Рішення

від 15.09.2022 по справі 925/641/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2022Справа № 925/641/21

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясопроторг»

про стягнення 38 750,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Золотоніське лісове господарство» (надалі - ДП «Золотоніське лісове господарство») звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясопроторг» (надалі - ТОВ «М`ясопроторг») про стягнення 38 750,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу необробленої деревини №02л/1/-20 від 24.11.2020, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 38 750,68 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.11.2021 матеріали справи №925/641/21 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2021 справу прийнято до свого провадження, позовну заяву Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом 5 днів з дня отримання ухвали, встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2022 продовжено розгляд справи №925/641/21.

Зазначена ухвала направлена на адресу місцезнаходження ТОВ «М`ясопроторг» поштовим відправлення за №0105491910646, проте відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Вказаний лист було направлено за офіційною адресою місця реєстрації відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

24.11.2020 між ДП «Золотоніське лісове господарство» (продавець) та ТОВ «М`ясопроторг» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №02л/1/-20 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого за результатами проведення аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі 4 кварталу 2020 року, який відбувся 24.11.2020, продавець передає у власність на умовах франко-склад продавця (франко-нижній, франко-проміжний, франко-верхній) необроблену деревину - сосна звичайна (клас якості - деревина дров`яна НП) / лот№3.1/, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що поставка по даному договору здійснюється на умовах її передоплати, на умовах франко-склад продавця (франко-нижній, франко-проміжний, франко-верхній) .

Згідно з п. 6.3 Договору датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п. 7.1 Договору продавець виставляє рахунок-фактуру на оплату товару за 3 робочих дні до дати узгодженої поставки. Платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури протягом 3 робочих днів з дати пред`явлення рахунку до сплати. Покупець може отримати рахунок особисто, факсом або електронною поштою на номери та адреси, вказані в розділі 14 договору, або в окремому листі від покупця. Датою отримання рахунку вважається дата підпису покупця на копії рахунку (при отриманні особисто) або дата відправлення по факсу або електронній пошті.

На виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 57 150,68 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №170183 від 18.12.2020, №751131 від 11.12.2020, №970744 від 08.12.2020, №190699 від 16.12.2020, №970802 від 24.12.2020, №970792 від 22.12.2020, №190696 від 26.11.2020, №170177 від 14.12.2020 та №730650 від 24.12.2020, які підписані уповноваженим представником відповідача та скріплені печаткою підприємства.

В свою чергу, відповідачем сплачено позивачу за отриманий товар 18 400,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4235 від 11.12.2020 та №4189 від 03.12.2020.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати отриманого на підставі Договору товару, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 38 750,88 грн.

Договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується (товарно-транспортні накладні №170183 від 18.12.2020, №751131 від 11.12.2020, №970744 від 08.12.2020, №190699 від 16.12.2020, №970802 від 24.12.2020, №970792 від 22.12.2020, №190696 від 26.11.2020, №170177 від 14.12.2020 та №730650 від 24.12.2020) поставка позивачем та прийняття відповідачем товару на підставі Договору на загальну суму 57 150,68 грн.

Відповідачем сплачено позивачу за отриманий на підставі Договору товар 18 400,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4235 від 11.12.2020 та №4189 від 03.12.2020.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 7.1 Договору у відповідач наявна заборгованість з оплати отриманого на підставі Договору товару у розмірі 38 750,68 грн., а строк виконання такого зобов`язання на момент звернення позивача із позовною заявою до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 38 750,68 грн., за переданий на підставі Договору товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ТОВ «М`ясопроторг» на користь ДП «Золотоніське лісове господарство» заборгованість у розмірі 38 750,68 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Стосовно витрат на правничу допомогу адвоката, яка, згідно з орієнтовним розрахунком суми судових витрат, складає 9 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач всупереч приписам ч. 3 ст. 126 та п. 1) абз. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України не подав до суду жодного документу (ні детального опису робіт (наданих послуг), ні складеного клієнтом та адвокатським об`єднанням акту наданих послуг, ні виставленого рахунку із переліком виконаних робіт, наданих послуг), з якого було б можливо встановити які саме роботи були виконані (послуги були надані) адвокатом та в якому обсязі з метою захисту та представництва інтересів позивача. Також, позивачем не було подано до суду заяву про надання відповідних доказів на підтвердження понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З огляду на відсутність будь-якої інформації з приводу видів виконаних робіт та кількості витраченого адвокатом часу на їх виконання, у суду відсутня можливість визначити та розподілити судові витрати між сторонами з огляду на неможливість оцінити їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Ненадання переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом, є однією із підстав для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №904/8308/17.

З огляду на наведене, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні договір про надання правничої допомоги, відповідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також позивачем не було заявлено про подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, суд відмовляє ДП «Золотоніське лісове господарство» в покладенні на ТОВ «М`ясопроторг» витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 9 000,00 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясопроторг» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, будинок 8; ідентифікаційний код 41141710) на користь Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» (19736, Черкаська обл.., Золотонівський р-н, с. Вільхи, вул. Шевченка, 1А; ідентифікаційний код 00993366) заборгованість у розмірі 38 750 (тридцять вісім тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 68 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий