство та повноваження розпорядника майна було припинено, ТДВ "Меблі-Вікторія" визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Рабана М.Т.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства, 28 лютого 2022 року за №68535 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури ТДВ "Меблі-Вікторія".

06 червня 2022 року на адресу суду від ГУ ДПС у Волинській області надійшла заява від 30.05.2022р. №1057/03-20-20-05 про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 1 167 376 грн. з врахуванням 4 962 грн. понесених судових витрат. Ухвалою від 30.06.2022р. заяву було задоволено, визнано у встановленому порядку доведені грошові вимоги ГУ ДПС у Волинській області до ТДВ "Меблі-Вікторія" на загальну суму 1 167 376 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 4962 грн. - вимоги першої черги; 1 162 414 грн. - вимоги третьої черги, зобов`язано ліквідатора Рабана М.Т., відповідно до ст. 47, 64 КУзПБ внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

31 серпня 2022 року ліквідатор ТДВ "Меблі-Вікторія" Рабан М.Т. звернувся до суду із клопотанням від 31.08.2022р. №1 про затвердження ліквідаційного балансу та звіту про роботу ліквідатора та клопотанням від 31.08.2022р. №2 про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого та про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого. Ухвалою від 01.09.2022р. клопотання було призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.09.2022р., запропоновано ГУ ДПС у Волинській області надати пояснення по суті клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого та про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого.

06.09.2022р. судом були зареєстровані письмові пояснення ГУ ДПС у Волинській області від 05.09.2022р. №1803/03-20-20-13-03 щодо клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту ліквідатор про нарахування та виплату грошової винагороди та про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого.

09.09.2022р. судом були зареєстровані письмові пояснення арбітражного керуючого Рабана М.Т. від 09.09.2022р. №1 щодо клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту ліквідатор про нарахування та виплату грошової винагороди, стягнення грошової винагороди.

Присутній в судовому засіданні ліквідатор просив суд наданий ліквідаційний баланс та звіт затвердити, ТДВ "Меблі-Вікторія" ліквідувати та закрити у зв`язку з цим провадження у справі. Засвідчив, що для проведення аналізу ліквідатором були використані всі можливі відповіді на запити, здійснені під час ліквідаційної процедури, для повного погашення грошових вимог кредиторів у банкрута відсутні майнові активи, що свідчить про неможливість відновлення платоспроможності ТДВ "Меблі-Вікторія".

Присутній в судовому засіданні представник ГУ ДПС у Волинській області зазначив про наявність підстав для затвердження звіту та ліквідаційного балансу ТДВ "Меблі-Вікторія", ліквідації зазначеного суб`єкта підприємницької діяльності та закриття у зв`язку з цим провадження у справі.

Щодо клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди та про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого засвідчив, що ГУ ДПС у Волинській області у процедурі банкрутства є ініціюючим кредитором і представляє інтереси держави, а не особисті інтереси юридичної особи, здійснює заходи, спрямовані на надходження коштів до Державного бюджету України та є бюджетною установою, яка повністю фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Управління вважає, що нарахована ліквідатором основна грошова винагорода в сумі 117 000 грн. є завищеною оскільки фактичні активні дії арбітражного керуючого не були складними, полягали у складанні стандартних запитів та роздруківок з державних реєстрів, а кількість запитів не є критерієм якості роботи арбітражного керуючого. Проміжні звіти ліквідатора №4 від 31.03.2022р., №4 від 02.05.2022р., №4 від 31.05.2022р., №4 від 01.07.2022р. та №4 від 08.08.2022р. є формальними та практично ідентичними, відтак свідчать, що протягом червня - серпня 2022 року ліквідатором не вчинялось будь-яких дій в межах повноважень та обов`язків згідно ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства. Ліквідатором не проведено заходів, спрямованих на припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 1,5016 га, розташованою за адресою вулиця Авіаторів, 2, місто Луцьк (державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ВЛ №001059 від 19.10.1998р.) Відповідно до Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нерухоме майно за адресою м. Луцьк, вул. Авіаторів, 2 зареєстровано за ПП "Волиньбудсервіс" та за даними Державного реєстру ПП "Волиньбудсервіс" не оформлено право користування та/або оренди на земельну ділянку під викупленим нерухомим майном. Відтак, ГУ ДПС у Волинській області заперечує щодо нарахованої арбітражним керуючим грошової винагороди та пропонує погодити нараховану грошову винагороду в сумі 58 500 грн.

