Рішення

від 08.09.2022 по справі 910/1335/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2022Справа № 910/1335/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Кабінет Міністрів України

про стягнення основної суми заборгованості та штрафних санкцій (пені, штрафу) в розмірі 2 014 735,23 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Войтюк Д.В., ордер серія АІ № 1205784;

від відповідача: Корсун Ю.Ю., довіреність № 92-Д від 31.12.2021;

від третіх осіб 1 - 3: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Укргідроенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення основної суми заборгованості та штрафних санкцій (пені, штрафу) в розмірі 2 014 735,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором купівлі-продажу електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів № 05-ГП/21/1572/01/21 від 06.05.2021, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

21.02.2022 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

22.02.2022 представником відповідача подано клопотання про залучення третіх осіб.

29.03.2022 представником позивача подано відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2022 підготовче судове засідання призначено на 06.06.2022.

11.05.2022 представником відповідача подано клопотання про зменшення неустойки.

25.05.2022 представником позивача подано клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

03.06.2022 представником відповідача подано пояснення по справі.

У судове засідання 06.06.2022 представники сторін з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 залучено до участі у справі Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Кабінет Міністрів України в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відкладено підготовче засідання на 04.07.2022.

08.06.2022 представником позивача подано заяву про долучення документів до матеріалів справи.

08.06.2022 представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

14.06.2022 представником позивача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

17.06.2022 представником позивача подано письмові пояснення.

22.06.2022 представником третьої особи 3 подано письмові пояснення.

29.06.2022 представником третьої особи 2 подано письмові пояснення.

04.07.2022 представником позивача подано письмові пояснення.

У судове засідання 04.07.2022 представники сторін з`явились, представники третіх осіб не з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 18.07.2022, яку занесено до протоколу судового засідання.

06.07.2022 представником третьої особи 1 подано письмові пояснення.

11.07.2022 представником позивача подано письмові пояснення.

12.07.2022 представником позивача подано письмові пояснення.

У судове засідання 18.07.2022 представники сторін з`явились, представники третіх осіб не з`явились.

Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, та відсутності будь-яких посилань на можливість надання нових доказів, в зв`язку з чим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.08.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 розгляд справи по суті призначено на 09.09.2022.

У судове засідання 09.09.2022 представники сторін з`явились, представники третіх осіб не з`явились.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що неявка представників третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 09.09.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Укргідроенерго» (далі - позивач, продавець) та Державним підприємством «Гарантований покупець» (далі - відповідач, покупець) укладено Договір купівлі-продажу електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів № 05-ГП/21/1572/01/21, за умовами якого продавець зобов`язаний продати електричну енергію гарантованому покупцю, а гарантований покупець зобов`язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому Договорі.

У пункті 2.2 Договору сторони погодили, що обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим Договором, є договірними зобов`язаннями щодо відпуску продавцем та відбору гарантованим покупцем електричної енергії.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору передбачено, що періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 год першого календарного дня по 24:00 год останнього календарного дня такого періоду.

Період постачання може визначатися кількістю календарних діб постачання, календарними датами початку і закінчення календарного тижня/місяця/кварталу тощо.

Обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим Договором, у періоді постачання визначається за результатами проведеного електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді для місяця періоду постачання.

Відповідно до пункту 3.3 Договору відпуск/відбір купленої електричної енергії у періоді постачання здійснюється згідно з графіком відпуску/відбору електричної енергії, що зазначається у Додатковій угоді для періоду постачання.

За умовами пункту 3.7 Договору право власності та ризик втрати електричної енергії переходить від продавця до гарантованого покупця у точках комерційного обліку на відпуск, що розташовані на межі балансової належності електричних мереж продавця.

Купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною, яка визначається за результатами проведеного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання. Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється з нарахуванням податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства України (пункт 4.1 Договору).

За умовами п. 4.3 Договору гарантований покупець здійснює оплату продавцю за електричну енергію, купівля-продаж якої здійснена у розрахунковому місяці, наступним чином:

- не пізніше 01 числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем - у розмірі 30% вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснена у такому розрахунковому місяці;

- не пізніше 11 числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем - у розмірі 40% вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснена у такому розрахунковому місяці;

- не пізніше 20-го числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем - остаточний платіж у розмірі 30% від вартості електричної енергії купівля-продаж якої здійснена у такому розрахунковому місяці.

Згідно з п. 4.4 Договору сума гарантійного внеску, внесена гарантованим покупцем для участі в аукціоні, після його фактичного надходження від організатора аукціону на банківський рахунок продавця зараховується продавцем як оплата електричної енергії за цим Договором, із врахуванням строку та порядку оплати, визначених у п. 4.3 цього Договору.

Гарантований покупець не пізніше двох робочих днів з дати отримання продавцем гарантійного внеску додатково забезпечує перерахування продавцю суми податку на додану вартість за ставкою 20% від вартості електричної енергії, яка дорівнює сплаченому гарантійному внеску. Зарахуванням суми податку на додану вартість здійснюється продавцем з урахуванням порядку оплати, визначеного у п. 4.3 цього Договору.

Пунктом 4.5 Договору узгоджено, що якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

У відповідності до п. 4.7 Договору оплату за куплену електричну енергію гарантований покупець здійснює грошовими коштами в національній валюті, що перераховуються на банківський рахунок продавця, вказаний у розділі 13 цього Договору, або на інший банківський рахунок продавця, про реквізити якого продавець повідомив електронним листом з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи) не менш ніж як за 2 календарні дні до дати платежу з подальшим підтвердженням цього у письмовому вигляді.

Оплата за цим Договором вважається належним чином здійсненою за умови оплати Гарантованим покупцем за електричну енергію на банківський рахунок продавця, що вказаний продавцем останнім. Датою отримання оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.

Цей Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 20.06.2021. В частині виконання фінансових зобов`язань Договір діє до їх повного виконання (п. 11.1 Договору).

06 травня 2020 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1/1573/01/21 до Договору, за умовами якої відповідно до результатів електронного аукціону № ЕР-060521-GB-1-1, що відбувся 06.05.2021, аукціонного свідоцтва № 03-EP-060521-GB-1-1 та Договору гарантований покупець купує у продавця електричну енергію для загальносуспільних інтересів, на таких умовах:

- періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 годин 08 травня 2021 року по 24:00 годин 31 травня 2021 року (далі - період постачання);

- обсяг електричної енергії, що купується та продається у періоді постачання відповідно до умов цієї Додаткової угоди становить 290 880 МВт год.;

- ціна електричної енергії становить 10,00 грн. за 1 МВт год, крім того ПДВ - 2,00 грн., разом 12,00 грн.;

- вартість електричної енергії становить 2 908 800,00 грн., крім того ПДВ - 581 760,00 грн., разом - 3 490 560,00 грн.;

- гарантований покупець зобов`язується оплатити продавцю вартість електричної енергії відповідно до умов Договору;

- продавець продає, а гарантований покупець купує електричну енергію за графіком, що додається до цієї Додаткової угоди до цього Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, 31.05.2021 сторонами підписано без заперечень та зауважень акт купівлі-продажу електричної енергії за травень 2021 року, за яким позивач продав відповідачу електричну енергію обсягом 290 880 МВт/год загальною вартістю 3 490 560,00 грн.

Водночас, гарантований покупець взятий на себе за Договором обов`язок щодо своєчасної оплати поставленої йому в травні 2021 року електричної енергії виконав неналежним чином, допустивши прострочення оплати, в зв`язку з чим, Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" звернулося до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 1 745 118,58 грн. заборгованості, 147 458,35 грн. пені та 122 158,30 грн. штрафу за прострочення оплати понад 30 днів.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що до матеріалів справи надано лише внутрішній реєстр отриманих платежів, який не може вважатися належним та допустимим документом, який підтверджує розмір суми, на які здійснюється нарахування неустойки. Також відповідач зазначає, що позивачем невірно визначено період прострочення при нарахуванні пені.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст. 525,526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, 31.05.2021 сторонами підписано без заперечень та зауважень акт купівлі-продажу електричної енергії за травень 2021 року, за яким позивач продав відповідачу електричну енергію обсягом 290 880 МВт/год загальною вартістю 3 490 560,00 грн.

За умовами п. 4.3 Договору гарантований покупець здійснює оплату продавцю за електричну енергію, купівля-продаж якої здійснена у розрахунковому місяці, наступним чином:

- не пізніше 01 числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем - у розмірі 30% вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснена у такому розрахунковому місяці;

- не пізніше 11 числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем - у розмірі 40% вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснена у такому розрахунковому місяці;

- не пізніше 20-го числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем - остаточний платіж у розмірі 30% від вартості електричної енергії купівля-продаж якої здійснена у такому розрахунковому місяці.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження оплати вартості купленої електроенергії у повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 1 745 118,58 грн. на підставі Договору за поставлену електричну енергію з 00:00 год. 08.05.2021 по 24:00 год. 31.05.2021. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за Договором грошових зобов`язань, позивачем також нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 147 458,35 грн. та штраф в розмірі 122 158,30 грн.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (стаття 230 Господарського кодексу України).

Визначення поняття "пеня" міститься у частині 3 статті 549 Цивільного кодексу України.

Відповідно до зазначеної норми, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

В силу приписів статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За умовами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 6.2 Договору сторони погодили, що у випадку незабезпечення гарантованим покупцем повної оплати за електричну енергію до 20-го числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем, гарантований покупець сплачує продавцю пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діє на день прострочення) від простроченої суми вказаного платежу, без врахування дня фактичної оплати.

При цьому, пунктом 4.5 Договору узгоджено, що якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем умов п. 4.5 Договору, які кореспондуються із положеннями ч. 5 ст. 254 ЦК України не враховано, в зв`язку з чим, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 146 343,90 грн.

В свою чергу, відповідно до п. 6.3 Договору за прострочення оплати гарантованим покупцем остаточного платежу, що передбачений п. 4.3 цього Договору, на строк понад 30 календарних днів, гарантований покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 7% від простроченої суми вказаного платежу.

Таким чином, оскільки станом на дату подання позовної заяви до суду, за відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 1 745 118,58 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 122 158,30 грн.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення неустойки до 1,00 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16 та у постанові від 27.02.2019 у справі №910/9765/18.

У постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 916/2154/19 зазначено, що зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

У постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19 зазначено, що реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

При цьому, суд також враховує, що у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 916/2154/19 зазначено, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає про скрутний фінансовий стан.

Проте, оцінюючи надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, суд зазначає, що сам лише факт скрутного фінансового становища відповідача не може бути єдиною самостійною підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки означені посилання нівелюють інститут застосування пені та штрафу за порушення зобов`язання, у даному випадку, порушення строків оплати за отриману електроенергію.

Що ж до посилань відповідача на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, суд зазначає таке.

У розглядуваній справі ВП ВС зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Такого висновку ВП ВС дійшла з урахуванням того, що у справі умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також пунктом 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановили її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев`яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів.

При цьому ВП ВС зазначила, що з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, Велика Палата Верховного Суду вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовити у їх стягненні з цих підстав.

Таким чином, правовідносини у справі № 910/1335/22 та № 902/417/18 відрізняються за своїми обставинами, а тому суд не вбачає підстав для врахування означених висновків при розгляді даної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.05.2021 у справі № 910/6349/19.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені та штрафу, оскільки відповідачем не доведено наявності обставин, з якими законодавець пов`язує можливість зменшення їх розміру.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (07300, Київська область, м. Вишгород; ідентифікаційний код: 20588716) заборгованість в розмірі 1 745 118 (один мільйон сімсот сорок п`ять тисяч сто вісімнадцять) грн. 58 коп., пеню в розмірі 146 343 (сто сорок шість тисяч триста сорок три) грн. 90 коп., штраф в розмірі 122 158 (сто двадцять дві тисячі сто п`ятдесят вісім) грн. 30 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 30 204 (тридцять тисяч двісті чотири) грн. 31 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.09.2022.

Суддя О.А. Грєхова