Щодо клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди та про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого, ліквідатор зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області вважає, що вказана сума є завищеною вдвічі, оскільки з проміжних звітів ліквідатора не вбачається, що протягом червня - серпня місяців 2022 року останнім не вчинялось будь-яких дій.

Зауважує, що у проміжному звіті №4 від 01.07.2022р. описано, які дії і заходи в межах справи про банкрутство було проведено протягом червня 2022р., зокрема було дослідження питання можливості покладення солідарної відповідальності на керівника, здійснювалась підготовка документів для закриття рахунків у банківських установах, зокрема ідентифікація як розпорядника рахунків від імені банкрута та зняття відповідних обтяжень.

У проміжному звіті №4 від 08.08.2022р. описано, які дії і заходи в межах справи про банкрутство було проведено протягом липня 2022р., а саме було отримано доступ до рахунків банкрута, перевірено рух коштів та закрито п/р банкрута в АТ "ПриватБанк", АТ "Акцент Банк", АТ "КредоБанк". Крім того, у зв`язку із закриттям рахунків і відсутності необхідності у подальшому використанні печатки та установчих документів було розпочато підготовку документації банкрута для подальшої передачі на зберігання до архівної установи (формування папок документів, складання їх описів для проходження експертизи). Оскільки, товариство було засновано ще у 1994 році, то підготовка і розшук документів зайняв досить тривалу кількість часу протягом усієї ліквідаційної процедури. Ускладнювала також постійна відсутність колишнього керівника ОСОБА_1, оскільки останній в силу наявності військової спеціальності в першій половині березня 2022р. був мобілізований.

У заключному звіті ліквідатора №1 від 31.08.2022р. описано, які дії і заходи в межах справи про банкрутство було проведено протягом серпня 2022р. Протягом вказаного періоду було на підставі отриманих копій документів, зокрема щодо відчуження нерухомого майна по вул. Авіаторів, 2, надано висновок щодо наявності підстав для притягнення посадових осіб банкрута до субсидіарної відповідальності. Крім того, остаточно сформовано описи документів та передано їх для проходження експертизи до трудового архіву Луцької міської ради. Після проходження експертизи і затвердження описів було передано документи на зберігання, про що наявна довідка від 25.08.22р.

Відтак, 31.08.2022р. було скликано збори комітету кредиторів ТДВ "Меблі-Вікторія", після проведення яких у той же день невідкладно передано документи до суду.

Щодо непроведення заходів щодо земельної ділянки по вул. Авіаторів, 2 у м. Луцьку, зазначає, що згідно ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою зокрема є: систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Крім того, відповідно до ст. 416 ЦК України право користування земельною ділянкою для забудови може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом. Зокрема право користування земельною ділянкою припиняється з моменту смерті (ліквідації) особи землекористувача.

Станом на момент відкриття провадження у справі ухвалою суду від 06.12.2021р. були наявні обидві вищеперелічені підстави, що передбачені ст. 92 ЗК України. Крім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 19.12.2021р. №291209658 відсутні відомості про зареєстроване право власності чи інші права на нерухоме майно (в т.ч. право постійного користування земельною ділянкою) за ТДВ "Меблі-Вікторія".

Більше того, жодного законного впливу чи контактів з новим власником нерухомості задля оформлення права власності/оренди на вказану земельну ділянку у ліквідатора немає, оскільки вказані об`єкти було відчужено поза процедурою банкрутства, а відповідно від імені ТДВ "Меблі-Вікторія" виступило ГУ ДПС у Волинській області.

Додатково ліквідатор зазначає, що згідно ч. 2 ст. 58 КУзПБ суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.

Підсумковий звіт ліквідатором було подано на розгляд суду та комітету кредиторів 31.08.2022р., тобто через 6 місяців після ухвалення постанови, дії ліквідатора було завершено в строки, передбачені законом і судом у даній справі.

Відтак, ліквідатор просить звіт про нарахування та виплату грошової винагороди затвердити та стягнути грошову винагороду арбітражного керуючого з ГУ ДПС у Волинській області.

За наслідками, дослідження матеріалів справи і додатково долучених ліквідатором документів судом було прийнято рішення стосовно можливості задоволення відповідних клопотань ліквідатора Рабана М.Т., затвердження наданих суду звітів арбітражного керуючого та закриття у зв`язку з цим провадження у справі.

При цьому господарським судом було взято до уваги наступні обставини:

Відповідно ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі, має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, котра складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи).

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи).

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Судом засвідчується, що в даному випадку засіданням комітету кредиторів ТДВ "Меблі-Вікторія" від 31.08.2022р. було затверджено звіт ліквідатора Рабана М.Т. про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого на суму 58 500 грн.

Судом засвідчується, що у наданому суду звіті про нарахування і виплату грошової винагороди, арбітражним керуючим за виконання повноважень ліквідатора у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень була нарахована основна грошова винагорода в загальному розмірі 117 000 грн. (за період з 01.03.2022р. по 31.08.2022р. включно).

Поданим розрахунком, який узгоджується судом, арбітражний керуючий підтвердив правильність нарахування грошової винагороди відповідно до ставок мінімальної заробітної плати у відповідні періоди.

При цьому суд зазначає, що оплата послуг арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням повноважень, є обов`язковою та є платою за працю арбітражного керуючого.

За визначених обставин суд вважає, що клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому в якості оплати праці арбітражного керуючого за виконання обов`язків ліквідатора у справі є законним та обґрунтованим та підлягає затвердженню на суму 117 000 грн.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 30 КУзПБ, витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу чергу задовольняються:

вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

вимоги кредиторів за договорами страхування;

витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

Суд вважає необхідним зазначити, що оплата послуг арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, є обов`язковою та є платою за працю арбітражного керуючого.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 7 ст. 43 Конституції України, використання примусової праці забороняється; кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997), ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Згідно з ч. 1 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі (абз. 6 ч. 2 ст. 30 КУзПБ).

Згідно з абз. 7 ч. 2 ст. 30 КУзПБ, у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною 5 статті 30 КУзПБ передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1)авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2)коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3)коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4)коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Згідно із ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

При цьому суд засвідчує, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16).

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Невиявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг.

Судом засвідчується, що ліквідатором ТДВ "Меблі-Вікторія" Рабаном М.Т. у процедурі ліквідації боржника не було виявлено майна для продажу (реалізації) та коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, єдиним кредитором у справі виступає ГУ ДПС у Волинській області, а тому суд прийшов до висновку про наявність усіх підстав стягнення із єдиного кредитора грошової винагороди за виконання повноважень арбітражного керуючого у даній справі.

При цьому суд зазначає, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Відтак суд вважає, що клопотання про стягнення з єдиного кредитора - ГУ ДПС у Волинській області 117 000 грн. суми основної грошової винагороди в якості оплати праці арбітражного керуючого за виконання ним обов`язків ліквідатора у справі про банкрутство ТДВ "Меблі-Вікторія" є законним та обґрунтованим.

Отже, сума грошової винагороди арбітражного керуючого 117 000 грн. підлягає стягненню з ГУ ДПС у Волинській області шляхом постановлення ухвали про її стягнення на користь арбітражного керуючого Рабана М.Т.

Заперечення ГУ ДПС у Волинській області на клопотання ліквідатора про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого з посиланнями на ті обставини, що зазначена грошова винагорода та витрати арбітражного керуючого є завищеними, судом до уваги не приймаються та відхиляються як необґрунтовані.

В аспекті заперечень кредитора суд також зазначає, що згідно ст. 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Стаття 23 ЗК України в редакції, що діяла на момент виникнення права на користування земельною ділянкою на вул. Авіаторів, 2, у м. Луцьку, зазначає, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначені земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають реєстрації в Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.

Згідно ч.ч. 9, 10 ст.79-1 ЗК України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр", земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їхніх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або особи, якій надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що розробляється для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку з метою передачі її в оренду в порядку управління спадщиною, або іншої, визначеної законом особи. Державна реєстрація таких земельних ділянок може бути здійснена також без подання заяв зазначених осіб центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У разі відсутності у зазначеного органу документації із землеустрою з визначенням координат поворотних точок меж земельних ділянок цей орган забезпечує організацію проведення робіт з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок і здійснення державної реєстрації таких земельних ділянок.

Особливості набуття права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду визначені статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакції Кодексу станом на 05.05.2011р.), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

За змістом частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Отже, право користування (оренди) земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", на підставі документів, які підтверджують набуття права на земельну ділянку.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018р. у справі №910/18560/16, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства.

Згідно з висновками, викладеними у пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019р. у справі №921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України), особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована. У пункті 49 цієї ж постанови зазначено, що ніхто інший, окрім власника цього об`єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Тобто особа, яка набула право власності на нерухоме майно, фактично стає користувачем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому право користування цією земельною ділянкою щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором (документом), на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі №915/672/17, від 17.04.2018р. у справі №922/2883/17, від 30.05.2018р. у справі №908/1990/17, від 05.06.2018р. у справі №920/717/17, від 20.06.2018р. у справі №913/661/17, від 27.06.2018р. у справі №921/613/17-г/17, від 05.09.2018р. у справі №904/9027/17, від 04.10.2018р. у справі №904/326/18, від 04.06.2019р. у справі №914/1925/18, від 26.11.2019р. у справі №917/92/19.

Також подібна правова позиція, що у розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, право попереднього власника або користувача землі припиняється в силу прямої вказівки закону, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право на землю, набуває таке право користування земельною ділянкою без повторного вирішення питання надання земельної ділянки, викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018р. у справі №922/3655/17, від 05.09.2018р. у справі №904/9027/17, від 07.11.2018р. у справі №910/20774/17, від 29.11.2018р. у справі №915/1416/17, від 06.12.2018р. у справі №902/1592/15, від 27.02.2019р. у справі №913/661/17, від 06.03.2019р. у справі №914/2687/17, від 04.06.2019р. у справі №914/1925/18, від 26.11.2019р. у справі №917/92/19.

Таким чином, після проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості до нового власника нерухомого майна в повній мірі переходять права користування попереднім власником земельною ділянкою на котрій таке майно знаходиться.

В даному аспекті судом засвідчується, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (стаття 36 та частина шоста статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Відповідно до положень ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що після відчуження об`єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці, або ж переходу прав на об`єкти нерухомості у встановленому законом порядку від однієї особи до іншої, повноваження користувача земельної ділянки припиняються у відповідній частині щодо попереднього власника майна, однак, виникають та діють надалі на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також відповідні права щодо земельної ділянки, на якій це майно розміщене, зокрема, відповідні права та обов`язки власника (користувача).

При цьому суд наголошує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна власника (користувача) земельної ділянки відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, не залежно від того, чи відбулося документальне переоформлення відповідних правовідносин, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що з моменту видачі Державного акту (19.10.1997р.) постійним користувачем земельної ділянки площею 1,5016 га у м. Луцьку, вулиця Авіаторів, 2, виступало ТДВ "Меблі-Вікторія", на якій знаходилось належне товариству нерухоме майно.

Відтак, право користування землею у ТДВ "Меблі-Вікторія" припинилось, а у ПП "Волиньбудсервіс", в силу закону виникло, у зв`язку із укладенням договорів купівлі продажу майна, що перебуває у податковій заставі №03/01-18 від 30.01.2018р., №38/012-19 від 21.12.2019р., №39/012-19 від 21.12.2019р. та на даний час триває.

Доводи кредитора щодо неподання проміжних звітів ліквідатора не приймаються судом до уваги та спростовуються матеріалами справи. Судом встановлено, що подані звіти відображують події та вжиті ліквідатором заходи у процедурі банкрутства ТДВ "Меблі-Вікторія".

Щодо клопотання ліквідатора ТДВ "Меблі-Вікторія" Рабана М.Т. про затвердження ліквідаційного балансу та звіту про роботу ліквідатора суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

На виконання постанови господарського суду від 28.02.2022р. ліквідатором вчинялись дії на виконання заходів ліквідаційної процедури за результатами яких було надано суду ліквідаційний звіт у справі про банкрутство ТДВ "Меблі-Вікторія".

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТДВ "Меблі-Вікторія" з кодом ЄДРПОУ 04592109 зареєстроване в якості юридичної особи - суб`єкта господарської діяльності за адресою: 43006, Волинська область, м. Луцьк, вул. Авіаторів, 2.

За результатами розгляду в судовому засіданні звіту про роботу ліквідатора, а також підтверджуючих його документів судом було встановлено, що з метою вжиття заходів щодо збереження майна боржника, виявлення обсягу активів, які належать боржнику на праві власності, користування, повного господарського відання, визначення стану його фінансово-господарського становища, до державних установ та організацій було направлено запити про витребування інформації, зокрема, до КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації"; Державної авіаційної служби; Центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Луцьк, Луцького, Ківерцівського та Рожищенського районів; Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Волинській області; Управління Держгірпромнагляду у Волинській області; Головного управління Держгеокадастру у Волинській області; Головного Управління Держпродспоживслужби у Волинській області; Волинської митниці ДФС; Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; ГУ ДФС у Волинській області; РФ "Львівська залізниця"; Головного управління статистики у Волинській області; Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області.

Після розгляду запитів про надання інформації про усі види майнових активів (майно та майнові права) боржника, які належать йому на праві власності або повного господарського відання, отримано наступні відповіді, а саме:

- лист ГУ ДПС у Волинській області № 2991/6/03-20-12-01-06 від 08.04.2022р. з інформацією по відкритих ТДВ "Меблі-Вікторія" рахунках та копіями поданої фінансової звітності банкрутом протягом останніх 3-х років;

- лист ГУ Держгеокадастру у Волинській області №0-0.31-66/2-22 від 05.04.2022р. про неможливість надання запитуваних відомостей;

- лист Волинської митниці Держмитслужби №7.3-23/4206 від 06.04.2022р. про нездійснення митного оформлення товарів ТДВ "Меблі-Вікторія";

- лист РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях №11-03-1536 від 22.12.2021р. про відсутність переданого державного майна ТДВ "Меблі-Вікторія" та відсутність укладених з боржником договорів оренди державного майна;

- лист Управління з питань цивільного захисту №753/01-10/2-21 від 23.12.2021р. про відсутність на обліку боржника захисних споруд цивільного захисту;

- лист Управління Держпраці у Волинській області №897/01-06.1 від 07.04.2022р. про відсутність зареєстрованої будівельної техніки за ТДВ "Меблі-Вікторія";

- лист ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області №08.15/71 від 19.04.2022р. про відсутність зареєстрованої с/г техніки за боржником;

- лист КП ВО БТІ вих. № 5437 від 17.12.2021р. про надання інформації щодо зареєстрованих об`єктів нерухомості за боржником станом на 31.12.2021р.;

- лист НКЦПФР №10/02/4183 від 26.04.2022р. про відсутність ТДВ "Меблі-Вікторія" серед власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше);

- лист ДІАМ №390/05/13-22 від 12.01.2022р. про відсутність зареєстрованої дозвільних документів на проведення будівельних робіт за боржником;

- лист Морської адміністрації №239/402.4/15-22 від 18.01.2022р. про відсутність записів про судна, власником або судновласником котрих є боржник.

Арбітражним керуючим отримано витяг інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ТДВ "Меблі-Вікторія" від 19.12.2021р. №291209658, відповідно до котрої щодо товариства відсутні відомості про зареєстроване право власності чи інші права на нерухоме майно, відсутні зареєстровані обтяження.

Відповідно до витягу з Спеціальної інформаційної системи Укрпатенту, за товариством не зареєстровано винаходів, корисних моделей, торгівельних марок, промислових зразків, топографічних інтегралів, кваліфікованих зазначень.

Відповідно до витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження, наявні відкриті виконавчі провадження щодо ТДВ "Меблі-Вікторія".

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників, ТДВ "Меблі-Вікторія" в даному реєстрі не значиться.

На виконання вимог наказу про проведення інвентаризації майна боржника №1 від 02.05.2022р., за результатами інвентаризації майна боржника складено наступні описи: інвентаризаційний опис необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції) №1 від 31.05.2022р. - згідно наданих відомостей необоротні активи відсутні; інвентаризаційний опис запасів №2 від 31.05.2022р. - згідно наданих відомостей запаси відсутні; акт про результати інвентаризації грошових коштів №3 від 31.05.2022р. - згідно наданих відомостей на рахунках боржника кошти відсутні; акт інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами №4 від 31.05.2022р. - згідно якого обліковується кредиторська заборгованість у розмірі 1 683 161,97 грн.; акт інвентаризації дебіторської або кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання №5 від 31.05.2022р. - згідно наданих відомостей відсутня інформація про дані види заборгованості; акт інвентаризації наявності грошових документів, бланків документів суворої звітності №6 від 31.05.2022р. - згідно наданих відомостей показники відсутні, тобто є нульовими; акт інвентаризації наявності фінансових інвестицій №7 від 31.05.2022р. - згідно наданих відомостей фінансові інвестиції відсутні; акт інвентаризації розрахунків щодо відшкодування матеріальних збитків №8 від 31.05.2022р. - згідно наданих відомостей показники відсутні, тобто є нульовими; інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання №9 від 31.05.2022р. - згідно наданих відомостей матеріальні цінності відсутні.

Відтак ліквідатором, прийнято рішення щодо результатів інвентаризації від 31.05.2022р. в котрому зафіксовано факт відсутності за ТДВ "Меблі-Вікторія" нерухомого майна, дебіторської заборгованості, запасів, основних засобів, векселів, інвестицій та будь-якого іншого майна. Крім того, арбітражним керуючим встановлено, що підприємство фактично не здійснює господарської діяльності з 2018 року, відсутні кошти на рахунках у банківських установах, що підтверджується інкасовими дорученнями (розпорядженнями) №1319, №1320 від 02.07.2021р., №1318 від 02.07.2021р., №1317 від 02.07.2021р., № 2026, №2027 від 15.09.2021р., №2025 від 15.09.2021р., №2024, від 15.09.2021р.

Ліквідатором відповідно до ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства протягом липня 2022 року було закрито рахунки банкрута в АТ "ПриватБанк", АТ "Акцент Банк", АТ "КредоБанк".

Також ліквідатором на підставі договору про надання послуг №6 від 25.08.2022р. було упорядковано і передано на зберігання документи до Комунальної установи Луцький міський трудовий архів. Факт передачі документів підтверджується актом приймання - передачі виконаних робіт від 25.08.2022р. та довідкою про прийняття - передачу документів №16/3-7 від 25.08.2022р.

Щодо покладення субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ліквідатором засвідчено, що субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб`єктивними цивільними правами, які завдали шкоди. При цьому однією з підстав відповідальності за зловживання правом є вина особи, однак покладання відповідальності на винну особу - це не моральний вирок правопорушнику, а спосіб захисту цивільного права потерпілої особи, відновлення її попереднього становища (компенсація).

За змістом статті 1166 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1)протиправної поведінки; 2)збитків; 3)причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4)вини боржника.

Із змісту ч. 2 ст. 61 КУзПБ вбачається, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників або інших осіб, на них, у разі недостатності майна боржника, може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 215 ГК України, у випадках, передбачених законом, за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства передбачена юридична відповідальність, яка покладається на суб`єкта підприємництва-боржника, його засновників (учасників), власника майна, а також інших осіб.

Частиною 3 цієї статті Кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Арбітражним керуючим було встановлено відсутність ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, що було відображено у звіті про результати проведення поглибленого аналізу фінансово - господарської діяльності ТДВ "Меблі-Вікторія" від 06.01.2022р.

Аналіз фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ліквідатором підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволяє виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Обов`язковою умовою покладення субсидіарної відповідальності є доведення вини власника.

Верховний Суд оцінюючи дії та визначаючи форму вини власника зазначив, що про наявність вини можуть свідчити встановлена сукупність обставин: виникнення боргу; вилучення власником активів Боржника; істотного збільшення суми боргу Боржника перед Кредитором саме після вилучення у Боржника майна за рішенням власника; відсутності інших об`єктів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси Боржника та за рахунок яких можливе задоволення вимог кредиторів.

Постановою суду від 28.02.2022р. визнано банкрутом ТДВ "Меблі-Вікторія" ліквідатором призначено арбітражного керуючого Рабана М. Т. Керівником боржника було передано документи ліквідатору у визначений КУзПБ строк.

З отриманих даних встанолено, що заборгованість перед ГУ ДПС було зафіксовано рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.07.2019р. у справі №140/1503/19, податковим повідомленням - рішенням від 01.10.2020р. №0077550413, узгодженими грошовими зобов`язаннями самостійно нарахованими платником у поданому податковому розрахунку земельного податку від 20.02.2019р. №9026572560, грошовими зобов`язаннями самостійно нарахованими платником у поданих податкових деклараціях з податку на прибуток від 28.02.2020р. №9335043972 та від 01.03.2021р. №9372911153; податковим повідомленням-рішенням від 20.08.2019р. №0194525513. Це, зокрема, заборгованість із податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств, земельного податку з юридичних осіб, податку на доходи фізичних осіб, штрафні санкції.

Відповідно до п. 3.2. Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства затверджених наказом Мінекономіки від 19 січня 2006 року №14, визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 КУПБ, правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Тобто, будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним як фраудаторний, тобто вчинений на шкоду кредиторам.

За результатами аналізу укладених боржником договорів за період з 06.12.2018р. по 06.12.2021р. ліквідатором було встановлено, що єдине відчуження активів боржника було здійснено на цільовому аукціоні з продажу майна платника податків ТДВ "Меблі-Вікторія", від імені якого продавцем майна виступило ГУ ДПС у Волинській області (договір купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі №38/012-19 та №39/012-19 від 21.12.2019р).

Відтак, ліквідатором здійснено висновки, що у даній справі не виникло необхідності заявляти вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, оскільки ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства не виявлено.

Щодо покладення солідарної відповідальності на керівника ліквідатором засвідчується, що згідно ч.ч. 1, 2 ст. 4 КУзПБ, засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.

Відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ, боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

Таким чином,солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду. Загроза неплатоспроможності в даному випадку розуміється, як стан в якому задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. Тобто, необхідна наявність кількох кредиторів. Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено.

В свою чергу справу про банкрутство ТДВ "Меблі-Вікторія" було порушено лише за заявою ініціюючого кредитора - ГУ ДПС у Волинській області, інші кредитори у справі відсутні.

Ліквідатор дійшов висновків, що хоча керівник ТДВ "Меблі-Вікторія" не звернувся до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство починаючи з 21.10.2019р. (вступ в силу норм КУзПБ) чим порушив приписи ч. 6 ст. 34 КУзПБ, однак наявність лише одного кредитора не дає підстави стверджувати про можливість притягнення його до солідарної відповідальності. Крім того, з відповідними майновими вимогами до керівника боржника за приписами ст. 34 КУзПБ мають право звертатися виключно кредитори.

За результатами проведених заходів в ліквідаційній процедурі ліквідатором встановлено відсутність майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання, а також грошових коштів для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.

Відтак, ліквідатор вважає, що вимоги у справі про банкрутство ТДВ "Меблі-Вікторія" є погашеними на підставі ч. 7 ст. 64 КУзПБ, просить суд затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс за результатами ліквідаційної процедури, ліквідувати юридичну особу та закрити провадження у справі про банкрутство ТДВ "Меблі-Вікторія",

Судом поруч з цим також встановлено та засвідчується, що на засіданні комітету кредиторів ТДВ "Меблі-Вікторія", що відбулося 31 серпня 2022 року (протокол №4), було розглянуто звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута та прийнято рішення про схвалення звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТДВ "Меблі-Вікторія".

Згідно із ст. 65 КУзПБ, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.

Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, законодавством передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури; подання звіту здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

Згідно ч. 7 ст. 64 КУзПБ, вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.

В процесі розгляду звітів ліквідатора про його роботу та обґрунтовуючих їх документів судом було встановлено, що за наслідками здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором було вчинено належні дії по виявленню активів та пасивів боржника, доведено неможливість відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації. Вказані висновки про встановлені обставини відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні та долученими до справи.

Судомвстановлені відсутність у ТДВ "Меблі-Вікторія" дебіторських заборгованостей, наявного у третіх осіб майна, котре б належало банкруту.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе звіт ліквідатора затвердити.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги, що за результатами ліквідаційної процедури у банкрута не було виявлено майна, а також грошових коштів, за рахунок яких було б можливе погашення кредиторських вимог, суд прийшов до висновку, що вимоги кредиторів ТДВ "Меблі-Вікторія" слід вважати погашеними, зазначеного суб`єкта господарської діяльності-банкрута необхідно ліквідувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 30, 61, 64, 65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ліквідатора Рабана Микити Тарасовича про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого та про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого задовольнити.

2. Звіт арбітражного керуючого Рабана М.Т. про нарахування і виплату грошової винагороди у справі про банкрутство ТДВ "Меблі-Вікторія" (за період з 01.03.2022р. по 31.08.2022р. включно) в загальному розмірі 117 000 грн. затвердити.

3. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679) на користь арбітражного керуючого Рабана Микити Тарасовича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №309 від 20.02.2013р., адреса: 43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 8/3, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 у ПАТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ", МФО 380281, код ЄДРПОУ 33695095) суму основної грошової винагороди в розмірі 117 000 грн. в якості оплати праці арбітражного керуючого за виконання обов`язків ліквідатора ТДВ "Меблі-Вікторія".

4. На виконання пункту 3 резолютивної частини ухвали суду видати наказ.

5. Наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з додатковою відповідальністю "Меблі-Вікторія" (43006, Волинська область, м. Луцьк, вул. Авіаторів, 2 код ЄДРПОУ 04592109) затвердити.

6. Товариство з додатковою відповідальністю "Меблі-Вікторія" (43006, Волинська область, м. Луцьк, вул. Авіаторів, 2 код ЄДРПОУ 04592109) ліквідувати.

7. Зобов`язати державного реєстратора вчинити дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та спрямовані на припинення державної реєстрації Товариства з додатковою відповідальністю "Меблі-Вікторія" (43006, Волинська область, м. Луцьк, вул. Авіаторів, 2 код ЄДРПОУ 04592109).

8. Провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Меблі-Вікторія" (43006, Волинська область, м. Луцьк, вул. Авіаторів, 2 код ЄДРПОУ 04592109) закрити.

9. Встановити, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлені цим Кодексом України з процедур банкрутства строки або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

У відповідності до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 19.09.2022р.

Суддя В. А. Войціховський

Ухвалу суду направити:

- Головному управлінню ДПС України у Волинській області (vl.dfs@tax.gov.ua);

- Сектору з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Волинській області (info@vl.minjust.gov.ua; a.lotvina@vl.minjust.gov.ua);

- Арбітражному керуючому Рабану Микиті Тарасовичу (ІНФОРМАЦІЯ_1

- Першому та Другому відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (info1@lcm.vl.dvs.gov.ua; info2@lcm.vl.dvs.gov.ua);

- Державному реєстратору відділу реєстрації бізнесу та дозвільних процедур Департаменту "Центр надання адміністративних послуг у м.Луцьку" Луцької міської ради (cnap@lutskrada.gov.ua).